Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оттон II нім Otto II von Northeim бл 1020 11 січня 1083 герцог Баварії у 1061 1070 роках Оттон II герцог Баварії Поперед

Оттон II (герцог Баварії)

Оттон II (герцог Баварії)

Оттон II (нім. Otto II von Northeim, бл. 1020 — 11 січня 1083) — герцог Баварії у 1061—1070 роках.

Оттон II
герцог Баварії
Попередник: Агнес де Пуатьє
Наступник: Вельф I
 
Народження: 1020[1]
Смерть: 11 січня 1083(1083-01-11) або 1083
Поховання: Нортгайм
Національність: німець
Країна: Німеччина
Рід: Нортгейми
Батько: Бернхард фон Нортгейм
Мати: d[2]
Шлюб: Ріхенза Швабська
Діти: 4 сини і 3 доньки

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Герцог Баварії

Походив з впливової та заможної східносаксонської родини, яка вела свій родовід від легендарного вождя Відукінда. Син Бернхарда, графа Нортгейму, та Ейліки. Народився близько 1020 року. Здобув класичну освіту середньовічного лицаря. замолоду виявив адміністративний та військовий хист. Водночас відзначився хитрістю, підступністю та амбітністю. У 1040 році помер його батько. 1049 року отримав графство Нортгейм як Оттон I. 1050 року оженився на доньці герцога Оттона II Швабського. Того ж року було засновано замок Бентгайм, а Оттон отримав титул пана (гера) Бентгайма.

1061 року отримав від регентши Агнеси де Пуатьє герцогство Баварське. У 1062 році Оттон брав участь в державному заколоті, в результаті чого регентшу фактично було відсторонено від влади, а опікунами молодого німецького короля Генріха IV стали Анно II, архієпископ Кельна, Зігфрід I, архієпископ Майнцу, та Адальберт, архієпископ Бремена. У 1063 році за дорученням королівського уряду Оттон II провів успішний військовий похід до Угорщини, де відновив на тамтешньому троні Шоломона, який був заручений з сестрою Генріха IV.

У 1064 року за дорученням уряд рушив до Італії, де припинив розкол між папою римським Олександром II і антипапою Гонорієм II. Цим самим відбулося замирення з папським престолом. Після повернення до Німеччини сприяв Анно II і Зігфріду I щодо усунення з уряду надто впливового та амбітного Адальберта, архієпископа Бременського. З цього моменту політична вага Оттона II ще більше зросла.

Втім з 1065 року, коли опікунство скінчилося Генріх IV розпочав політику з відновлення імператорської влади. В цьому він стикнувся з великими світськими та духовними феодалами, яких підтримував Оттон II. Вплив останнього все ще був досить відчутним. У 1069 році здійснив два військові походи проти полабських слов'ян. Оттон II приділяв багато уваги розширенню своїх саксонських володінь, при цьому в значній мірі нехтував Баварським герцогством, що викликало невдоволення місцевої знаті.

Звинувачений у замаху на життя короля, він у 1070 році відмовився від Суду Божого в Госларі, за що був відданий опалі і позбавлений герцогства. Він пробував опиратися зброєю, для чого вступив в союз з Магнусом, герцогом Саксонії, проте вони зазнали поразки. Зрештою Оттон вимушений був підкоритися. У 1072 році завдяки клопотанню Адальберта Бременського Оттона фон Нортгейма було випущено з в'язниці та частково повернуто його аллодіальні землі.

Повстання проти імператора

Відмова імператора звільнити Магнуса, герцога Саксонського, викликало невдоволення серед тамтешньої знаті. Оттон фон Нортгейм вступив у змову з Вернером, архієпископом Магдебургу, та Бурхардом II, єпископом Хальберштадту. 1073 року став на чолі повстання, яке охопило Саксонію та Тюрингію. Генріх IV вимушений був тікати до Вормсу. Успішні дії Оттона змусили імператора у 1074 році укласти Герстунгенську угоду, за якою Нортгейм повертав собі Баварію, а саксонська знать отримувала привілеї. Втім, цю угоду не було зреалізовано, оскільки вже 1075 року почалися нові військові дії. 9 червня Оттон фон Нортгейм зазнав поразки від Генріха IV у битві поблизу Лангензальца. Разом з тим війська саксонців не були повністю знищені. Восени того ж року бойові дії поновилися. Втім, зважаючи на імператорську потугу, Оттон вдруге повинен був виявити покірність. Оттон фон Нортгейм отримав прощення. Згодом домігся такої довіри Генріха IV, що той доручив йому управління Саксонією.

У 1076 році після відлучення імператора від церкви почалося повстання у південній Німеччині. Тоді ж повстали саксонські аристократи. До них долучився Оттон фон Нортгейм. Він сприяв 1077 року обранню замість нього Рудольфа Швабського. У боротьбі між обома королями очолював саксонські війська, відзначивши у битвах при Меллріхштадті та Флархгеймі.

