Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем П ятаков П ятако в Ю рій Гео ргій Леоні дович 6 18 серпня 1890 1890081

П'ятаков Юрій Леонідович

П'ятаков Юрій Леонідович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем П'ятаков.

П'ятако́в Ю́рій (Гео́ргій) Леоні́дович (6 [18] серпня 1890(18900818), селище Мар'їнського цукрозаводу, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія, тепер місто Городище Черкаської області — 30 січня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — революціонер, більшовицький державний діяч. Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України, секретар ЦК КП(б)У. Організатор червоного терору у Криму у 1920 році. Член ЦК КП(б)У в липні 1918 — травні 1920 р. та у листопаді 1920 — квітні 1923 року. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У з 6 березня 1919 по 4 квітня 1920 року. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У з 6 березня по 2 серпня 1919 р. та з 15 грудня 1921 по 23 травня 1922 року. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КП(б)У з 2 серпня 1919 по 23 березня 1920 року. Кандидат у члени ЦК РКП(б) у березні 1921 — квітні 1923 року. Член ЦК ВКП(б) у квітні 1923 — грудні 1927 р та у липні 1930 — 11 вересня 1936 року.

Юрій (Георгій) Леонідович П'ятаков
image
Юрій (Георгій) Леонідович П'ятаков
image 1-й Секретар ЦК КП(б)У image
12 липня 1918 — 9 вересня 1918
Попередник посада щойно заснована
Наступник Серафима Гопнер
image 2-й Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду
28 листопада 1918 — 6 січня 1919
Попередник Християн Раковський
Наступник посада щойно скасована; він сам як Глава РНК УРСР
image Глава РНК УРСР
6 січня 1919 — 29 січня 1919
Попередник посада щойно заснована; він сам як Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду
Наступник Християн Раковський
Голова Держбанку СРСР
19.04.1929 — 18.10.1930
Народився 6 (18) серпня 1890(1890-08-18)
Городище, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія[1]
Помер 30 січня 1937(1937-01-30) (46 років)
Москва, СРСР
Відомий як політик
Країна image СРСРimage Російська імперія
Національність росіянин
Alma mater Київське реальне училище і Санкт-Петербурзький державний університет
Політична партія ВКП(б)
У шлюбі з Євгенія Бош
Нагороди
image image
image Медіафайли у Вікісховищі

Жертва сталінських репресій.

Біографія

Син російського дворянина-цукрозаводчика Леоніда Тимофійовича П'ятакова. Народився в селищі Мар'їнського цукрового заводу фірми «Брати Яхненко і Симиренко» Черкаського повіту Київської губернії. Навчався в Київському реальному училищі, був двічі виключений із училища. У 1907 році закінчив екстерном Київське реальне училище.

З 1907 по 1910 рік вивчав економіку в Петербурзькому університеті, був виключений за революційну діяльність із третього курсу. Починав політичну діяльність як анархіст.

Член РСДРП(б) з листопада 1910 року.

За участь у студентському большовицькому русі у 1910 році заарештований, з 1910 по 1911 рік перебував у в'язниці. У 1911 році висланий до Києва, де увійшов до складу ініціативної групи із відновлення Київського комітету РСДРП. З 1911 по червень 1912 року входив до складу Київського комітету РСДРП. У червні 1912 року заарештований, до червня 1913 року перебував у в'язниці міста Києва.

У червні 1913 року засланий до Іркутської губернії. У жовтні 1914 року втік із заслання до Японії, потім проживав у США, Швейцарії, Швеції та Норвегії. У швейцарському місті Берні видавав більшовицький журнал «Коммунист». У 1915—1919 роках полемізував з Леніном у національному питанні; «люксембурґіянець», за визначенням Леніна, російський шовініст — за Володимиром Винниченком.

