Охорона пам'яток історії та культури — комплекс заходів, що здійснюються на державному або громадському рівні з метою захисту і збереження об'єктів історико-культурної спадщини та історичного середовища в цілому. Охоплює облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію), консервацію, реставрацію, музеєфікацію, належне утримання й використання пам'яток.
Цілеспрямовані пошуки старожитностей почали широко здійснюватися протягом 18 ст., однак ставлення до них обмежувалося фіксацією й описом. Лише з початком 19 ст. наукова та культурна громадськість почала порушувати питання про охорону пам'яток старовини й мистецтва. До 1917, за умов відсутності відповідного законодавства та системи державних органів охорони пам'яток, вивчення і збереження старожитностей базувалися на громадській ініціативі й меценатстві. На українських землях, які входили до складу Російської імперії, істотний внесок у вирішення питань збереження культурної спадщини зробили наукові товариства, губернські вчені архівні комісії та статистичні комітети, зокрема, Київська археографічна комісія, Київське товариство старожитностей і мистецтв, Київське товариство охорони пам'ятників старовини та мистецтва, Київське церковно-археологічне товариство, Товариство дослідників Волині, Харківське історико-філологічне товариство, Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет та ін. Значна пам'яткоохоронна діяльність була пов'язана також із підготовкою і проведенням на теренах України Археологічних з'їздів. У Західній Україні, що перебувала у складі Австро-Угорщини, зокрема в Галичині, протягом 19 — початку 20 ст. діяли центральна та місцеві громадські комісії з вивчення й охорони пам'яток архітектури, історії та мистецтва. Значну увагу збереженню укр. старовини приділяло Наукове товариство імені Шевченка. Однак наслідком перебування українських земель у складі інших держав стало вивезення до столиць метрополій найцінніших пам'яток, особливо до Санкт-Петербурга і Москви у зв'язку з діяльністю на теренах України Імператорської археологічної комісії та Московського археологічного товариства.
1917 за Української Центральної Ради та Української Народної Республіки розпочали діяльність Центральний комітет охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні та відділ музеїв і охорони пам'яток старовини й мистецтва генерального секретарства (згодом — народного міністерства) освітянських справ, Київський археологічний інститут. 1918 за Української Держави справа контролю за вивченням та збереженням старожитностей покладалася на відділ охорони пам'яток старовини і мистецтва у складі головного управління мистецтв і національної культури. 1919—20 нагляд за пам'ятками здійснювало народне міністерство народної освіти УНР, а в прифронтових районах — культурно-освітній відділ при головній управі Генерального штабу військ УНР. На територіях, контрольованих радянською владою, діяв Всеукраїнський комітет охорони пам'яток мистецтва і старовини при народному комісаріаті освіти УСРР. Головне зусилля в цей час спрямовувалися на фізичне збереження старожитностей і творів мистецтва, разом із тим уперше було оголошено їх державний захист, започатковано загальну реєстрацію, заходи із запобігання незаконним археологічним розкопкам і вивезенню культурних цінностей, розроблено проекти законодавчих актів про охорону пам'яток. Проте численні визначні культурні цінності в період 1917—22 було втрачено, особливо багато загинуло поміщицьких палаців і садиб.
Українське відродження 1920-х рр
У добу т. зв. українського відродження 1920-х рр. відбулося піднесення пам'яткоохоронного руху. Наукове керівництво й контроль за збереженням пам'яток здійснювали Всеукраїнський археологічний комітет при ВУАН та Головна інспектура охорони пам'яток культури у складі народного комісаріату освіти УСРР, крайові комісії охорони пам'яток, Український комітет охорони пам'ятників культури. У цей час ухвалено низку важливих рішень уряду з питань збереження культурної спадщини, вперше по всій території України були організовані систематичні археологічні дослідження, здійснена реєстрація нерухомих пам'яток (у 1929 — 3 тис., у тому числі 562 республіканського значення), започаткована мережа історико-культурних заповідників.
