Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максим Андрійович Островський (25 серпня 1895, село Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область — 29 січня 1945, тюрма в м. Дніпро (на той час Дніпропетровськ) — Український Січовий Стрілець, директор школи в с. Синява, ув'язнений польських і радянських тюрем, помер в тюрмі в м. Дніпро. Посмертно реабілітований Указом президії Верховної ради СРСР від 16 січня 1992 року.
| Островський Максим Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 серпня 1895 Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер | 29 січня 1945 (49 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | педагог |
| |
Біографія
Народився у бідній селянській сім'ї. Закінчив сільську школу, але навчанню перешкодили події Першої світової війни. Працював у домашньому господарстві та мав бажання здобути освіту. Поступив до Тернопільської учительської семінарії, куди ходив пішки з села Настасів на навчання (більше 20 км).
В той час вже почалися заворушення за незалежність України. В 19 років Максим Островський вирішив вступити до легіону Українських січових стрільців.
Бій за гору Лисоню
В 1916 році Максим Островський служить у 6-й сотні, якою командував поручик Андрій Мельник і попадає в бойові позиції під Бережани. 2 вересня 1916 року на Лисоні відбулася найкривавіша битва легіону УСС у складі австро-угорських коаліційних військ з російською армією. Перемогу було здобуто ціною втрати більше половини особового складу легіону: 81 вояк убитий, 293 — поранені, 285 — потрапили у полон. 3 вересня в боях за Лисоню Максим Островський був поранений.
Він попадає в полон до росіян і відправлений в Ялуторовськ (Сибір). Багатьом полоненим і в тому числі Максиму Островському вдалося втекти. Він повернувся додому лише після закінчення воєнних подій.
У книзі «Українські січові стрільці 1914—1920 роки» (Львів, 1925 р.) вміщений поіменний список бойових відділів 1-го полку УСС на 1916 рік, у якому є такий запис: — «Островський Максим, 1985 р. н., с. Настасів». Серед ілюстрацій, вміщених у книзі є світлина, на якій Максим Островський серед військовополонених у таборі Ялуторовську (тепер Тюменська область, Сибір).
Максим Островський продовжує навчатися в Тернопільській учительській семінарії.
Знав німецьку, польську, російську, англійську, латинську та білоруську мови. Мав гарний голос, грав на скрипці. Вів шкільний хор в с. Синява.
Сім'я та перше ув'язнення
В семінарії познайомився з майбутньою дружиною Оленою Михайлівною Ґрубрин з Тернополя, яка також була семінаристкою.
У сім'ї Островських народилося троє дітей: Надія 1925, Любослав 1929, Ярослава 1934.
Олена та Максим Островські отримали роботу у Прибалтиці у Вільнюському воєводстві. Сім'я Островських працювала в школі ім. Й. Пілсудського. З України отримували українську пресу, журнали, літературу (журнал «Дзвін», «Дзвіночок», газета «Нова хата», «Неділя», «Діло»).
Влітку 1939 року до помешкання приїхали польські поліцаї з повіту Турмонт і зробили обшук-ревізію. Забрали повний віз літератури і озвучили причину «Ostrowski buduje Ukraine na Wilenszszyznie» («Островський будує Україну на Вілєнщизні»). Максима Островського арештували і посадили у Березо картузькій тюрмі до початку польсько-німецької війни у вересня 1939 року.
Загалом, Максим Островський вчителював в багатьох воєводствах Польщі: Краківському, Познанському, Варшавському, Вільнюсівському, бо через політичні причини українському професору важко було знайти роботу в Галичині.
В 1940 році сім'я Островських повертається на Тернопільщину.
Зі спогадів Любослава (сина Максима Островського): «Поїзд зупинився у Потуторах і очевидно на довго. Батько і я вийшли на берег Золотої Липи милувалися красою рідної землі. І тоді несподівано тато став розказувати мені про важкі бої у вересні 1916, про мужнє лицарство України, про Лисоню.» Син ще довго буде берегти цю історію в таємниці.
Чотири роки у с. Синяві Максим Островський був директором школи. На відкритті могили — пам'яті борцям за волю України він виступив з промовою, де згадав Українських Січових Стрільців, які загинули першими в боях за незалежність України і те, що він там був у перших рядах.
Друге ув'язнення
5 березня 1944 року більшовицька армія прийшла на Збаражчину. Через два тижні 19 березня Максима Островського арештували. У село на конях приїхали два працівники НКВС (прізвище одного Бородін) і арештували Максима Островського за доносом.