У жовтні 1080 році Генріх IV вторгається в Тюрінгії, дійшовши до річки Ельстер, але тут його наздогнав Рудольф Швабський разом з Оттоном, примусивши до битви на незручній заболоченій місцевості. 15 жовтня 1080 року в битві на річці Ельстер (поблизу Мерзебурга) Генріх зазнав поразки, але Рудольф Швабський втратив в бою праву руку і на наступний день помер. У таборі німецької опозиції спочатку не могли прийти до єдиної думки щодо нового кандидата, оскільки Оттон фон Нортгейм як кандидат на трон зіткнувся з опором південнонімецьких князів. Лише 6 серпня 1081 року було обрано нового антикороля, яким став граф Герман Зальмський. Втім Оттон підтримав останнього, брав участь у походах проти Генріха IV до самої смерті у 1083 році.

Родина

Дружина — Ріхенза, донько Оттона II, герцога Швабії.

Діти:

  • Генріх (1055—1101), маркграф Фризії
  • Оттон (д/н—1116), граф Нортгейм
  • Зігфрід (1050—1107), граф Бойнебург
  • Куно (1050/1060–1103), грааф Байхлінген
  • Іда, дружина Тімона, графа Веттіна та Брени
  • Етелінда (1050/1060—д/н), дружина Вельфа IV
  • Матильда, дружина Конрада II фон Верль-Арнстед

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119144107 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Джерела

  • K-H. Lange, Die Grafen von Northeim (950—1144). Politische Stellung, Genealogie und Herrschaftsbereich. Beiträge zur Geschichte des sächsischen Adels im Hochmittelalter (Dissertation, Kiel, 1958), pp. 142—145
  • Sabine Borchert: Herzog Otto von Northeim (um 1025—1083). Reichspolitik und personelles Umfeld (= Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Niedersachsen und Bremen; 227), Hahn, Hannover 2005

