П ятра Краюлуй рум Munții Piatra Craiului Гори принца гірський масив у вигляді вузького вигнутого хребта довжиною 25 км

П'ятра-Краюлуй (рум. Munții Piatra Craiului — «Гори принца») — гірський масив у вигляді вузького вигнутого хребта довжиною 25 км у Південних Карпатах (Румунія). Найвища точка — вершина Ла-Ом (рум. Vârful La Om; 2238 м).

П'ятра-Краюлуй Munții Piatra Craiului


Країна	Румунія
Штат	повіти Брашов та Арджеш
Площа	200 км²
Довжина	25 км, з північного-сходу на південь
Найвища точка	Ла-Ом
- висота	2238 м
П'ятра-Краюлуй у Вікісховищі

Координати: 45°32′ пн. ш. 25°13′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 25.217° сх. д. / 45.533; 25.217

Розташування

Гірський масив П'ятра-Краюлуй лежить між 45°22'03" і 45°35'11" північної довготи, 25°07'38" і 25°23'18" східної довготи. На заході долина Димбовіца (рум. Dâmboviţa) відділяє гірський масив П'ятра-Краюлуй від гірського масиву (рум. Iezer-Papusa); на північному заході долини річок (рум. Bârsa) і (рум. Curmătura Foii) відділяє гірський масив від Фегерашських гір (рум. Munții Făgăraș); на сході перевал (рум. Rucăr-Bran Pass) відділяє П'ятра-Краюлуй від гір Бучеджі (рум. Munții Bucegi) й (рум. Munții Leaota); на півдні гірський масив обмежений злиттям річок Димбовіца і (рум. Dâmbovicioara) поблизу села Поду Димбовіцей.

Розташування П'ятра-Краюлуй
Тривимірна модель (вертикальний масштаб збільшено)
Тривимірна модель
Гіпсометрична карта

Геологія

Перші геологічні дослідження цих гір відносяться до року. У 1907 році французьких географ (фр. Emmanuel de Martonne) описав велику морфологічну колізію, що спричинила утворення даного гірського масиву.

У фундаменті П'ятра-Краюлуй лежать кристалічні сланці, перекриті потужним шаром вапняків — від 300 м на півдні, до 1000 м на півночі. У горах П'ятра-Краюлуй, так само як і в Біхорі, нижньокрейдові вапняки незгідно залягають на верхньоюрських, від 30-40° на півдні до, до 90° на півночі. Ще у часи перед нижньокрейдовою трансгресією моря в тропічних умовах сформувалась поверхня ерозійно-корозійного генезису. У північній частині поклади вапняку високостратифіковані.

Карстові форми викопних поверхонь заповнені бокситом. Карстові явища відбиваються в глибоких каньйонах на північному заході, крутих ущелинах, більш ніж 600 дрібних і 15 глибоких вертикальних печерах.

Краєвид П'ятри-Краюлуй
Центральна частина масиву
Схили
Гірська ущелина
Карстові порожнини

Найвища точка гірського масиву — вершина Ла-Ом 2238 м; інші вершини в масиві вищі за 2 км (рум. Padina Popii; 2025 м), (рум. Ascuțit; 2150 м), (рум. Țimbalul Mare; 2177 м), (рум. Țimbale; 2170 м), (рум. Sbirii; 2220 м), (рум. Căldării Ocolite; 2202 м).

Рослинність

На схилах гірського масиву росте 1100 видів вищих рослин (третина від загальної кількості флори Румунії), з яких 50 є ендеміками Карпат, а 2 види — ендеміки масиву П'ятра-Краюлуй ( () — символ цих гір); 100 видів мхів; 220 видів лишайників; 300 видів грибів. У горах можна зустріти 48 видів орхідних (з 53 видів у флорі Румунії).

Хвойні ліси на схилах гір складені ялиною європейською, ялицею білою, модриною європейською, сосною кедровою європейською, тисом ягідним. Листяні породи представлені: дубом скельним і черешчатим, буком лісовим, грабом звичайним, явором, липою серцелистою, ясенем високим, гіркокаштаном звичайним, в'язом шорстким, кленом звичайним і польовим, березою повислою, осикою, вільхою зеленою і чорною вербою білою і козячою.

Суцільними лісами вкриті західні й північні схили, східні схили використовуються як пасовиська мешканцями навколишніх сіл. 20 % лісів у власності держави, решта приватна, через що вони можуть піддаватись незаконним вирубкам у час економічної кризи і за високого рівня безробіття.

Гірська рослинність, ущелина Пісіцій
Рослинність східних передгір'їв
Ендемічна гвоздика Dianthus callizonus

Типовими представниками трав'янистої флори гір є: (Nigrittela rubra), білотка альпійська, рододендрон карпатський, (Papaver alpinum), вовчі ягоди (Daphne blagayana), зозулині черевички справжні, (Linaria alpina), (Pleurospermum austriacum), (Heracleum palmatum), жовтушник (Erysimum witmannii), (Anthemis tinctoria ssp. fussii), дзвоники розлогі ялицеві, булатка довголиста, билинець комарниковий і найзапашніший, булатка червона, коральковець тричінадрізаний, (Dianthus glacialis ssp. gelidus), (Dianthus tenuifolius), (Dianthus giganteus ssp. banaticus) і (Dianthus henteri), (Erigeron uniflorus) і залозиста (Erigeron atticus), тирлич (Gentiana clusii), плодоріжка салепова, неотінея обпалена, (Phyteuma tetramerum), товстянка альпійська (Pinguicula alpina), подорожник почорнілий, шолудивник високий.