Зі спогадів Надії Яреми (доньки Максима Островського): «Стояла рання весна. Усюди розливались весняні потоки, пригрівало сонечко. А ми лишилися сиротами. Батька повели енкаведисти дорогою за село. Ми, діти, вилізли на горище школи і довго дивилися, як вели нашого батька до збаразької тюрми. Нас лишилося троє дітей і мама. Я була найстарша. Вже закінчила гімназію в Тернополі, влаштувалася на роботу вчителювати разом з мамою. Батькові ми носили передачки до Збаразької тюрми. А потім його перевозили з тюрми в тюрму.»
Реабілітація
Тільки після проголошення незалежної України діти Максима Островського звернулися у Тернопільське СБУ і почали вимагати оприлюднення документів.
26 травня 1944 року військовий трибунал МВС Тернопільської області засудив батька на 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. У кінці протоколу-допиту було написано звинувачення: Максим Островський був Українським січовим стрільцем, націоналістом, ворогом народу. Зі Збаража Максим Островський був переведений до тюрми в Кременці, Дубно, Дніпрі. 25 листопада був останній короткий лист до сім'ї, де він попросив допомогти харчами, але вислати посилку сім'ї не дозволили. Як засвідчує реабілітаційний документ п'ятдесятирічний Максим Островський помер 29 січня 1945 року в тюрмі м. Дніпро, просидівши лише десять місяців і одинадцять днів.
Після Указу президії Верховної ради СРСР від 16 січня 1992 року Максим Островський був реабілітований постмертно.
Місце поховання Максима Островського не відоме. Прізвище та ім'я Максима Островського викарбуване на граніті меморіалу гори Лисоня.
Див. також
- Українські Січові Стрільці
- Лисоня
- Бій за гору Лисоня
- Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців
Примітки
- Ярема, Надія (2003). Настав час сказати правду... Тернопіль: Товариство імені Богдана Лепкого. с. 42.
- Ярема, Надія (2003). Настав час сказати правду... Тернопіль: Товариство імені Богдана Лепкого.
Джерела та література
- Ярема Надія «Настав час сказати правду…» — Тернопіль: Товариство імені Богдана Лепкого,- 2003. — 72
- Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-рВолодимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк: Молоде життя ; Львів ; Київ: Глобус, 1955—2003.
- Українські Січові Стрільці 1914—1920. — Л., 1935; — 3 вид. — Монреаль, 1955.
- Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. — Нью-Йорк, 1956.
- «Вітаємо їх!» газета «Бережанське віче» випуск від 17 вересня 1994 року
- «Щира подяка» газета «Бережанське віче» випуск від 11 січня 1992 року
- «Синява» газета «Теренове поле» випуск від 16 серпня 1990 року
- «Вклонимося Лисоні» газета «Відродження» випуск від12 лютого 1991 року
- «Пісня на роздоріжжі» газета «Бережанське віче» випуск від 11 вересня 1991 року
- «Тюремного режиму не витерпів» газета «Подільське слово» випуск від 28 листопада 1992 року
- «Пив воду з Золотої Липи» газета «Бережанське віче» випуск від 24 вересня 1994 року
- «Урочини на Лисоні» газета «Вільне життя» випуск від 25 вересня 1996 року
- «Безпідставне звинувачення» витяг з «Книги Пам'яті про борців за волю України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostrovskij Maksim Andrijovich Ostrovskij 25 serpnya 1895 18950825 selo Nastasiv Ternopilskij rajon Ternopilska oblast 29 sichnya 1945 tyurma v m Dnipro na toj chas Dnipropetrovsk Ukrayinskij Sichovij Strilec direktor shkoli v s Sinyava uv yaznenij polskih i radyanskih tyurem pomer v tyurmi v m Dnipro Posmertno reabilitovanij Ukazom prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 16 sichnya 1992 roku Ostrovskij