Володимир Павлович Островський (18 червня 1881, с. Рейовець, Холмський повіт — 7 квітня 1950, Івано-Франківськ) — український письменник, редактор, видавець.
Островський Володимир Павлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 18 червня 1881 с. Рейовець | |||
Помер | 7 квітня 1950 (68 років) Івано-Франківськ | |||
Діяльність | письменник, видавець | |||
| ||||
Островський Володимир Павлович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Як переважно велося в умовах тодішнього життя, батьки хоча б когось зі своїх дітей хотіли бачити продовжувачами їхньої справи. Всупереч природному хистові, Володимир Островський ще в юнацькі роки оволодів батьковим ремеслом і став столяром.
На початку свідомого життя йому поталанило на добрих, безкорисливих людей, спілкування з якими визначило всю подальшу його долю як письменника, так і громадського діяча.
Після закінчення місцевої початкової школи Володимир Островський, при підтримці місцевого священика, наполегливо готується до складення іспитів в гімназію. Маючи природний талант і певну підготовку, юнак за старанням того ж священика працює учителем церковної школи. У літній, вільний від роботи в школі час, працює канцеляристом сільської управи.
У 1898 році Володимир Островський вступає до Холмської учительської семінарії. У подальшому часі дипломований педагог працює учителем спочатку в Томашівському, а потім у Холмському повітах.
У 1905 році його переводять на вчительську посаду до Варшави.
Через шість років В. Островський повертається і працює вчителем «зразкової школи», яка функціонувала при Холмській учительській семінарії.
Життєвий і фаховий досвід дає йому можливість зайнятися творчою діяльністю. Володимир Островський поряд з основною учительською працею отримує посаду редактора газети «рос. Холмская Русь», у якій друкувалися твори й українською мовою.
У 1915 році, з евакуацією українського населення і російських державних установ, викликаних воєнними подіями Першої світової війни, він разом з Холмською учительською семінарією опиняється на Чернігівщині, де й застали його революційні події 1917 року. Як досвідченого фахівця, його скеровують на посаду інспектора Вінницької вищої початкової школи. Вінницький період стає досить плідним у його творчому житті, присвяченим організації освіти в молодій українській державі. Там він розробляє і видає посібник «Методика розв'язання арифметичних задач, букварі, читанки, тощо». Разом з тим Володимир Островський редагує вінницьку газету «Шлях».
Найбільш продуктивним у житті цієї непересічної людини видається період від 1921 до 1944 року. Це були роки його творчої зрілості і розквіту таланту.
Упродовж першої половини 1920-тих років він редагує часописи «Духовна бесіда» і «Українська Громада», які видавалися у Варшаві. В той час з творчої лабораторії виходять його власні журнали «Наш світ» і «Нарід», а також газета «Нова доба», які видавались у Луцьку. Така самовіддана праця обумовлювалась політичною ситуацією на Холмщині і Волині, необхідністю підвищення свідомості та інформованності українського населення цих країв напередодні виборів до польського парламенту 1922 року, а згодом про діяльність Української Парляментарної Репрезентації і українських установ.
Слід ще додати, що Володимир Островський у 1921—1922 роках був членом редакції журналу «Українська трибуна». Редаговані ним виданням чітко стояли на позиції Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО).
Від часу появи і початку видавничої діяльності Івана Огієнка у Варшаві, Володимир Островський співпрацює з редагованими ним журналами «Рідна мова» і «Наша культура». Співпраця цих двох видатних людей тривала до липня 1944 року. В цей час він пише низку оповідань, в тому числі «Хома Дубило» (1922 р.), «Веселі оповідання» (1922 р.), «Холмські оповідання» (1924 р.), «Холмські сини» (1924 р.).
З огляду на те, що в 1928 році в Польщі проходили вибори до парламенту, з метою активізації громадсько-політичного життя українського населення на Волині, за завданням УНДО Володимир Островський переїжджає до Луцька. Там він прилучається до роботи багатьох українських установ як суспільно-культурного, так і господарського спрямування.
Ведучи велику громадсько-політичну роботу, В. Островський не полишає й творчої праці. З-під його пера упродовж 1930—1940 років вийшла низка прозових і віршованих творів, визначнішими з яких є повісті «За ґратами» і «Сміх землі» (1930 р.), історична повість «Князь Сила-Тур» (1938 р.), історична повість «Зайшло сонце в Холмі» і повість «Скорботна мати» (1940 р.). Серед його віршованих творів найвизначнішими є «Холмщина до України» і «Шлях Холмщини». Повернувшись у 1940 р. до Холма Володимир Островський заснував при Холмському Свято-Богородицькому братстві етнографічний музей і був його керівником.