Нищення культурних цінностей протягом 1930-х рр
Протягом 1930-х рр. справа охорони пам'яток перебувала в занедбаному стані, припинили існування центральні й місцеві органи, що її здійснювали. Нищення культурних цінностей було піднесено на рівень офіційної політики. Особливо масово руйнувалися пам'ятки церковного зодчества, серед них — Свято-Михайлівський Золотоверхий собор 12 ст. в Києві. Істотних втрат зазнала культурна спадщина України під час Другої світової війни. За неповними даними, було зруйновано бл. 1 тис. цінних пам'яток архітектури, з яких 347 втрачені повністю. У результаті масових руйнувань населених пунктів практично повністю була знищена історична забудова багатьох старовинних міст. Постраждало чимало історико-меморіальних пам'яток, зокрема будинки-музеї Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова, Михайла Коцюбинського, Юрія Федьковича, Юліуша Словацького та ін.
Відновлення державної системи органів охорони пам'яток
Протягом 1944—47 в Україні було відновлено державну систему органів охорони пам'яток на центральному й обласному рівнях, яка включала в себе Урядову комісію по охороні пам'яток культури і старовини, Управління охорони пам'яток культури і старовини при Комітеті у справах культурно-просвітніх установ (історія, археологія, мистецтво), відділ охорони пам'яток при Управлінні у справах архітектури та спеціалізований трест «Будмонумент». 1948 в результаті запровадження загальносоюзної структури органів Урядову комісію було скасовано. Із 1953 збереження пам'яток історії, археології та мистецтва покладено на , пам'яток архітектури — на Держбуд УРСР. Протягом 1940-х — серед. 1950-х рр. були затверджені списки історичних міст (6 — загальносоюзного й республіканського значення, 27 — із великою кількістю архітектурних пам'яток), державні реєстри пам'яток архітектури (2070 одиниць), історії (21 200), археології (7027), мистецтва (818), розгорнуті реставраційні роботи на 600 об'єктах, з яких 118 були завершені. Однак із кінця 1950-х рр. охорона пам'яток стала розглядатися як марнотратство, державні реєстри були скорочені: архітектурних об'єктів — на 36 % (на 740 одиниць), історичних — на 23 % (на 6701), переважно за рахунок дожовтневого періоду. Кошти на реставрацію практично не виділялися. Зі створенням 1966 Українського товариства охорони пам'яток історії та культури відбулося пожвавлення пам'яткоохоронної діяльності. Починає відновлюватися система органів охорони пам'яток, запроваджується їх нова реєстрація. Ухвалення 1976 і 1978 відповідно загальносоюзного та республіканського законів про охорону й використання пам'яток історії та культури сприяло підвищенню уваги державних органів і громадськості до збереження культурної спадщини. 1988 УРСР приєдналася до Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972. 1977 в Україні налічувалося понад 47 тис. пам'яток, у 1987—107 тис. У 1977 реставраційні роботи були проведені на суму 13,5 млн карбованців, 1979 — 18,8 млн крб., у 1980—85 — 123 млн крб. З 1986 розгорнуто підготовку багатотомного «Зводу пам'яток історії та культури України». Однак пам'яткоохоронна діяльність велася під щільним ідеологічним наглядом, зосереджувалася переважно на пам'ятках революційної боротьби й радянської доби, які складали 88,8 % від загального числа історичних об'єктів.
Проголошення незалежності України
Із проголошенням незалежності України з початком 1990-х рр. питання охорони пам'яток знайшли відображення в Конституції України (ст. 56), (1992), 2000 було ухвалено «Закон про охорону культурної спадщини». Започатковано Державний реєстр національного культурного надбання. Відбулося значне зростання кількості облікованих об'єктів — із 121 801 в 1991 до понад 147 000 у 1999. Виявляються і зберігаються пам'ятки козаччини, українського національно-визвольного руху, пов'язані з масовими та голодоморами за радянського режиму. Значна увага приділяється питанням комплексного збереження історико-культурного середовища, зокрема історичних міст, створенню історико-культурних заповідників. Розроблено й розпочато реалізацію державної програми відтворення втрачених визначних пам'яток архітектури, зокрема, 2000 відбудовано Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий собор та Успенський собор Києво-Печерської лаври. Національний заповідник «Софія Київська», Києво-Печерський національний історико-культурний заповідник та історична частина Львова включені до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Разом із тим, в умовах переходу до ринкової економіки держ. система охорони пам'яток виявилася недостатньо ефективною. Загальна кількість пам'яток культури, що перебувають на державному обліку, зменшилася і складала понад 130 тис. одиниць у 2007. Набули поширення незаконні археол. розкопки з метою продажу знайдених речей. Численними є факти проведення орних робіт на місцях розташування курганів і старовинних поселень. В істор. центрах міст руйнується давня забудова, споруджуються висотні будинки й офісні центри. Так, значний громад. і міжнар. резонанс викликала забудова навколо Нац. заповідника «Софія Київська», що стало предметом розгляду фахівцями ЮНЕСКО.
