Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

оригінальне ім я Остін Генрі Лаярдангл Austen Henry LayardНародився5 березня 1817 1817 03 05 Париж ФранціяПомер5 липня 1

Остін Генрі Лейард

Остін Генрі Лейард

Остін Генрі Лаярд
англ. Austen Henry Layard
image
Народився5 березня 1817(1817-03-05)
Париж, Франція
Помер5 липня 1894(1894-07-05) (77 років)
Лондон, Велика Британія
ПохованняДорсет
Країнаimage Велика Британія
Національністьбританець
Діяльністьантрополог, дипломат, археолог, політик, assyriologist, письменник, історик, художник, мистецтвознавець
ГалузьАрхеологія
ЗакладФорин-офіс[d][1]
Посадаd, d, Член 20-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 19-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 18-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 16-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], d[1], d[1] і d
ЧленствоАкадемія надписів та красного письменства (1894)[3]
ПартіяЛіберальна партія
Відомий завдяки:розкопав Ніневію, бібліотеку Ашшурбаніпала
Батькоd[4][5]
Матиd[4][5]
Брати, сестриd
У шлюбі зd[5]
Родичіd
НагородиОрден Лазні, Медаль Засновників
image Остін Генрі Лаярд у Вікісховищі

Остін Генрі Лаярд (англ. Austen Henry Layard; 5 березня 1817(18170305), Париж, Франція — 5 липня 1894, Лондон, Велика Британія) — британський мандрівник, історик, політик, дипломат, археолог, який знайшов і розкопав ассирійські міста Німруд та Ніневію, виявив знамениту бібліотеку Ашшурбаніпала, істотно просунув вивчення Месопотамії.

Ранні роки

Остін Генрі Лаярд народився в Парижі в родині нащадків гугенотів. Його батько, Генрі Пітер Джон Лайард, був підданим Цейлону; мати, Маріанна, дочка Натаніеля Остіна, банкіра з Рамсгейту, мала часткове іспанське походження. З Франції сім'я Лаярдів переїхали до Італії, де Остін провів дитинство. У віці 12 років поїхав здобувати освіту до Великої Британії.

Отримавши шкільну освіту, провів майже шість років на роботі на фірмі свого дядька, лондонського адвоката, Бенджаміна Остіна. Однак потім виїхав на Шрі-Ланку (Цейлон), з метою отримати призначення на державну службу і в 1839 році разом із зібрався в сухопутну подорож по Азії. Лаярд настільки захопився місцевістю, що на деякий час залишився у Персії. Під час поїздки, у 1842 році Остін познайомився з французьким консулом та британським послом у Туреччині . Останній запропонував Остіну дипломатичну службу в Туреччині. Суть служби полягала у дослідженні давньої історії різних регіонів, що і поклало початок археологічним дослідженням Лаярда.

Експедиції

Головну цікавість для молодого мандрівника становили руїни Німруда на Тигрі та великий курган поблизу Мосула, яким вже декілька років займався . Так, завдяки Кеннінгу Ляард отримав фінансування і вже у 1845 році вирушив у свою першу експедицію. Впродовж двох років археолог проводив розкопки на околицях Мосула. Серед його знахідок є залишки палаців царів у Німруді IX—VII століть до нашої ери, різні статуї та інші артефакти, які зараз становлять більшу частину колекції ассирійських пам'яток у Британському музеї.

У 1847 році археолог повернувся до Британії. Однак затримався у Англії ненадовго і вже через декілька місяців вирушив до Константинополя як аташе британського посольства. В серпні 1849 року розпочав другу експедицію, результати якої дали Лаярду всесвітню популярність. В ході розкопок дослідник відкрив стародавню столицю Ассирії Ніневію. Досліджуючи руїни Вавилону і кургани південної Месопотамії, йому вдалось виявити бібліотеку Ашшурбаніпала, що дало початок вивченню ассирійської культури та писемності, а також розкопав залишки величезного крилатого бика, оригінальний ескіз якого зберігається у Британському музеї. Друга експедиція Лаярда також тривала два роки, а пізніше була продовжена його колегою — археологом Ормузом Рассамом. Впродовж експедицій Остін Лаярд зібрав власну приватну колекцію археологічних пам'яток, деякі з яких він привіз додому сам, а інші були передані йому. Археолог опублікував результати своєї роботи у книзі «Пам'ятники Ніневії» (англ. The Monuments of Nineveh, 1849), а пізніше — у томі «Друга серія пам'ятників Ніневії» (1853).