  • image
    Поліційна картка арештанта Юрія Пятакова, 1915 рік
  • image
    1916 рік

У березні 1917 року повернувся із закордону та переїхав до Києва. На перших демократичних (всенародних) виборах у Київську міську думу, що відбулися 23 липня (5 серпня) 1917 року, був обраний гласним за списком РСДРП(б). У 1917 році голова комітету РСДРП(б) у Києві й член Української Центральної Ради. З жовтня по грудень 1917 року — голова Київського більшовицького військово-революційного комітету.

З грудня 1917 року — помічник (заступник) головного комісара Державного банку РРФСР у Москві. До 24 лютого 1918 року — головний комісар Державного (Народного) банку РРФСР у Москві. З лютого по березень 1918 року належав до фракції «лівих комуністів».

У березні 1918 року виїхав в Україну, де з березня по квітень 1918 року служив кулеметником та очолював червоногвардійський загін «червоного козацтва» у Полтавській губернії. З травня 1918 року — на підпільній більшовицькій роботі проти Української Держави.

З 12 липня 1918 року по 9 вересня 1918 року — секретар ЦК КП(б)У та, одночасно, член Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету.

У жовтні — листопаді 1918 року — керуючий Народного банку РРФСР у Москві.

17 листопада 1918 року увійшов до складу Української Революційної військової ради, що керувала військами курського напрямку. Фактично, в роботі РВР участі не брав, бо від 28 листопада 1918 року до 16 січня 1919 року зосередився на роботі в Тимчасовому «робітничо-селянському» уряді України як його голова. У березні 1919 року — член президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Української СРР.

З 6 березня по 30 травня 1919 року — секретар ЦК КП(б)У. Одночасно з 14 березня по травень 1919 року — народний комісар радянської пропаганди Української СРР. З травня по липень 1919 року — завідувач відділу пропаганди ВУЦВК і РНК Української СРР, голова Верховного військового революційного трибуналу УСРР. Провадив крайньо ліву соціально-економічну політику, зокрема відбирав у селян поміщицьке майно і землю та створював радгоспи і комуни; офіційно заперечував існування національного питання в Україні, поборював боротьбистів.

28 червня — 3 листопада 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) 13-ї армії Південного фронту РСЧА. Одночасно з червня по серпень 1919 року — голова надзвичайного революційного трибуналу Донецького басейну. 3 — 18 листопада 1919 року — військовий комісар 42-ї стрілецької дивізії РСЧА.

У листопаді 1919 — січні 1920 року — військовий комісар Академії Генерального штабу РСЧА. З 1 грудня 1919 по 15 лютого 1920 року — начальник реєстраційного управління Польового штабу РСЧА (військова розвідка).

З 19 лютого по травень 1920 року — заступник голови РВР 1-ї революційної трудової армії Уралу. З травня по жовтень 1920 року — голова РВР 1-ї революційної трудової армії Уралу. Одночасно, 2 квітня — 16 жовтня 1920 року — член РВР 16-ї армії Західного фронту РСЧА. 26 жовтня — 3 грудня 1920 року — член РВР 6-ї армії Південного фронту РСЧА.

У 1920 році — відповідальний редактор газети «Коммунист» у Харкові.

З грудня 1920 по січень 1922 року — голова Центрального правління кам'яновугільної промисловості Донбасу у місті Бахмуті та відповідальний секретар Донецького губернського комітету КП(б)У (за сумісництвом). З січня 1922 року — заступник голови судової колегії Верховного трибуналу ВЦВК.

З лютого по квітень 1922 року — начальник головного управління паливної промисловості Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР. У квітні 1922 — 14 травня 1923 року — заступник голови Державної планової комісії при Раді праці і оборони РРФСР. 14 травня 1923 — 13 липня 1923 року — заступник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР та начальник центрального фінансово-комерційного управління ВРНГ РРФСР.

Одночасно, 4 квітня 1922 — 8 березня 1923 року — голова Головного комітету у справах про концесії при Раді праці і оборони РРФСР. 8 березня — 17 липня 1923 року — голова Головного концесійного комітету при РНК РРФСР.

Відзначився як один із кращих більшовицьких господарників. У «Заповіті» Ленін назвав П'ятакова одним з двох найздібніших працівників у партії (інший — Микола Бухарін).

