Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́льгельм Фрі́дріх О́ствальд (нім. Wilhelm Friedrich Ostwald; 2 вересня 1853, Рига — 4 квітня 1932, Лейпциг) — балтійський німець, фізико-хімік і філософ, лауреат Нобелівської премії з хімії 1909 року. Закінчив у 1875 Дерптський (Тартуський) університет. Професор Ризького політехнічного училища (1882–1887), Лейпцизького університету (1887–1906). Член-кореспондент Петербурзької АН (1895).
Наукова діяльність
Основні наукові праці Оствальда присвячені розвитку теорії електролітичної дисоціації. Виявив зв'язок електропровідності розчинів кислот зі ступенем їхньої електролітичної дисоціації (1884). Дав спосіб визначення основності кислот по електропровідності їх розчинів (1887–1888). Встановив Закон розведення Оствальда (1888). Запропонував розглядати реакції аналітичної хімії як взаємодії між іонами (1894). Оствальд вивчав також питання хімічної кінетики та каталізу; розробив основи каталітичного окиснення аміаку.
У 1909 році Оствальд став лауреатом Нобелівської премії з хімії «за вивчення природи каталізу і основоположні дослідження швидкостей хімічних реакцій».
Оствальд був одним з найбільших організаторів науки свого часу. Він організував першу у світі кафедру фізичної хімії, заснував Електрохімічний інститут і Німецьке електрохімічне товариство. У 1887 Оствальд разом з Я. Вант-Гоффом заснував «Журнал фізичної хімії». З 1889 він почав видання серії «Класики точних наук» (нім. Ostwald's Klassiker der exakten Wissenschaften) з декількох сотень невеликих книг, що містять класичні роботи з математики, фізики та хімії. Створена за участю Оствальда організація «Міст» (1911) ставила собі за мету розгортання міжнародного співробітництва в сфері бібліографії та документації з метою полегшити вченим всіх країн знайомство з літературою по їхній спеціальності.
Оствальд — автор «енергетичної» теорії, одним з різновидів «фізичного» ідеалізму. Оствальд вважав єдиною реальністю енергію, матерію розглядав як форму прояву енергії.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- Schummer J. Encyclopædia Britannica
- Оствальд Вильгельм Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 18 : Никко — Отолиты. — С. 580.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11859057X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- The Academic Family Tree — 2005.
- www.accademiadellescienze.it
- https://de.findagrave.com/memorial/41759315/helene-ostwald
- The Nobel Prize in Chemistry 1909. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 7 травня 2012.(англ.)
Посилання
- Вільгельм Оствальд [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
- «Про каталіз» [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.] Нобелівська лекція Оствальда на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
- L. Dunsch: Das Portrait: Wilhelm Ostwald. У: Chemie in unserer Zeit. 1982, 16, Ст. 186–196.DOI:10.1002/ciuz.19820160604(нім.).
Не вдалося відобразити властивість P2580: Властивість P2580 не знайдено.