Депортований разом з іншими українцями-холмщанами до Української РСР Володимир Островський опинився у м. Станіславові (теперішній Івано-Франківськ). Там деякий час працював директором школи. Однак, уже 1946 року його зачислюють до числа («українських буржуазних націоналістів»). За існуючої тоді практики його твори забороняються, а книжки вилучаються з бібліотек і знищуються.
Помер Володимир Островський 7 квітня 1950 року в Івано-Франківську. Місце поховання цього визначного сина Холмщини не збереглось.
Твори
- Хома Дубило (Історичне оповідання з життя Холмщини). Львів, 1921.
- Вівці й пастирі (З життя Холмщини). Львів 1922 вид. «Русалка»
- Соняшник (П'єса-казка в 3-х діях для дітячого театру). Львів, 1922.
Джерела та література
- О. В. Малюта. Островський Володимир Павлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 679. — .
Посилання
- Островський Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1255. — 1000 екз.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ostrovskij Volodimir Pavlovich Ostrovskij 18 chervnya 1881 s Rejovec Holmskij povit 7 kvitnya 1950 Ivano Frankivsk ukrayinskij pismennik redaktor vidavec Ostrovskij Volodimir PavlovichNarodivsya18 chervnya 1881 1881 06 18 s RejovecPomer7 kvitnya 1950 1950 04 07 68 rokiv Ivano FrankivskDiyalnistpismennik vidavec Ostrovskij Volodimir Pavlovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisYak perevazhno velosya v umovah todishnogo zhittya batki hocha b kogos zi svoyih ditej hotili bachiti prodovzhuvachami yihnoyi spravi Vsuperech prirodnomu histovi Volodimir Ostrovskij she v yunacki roki ovolodiv batkovim remeslom i stav stolyarom Na pochatku svidomogo zhittya jomu potalanilo na dobrih bezkorislivih lyudej spilkuvannya z yakimi viznachilo vsyu podalshu jogo dolyu yak pismennika tak i gromadskogo diyacha Pislya zakinchennya miscevoyi pochatkovoyi shkoli Volodimir Ostrovskij pri pidtrimci miscevogo svyashenika napoleglivo gotuyetsya do skladennya ispitiv v gimnaziyu Mayuchi prirodnij talant i pevnu pidgotovku yunak za starannyam togo zh svyashenika pracyuye uchitelem cerkovnoyi shkoli U litnij vilnij vid roboti v shkoli chas pracyuye kancelyaristom silskoyi upravi U 1898 roci Volodimir Ostrovskij vstupaye do Holmskoyi uchitelskoyi seminariyi U podalshomu chasi diplomovanij pedagog pracyuye uchitelem spochatku v Tomashivskomu a potim u Holmskomu povitah U 1905 roci jogo perevodyat na vchitelsku posadu do Varshavi Cherez shist rokiv V Ostrovskij povertayetsya i pracyuye vchitelem zrazkovoyi shkoli yaka funkcionuvala pri Holmskij uchitelskij seminariyi Zhittyevij i fahovij dosvid daye jomu mozhlivist zajnyatisya tvorchoyu diyalnistyu Volodimir Ostrovskij poryad z osnovnoyu uchitelskoyu praceyu otrimuye posadu redaktora gazeti ros Holmskaya Rus u yakij drukuvalisya tvori j ukrayinskoyu movoyu U 1915 roci z evakuaciyeyu ukrayinskogo naselennya i rosijskih derzhavnih ustanov viklikanih voyennimi podiyami Pershoyi svitovoyi vijni vin razom z Holmskoyu uchitelskoyu seminariyeyu opinyayetsya na Chernigivshini de j zastali jogo revolyucijni podiyi 1917 roku Yak dosvidchenogo fahivcya jogo skerovuyut na posadu inspektora Vinnickoyi vishoyi pochatkovoyi shkoli Vinnickij period staye dosit plidnim u jogo tvorchomu zhitti prisvyachenim organizaciyi osviti v molodij ukrayinskij derzhavi Tam vin rozroblyaye i vidaye posibnik Metodika rozv yazannya arifmetichnih zadach