13 липня 1923 — 18 січня 1927 року — заступник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. Одночасно в липні 1923 — 18 січня 1927 року — голова Головного концесійного комітету ВРНГ СРСР. З 1924 по 1925 рік — начальник центрального управління державної промисловості ВРНГ СРСР. Розробив проект першої п'ятирічки на 1926—1930 роки, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості в Україні, а не на Уралі (цей проект підтримали троцькісти, а сталіністи обстоювали Урал).

З квітня 1927 по жовтень 1928 року — торговий представник СРСР у Франції.

18 грудня 1927 року виключений із ВКП(б) «за троцькізм», але 14 вересня 1928 року відновлений у ВКП(б).

У листопаді 1928 — 19 квітня 1929 роках — заступник голови правління Державного банку СРСР та член колегії Народного комісаріату фінансів СРСР.

19 квітня 1929 — 18 жовтня 1930 роках — голова правління Державного банку СРСР та заступник народного комісара фінансів СРСР.

21 жовтня 1930 — 22 липня 1931 року — голова правління Всесоюзного об'єднання хімічної промисловості «Всехімпром» та член президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. 22 липня 1931 — 5 січня 1932 року — 1-й заступник голови Вищої ради народного господарства ВРНГ СРСР. Одночасно з жовтня 1931 по травень 1934 року — начальник планового сектора ВРНГ(потім — Народного комісаріату важкої промисловості) СРСР.

5 січня 1932 — вересень 1936 року — 1-й заступник народного комісара важкої промисловості СРСР.

Сталінський терор

12 вересня 1936 року заарештований органами НКВС у власному службовому вагоні на станції Сан-Донато залізниці імені Кагановича в місті Нижньому Тагілі.

На другому показовому процесі в Москві проти так званого «антирадянського троцькістського центру» у січні 1937 року П'ятаков «признався», що очолював троцькистів в Україні «з метою відриву України від СРСР». 30 січня 1937 Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до смертної кари за ст. 58-1а, 58-8, 58-9, 58-11 Карного кодексу СРСР. Розстріляний 30 січня (за деякими даними, 1 лютого) 1937 року. Похований на Донському цвинтарі Москви.

13 червня 1988 року реабілітований. 16 грудня 1988 року рішенням КПК при ЦК КПРС поновлений у партії (посмертно).

Родина

Був одружений з Євгенією Бош. Брати:

  • Леонід П'ятаков (1888-1918).
  • Олександр (1884-1937)
  • Михайло (1886 - після 1957)
  • Іван (24 липня 1892-1937)

Сестра:

  • Віра

Нагороди

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Выборы въ Городскую думу // Кіевскія городскія извѣстія. — № 8. — 1917. — август. — С. 48–62.(рос. дореф.)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem P yatakov P yatako v Yu rij Geo rgij Leoni dovich 6 18 serpnya 1890 18900818 selishe Mar yinskogo cukrozavodu Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya teper misto Gorodishe Cherkaskoyi oblasti 30 sichnya 1937 Moskva RRFSR SRSR revolyucioner bilshovickij derzhavnij diyach Golova Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini sekretar CK KP b U Organizator chervonogo teroru u Krimu u 1920 roci Chlen CK KP b U v lipni 1918 travni 1920 r ta u listopadi 1920 kvitni 1923 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK KP b U z 6 bereznya 1919 po 4 kvitnya 1920 roku Chlen Politichnogo byuro CK KP b U z 6 bereznya po 2 serpnya 1919 r ta z 15 grudnya 1921 po 23 travnya 1922 roku Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK KP b U z 2 serpnya 1919 po 23 bereznya 1920 roku Kandidat u chleni CK RKP b u berezni 1921 kvitni 1923 roku Chlen CK VKP b u kvitni 1923 grudni 1927 r ta u lipni 1930 11 veresnya 1936 roku Yurij Georgij Leonidovich P yatakovYurij Georgij Leonidovich P yatakov1 j Sekretar CK KP b U12 lipnya 1918 9 veresnya 1918Poperednik posada shojno zasnovanaNastupnik Serafima Gopner2 j Golova Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu28 listopada 1918 6 sichnya 1919Poperednik Hristiyan RakovskijNastupnik posada shojno skasovana vin sam yak Glava RNK URSRGlava RNK URSR6 sichnya 1919 29 sichnya 1919Poperednik posada shojno zasnovana vin sam yak Golova Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryaduNastupnik Hristiyan RakovskijGolova Derzhbanku SRSR19 04 1929 18 10 1930Narodivsya 6 18 serpnya 1890 1890 08 18 Gorodishe Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 30 sichnya 1937 1937 01 30 46 rokiv Moskva SRSRVidomij yak politikKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninAlma mater Kiyivske realne uchilishe i Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetPolitichna partiya VKP b U shlyubi z Yevgeniya BoshNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zhertva stalinskih represij BiografiyaSin rosijskogo dvoryanina cukrozavodchika Leonida Timofijovicha P yatakova Narodivsya v selishi Mar yinskogo cukrovogo zavodu firmi Brati Yahnenko i Simirenko Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Navchavsya v Kiyivskomu realnomu uchilishi buv dvichi viklyuchenij iz uchilisha U 1907 roci zakinchiv eksternom Kiyivske realne uchilishe Z 1907 po 1910 rik vivchav ekonomiku v Peterburzkomu universiteti buv viklyuchenij za revolyucijnu diyalnist iz tretogo kursu Pochinav politichnu diyalnist yak anarhist Chlen RSDRP b z listopada 1910 roku Za uchast u studentskomu bolshovickomu rusi u 1910 roci zaareshtovanij z 1910 po 1911 rik perebuvav u v yaznici U 1911 roci vislanij do Kiyeva de uvijshov do skladu iniciativnoyi grupi iz vidnovlennya Kiyivskogo komitetu RSDRP Z 1911 po cherven 1912 roku vhodiv do skladu Kiyivskogo komitetu RSDRP U chervni 1912 roku zaareshtovanij do chervnya 1913 roku perebuvav u v yaznici mista Kiyeva U chervni 1913 roku zaslanij do Irkutskoyi guberniyi U zhovtni 1914 roku vtik iz zaslannya do Yaponiyi potim prozhivav u SShA Shvejcariyi Shveciyi ta Norvegiyi U shvejcarskomu misti Berni vidavav bilshovickij zhurnal Kommunist U 1915 1919 rokah polemizuvav z Leninom u nacionalnomu pitanni lyuksemburgiyanec za viznachennyam Lenina rosijskij shovinist za Volodimirom Vinnichenkom Policijna kartka areshtanta Yuriya Pyatakova 1915 rik 1916 rik U berezni 1917 roku povernuvsya iz zakordonu ta pereyihav do Kiyeva Na pershih demokratichnih vsenarodnih viborah