Політична та дипломатична діяльність

На даному етапі археологічні дослідження Лаярд завершив та пов'язав декілька наступних років з політикою. У 1852 році його обирали до парламенту заступником міністра закордонних справ, але пробув Лаярд на цій посаді недовго. Під час Кримської війни входив до складу комітету призначеного для розслідування махінацій уряду Англії. У 1855 році Лаярд був обраний лорд-ректором Абердинського університету. Далі у 1857 році він відвідав Індію, щоб з'ясувати причини індійського заколоту, а з 1861 по 1866 рік був знову обраний заступником міністра закордонних справ. У 1868 році під керівництвом Вільяма Еварта Гладстона Лаярд був призначений першим комісаром робіт і склав присягу у Таємній раді.

У 1869 році Лаярд пішов у відставку, у зв'язку з переходом на посаду повноважного посла у Мадриді. У період з 1878 по 1880 рік був призначений лордом Біконсфілдом послом і очолив британську дипломатичну місію в Константинополі. У 1878 році з нагоди Берлінського конгресу за свої заслуги Лаярд був призначений кавалером Великого хреста ордена Лазні.

Мистецька діяльність

Завершивши політичну кар'єру, Остін Генрі Лаярд переїхав до Венеції, де присвятив себе дослідженню мистецтва. У 1887 році навчався у свого друга Джованні Мореллі, погляди якого Лаярд втілював у свої роботи. У цьому ж році він опублікував на основі своїх попередніх книг, запис про першу подорож на Схід під назвою «Ранні пригоди в Персії, Сузіані та Вавилону», яка була однією з найкращих книг про подорожі написаних англійською мовою. У 1892—1893 роках написав вступ до перекладу «Італійські художники Мореллі» і у 1894 році відредагував частину про картини «Римського довідника Мюррея». Також час від часу він надсилав свої роботи до наукових видань.

Смерть

Останні роки свого життя Остін Лаярд присвятив колекціонуванню творів відомих , був співвласником фірми «Compagnia Venezia Murano» – компанії, що спеціалізувалась по виготовленню виробів з венеціанського скла мурано. А також відкрив мистецьку галерею венеціанського скла в Лондоні на Оксфорд-стріт.

Помер Остін Лаярд 5 липня 1894 року у Лондоні. Після здійснення аутопсії його останки були кремовані у Вокінгському крематорії в Сурреї, а прах був похований на цвинтарі церкви в Дорсеті в Англії.

Основні праці

  • Ніневія та її залишки: з розповіддю про відвідування халдейських християн Курдистану та єзидів, або поклонників диявола; і дослідження манер і мистецтва стародавніх ассирійців (1849) (англ. Nineveh and its remains : with an account of a visit to the Chaldean Christians of Kurdistan, and the Yezidis, or devil worshippers; and an inquiry into the manners and arts of the ancient Assyrians);
  • Пам'ятники Ніневії: з малюнків, зроблених на місці (1849) (англ. Monuments of Nineveh: from drawings taken on site);
  • Звіт про відкриття в Ніневії (1852) (англ. Account of Discoveries at Nineveh);
  • Відкриття в руїнах Ніневії та Вавилону (1853) (англ. A Discoveries among the ruins of Nineveh and Babylon);
  • Ніневія і Вавилон. Розповідь про другий похід до Ассирії (1853) (англ. Nineveh and Babylon A narrative of a second expedition to Assyria);
  • Суд Ніневії в Кришталевому палаці (1854) (англ. The Ninevah Court in the Crystal Palace);
  • Написи клинописом з ассирійських пам'яток (1860) (англ. Inscriptions in the Cuneiform Character);
  • Ранні пригоди в Персії, Сузіані та Вавилоні (1887) (англ. Early adventures in Persia, Suzanne and Babylon).

Див. також

Примітки

  1. Mackie, Colin British Diplomatic Directory (1820-2005) — Форин-офіс.
    d:Track:Q358834d:Track:Q56808876
  2. Hansard 1803–2005
    d:Track:Q19204319
  3. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  6. Plunkett S. J. Nina Layard, Hadleigh Road and Ipswich Museum, 1905–1908 // Proceedings of the Suffolk Institute of Archaeology and History — Suffolk Institute of Archaeology, 1994. — Vol. 38, Iss. 2. — P. 167. — ISSN 0262-6004
    d:Track:Q15750706d:Track:Q107189296d:Track:Q7634570