Maksim AndrijovichNarodivsya25 serpnya 1895 1895 08 25 Nastasiv Ternopilskij rajon Ternopilska oblast SRSRPomer29 sichnya 1945 1945 01 29 49 rokiv Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistpedagog Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u bidnij selyanskij sim yi Zakinchiv silsku shkolu ale navchannyu pereshkodili podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Pracyuvav u domashnomu gospodarstvi ta mav bazhannya zdobuti osvitu Postupiv do Ternopilskoyi uchitelskoyi seminariyi kudi hodiv pishki z sela Nastasiv na navchannya bilshe 20 km V toj chas vzhe pochalisya zavorushennya za nezalezhnist Ukrayini V 19 rokiv Maksim Ostrovskij virishiv vstupiti do legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Bij za goru Lisonyu V 1916 roci Maksim Ostrovskij sluzhit u 6 j sotni yakoyu komanduvav poruchik Andrij Melnik i popadaye v bojovi poziciyi pid Berezhani 2 veresnya 1916 roku na Lisoni vidbulasya najkrivavisha bitva legionu USS u skladi avstro ugorskih koalicijnih vijsk z rosijskoyu armiyeyu Peremogu bulo zdobuto cinoyu vtrati bilshe polovini osobovogo skladu legionu 81 voyak ubitij 293 poraneni 285 potrapili u polon 3 veresnya v boyah za Lisonyu Maksim Ostrovskij buv poranenij Vin popadaye v polon do rosiyan i vidpravlenij v Yalutorovsk Sibir Bagatom polonenim i v tomu chisli Maksimu Ostrovskomu vdalosya vtekti Vin povernuvsya dodomu lishe pislya zakinchennya voyennih podij U knizi Ukrayinski sichovi strilci 1914 1920 roki Lviv 1925 r vmishenij poimennij spisok bojovih viddiliv 1 go polku USS na 1916 rik u yakomu ye takij zapis Ostrovskij Maksim 1985 r n s Nastasiv Sered ilyustracij vmishenih u knizi ye svitlina na yakij Maksim Ostrovskij sered vijskovopolonenih u tabori Yalutorovsku teper Tyumenska oblast Sibir Maksim Ostrovskij prodovzhuye navchatisya v Ternopilskij uchitelskij seminariyi Znav nimecku polsku rosijsku anglijsku latinsku ta bilorusku movi Mav garnij golos grav na skripci Viv shkilnij hor v s Sinyava Sim ya ta pershe uv yaznennya V seminariyi poznajomivsya z majbutnoyu druzhinoyu Olenoyu Mihajlivnoyu Grubrin z Ternopolya yaka takozh bula seminaristkoyu U sim yi Ostrovskih narodilosya troye ditej Nadiya 1925 Lyuboslav 1929 Yaroslava 1934 Olena ta Maksim Ostrovski otrimali robotu u Pribaltici u Vilnyuskomu voyevodstvi Sim ya Ostrovskih pracyuvala v shkoli im J Pilsudskogo Z Ukrayini otrimuvali ukrayinsku presu zhurnali literaturu zhurnal Dzvin Dzvinochok gazeta Nova hata Nedilya Dilo Vlitku 1939 roku do pomeshkannya priyihali polski policayi z povitu Turmont i zrobili obshuk reviziyu Zabrali povnij viz literaturi i ozvuchili prichinu Ostrowski buduje Ukraine na Wilenszszyznie Ostrovskij buduye Ukrayinu na Vilyenshizni Maksima Ostrovskogo areshtuvali i posadili u Berezo kartuzkij tyurmi do pochatku polsko nimeckoyi vijni u veresnya 1939 roku Zagalom Maksim Ostrovskij vchitelyuvav v bagatoh voyevodstvah Polshi Krakivskomu Poznanskomu Varshavskomu Vilnyusivskomu bo cherez politichni prichini ukrayinskomu profesoru vazhko bulo znajti robotu v Galichini Maksim ta Olena Ostrovski V 1940 roci sim ya Ostrovskih povertayetsya na Ternopilshinu Zi spogadiv Lyuboslava sina Maksima Ostrovskogo Poyizd zupinivsya u Potutorah i ochevidno na dovgo Batko i ya vijshli na bereg Zolotoyi Lipi miluvalisya krasoyu ridnoyi zemli I todi nespodivano tato stav rozkazuvati meni pro vazhki boyi u veresni 1916 pro muzhnye licarstvo Ukrayini pro Lisonyu Sin she dovgo bude beregti cyu istoriyu v tayemnici Chotiri roki u s Sinyavi Maksim Ostrovskij buv direktorom