u Kiyivsku misku dumu sho vidbulisya 23 lipnya 5 serpnya 1917 roku buv obranij glasnim za spiskom RSDRP b U 1917 roci golova komitetu RSDRP b u Kiyevi j chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Z zhovtnya po gruden 1917 roku golova Kiyivskogo bilshovickogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Z grudnya 1917 roku pomichnik zastupnik golovnogo komisara Derzhavnogo banku RRFSR u Moskvi Do 24 lyutogo 1918 roku golovnij komisar Derzhavnogo Narodnogo banku RRFSR u Moskvi Z lyutogo po berezen 1918 roku nalezhav do frakciyi livih komunistiv U berezni 1918 roku viyihav v Ukrayinu de z bereznya po kviten 1918 roku sluzhiv kulemetnikom ta ocholyuvav chervonogvardijskij zagin chervonogo kozactva u Poltavskij guberniyi Z travnya 1918 roku na pidpilnij bilshovickij roboti proti Ukrayinskoyi Derzhavi Z 12 lipnya 1918 roku po 9 veresnya 1918 roku sekretar CK KP b U ta odnochasno chlen Vseukrayinskogo centralnogo vijskovo revolyucijnogo komitetu U zhovtni listopadi 1918 roku keruyuchij Narodnogo banku RRFSR u Moskvi 17 listopada 1918 roku uvijshov do skladu Ukrayinskoyi Revolyucijnoyi vijskovoyi radi sho keruvala vijskami kurskogo napryamku Faktichno v roboti RVR uchasti ne brav bo vid 28 listopada 1918 roku do 16 sichnya 1919 roku zoseredivsya na roboti v Timchasovomu robitnicho selyanskomu uryadi Ukrayini yak jogo golova U berezni 1919 roku chlen prezidiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG Ukrayinskoyi SRR Z 6 bereznya po 30 travnya 1919 roku sekretar CK KP b U Odnochasno z 14 bereznya po traven 1919 roku narodnij komisar radyanskoyi propagandi Ukrayinskoyi SRR Z travnya po lipen 1919 roku zaviduvach viddilu propagandi VUCVK i RNK Ukrayinskoyi SRR golova Verhovnogo vijskovogo revolyucijnogo tribunalu USRR Provadiv krajno livu socialno ekonomichnu politiku zokrema vidbirav u selyan pomishicke majno i zemlyu ta stvoryuvav radgospi i komuni oficijno zaperechuvav isnuvannya nacionalnogo pitannya v Ukrayini poboryuvav borotbistiv 28 chervnya 3 listopada 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 13 yi armiyi Pivdennogo frontu RSChA Odnochasno z chervnya po serpen 1919 roku golova nadzvichajnogo revolyucijnogo tribunalu Doneckogo basejnu 3 18 listopada 1919 roku vijskovij komisar 42 yi strileckoyi diviziyi RSChA U listopadi 1919 sichni 1920 roku vijskovij komisar Akademiyi Generalnogo shtabu RSChA Z 1 grudnya 1919 po 15 lyutogo 1920 roku nachalnik reyestracijnogo upravlinnya Polovogo shtabu RSChA vijskova rozvidka Z 19 lyutogo po traven 1920 roku zastupnik golovi RVR 1 yi revolyucijnoyi trudovoyi armiyi Uralu Z travnya po zhovten 1920 roku golova RVR 1 yi revolyucijnoyi trudovoyi armiyi Uralu Odnochasno 2 kvitnya 16 zhovtnya 1920 roku chlen RVR 16 yi armiyi Zahidnogo frontu RSChA 26 zhovtnya 3 grudnya 1920 roku chlen RVR 6 yi armiyi Pivdennogo frontu RSChA U 1920 roci vidpovidalnij redaktor gazeti Kommunist u Harkovi Z grudnya 1920 po sichen 1922 roku golova Centralnogo pravlinnya kam yanovugilnoyi promislovosti Donbasu u misti Bahmuti ta vidpovidalnij sekretar Doneckogo gubernskogo komitetu KP b U za sumisnictvom Z sichnya 1922 roku zastupnik golovi sudovoyi kolegiyi Verhovnogo tribunalu VCVK Z lyutogo po kviten 1922 roku nachalnik golovnogo upravlinnya palivnoyi promislovosti Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG RRFSR U kvitni 1922 14 travnya 1923 roku zastupnik golovi Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri Radi praci i oboroni RRFSR 14 travnya 1923 13 lipnya 1923 roku zastupnik golovi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG RRFSR ta nachalnik centralnogo finansovo komercijnogo upravlinnya VRNG RRFSR Odnochasno 4 kvitnya 1922 8 bereznya 1923 roku golova Golovnogo komitetu u spravah pro