Посилання

  •   Ніневія і Вавилон [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  •   Архів Лаярда і Бленкінсоппа Коулсона [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  •   Ніневія та її залишки [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

originalne im ya Ostin Genri Layardangl Austen Henry LayardNarodivsya5 bereznya 1817 1817 03 05 Parizh FranciyaPomer5 lipnya 1894 1894 07 05 77 rokiv London Velika BritaniyaPohovannyaDorsetKrayina Velika BritaniyaNacionalnistbritanecDiyalnistantropolog diplomat arheolog politik assyriologist pismennik istorik hudozhnik mistectvoznavecGaluzArheologiyaZakladForin ofis d 1 Posadad d Chlen 20 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d Chlen 19 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 2 Chlen 18 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 2 Chlen 16 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 2 d 1 d 1 i dChlenstvoAkademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1894 3 PartiyaLiberalna partiyaVidomij zavdyaki rozkopav Nineviyu biblioteku AshshurbanipalaBatkod 4 5 Matid 4 5 Brati sestridU shlyubi zd 5 RodichidNagorodiOrden Lazni Medal Zasnovnikiv Ostin Genri Layard u Vikishovishi Ostin Genri Layard angl Austen Henry Layard 5 bereznya 1817 18170305 Parizh Franciya 5 lipnya 1894 London Velika Britaniya britanskij mandrivnik istorik politik diplomat arheolog yakij znajshov i rozkopav assirijski mista Nimrud ta Nineviyu viyaviv znamenitu biblioteku Ashshurbanipala istotno prosunuv vivchennya Mesopotamiyi Ranni rokiOstin Genri Layard narodivsya v Parizhi v rodini nashadkiv gugenotiv Jogo batko Genri Piter Dzhon Lajard buv piddanim Cejlonu mati Marianna dochka Natanielya Ostina bankira z Ramsgejtu mala chastkove ispanske pohodzhennya Z Franciyi sim ya Layardiv pereyihali do Italiyi de Ostin proviv ditinstvo U vici 12 rokiv poyihav zdobuvati osvitu do Velikoyi Britaniyi Otrimavshi shkilnu osvitu proviv majzhe shist rokiv na roboti na firmi svogo dyadka londonskogo advokata Bendzhamina Ostina Odnak potim viyihav na Shri Lanku Cejlon z metoyu otrimati priznachennya na derzhavnu sluzhbu i v 1839 roci razom iz zibravsya v suhoputnu podorozh po Aziyi Layard nastilki zahopivsya miscevistyu sho na deyakij chas zalishivsya u Persiyi Pid chas poyizdki u 1842 roci Ostin poznajomivsya z francuzkim konsulom ta britanskim poslom u Turechchini Ostannij zaproponuvav Ostinu diplomatichnu sluzhbu v Turechchini Sut sluzhbi polyagala u doslidzhenni davnoyi istoriyi riznih regioniv sho i poklalo pochatok arheologichnim doslidzhennyam Layarda EkspediciyiGolovnu cikavist dlya molodogo mandrivnika stanovili ruyini Nimruda na Tigri ta velikij kurgan poblizu Mosula yakim vzhe dekilka rokiv zajmavsya Tak zavdyaki Kenningu Lyaard otrimav finansuvannya i vzhe u 1845 roci virushiv u svoyu pershu ekspediciyu Vprodovzh dvoh rokiv arheolog provodiv rozkopki na okolicyah Mosula Sered jogo znahidok ye zalishki palaciv cariv u Nimrudi IX VII stolit do nashoyi eri rizni statuyi ta inshi artefakti yaki zaraz stanovlyat bilshu chastinu kolekciyi assirijskih pam yatok u Britanskomu muzeyi U 1847 roci arheolog povernuvsya do Britaniyi Odnak zatrimavsya u Angliyi nenadovgo i vzhe cherez dekilka misyaciv virushiv do Konstantinopolya yak atashe britanskogo posolstva V serpni 1849 roku rozpochav drugu ekspediciyu rezultati yakoyi dali Layardu vsesvitnyu populyarnist V hodi rozkopok doslidnik vidkriv starodavnyu stolicyu Assiriyi Nineviyu Doslidzhuyuchi ruyini Vavilonu i kurgani pivdennoyi Mesopotamiyi jomu vdalos viyaviti biblioteku Ashshurbanipala sho dalo pochatok vivchennyu assirijskoyi kulturi ta pisemnosti a takozh rozkopav zalishki velicheznogo krilatogo bika originalnij eskiz yakogo zberigayetsya u Britanskomu muzeyi Druga ekspediciya Layarda takozh trivala dva roki a piznishe bula prodovzhena jogo kolegoyu arheologom Ormuzom Rassamom Vprodovzh ekspedicij Ostin Layard zibrav vlasnu privatnu kolekciyu arheologichnih pam yatok deyaki z yakih vin priviz dodomu sam a inshi buli peredani jomu Arheolog opublikuvav rezultati svoyeyi roboti u knizi Pam yatniki Nineviyi angl The Monuments of Nineveh 1849 a piznishe u tomi Druga seriya pam yatnikiv Nineviyi 1853 Politichna