Джерела та література
- С. І. Кот. Охорона пам'яток історії та культури // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 705. — .
- Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України: моногр. / І. Акуленко. — К. : «Юстініан», 2013. — 608 с.
- Правова охорона культурної спадщини України: Моногр. / Т. В. Курило; Львів. юрид. ін-т МВС України. — Л., 2005. — 156 c. — Бібліогр.: 160 назв.
Див. також
Вікідані мають властивість p1435:статус спадщини (використання) |
Посилання
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ohorona pam yatok istoriyi ta kulturi kompleks zahodiv sho zdijsnyuyutsya na derzhavnomu abo gromadskomu rivni z metoyu zahistu i zberezhennya ob yektiv istoriko kulturnoyi spadshini ta istorichnogo seredovisha v cilomu Ohoplyuye oblik viyavlennya naukove vivchennya klasifikaciyu derzhavnu reyestraciyu konservaciyu restavraciyu muzeyefikaciyu nalezhne utrimannya j vikoristannya pam yatok Cilespryamovani poshuki starozhitnostej pochali shiroko zdijsnyuvatisya protyagom 18 st odnak stavlennya do nih obmezhuvalosya fiksaciyeyu j opisom Lishe z pochatkom 19 st naukova ta kulturna gromadskist pochala porushuvati pitannya pro ohoronu pam yatok starovini j mistectva Do 1917 za umov vidsutnosti vidpovidnogo zakonodavstva ta sistemi derzhavnih organiv ohoroni pam yatok vivchennya i zberezhennya starozhitnostej bazuvalisya na gromadskij iniciativi j mecenatstvi Na ukrayinskih zemlyah yaki vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi istotnij vnesok u virishennya pitan zberezhennya kulturnoyi spadshini zrobili naukovi tovaristva gubernski vcheni arhivni komisiyi ta statistichni komiteti zokrema Kiyivska arheografichna komisiya Kiyivske tovaristvo starozhitnostej i mistectv Kiyivske tovaristvo ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva Kiyivske cerkovno arheologichne tovaristvo Tovaristvo doslidnikiv Volini Harkivske istoriko filologichne tovaristvo Podilskij yeparhialnij istoriko statistichnij komitet ta in Znachna pam yatkoohoronna diyalnist bula pov yazana takozh iz pidgotovkoyu i provedennyam na terenah Ukrayini Arheologichnih z yizdiv U Zahidnij Ukrayini sho perebuvala u skladi Avstro Ugorshini zokrema v Galichini protyagom 19 pochatku 20 st diyali centralna ta miscevi gromadski komisiyi z vivchennya j ohoroni pam yatok arhitekturi istoriyi ta mistectva Znachnu uvagu zberezhennyu ukr starovini pridilyalo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Odnak naslidkom perebuvannya ukrayinskih zemel u skladi inshih derzhav stalo vivezennya do stolic metropolij najcinnishih pam yatok osoblivo do Sankt Peterburga i Moskvi u zv yazku z diyalnistyu na terenah Ukrayini Imperatorskoyi arheologichnoyi komisiyi ta Moskovskogo arheologichnogo tovaristva 1917 za Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki rozpochali diyalnist Centralnij komitet ohoroni pam yatok starovini i mistectva v Ukrayini ta viddil muzeyiv i ohoroni pam yatok starovini j mistectva generalnogo sekretarstva zgodom narodnogo ministerstva osvityanskih sprav Kiyivskij arheologichnij institut 1918 za Ukrayinskoyi Derzhavi sprava kontrolyu za vivchennyam ta zberezhennyam starozhitnostej pokladalasya na viddil ohoroni pam yatok starovini i mistectva u skladi golovnogo upravlinnya mistectv i nacionalnoyi kulturi 1919 20 naglyad za pam yatkami zdijsnyuvalo narodne ministerstvo narodnoyi osviti UNR a v prifrontovih rajonah kulturno osvitnij viddil pri golovnij upravi Generalnogo shtabu vijsk UNR Na teritoriyah kontrolovanih radyanskoyu vladoyu diyav Vseukrayinskij komitet ohoroni pam yatok