koncesiyi pri Radi praci i oboroni RRFSR 8 bereznya 17 lipnya 1923 roku golova Golovnogo koncesijnogo komitetu pri RNK RRFSR Vidznachivsya yak odin iz krashih bilshovickih gospodarnikiv U Zapoviti Lenin nazvav P yatakova odnim z dvoh najzdibnishih pracivnikiv u partiyi inshij Mikola Buharin 13 lipnya 1923 18 sichnya 1927 roku zastupnik golovi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR Odnochasno v lipni 1923 18 sichnya 1927 roku golova Golovnogo koncesijnogo komitetu VRNG SRSR Z 1924 po 1925 rik nachalnik centralnogo upravlinnya derzhavnoyi promislovosti VRNG SRSR Rozrobiv proekt pershoyi p yatirichki na 1926 1930 roki v yakomu obstoyuvav priskorenij rozvitok promislovosti v Ukrayini a ne na Urali cej proekt pidtrimali trockisti a stalinisti obstoyuvali Ural Z kvitnya 1927 po zhovten 1928 roku torgovij predstavnik SRSR u Franciyi 18 grudnya 1927 roku viklyuchenij iz VKP b za trockizm ale 14 veresnya 1928 roku vidnovlenij u VKP b U listopadi 1928 19 kvitnya 1929 rokah zastupnik golovi pravlinnya Derzhavnogo banku SRSR ta chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu finansiv SRSR 19 kvitnya 1929 18 zhovtnya 1930 rokah golova pravlinnya Derzhavnogo banku SRSR ta zastupnik narodnogo komisara finansiv SRSR 21 zhovtnya 1930 22 lipnya 1931 roku golova pravlinnya Vsesoyuznogo ob yednannya himichnoyi promislovosti Vsehimprom ta chlen prezidiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR 22 lipnya 1931 5 sichnya 1932 roku 1 j zastupnik golovi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR Odnochasno z zhovtnya 1931 po traven 1934 roku nachalnik planovogo sektora VRNG potim Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR 5 sichnya 1932 veresen 1936 roku 1 j zastupnik narodnogo komisara vazhkoyi promislovosti SRSR Stalinskij teror12 veresnya 1936 roku zaareshtovanij organami NKVS u vlasnomu sluzhbovomu vagoni na stanciyi San Donato zaliznici imeni Kaganovicha v misti Nizhnomu Tagili Na drugomu pokazovomu procesi v Moskvi proti tak zvanogo antiradyanskogo trockistskogo centru u sichni 1937 roku P yatakov priznavsya sho ocholyuvav trockistiv v Ukrayini z metoyu vidrivu Ukrayini vid SRSR 30 sichnya 1937 Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR zasudzhenij do smertnoyi kari za st 58 1a 58 8 58 9 58 11 Karnogo kodeksu SRSR Rozstrilyanij 30 sichnya za deyakimi danimi 1 lyutogo 1937 roku Pohovanij na Donskomu cvintari Moskvi 13 chervnya 1988 roku reabilitovanij 16 grudnya 1988 roku rishennyam KPK pri CK KPRS ponovlenij u partiyi posmertno RodinaBuv odruzhenij z Yevgeniyeyu Bosh Brati Leonid P yatakov 1888 1918 Oleksandr 1884 1937 Mihajlo 1886 pislya 1957 Ivan 24 lipnya 1892 1937 Sestra ViraNagorodiorden Lenina 27 12 1933 orden Chervonogo Prapora 1921 Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Vybory v Gorodskuyu dumu Kievskiya gorodskiya izvѣstiya 8 1917 avgust S 48 62 ros doref DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kalnickij M B Batki i diti Kontrakty 2007 13 aprel ros Sapun M M Georgij Pyatakov u Kiyevi do 100 richchya z dnya narodzhennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1990 8 354 serpen S 125 129 Soldatenko V F Georgij Pyatakov mittyevosti nespokijnoyi doli K Svitoglyad 2004 331 s Soldatenko V F G L Pyatakov epizodi zhittya i diyalnosti na Ukrayini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1989 4 337 kviten S 92 106 Soldatenko V F Radikalna pravda Dzerkalo tizhnya 2004 4 30 sichnya Soldatenko V P yatakov Georgij Yurij Leonidovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 C 615 ISBN 978 966 611 818 2 Kerivniki uryadiv Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Uryadovij portalPosilannyaP yatakov Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2

Дата публікації:
Топ