Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі (кит.: 禮; спрощ.: 礼; піньїнь: lǐ) — це ключова категорія китайської філософії, особливо конфуціанства.
У найдавніших літературних пам'ятках (Ши цзін, Шу цзін) ця категорія позначала обряди, що дають можливість подолати політичні конфлікти та відображають єдність світу.
Конфуціанство розглядало ритуал Лі як мірило в управлінні державою і самовдосконаленні. Цзо чжуань наводить кілька формулювань цього поняття, а Лунь юй — численні приклади його використання. За визначенням Сюнь-цзи, ритуал Лі використовувався для подолання прагнень.
Конфуціанство
Ключова категорія філос. вчення Конфуція – лі (ритуал, етикет, церемонія, пристойність, стриманість, обряд). Це своєрідний ритуально оформлений моральний кодекс, що відображає церемоніал., символічну дію із сакрал. значенням. Виконання ритуалу потрібне для досягнення внутр. рівноваги, впевненості в собі та шанобливого ставлення до людей. Крім того, ритуал розглядають як засіб досягнення соціальної злагоди і як джерело гармонії у Піднебессі. Конфуцій вважав, що ритуальні дійства – частина глобального ритму космічного життя, тому важливим є точне відтворення жестів, слів. Невиконання, недотримання ритуалу спрямовує люд. дії у безлад і хаос. У структурі Всесвіту людину розглядають як актив. суб'єкта світобудови, від якого залежить не тільки соціальна злагода, а й космічний порядок. У тріаді Небо–Земля–Людина воля Неба не абсолютна, для її реалізації потрібна відповідна співучасть людини: без розуму людини природа недосконала. Кожна люд. дія резонує на рівні загальності. Здійснення ритуалів і є формою співпраці людини з вищими силами, своєрід. діалогом із ними, в якому людина є активним суб'єктом. Конфуцій стверджував, що людина має обмежену здатність передбачення наслідків влас. активності, тому повинна довіряти авторитету пращурів, яким було відкрите лі і які влас. досвідом довели його незаперечну правильність. Після надання конфуціанству статусу державної ідеології твір Лі-цзи став каноном обрядовості, етикету та норм поведінки для імператор. Китаю. Конфуціанці обстоювали принцип призначення на держ. посади за особистими здібностями та здобутою освітою (а не на основі спадковості); це сприяло формуванню в Китаї системи відбору молодих талантів, їх навчання та складання іспитів. У конфуціанській. системі освіти і виховання вченого чиновника важливе місце займали 6 мистецтв: стрільба з лука, управління. колісницею, музика, каліграфія, математика, ритуал. Основою вчення є образ цзюнь-цзи (шляхет. людини), яка, за визначенням Конфуція, постійно повинна «впорядковувати», виховувати себе, зміцнювати власну волю, володіти такими чеснотами, як людинолюбство (жень), дотримання ритуалу (лі), знання (чжи), обов'язок (і, спрощ.: 义; кит. трад.: 義; піньїнь: yì), а також відданістю, синів. шанобливістю, правдивістю, обережністю, скромністю та безкорисливістю. Шляхетна людина має бути високоморальним знавцем залишених святими мудрецями канонів.
Серед найвидатніших мислителів в історії конфуціанства – Мен-цзи (бл. 372–289 р. до н. е.). Головне першоджерело – Мен-цзи, авторство якого частково належить йому та учням. Мен-цзи обстоював думку про вроджену присутність в «я» кожної людини 4-х початків («насінин»): співчуття (джерело жень), почуття сорому (джерело обов'язку), чемності (джерело лі), здатності розрізняти належне та неналежне (джерело знання). Якщо перелічені початки, подібно до насіння, «проростатимуть» у належ. умовах, то людина стане шляхетною. Дійсна природа людини розкривається лише через освіту на шляху пізнання Неба і служіння йому. Небо – найвища сила, яка прагне зберегти та покращити порядок у Піднебессі; людина ж має виховувати себе і допомагати силам Неба. Мен-цзи запропонував концепцію «гуман. управління» (жень чжен), стверджуючи, що до шляхетності людину не можна присилувати.