shkoli Na vidkritti mogili pam yati borcyam za volyu Ukrayini vin vistupiv z promovoyu de zgadav Ukrayinskih Sichovih Strilciv yaki zaginuli pershimi v boyah za nezalezhnist Ukrayini i te sho vin tam buv u pershih ryadah Druge uv yaznennya 5 bereznya 1944 roku bilshovicka armiya prijshla na Zbarazhchinu Cherez dva tizhni 19 bereznya Maksima Ostrovskogo areshtuvali U selo na konyah priyihali dva pracivniki NKVS prizvishe odnogo Borodin i areshtuvali Maksima Ostrovskogo za donosom Zi spogadiv Nadiyi Yaremi donki Maksima Ostrovskogo Stoyala rannya vesna Usyudi rozlivalis vesnyani potoki prigrivalo sonechko A mi lishilisya sirotami Batka poveli enkavedisti dorogoyu za selo Mi diti vilizli na gorishe shkoli i dovgo divilisya yak veli nashogo batka do zbarazkoyi tyurmi Nas lishilosya troye ditej i mama Ya bula najstarsha Vzhe zakinchila gimnaziyu v Ternopoli vlashtuvalasya na robotu vchitelyuvati razom z mamoyu Batkovi mi nosili peredachki do Zbarazkoyi tyurmi A potim jogo perevozili z tyurmi v tyurmu Reabilitaciya Tilki pislya progoloshennya nezalezhnoyi Ukrayini diti Maksima Ostrovskogo zvernulisya u Ternopilske SBU i pochali vimagati oprilyudnennya dokumentiv 26 travnya 1944 roku vijskovij tribunal MVS Ternopilskoyi oblasti zasudiv batka na 10 rokiv pozbavlennya voli z konfiskaciyeyu osobistogo majna U kinci protokolu dopitu bulo napisano zvinuvachennya Maksim Ostrovskij buv Ukrayinskim sichovim strilcem nacionalistom vorogom narodu Zi Zbarazha Maksim Ostrovskij buv perevedenij do tyurmi v Kremenci Dubno Dnipri 25 listopada buv ostannij korotkij list do sim yi de vin poprosiv dopomogti harchami ale vislati posilku sim yi ne dozvolili Yak zasvidchuye reabilitacijnij dokument p yatdesyatirichnij Maksim Ostrovskij pomer 29 sichnya 1945 roku v tyurmi m Dnipro prosidivshi lishe desyat misyaciv i odinadcyat dniv Pislya Ukazu prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 16 sichnya 1992 roku Maksim Ostrovskij buv reabilitovanij postmertno Misce pohovannya Maksima Ostrovskogo ne vidome Prizvishe ta im ya Maksima Ostrovskogo vikarbuvane na graniti memorialu gori Lisonya Div takozhUkrayinski Sichovi Strilci Lisonya Bij za goru Lisonya Poimennij spisok boyevih viddiliv 1 polku Ukrayinskih Sichovih StrilcivPrimitkiYarema Nadiya 2003 Nastav chas skazati pravdu Ternopil Tovaristvo imeni Bogdana Lepkogo s 42 Yarema Nadiya 2003 Nastav chas skazati pravdu Ternopil Tovaristvo imeni Bogdana Lepkogo Dzherela ta literaturaYarema Nadiya Nastav chas skazati pravdu Ternopil Tovaristvo imeni Bogdana Lepkogo 2003 72 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d rVolodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya Lviv Kiyiv Globus 1955 2003 Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 L 1935 3 vid Monreal 1955 Ripeckij S Ukrayinske Sichove Strilectvo Vizvolna ideya i zbrojnij chin Nyu Jork 1956 Vitayemo yih gazeta Berezhanske viche vipusk vid 17 veresnya 1994 roku Shira podyaka gazeta Berezhanske viche vipusk vid 11 sichnya 1992 roku Sinyava gazeta Terenove pole vipusk vid 16 serpnya 1990 roku Vklonimosya Lisoni gazeta Vidrodzhennya vipusk vid12 lyutogo 1991 roku Pisnya na rozdorizhzhi gazeta Berezhanske viche vipusk vid 11 veresnya 1991 roku Tyuremnogo rezhimu ne viterpiv gazeta Podilske slovo vipusk vid 28 listopada 1992 roku Piv vodu z Zolotoyi Lipi gazeta Berezhanske viche vipusk vid 24 veresnya 1994 roku Urochini na Lisoni gazeta Vilne zhittya vipusk vid 25 veresnya 1996 roku Bezpidstavne zvinuvachennya vityag z Knigi Pam yati pro borciv za volyu Ukrayini