ta diplomatichna diyalnistNa danomu etapi arheologichni doslidzhennya Layard zavershiv ta pov yazav dekilka nastupnih rokiv z politikoyu U 1852 roci jogo obirali do parlamentu zastupnikom ministra zakordonnih sprav ale probuv Layard na cij posadi nedovgo Pid chas Krimskoyi vijni vhodiv do skladu komitetu priznachenogo dlya rozsliduvannya mahinacij uryadu Angliyi U 1855 roci Layard buv obranij lord rektorom Aberdinskogo universitetu Dali u 1857 roci vin vidvidav Indiyu shob z yasuvati prichini indijskogo zakolotu a z 1861 po 1866 rik buv znovu obranij zastupnikom ministra zakordonnih sprav U 1868 roci pid kerivnictvom Vilyama Evarta Gladstona Layard buv priznachenij pershim komisarom robit i sklav prisyagu u Tayemnij radi U 1869 roci Layard pishov u vidstavku u zv yazku z perehodom na posadu povnovazhnogo posla u Madridi U period z 1878 po 1880 rik buv priznachenij lordom Bikonsfildom poslom i ocholiv britansku diplomatichnu misiyu v Konstantinopoli U 1878 roci z nagodi Berlinskogo kongresu za svoyi zaslugi Layard buv priznachenij kavalerom Velikogo hresta ordena Lazni Mistecka diyalnistZavershivshi politichnu kar yeru Ostin Genri Layard pereyihav do Veneciyi de prisvyativ sebe doslidzhennyu mistectva U 1887 roci navchavsya u svogo druga Dzhovanni Morelli poglyadi yakogo Layard vtilyuvav u svoyi roboti U comu zh roci vin opublikuvav na osnovi svoyih poperednih knig zapis pro pershu podorozh na Shid pid nazvoyu Ranni prigodi v Persiyi Suziani ta Vavilonu yaka bula odniyeyu z najkrashih knig pro podorozhi napisanih anglijskoyu movoyu U 1892 1893 rokah napisav vstup do perekladu Italijski hudozhniki Morelli i u 1894 roci vidredaguvav chastinu pro kartini Rimskogo dovidnika Myurreya Takozh chas vid chasu vin nadsilav svoyi roboti do naukovih vidan SmertOstanni roki svogo zhittya Ostin Layard prisvyativ kolekcionuvannyu tvoriv vidomih italijskih hudozhnikiv buv spivvlasnikom firmi Compagnia Venezia Murano kompaniyi sho specializuvalas po vigotovlennyu virobiv z venecianskogo skla murano A takozh vidkriv mistecku galereyu venecianskogo skla v Londoni na Oksford strit Pomer Ostin Layard 5 lipnya 1894 roku u Londoni Pislya zdijsnennya autopsiyi jogo ostanki buli kremovani u Vokingskomu krematoriyi v Surreyi a prah buv pohovanij na cvintari cerkvi v Dorseti v Angliyi Osnovni praciNineviya ta yiyi zalishki z rozpoviddyu pro vidviduvannya haldejskih hristiyan Kurdistanu ta yezidiv abo poklonnikiv diyavola i doslidzhennya maner i mistectva starodavnih assirijciv 1849 angl Nineveh and its remains with an account of a visit to the Chaldean Christians of Kurdistan and the Yezidis or devil worshippers and an inquiry into the manners and arts of the ancient Assyrians Pam yatniki Nineviyi z malyunkiv zroblenih na misci 1849 angl Monuments of Nineveh from drawings taken on site Zvit pro vidkrittya v Nineviyi 1852 angl Account of Discoveries at Nineveh Vidkrittya v ruyinah Nineviyi ta Vavilonu 1853 angl A Discoveries among the ruins of Nineveh and Babylon Nineviya i Vavilon Rozpovid pro drugij pohid do Assiriyi 1853 angl Nineveh and Babylon A narrative of a second expedition to Assyria Sud Nineviyi v Krishtalevomu palaci 1854 angl The Ninevah Court in the Crystal Palace Napisi klinopisom z assirijskih pam yatok 1860 angl Inscriptions in the Cuneiform Character Ranni prigodi v Persiyi Suziani ta Vaviloni 1887 angl Early adventures in Persia Suzanne and Babylon Div takozhBiblioteka Ashshurbanipala Orden Lazni Muranske skloPrimitkiMackie Colin British Diplomatic Directory 1820 2005 Forin ofis d Track Q358834d Track Q56808876 Hansard 1803 2005 d Track Q19204319 https aibl fr academiciens depuis 1663 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886 Plunkett S J Nina Layard Hadleigh Road and Ipswich Museum 1905 1908 Proceedings of the Suffolk Institute of Archaeology and History Suffolk Institute of Archaeology 1994 Vol 38 Iss 2 P 167 ISSN 0262 6004 d Track Q15750706d Track Q107189296d Track Q7634570Posilannya Nineviya i Vavilon 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Arhiv Layarda i Blenkinsoppa Koulsona 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Nineviya ta yiyi zalishki 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