Див. також
Література
- А. Усик. Лі // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Хавроненко, В. Д. (2014). Конфуціанство. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 2023.01.14.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li kit 禮 sprosh 礼 pinyin lǐ ce klyuchova kategoriya kitajskoyi filosofiyi osoblivo konfucianstva U najdavnishih literaturnih pam yatkah Shi czin Shu czin cya kategoriya poznachala obryadi sho dayut mozhlivist podolati politichni konflikti ta vidobrazhayut yednist svitu Konfucianstvo rozglyadalo ritual Li yak mirilo v upravlinni derzhavoyu i samovdoskonalenni Czo chzhuan navodit kilka formulyuvan cogo ponyattya a Lun yuj chislenni prikladi jogo vikoristannya Za viznachennyam Syun czi ritual Li vikoristovuvavsya dlya podolannya pragnen Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim KonfucianstvoKlyuchova kategoriya filos vchennya Konfuciya li ritual etiket ceremo niya pristojnist strimanist obryad Ce svoyeridnij ritualno oformlenij moralnij kodeks sho vidobrazhaye ceremonial simvolichnu diyu iz sakral znachennyam Vikonannya ritualu potrib ne dlya dosyagnennya vnutr rivnovagi vpevnenosti v sobi ta shanoblivogo stavlennya do lyudej Krim togo ritual rozglyadayut yak zasib dosyagnennya socialnoyi zlagodi i yak dzherelo garmoniyi u Pidnebessi Konfucij vvazhav sho ritualni dijstva chastina globalnogo ritmu kosmichnogo zhittya tomu vazhlivim ye tochne vidtvorennya zhestiv sliv Nevikonannya nedo trimannya ritualu spryamovuye lyud diyi u bezlad i haos U strukturi Vsesvitu lyudinu rozglyadayut yak aktiv sub yekta svitobudo vi vid yakogo zalezhit ne til ki socialna zlagoda a j kosmichnij poryadok U triadi Nebo Zemlya Lyudina volya Neba ne absolyutna dlya yiyi realizaciyi potribna vid povidna spivuchast lyudini bez rozumu lyudini priroda nedoskonala Kozhna lyud diya rezonuye na rivni zagalnosti Zdijsnennya ritualiv i ye formoyu spiv praci lyudini z vishimi silami svoyerid dialogom iz nimi v yakomu lyudina ye aktivnim sub yek tom Konfucij stverdzhuvav sho lyudina maye obmezhenu zdatnist peredbachennya naslidkiv vlas aktivnosti tomu povinna doviryati avtoritetu prashuriv yakim bulo vidkrite li i yaki vlas dosvidom doveli jogo nezaperechnu pravilnist Pislya nadannya konfucianstvu statusu derzhavnoyi ideologiyi tvir Li czi stav kanonom obryadovosti etiketu ta norm povedinki dlya imperator Kitayu Konfucianci obstoyuvali princip priznachennya na derzh posadi za osobistimi zdibnostyami ta zdobutoyu osvitoyu a ne na os no vi spadkovosti ce spriyalo for muvannyu v Kitayi sistemi vidboru molodih talantiv yih na vchannya ta skladannya ispitiv U konfucianskij sistemi osviti i vihovannya vchenogo chinovnika vazh live misce zajmali 6 mistectv strilba z luka upravlinnya kolisniceyu muzika kaligrafiya matematika ritual Osnovoyu vchennya ye obraz czyun czi shlyahet lyudini yaka za viznachennyam Konfuciya postijno povinna vporyadkovuvati vihovuvati sebe zmicnyu vati vlasnu volyu voloditi takimi chesnotami yak lyudinolyub stvo zhen dotrimannya ritualu li znannya chzhi obov yazok i sprosh 义 kit trad 義 pinyin yi a takozh viddanistyu siniv shanoblivistyu pravdivistyu obe rezhnistyu skromnistyu ta bezkorislivistyu Shlyahetna lyudina maye buti visokomoralnim znavcem zalishenih svyatimi mudrecyami kanoniv Sered najvidatnishih mislite liv v istoriyi konfucianstva Men czi bl 372 289 r do n e Golovne pershodzherelo Men czi avtorstvo yakogo chastkovo nalezhit jomu ta uchnyam Men czi obstoyuvav dumku pro vrodzhenu prisutnist v ya kozhnoyi lyudini 4 h pochatkiv nasinin spivchuttya dzherelo zhen pochuttya soromu dzherelo obov yazku chemnosti dzherelo li zdatnosti roz riznyati nalezhne ta nenalezhne dzherelo znannya Yaksho perelicheni pochatki podibno do nasinnya prorostatimut u nalezh umovah to lyudina stane shlyahetnoyu Dijsna priroda lyu dini rozkrivayetsya lishe cherez osvitu na shlyahu piznannya Neba i sluzhinnya jomu Nebo najvisha sila yaka pragne zberegti ta po krashiti poryadok u Pidnebessi lyudina zh maye vihovuvati sebe i dopomagati silam Neba Men czi zaproponuvav koncepciyu guman upravlinnya zhen chzhen stverdzhuyuchi sho do shlyahetnosti lyudinu ne mozhna prisiluvati Div takozhKniga obryadivLiteraturaA Usik Li Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Havronenko V D 2014 Konfucianstvo Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Procitovano 2023 01 14