Основні́ катего́рії класи́чної рито́рики — це найзагальніші поняття, які виявлені в ораторській діяльності і які стосуються основних її аспектів. До них належать логос, етос, пафос і топос.
Логос
Логос (з грецької λόγος — «слово, мовлення, мова», а також «поняття, думка, розум»). Логос як категорія класичної риторики виявляє єдність слова і думки, вказує на те, що слово породжене розумом і що воно до нього апелює.
У сучасній риториці логічність є однією з основних ознак промови і тексту. Це означає, що у промові має бути логічна послідовність міркувань, а основні положення повинні бути несуперечливими.
Етос
Етос (з грецької εθος — «звичай, звичка, характер, норов»). У риторичній науці поняття етосу закріпилося як своєрідний моральний принцип. Спершу етос розглядали як характеристику оратора, його особи. Етос став основою формування риторичного ідеалу. В античній риториці категорію етосу розуміли широко, туди входили такі поняття, як добро, щастя, справедливість, краса, користь, утвердження позитивних якостей і засудження негативних.
Етос як одна з категорій риторики визначав зразкову суспільну і морально-етичну поведінку оратора. Риторика декларувала моральність оратора як непорушний закон. Щоб промовець міг переконувати людей, впливати на них, для нього важливо було виступати в їх очах достойною людиною. Аристотель у своїй «Риториці» зазначив, що промовець має бути відомим як людина достойна, гідна промовляти до їхніх сердець і розуму. Слухачі, сприймаючи промову, складають для себе уявлення про етос оратора. Поза етосом риторика руйнується, перетворюється в демагогію та порожню балаканину, тому категорію етосу можна розглядати як основоположну.
Пафос
Пафос (з грецької πάθος — «пристрасть, почуття»). Це інтелектуальна, вольова, емоційна переконаність промовця, яка виявлена і в мовленні оратора, і в тексті промови.
Людина може бути настільки перейнята певними ідеями, поглядами чи діяльністю, що ставиться до них з пристрастю, запалом, які надихають слухачів, тих людей, з якими вона про ці справи чи ідеї спілкується. Пафос може виявлятися у мовленні спонтанно, природно, або навмисне — для досягнення якогось ефекту чи результату (переконання, співчуття, захват, переживання). Можна розмежувати пафос самого мовця і пафос тексту (його забезпечують мовні засоби). В оратора пафос може викликати або його ставлення до змісту, або навіть враження від власної промови.
Риторика досліджує такі питання: як можна керувати власним пафосом і пафосом аудиторії; як не перестаратися з пафосом, щоб не виглядати смішним; наскільки доречний пафос у різних видах промов.
Три вищезгадані категорії можна визначити як три наукові критерії, фільтри для промов: істинності (логос), щирості (етос), відповідності мовної поведінки (пафос).
Топос
Топос (з грецької τόπος — «місце»). Топос, або топік — означає загальне місце у промові (тобто якийсь мотив чи тему, що повторюється багаторазово), а також може означати загальне твердження — опорну точку певної теми. Топос виступає як певний орієнтир, схема викладу. Античні риторики розробляли топоси — схеми і зразки промов (певних місць) для певних ситуацій. Наприклад, «схема опису події». Для використання цього топосу оратор мав дати відповіді на такі питання — що за подія? де вона відбулася? коли? як? і чому?. Так нічого не пропустите. Тобто топос можна розглядати як вміння поставити правильну низку запитань (від загальних до конкретних) для змістовного й логічного розкриття якогось питання. У риториці існують поняття детальний топос (набір правил мовної поведінки і мовних формул), техніка топосу (вміння швидко пристосуватися до мовної ситуації, знайти найвідповідніші слова і фрази, вдало ставити запитання і відповідати на них).
Див. також
Джерела
- Анисимова Т. В. Современная деловая риторика: учебное пособие / Т. В. Анисимова, Е. Г. Гимпельсон. — М. : Воронеж, 2004. — 432 с.
- Аристотель. Риторика // Античные риторики / Под ред. А. Тахо-Годи. — М., 1978. — 352 с.
- Мацько Л. І. Риторика / Л. І. Мацько, О. М. Мацько. — К. : Вища школа, 2006. — 311 с.