Тварини

У горах можна зустріти козицю (Rupicapra rupicapra), з великих хижаків: вовків (Canis lupus), ведмедів (Ursus arctos), рись (Lynx). На території гірського масиву мешкає 22 види рукокрилих, 110 видів птахів (50 з яких знаходяться під охороною Бернської конвенції, а 6 — Боннської), 2 ендемічних види павуків, 270 видів метеликів (рідкісний європейський метелик — (Phengaris arion)).

Національний парк

Докладніше:

У межах гірського масиву на площі 4,4 км² 28 березня 1938 року було створено резерват . У 1990 році міністерство охорони навколишнього середовища оголосило навколо резервату національний парк. У 2000 році територія парку була розширена до 148 км² і охопила весь гірський масив. Станом на 2012 рік національний парк охоплює територію у 6967 га в повіті Арджеш і 7806 га в повіті Брашов. Національний парк входить до європейської мережі природоохоронних територій Natura 2000.

Населення

Найбільше поселення, Зернешть (рум. Zărnești) (Брашовський повіт), знаходиться на північ від гір. У місті мешкає 25 тис. чоловік, розташована адміністрація національного парку. Поряд із гірським хребтом на сході розкинулись села із традиційною румунською забудовою: Магура (рум. Măgura), Пештера (рум. Peştera) — комуни Моєчу, Ширня (рум. Şirnea) — комуни Фундата повіту Брашов; Чокану (рум. Ciocanu), Димбовічоара (рум. Dâmbovicioara), Поду-Димбовіцей (рум. Podu Damboviței) — комуни Димбовічоара повіту Арджеш .

Краєвид із Зернешті
Краєвид з Пештери
Краєвид з Ширні
Поду-Димбовіцей

Туризм

Хребет П'ятра-Краюлуй є одним з найкрасивіших і найпривабливіших місць в Карпатах, його включено до списку . Уздовж хребта прокладені дводенні туристичні маршрути, що починаються або від річки (рум. Plaiul Foii) на північно-західній околиці масиву, або від (рум. Curmătura Foii) на північно-східній, йдуть уздовж вузького хребта і спускаються в південній частині до карстових ландшафтів глибоких ущелин, де водні потоки вирізали ряд ряд печер і карстових формацій у вапняку.

Табір Кароля Лемана
Табір Аскутіт
Альпінистка на Прапастії
Дороговказ туристичних маршрутів

Див. також

Південні Карпати

Примітки

(рум.) Ghid montan Muntii Piatra Craiului. — стаття про гірський масив на сайті carpati.org за 25 липня 2008 року.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214 с., ил.
(англ.) (рум.) Флора [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.
(англ.) Deforestation continues in Romania. — стаття на Вікілікс, 2006 року.
(англ.) (рум.) Фауна парку [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.
(англ.) Gimenez Dixon, M. 1996. Phengaris arion. Червоний список МСОП. Version 2014.3.
(англ.) (рум.) Розділ історії [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.
Дані про місто Зернешть на сайті Ghidul Primăriilor
(англ.) (рум.) Контакти адміністрації національного парку П'ятра-Краюлуй. [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
(рум.) CAMPANIE EVZ: Cele 7 minuni naturale ale României.

Література

(рум.) Ș. Priencz, S. Pop, Brașovul — ghid turistic. — Bucuresti: Editura Sport-Turism, 1971.
(рум.) Cristea, Emilian. Piatra Craiului. — Bucuresti: Editura Sport-Turism, 1984.

Посилання

(англ.) (рум.)
(рум.) Фотогалерея краєвидів гір П'ятра-Краюлуй.
(англ.) (рум.) Туристична інформація, маршрути, схеми, карти.
Відеозамальовка про похід на гору Ла-Ом на сайті YouTube.
Гори П'ятра-Краюлуй на Вікімапії.
(рум.) În Piatra Craiului te simți buricul pământului — звіт мандрівки горами на сайті EVZ.Ro.
(рум.) Piatra Craiului — Muntele florii fără seamăn — звіт мандрівки горами на сайті DescoperăTravel.Ro.
(рум.) Un colț de Rai ascuns în Piatra Craiului — звіт мандрівки горами на сайті EVZ.Ro.
(рум.) Piatra Craiului — Perla Carpatilor si acoperisul Romaniei — звіт мандрівки горами на сайті Jurnalul.Ro.

[carpat-1] (рум.) Ghid montan Muntii Piatra Craiului. — стаття про гірський масив на сайті carpati.org за 25 липня 2008 року.

[Карст-2] (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214 с., ил.

[NPFlora-3] (англ.) (рум.) Флора [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.

[Wikileaks-4] (англ.) Deforestation continues in Romania. — стаття на Вікілікс, 2006 року.

[NPFauna-5] (англ.) (рум.) Фауна парку [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.

[IUCN-6] (англ.) Gimenez Dixon, M. 1996. Phengaris arion. Червоний список МСОП. Version 2014.3.

[NPHistory-7] (англ.) (рум.) Розділ історії [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.

[Зернешть-8] Дані про місто Зернешть на сайті Ghidul Primăriilor

[NPAdr-9] (англ.) (рум.) Контакти адміністрації національного парку П'ятра-Краюлуй. [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]

[10] (рум.) CAMPANIE EVZ: Cele 7 minuni naturale ale României.