mistectva i starovini pri narodnomu komisariati osviti USRR Golovne zusillya v cej chas spryamovuvalisya na fizichne zberezhennya starozhitnostej i tvoriv mistectva razom iz tim upershe bulo ogolosheno yih derzhavnij zahist zapochatkovano zagalnu reyestraciyu zahodi iz zapobigannya nezakonnim arheologichnim rozkopkam i vivezennyu kulturnih cinnostej rozrobleno proekti zakonodavchih aktiv pro ohoronu pam yatok Prote chislenni viznachni kulturni cinnosti v period 1917 22 bulo vtracheno osoblivo bagato zaginulo pomishickih palaciv i sadib Ukrayinske vidrodzhennya 1920 h rrU dobu t zv ukrayinskogo vidrodzhennya 1920 h rr vidbulosya pidnesennya pam yatkoohoronnogo ruhu Naukove kerivnictvo j kontrol za zberezhennyam pam yatok zdijsnyuvali Vseukrayinskij arheologichnij komitet pri VUAN ta Golovna inspektura ohoroni pam yatok kulturi u skladi narodnogo komisariatu osviti USRR krajovi komisiyi ohoroni pam yatok Ukrayinskij komitet ohoroni pam yatnikiv kulturi U cej chas uhvaleno nizku vazhlivih rishen uryadu z pitan zberezhennya kulturnoyi spadshini vpershe po vsij teritoriyi Ukrayini buli organizovani sistematichni arheologichni doslidzhennya zdijsnena reyestraciya neruhomih pam yatok u 1929 3 tis u tomu chisli 562 respublikanskogo znachennya zapochatkovana merezha istoriko kulturnih zapovidnikiv Nishennya kulturnih cinnostej protyagom 1930 h rrProtyagom 1930 h rr sprava ohoroni pam yatok perebuvala v zanedbanomu stani pripinili isnuvannya centralni j miscevi organi sho yiyi zdijsnyuvali Nishennya kulturnih cinnostej bulo pidneseno na riven oficijnoyi politiki Osoblivo masovo rujnuvalisya pam yatki cerkovnogo zodchestva sered nih Svyato Mihajlivskij Zolotoverhij sobor 12 st v Kiyevi Istotnih vtrat zaznala kulturna spadshina Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Za nepovnimi danimi bulo zrujnovano bl 1 tis cinnih pam yatok arhitekturi z yakih 347 vtracheni povnistyu U rezultati masovih rujnuvan naselenih punktiv praktichno povnistyu bula znishena istorichna zabudova bagatoh starovinnih mist Postrazhdalo chimalo istoriko memorialnih pam yatok zokrema budinki muzeyi Tarasa Shevchenka Mikoli Gogolya Leonida Glibova Mihajla Kocyubinskogo Yuriya Fedkovicha Yuliusha Slovackogo ta in Vidnovlennya derzhavnoyi sistemi organiv ohoroni pam yatokProtyagom 1944 47 v Ukrayini bulo vidnovleno derzhavnu sistemu organiv ohoroni pam yatok na centralnomu j oblasnomu rivnyah yaka vklyuchala v sebe Uryadovu komisiyu po ohoroni pam yatok kulturi i starovini Upravlinnya ohoroni pam yatok kulturi i starovini pri Komiteti u spravah kulturno prosvitnih ustanov istoriya arheologiya mistectvo viddil ohoroni pam yatok pri Upravlinni u spravah arhitekturi ta specializovanij trest Budmonument 1948 v rezultati zaprovadzhennya zagalnosoyuznoyi strukturi organiv Uryadovu komisiyu bulo skasovano Iz 1953 zberezhennya pam yatok istoriyi arheologiyi ta mistectva pokladeno na pam yatok arhitekturi na Derzhbud URSR Protyagom 1940 h sered 1950 h rr buli zatverdzheni spiski istorichnih mist 6 zagalnosoyuznogo j respublikanskogo znachennya 27 iz velikoyu kilkistyu arhitekturnih pam yatok derzhavni reyestri pam yatok arhitekturi 2070 odinic istoriyi 21 200 arheologiyi 7027 mistectva 818 rozgornuti restavracijni roboti na 600 ob yektah z yakih 118 buli zaversheni Odnak iz kincya 1950 h rr ohorona pam yatok stala rozglyadatisya yak marnotratstvo derzhavni reyestri buli skorocheni arhitekturnih ob yektiv na 36 na 740 odinic istorichnih na 23 na 6701 perevazhno za rahunok dozhovtnevogo periodu Koshti na restavraciyu praktichno ne vidilyalisya Zi