bukvari chitanki tosho Razom z tim Volodimir Ostrovskij redaguye vinnicku gazetu Shlyah Najbilsh produktivnim u zhitti ciyeyi neperesichnoyi lyudini vidayetsya period vid 1921 do 1944 roku Ce buli roki jogo tvorchoyi zrilosti i rozkvitu talantu Uprodovzh pershoyi polovini 1920 tih rokiv vin redaguye chasopisi Duhovna besida i Ukrayinska Gromada yaki vidavalisya u Varshavi V toj chas z tvorchoyi laboratoriyi vihodyat jogo vlasni zhurnali Nash svit i Narid a takozh gazeta Nova doba yaki vidavalis u Lucku Taka samoviddana pracya obumovlyuvalas politichnoyu situaciyeyu na Holmshini i Volini neobhidnistyu pidvishennya svidomosti ta informovannosti ukrayinskogo naselennya cih krayiv naperedodni viboriv do polskogo parlamentu 1922 roku a zgodom pro diyalnist Ukrayinskoyi Parlyamentarnoyi Reprezentaciyi i ukrayinskih ustanov Slid she dodati sho Volodimir Ostrovskij u 1921 1922 rokah buv chlenom redakciyi zhurnalu Ukrayinska tribuna Redagovani nim vidannyam chitko stoyali na poziciyi Ukrayinskogo Nacionalno Demokratichnogo Ob yednannya UNDO Vid chasu poyavi i pochatku vidavnichoyi diyalnosti Ivana Ogiyenka u Varshavi Volodimir Ostrovskij spivpracyuye z redagovanimi nim zhurnalami Ridna mova i Nasha kultura Spivpracya cih dvoh vidatnih lyudej trivala do lipnya 1944 roku V cej chas vin pishe nizku opovidan v tomu chisli Homa Dubilo 1922 r Veseli opovidannya 1922 r Holmski opovidannya 1924 r Holmski sini 1924 r Z oglyadu na te sho v 1928 roci v Polshi prohodili vibori do parlamentu z metoyu aktivizaciyi gromadsko politichnogo zhittya ukrayinskogo naselennya na Volini za zavdannyam UNDO Volodimir Ostrovskij pereyizhdzhaye do Lucka Tam vin priluchayetsya do roboti bagatoh ukrayinskih ustanov yak suspilno kulturnogo tak i gospodarskogo spryamuvannya Veduchi veliku gromadsko politichnu robotu V Ostrovskij ne polishaye j tvorchoyi praci Z pid jogo pera uprodovzh 1930 1940 rokiv vijshla nizka prozovih i virshovanih tvoriv viznachnishimi z yakih ye povisti Za gratami i Smih zemli 1930 r istorichna povist Knyaz Sila Tur 1938 r istorichna povist Zajshlo sonce v Holmi i povist Skorbotna mati 1940 r Sered jogo virshovanih tvoriv najviznachnishimi ye Holmshina do Ukrayini i Shlyah Holmshini Povernuvshis u 1940 r do Holma Volodimir Ostrovskij zasnuvav pri Holmskomu Svyato Bogorodickomu bratstvi etnografichnij muzej i buv jogo kerivnikom Deportovanij razom z inshimi ukrayincyami holmshanami do Ukrayinskoyi RSR Volodimir Ostrovskij opinivsya u m Stanislavovi teperishnij Ivano Frankivsk Tam deyakij chas pracyuvav direktorom shkoli Odnak uzhe 1946 roku jogo zachislyuyut do chisla ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv Za isnuyuchoyi todi praktiki jogo tvori zaboronyayutsya a knizhki viluchayutsya z bibliotek i znishuyutsya Pomer Volodimir Ostrovskij 7 kvitnya 1950 roku v Ivano Frankivsku Misce pohovannya cogo viznachnogo sina Holmshini ne zbereglos TvoriHoma Dubilo Istorichne opovidannya z zhittya Holmshini Lviv 1921 Vivci j pastiri Z zhittya Holmshini Lviv 1922 vid Rusalka Sonyashnik P yesa kazka v 3 h diyah dlya dityachogo teatru Lviv 1922 Dzherela ta literaturaO V Malyuta Ostrovskij Volodimir Pavlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 679 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaOstrovskij Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1255 1000 ekz Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2015