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Otton II nim Otto II von Northeim bl 1020 11 sichnya 1083 gercog Bavariyi u 1061 1070 rokah Otton II gercog Bavariyi Poperednik Agnes de Puatye Nastupnik Velf I Narodzhennya 1020 1 Smert 11 sichnya 1083 1083 01 11 abo 1083Pohovannya NortgajmNacionalnist nimecKrayina NimechchinaRid NortgejmiBatko Bernhard fon NortgejmMati d 2 Shlyub Rihenza ShvabskaDiti 4 sini i 3 donki Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaGercog Bavariyi Pohodiv z vplivovoyi ta zamozhnoyi shidnosaksonskoyi rodini yaka vela svij rodovid vid legendarnogo vozhdya Vidukinda Sin Bernharda grafa Nortgejmu ta Ejliki Narodivsya blizko 1020 roku Zdobuv klasichnu osvitu serednovichnogo licarya zamolodu viyaviv administrativnij ta vijskovij hist Vodnochas vidznachivsya hitristyu pidstupnistyu ta ambitnistyu U 1040 roci pomer jogo batko 1049 roku otrimav grafstvo Nortgejm yak Otton I 1050 roku ozhenivsya na donci gercoga Ottona II Shvabskogo Togo zh roku bulo zasnovano zamok Bentgajm a Otton otrimav titul pana gera Bentgajma 1061 roku otrimav vid regentshi Agnesi de Puatye gercogstvo Bavarske U 1062 roci Otton brav uchast v derzhavnomu zakoloti v rezultati chogo regentshu faktichno bulo vidstoroneno vid vladi a opikunami molodogo nimeckogo korolya Genriha IV stali Anno II arhiyepiskop Kelna Zigfrid I arhiyepiskop Majncu ta Adalbert arhiyepiskop Bremena U 1063 roci za doruchennyam korolivskogo uryadu Otton II proviv uspishnij vijskovij pohid do Ugorshini de vidnoviv na tamteshnomu troni Sholomona yakij buv zaruchenij z sestroyu Genriha IV U 1064 roku za doruchennyam uryad rushiv do Italiyi de pripiniv rozkol mizh papoyu rimskim Oleksandrom II i antipapoyu Gonoriyem II Cim samim vidbulosya zamirennya z papskim prestolom Pislya povernennya do Nimechchini spriyav Anno II i Zigfridu I shodo usunennya z uryadu nadto vplivovogo ta ambitnogo Adalberta arhiyepiskopa Bremenskogo Z cogo momentu politichna vaga Ottona II she bilshe zrosla Vtim z 1065 roku koli opikunstvo skinchilosya Genrih IV rozpochav politiku z vidnovlennya imperatorskoyi vladi V comu vin stiknuvsya z velikimi svitskimi ta duhovnimi feodalami yakih pidtrimuvav Otton II Vpliv ostannogo vse she buv dosit vidchutnim U 1069 roci zdijsniv dva vijskovi pohodi proti polabskih slov yan Otton II pridilyav bagato uvagi rozshirennyu svoyih saksonskih volodin pri comu v znachnij miri nehtuvav Bavarskim gercogstvom sho viklikalo nevdovolennya miscevoyi znati Zvinuvachenij u zamahu na zhittya korolya vin u 1070 roci vidmovivsya vid Sudu Bozhogo v Goslari za sho buv viddanij opali i pozbavlenij gercogstva Vin probuvav opiratisya zbroyeyu dlya chogo vstupiv v soyuz z Magnusom gercogom Saksoniyi prote voni zaznali porazki Zreshtoyu Otton vimushenij buv pidkoritisya U 1072 roci zavdyaki klopotannyu Adalberta Bremenskogo Ottona fon Nortgejma bulo vipusheno z v yaznici ta chastkovo povernuto jogo allodialni zemli Povstannya proti imperatora Vidmova imperatora zvilniti Magnusa gercoga Saksonskogo viklikalo nevdovolennya sered tamteshnoyi znati Otton fon Nortgejm vstupiv u zmovu z Vernerom arhiyepiskopom Magdeburgu ta Burhardom II yepiskopom Halbershtadtu 1073 roku stav na choli povstannya yake ohopilo Saksoniyu ta Tyuringiyu Genrih IV vimushenij buv tikati do Vormsu Uspishni diyi Ottona zmusili imperatora u 1074 roci uklasti Gerstungensku ugodu za yakoyu Nortgejm povertav sobi Bavariyu a saksonska znat otrimuvala privileyi Vtim cyu ugodu ne bulo zrealizovano oskilki vzhe 1075 roku pochalisya novi vijskovi diyi 9 chervnya Otton fon Nortgejm zaznav porazki vid Genriha IV u bitvi poblizu Langenzalca Razom z tim vijska saksonciv ne buli povnistyu znisheni Voseni togo zh roku bojovi diyi ponovilisya Vtim zvazhayuchi na imperatorsku potugu Otton vdruge povinen buv viyaviti pokirnist Otton fon Nortgejm otrimav proshennya Zgodom domigsya takoyi doviri Genriha IV sho toj doruchiv jomu upravlinnya Saksoniyeyu U 1076 roci pislya vidluchennya imperatora vid cerkvi pochalosya povstannya u pivdennij Nimechchini Todi zh povstali saksonski aristokrati Do nih doluchivsya Otton fon Nortgejm Vin spriyav 1077 roku obrannyu zamist nogo Rudolfa Shvabskogo U borotbi mizh oboma korolyami ocholyuvav saksonski vijska vidznachivshi u bitvah pri Mellrihshtadti ta Flarhgejmi U zhovtni 1080 roci Genrih IV vtorgayetsya v Tyuringiyi dijshovshi do richki Elster ale tut jogo nazdognav Rudolf Shvabskij razom z Ottonom primusivshi do bitvi na nezruchnij zabolochenij miscevosti 15 zhovtnya 1080 roku v bitvi na richci Elster poblizu Merzeburga Genrih zaznav porazki ale Rudolf Shvabskij vtrativ v boyu pravu ruku i na nastupnij den pomer U tabori nimeckoyi opoziciyi spochatku ne mogli prijti do yedinoyi dumki shodo novogo kandidata oskilki Otton fon Nortgejm yak kandidat na tron zitknuvsya z oporom pivdennonimeckih knyaziv Lishe 6 serpnya 1081 roku bulo obrano novogo antikorolya yakim stav graf German Zalmskij Vtim Otton pidtrimav ostannogo brav uchast u pohodah proti Genriha IV do samoyi smerti u 1083 roci RodinaDruzhina Rihenza donko Ottona II gercoga Shvabiyi Diti Genrih 1055 1101 markgraf Friziyi Otton d n 1116 graf Nortgejm Zigfrid 1050 1107 graf Bojneburg Kuno 1050 1060 1103 graaf Bajhlingen Ida druzhina Timona grafa Vettina ta Breni Etelinda 1050 1060 d n druzhina Velfa IV Matilda druzhina Konrada II fon Verl ArnstedPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119144107 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaK H Lange Die Grafen von Northeim 950 1144 Politische Stellung Genealogie und Herrschaftsbereich Beitrage zur Geschichte des sachsischen Adels im Hochmittelalter Dissertation Kiel 1958 pp 142 145 Sabine Borchert Herzog Otto von Northeim um 1025 1083 Reichspolitik und personelles Umfeld Veroffentlichungen der Historischen Kommission fur Niedersachsen und Bremen 227 Hahn Hannover 2005

Дата публікації:
Топ