stvorennyam 1966 Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi vidbulosya pozhvavlennya pam yatkoohoronnoyi diyalnosti Pochinaye vidnovlyuvatisya sistema organiv ohoroni pam yatok zaprovadzhuyetsya yih nova reyestraciya Uhvalennya 1976 i 1978 vidpovidno zagalnosoyuznogo ta respublikanskogo zakoniv pro ohoronu j vikoristannya pam yatok istoriyi ta kulturi spriyalo pidvishennyu uvagi derzhavnih organiv i gromadskosti do zberezhennya kulturnoyi spadshini 1988 URSR priyednalasya do Konvenciyi pro ohoronu vsesvitnoyi kulturnoyi ta prirodnoyi spadshini 1972 1977 v Ukrayini nalichuvalosya ponad 47 tis pam yatok u 1987 107 tis U 1977 restavracijni roboti buli provedeni na sumu 13 5 mln karbovanciv 1979 18 8 mln krb u 1980 85 123 mln krb Z 1986 rozgornuto pidgotovku bagatotomnogo Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Odnak pam yatkoohoronna diyalnist velasya pid shilnim ideologichnim naglyadom zoseredzhuvalasya perevazhno na pam yatkah revolyucijnoyi borotbi j radyanskoyi dobi yaki skladali 88 8 vid zagalnogo chisla istorichnih ob yektiv Progoloshennya nezalezhnosti UkrayiniIz progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini z pochatkom 1990 h rr pitannya ohoroni pam yatok znajshli vidobrazhennya v Konstituciyi Ukrayini st 56 1992 2000 bulo uhvaleno Zakon pro ohoronu kulturnoyi spadshini Zapochatkovano Derzhavnij reyestr nacionalnogo kulturnogo nadbannya Vidbulosya znachne zrostannya kilkosti oblikovanih ob yektiv iz 121 801 v 1991 do ponad 147 000 u 1999 Viyavlyayutsya i zberigayutsya pam yatki kozachchini ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu pov yazani z masovimi ta golodomorami za radyanskogo rezhimu Znachna uvaga pridilyayetsya pitannyam kompleksnogo zberezhennya istoriko kulturnogo seredovisha zokrema istorichnih mist stvorennyu istoriko kulturnih zapovidnikiv Rozrobleno j rozpochato realizaciyu derzhavnoyi programi vidtvorennya vtrachenih viznachnih pam yatok arhitekturi zokrema 2000 vidbudovano Kiyivskij Svyato Mihajlivskij Zolotoverhij sobor ta Uspenskij sobor Kiyevo Pecherskoyi lavri Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Kiyevo Pecherskij nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik ta istorichna chastina Lvova vklyucheni do Spisku vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Razom iz tim v umovah perehodu do rinkovoyi ekonomiki derzh sistema ohoroni pam yatok viyavilasya nedostatno efektivnoyu Zagalna kilkist pam yatok kulturi sho perebuvayut na derzhavnomu obliku zmenshilasya i skladala ponad 130 tis odinic u 2007 Nabuli poshirennya nezakonni arheol rozkopki z metoyu prodazhu znajdenih rechej Chislennimi ye fakti provedennya ornih robit na miscyah roztashuvannya kurganiv i starovinnih poselen V istor centrah mist rujnuyetsya davnya zabudova sporudzhuyutsya visotni budinki j ofisni centri Tak znachnij gromad i mizhnar rezonans viklikala zabudova navkolo Nac zapovidnika Sofiya Kiyivska sho stalo predmetom rozglyadu fahivcyami YuNESKO Dzherela ta literaturaS I Kot Ohorona pam yatok istoriyi ta kulturi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 705 ISBN 978 966 00 1061 1 Mizhnarodne pravo ohoroni kulturnih cinnostej ta jogo implementaciya u vnutrishnomu pravi Ukrayini monogr I Akulenko K Yustinian 2013 608 s Pravova ohorona kulturnoyi spadshini Ukrayini Monogr T V Kurilo Lviv yurid in t MVS Ukrayini L 2005 156 c Bibliogr 160 nazv Div takozhVikidani mayut vlastivist p1435 status spadshini vikoristannya Vikoristano u Vikipediyi 149PosilannyaCya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na sichen 2017