Вільгельм Оствальд // Baltisches biografisches Lexikon digital.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ostvald znachennya Vi lgelm Fri drih O stvald nim Wilhelm Friedrich Ostwald 2 veresnya 1853 Riga 4 kvitnya 1932 Lejpcig baltijskij nimec fiziko himik i filosof laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1909 roku Zakinchiv u 1875 Derptskij Tartuskij universitet Profesor Rizkogo politehnichnogo uchilisha 1882 1887 Lejpcizkogo universitetu 1887 1906 Chlen korespondent Peterburzkoyi AN 1895 Fridrih Vilgelm Ostvaldnim Wilhelm Friedrich OstwaldNarodivsya2 veresnya 1853 1853 09 02 1 2 Riga LatviyaPomer4 kvitnya 1932 1932 04 04 4 1 78 rokiv Lyajpcig NimechchinaPohovannyadKrayina NimechchinaNacionalnistnimecDiyalnisthimik esperantist vinahidnik vikladach universitetu idist pismennik fizik filosof pedagogAlma materTartuskij universitetGaluzhimiya fizika filosofiyaZakladTartuskij universitet Rizkij Tehnichnij universitet Lejpcizkij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 5 Naukovij kerivnikKarl Ernst Genrih ShmidtAspiranti doktorantiEjnar Gercshprung 6 d 7 Alvin Mittash d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 9 ChlenstvoPrusska akademiya nauk Saksonska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Leopoldina Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 10 dVidomij zavdyaki himichna kinetika katalizBatkodMatidBrati sestridU shlyubi zd 11 Ditid dNagorodiLektorska premiya Faradeya 1904 medal Vilgelma Eksnera 1923 d d d d d Vilgelm Ostvald u VikishovishiNaukova diyalnistOsnovni naukovi praci Ostvalda prisvyacheni rozvitku teoriyi elektrolitichnoyi disociaciyi Viyaviv zv yazok elektroprovidnosti rozchiniv kislot zi stupenem yihnoyi elektrolitichnoyi disociaciyi 1884 Dav sposib viznachennya osnovnosti kislot po elektroprovidnosti yih rozchiniv 1887 1888 Vstanoviv Zakon rozvedennya Ostvalda 1888 Zaproponuvav rozglyadati reakciyi analitichnoyi himiyi yak vzayemodiyi mizh ionami 1894 Ostvald vivchav takozh pitannya himichnoyi kinetiki ta katalizu rozrobiv osnovi katalitichnogo okisnennya amiaku Yakob Gendrik Vant Goff i Vilgelm Ostvald sprava U 1909 roci Ostvald stav laureatom Nobelivskoyi premiyi z himiyi za vivchennya prirodi katalizu i osnovopolozhni doslidzhennya shvidkostej himichnih reakcij Ostvald buv odnim z najbilshih organizatoriv nauki svogo chasu Vin organizuvav pershu u sviti kafedru fizichnoyi himiyi zasnuvav Elektrohimichnij institut i Nimecke elektrohimichne tovaristvo U 1887 Ostvald razom z Ya Vant Goffom zasnuvav Zhurnal fizichnoyi himiyi Z 1889 vin pochav vidannya seriyi Klasiki tochnih nauk nim Ostwald s Klassiker der exakten Wissenschaften z dekilkoh soten nevelikih knig sho mistyat klasichni roboti z matematiki fiziki ta himiyi Stvorena za uchastyu Ostvalda organizaciya Mist 1911 stavila sobi za metu rozgortannya mizhnarodnogo spivrobitnictva v sferi bibliografiyi ta dokumentaciyi z metoyu polegshiti vchenim vsih krayin znajomstvo z literaturoyu po yihnij specialnosti Ostvald avtor energetichnoyi teoriyi odnim z riznovidiv fizichnogo idealizmu Ostvald vvazhav yedinoyu realnistyu energiyu materiyu rozglyadav yak formu proyavu energiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Biografichnij Portal Niderlandiv 2009 d Track Q1868372 Schummer J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Ostvald Vilgelm Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 T 18 Nikko Otolity S 580 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 11859057X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 The Academic Family Tree 2005 d Track Q21585670 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https de findagrave com memorial 41759315 helene ostwald The Nobel Prize in Chemistry 1909 Nobelivskij komitet Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 7 travnya 2012 angl PosilannyaVilgelm Ostvald 24 sichnya 2012 u Wayback Machine na sajti Nobelivskogo komitetu angl Pro kataliz 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine Nobelivska lekciya Ostvalda na sajti Nobelivskogo komitetu angl L Dunsch Das Portrait Wilhelm Ostwald U Chemie in unserer Zeit 1982 16 St 186 196 DOI 10 1002 ciuz 19820160604 nim Ne vdalosya vidobraziti vlastivist P2580 Vlastivist P2580 ne znajdeno Vilgelm Ostvald Baltisches biografisches Lexikon digital