- Сагач Г. Риторика / Галина Сагач. — К. : Вид. дім «Ін юре», 2000. — 568 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovni katego riyi klasi chnoyi rito riki ce najzagalnishi ponyattya yaki viyavleni v oratorskij diyalnosti i yaki stosuyutsya osnovnih yiyi aspektiv Do nih nalezhat logos etos pafos i topos LogosDokladnishe Logos Logos z greckoyi logos slovo movlennya mova a takozh ponyattya dumka rozum Logos yak kategoriya klasichnoyi ritoriki viyavlyaye yednist slova i dumki vkazuye na te sho slovo porodzhene rozumom i sho vono do nogo apelyuye U suchasnij ritorici logichnist ye odniyeyu z osnovnih oznak promovi i tekstu Ce oznachaye sho u promovi maye buti logichna poslidovnist mirkuvan a osnovni polozhennya povinni buti nesuperechlivimi EtosDokladnishe Etos Etos z greckoyi e8os zvichaj zvichka harakter norov U ritorichnij nauci ponyattya etosu zakripilosya yak svoyeridnij moralnij princip Spershu etos rozglyadali yak harakteristiku oratora jogo osobi Etos stav osnovoyu formuvannya ritorichnogo idealu V antichnij ritorici kategoriyu etosu rozumili shiroko tudi vhodili taki ponyattya yak dobro shastya spravedlivist krasa korist utverdzhennya pozitivnih yakostej i zasudzhennya negativnih Etos yak odna z kategorij ritoriki viznachav zrazkovu suspilnu i moralno etichnu povedinku oratora Ritorika deklaruvala moralnist oratora yak neporushnij zakon Shob promovec mig perekonuvati lyudej vplivati na nih dlya nogo vazhlivo bulo vistupati v yih ochah dostojnoyu lyudinoyu Aristotel u svoyij Ritorici zaznachiv sho promovec maye buti vidomim yak lyudina dostojna gidna promovlyati do yihnih serdec i rozumu Sluhachi sprijmayuchi promovu skladayut dlya sebe uyavlennya pro etos oratora Poza etosom ritorika rujnuyetsya peretvoryuyetsya v demagogiyu ta porozhnyu balakaninu tomu kategoriyu etosu mozhna rozglyadati yak osnovopolozhnu PafosDokladnishe Pafos Pafos z greckoyi pa8os pristrast pochuttya Ce intelektualna volova emocijna perekonanist promovcya yaka viyavlena i v movlenni oratora i v teksti promovi Lyudina mozhe buti nastilki perejnyata pevnimi ideyami poglyadami chi diyalnistyu sho stavitsya do nih z pristrastyu zapalom yaki nadihayut sluhachiv tih lyudej z yakimi vona pro ci spravi chi ideyi spilkuyetsya Pafos mozhe viyavlyatisya u movlenni spontanno prirodno abo navmisne dlya dosyagnennya yakogos efektu chi rezultatu perekonannya spivchuttya zahvat perezhivannya Mozhna rozmezhuvati pafos samogo movcya i pafos tekstu jogo zabezpechuyut movni zasobi V oratora pafos mozhe viklikati abo jogo stavlennya do zmistu abo navit vrazhennya vid vlasnoyi promovi Ritorika doslidzhuye taki pitannya yak mozhna keruvati vlasnim pafosom i pafosom auditoriyi yak ne perestaratisya z pafosom shob ne viglyadati smishnim naskilki dorechnij pafos u riznih vidah promov Tri vishezgadani kategoriyi mozhna viznachiti yak tri naukovi kriteriyi filtri dlya promov istinnosti logos shirosti etos vidpovidnosti movnoyi povedinki pafos ToposDokladnishe Topos Topos z greckoyi topos misce Topos abo topik oznachaye zagalne misce u promovi tobto yakijs motiv chi temu sho povtoryuyetsya bagatorazovo a takozh mozhe oznachati zagalne tverdzhennya opornu tochku pevnoyi temi Topos vistupaye yak pevnij oriyentir shema vikladu Antichni ritoriki rozroblyali toposi shemi i zrazki promov pevnih misc dlya pevnih situacij Napriklad shema opisu podiyi Dlya vikoristannya cogo toposu orator mav dati vidpovidi na taki pitannya sho za podiya de vona vidbulasya koli yak i chomu Tak nichogo ne propustite Tobto topos mozhna rozglyadati yak vminnya postaviti pravilnu nizku zapitan vid zagalnih do konkretnih dlya zmistovnogo j logichnogo rozkrittya yakogos pitannya U ritorici isnuyut ponyattya detalnij topos nabir pravil movnoyi povedinki i movnih formul tehnika toposu vminnya shvidko pristosuvatisya do movnoyi situaciyi znajti najvidpovidnishi slova i frazi vdalo staviti zapitannya i vidpovidati na nih Div takozhRitorikaDzherelaAnisimova T V Sovremennaya delovaya ritorika uchebnoe posobie T V Anisimova E G Gimpelson M Voronezh 2004 432 s Aristotel Ritorika Antichnye ritoriki Pod red A Taho Godi M 1978 352 s Macko L I Ritorika L I Macko O M Macko K Visha shkola 2006 311 s Sagach G Ritorika Galina Sagach K Vid dim In yure 2000 568 s