Османські рейди на узбережжя Суахілі (1586—1589) — рейди османського корсара Мир Алі-бека, що здійснювались в 1586-1589 роках з османських баз в Червоному морі до узбережжя Суахілі у Східній Африці, що на той момент знаходилось під контролем Португальської імперії або її місцевих союзників. Мир Алі-бек зустрів підтримку з боку тубільного, переважно мусульманського населення, і його перший рейд був доволі успішним, але португальський флот, надісланий в 1589 році з Португальської Індії успішно взяв штурмом Момбасу і захопив Мир Алі-бека в полон, що дозволило португальцям відновити свій контроль над східноафриканським узбережжям.
Османські рейди на узбережжя Суахілі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Османські бойові галери | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія | Португальська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Мир Алі-бек | Мартин Афонсу де Мело Томе де Соуза Коутінью |
Рейд Мир Алі-бека (1586)
У січні 1586 року османський корсар на ім'я Мир Алі-бек відплив з араійської Мохи до Сомалійського півострову з метою нападу на португальське судноплавство в цьому регіоні. Він звернувся до османського султана із закликом підсилити військово-морські сили Османської імперії в Індійському океані, щоб вони були в змозі захистити переважно мусульманське узбережжя Суахілі від португальської експансії. Султан Мурад III послав Мир Алі разом із двома іншими кораблями, яким було поставлено завдання захищати східноафриканське узбережжя від португальців. Крім того, Мир Алі-бек переконав жителів Могадішо повстати проти португальців, і таким чином до нього приєдналося кілька місцевих суден на підтримку його починань. Жителі Барави в південному Сомалі і Фази на архіпелазі Ламу (сучасна Кенія) також оголосили про свою вірність Османській імперії, і, зрештою, у Мир Алі-бека зібрався флот з близько 15 суден. На острові Пате в архіпелазі Ламу, Мир Алі-бек захопив португальську торгову караку. В Ламу Мир Алі-бек захопив невелику галеру, що належала португальцю Роке де Бріто Фалькао, а король Ламу доставив туркам португальських біженців зі свого міста. Мир Алі-бек також заклав форт у Момбасі.
Відпливаючи назад до Мохи, Мир Алі-бек захопив у Пате ще одну португальську караку, яка щойно прибула з індійського Чаула, пообіцявши її екіпажу свободу в обмін на вантаж караки — обіцянки, яку Мир Алі-бек в підсумку не дотримав і поневолив їх. Мир Алі-бек повернувся в Моху з флотилією в складі біля 20 суден і 100 португальськими полоненими, які пізніше були викуплені.
Португальська відповідь (1587)
Коли до Португальського Гоа дійшла новина про те, що у берегів Східній Африці перебуває османський флот, який підбурюючи африканські міста до повстання проти португальської влади та нападів на португальські кораблі, португальці швидко відреагували. У січні 1587 року португальський віце-король Дуарте де Мінезіш відправив флот з 2 галеонів, 3 галер, 13 легких галер і 650 солдатів під командуванням Мартина Афонсу де Мелу, щоб вигнати османів і відновити владу на португальській території узбережжя.
Португальці розграбували місто Фаза, яке під час рейду Мир Алі-бека перейшло на сторону османів, а з Момбаси стягли контрибуцію у розмірі 4000 крузадо в обмін на те, щоб не знищувати місто. Після того Мартин Афонсу де Мелу прибув до Малінді, чий король залишився вірним португальцям і підтвердив їх дипломатичний союз.
В решті решт, не знайшовши на узбережжі Суахілі Мир Алі-бека, португальська флот повернувся в Гоа через Сокотру і Ормуз.
Другий рейд і битва при Момбасі (1589)
У 1589 році Мир Алі-бек повернувся до Африки з Мокко з флотом із 5 галер. Спершу зайшовши в Могадішо, надалі Мир Алі-бек зібрав велику данину з міст уздовж узбережжя Сомалійського рогу в обмін на обіцянку захисту від імені Османської імперії. Звідти він подався до Малінді, вірного васала португальців, сподіваючись розграбувати його.
Проте у Малінді з невеликими силами перебував португальський капітан східноафриканського узбережжя Матеуш Мендіш де Васконселуш, який вчасно отримав попередження про наближення Мир Алі-бека. Мережа шпигунів і інформаторів у Червоному морі повідомляла португальцям про усі турецькі переміщення, і ще навіть до того, як Мир Алі-бек встиг відплисти, Васконселуш відправив судно до Гоа, повідомивши віце-короля, що османський флот планує вийти з Червоного моря. Коли флотилія Мир Алі-беку вночі підійшла до Малінді, вона була обстріляна португальською артилерійською батареєю, і змішена була відійти до Момбаси.
Отримавши в Індії повідомлення від Васконселуша, губернатор Мануель де Соуза Коутінью відправив флотилію з 2 галеонів, 5 галер, 6 напівгалер і 6 легких галер з 900 португальськими солдатами під командуванням Томе де Соуза Коутінью. Наприкінці лютого 1589 року флот досягнув східноафриканського узбережжя і, зайшовши в Ламу, вони дізналися від посланця Матеуша Мендіша де Васконселуша, що Мир Алі-бек укріпився в Момбасі. Сам Васконселуш приєднався в Малінді до португальського флоту з однією напівгалерою та двома легкими галерами з Малінді.
Битва при Момбасі
5 березня португальський флот досяг острова Момбаса. Щоб закрити вхід до гавані, Мир Алі-Бек збудував на узбережжі недалеко від міста невеликий форт і озброїв його артилерією. Тим не менш, португальці змогли прорватись у гавань під османським вогнем і захопити в ній три турецькі галери. Сам форт був підданий обстрілу з португальських кораблів і зіткнушись з вогнем більш потужної артилеріх, османи були змушені покинути форт. 7 березня португальці висадили 500 військових, але дізналися, що Момбаса була евакуйована, а її жителі разом з османами сховалися в сусідньому лісі.
У той час, цілком випадково, агресивне плем'я канібалів Зімба мігрувало на північ і розбило табір прямо на протилежній від Момбаси стороні затоки. Дві останні галери Мир Алі-бека завадили їм переправитися на острів. На них напали і захопили португальці. Бажаючи захопити Мир-Алі-бека і решту османів, Томе де Соуза Коутіньйо дав дозвіл Зімба переправитися через пролив на острів. Як тільки жителі Момбаси зрозуміли, що Зімба вторглися на острів, вони разом з османами Мир Алі-бека негайно кинулися на берег в надії знайти прихисток від Зімба на борту португальських кораблів. Багато потонуло, але серед людей, захоплених португальцями, був Мир Алі-бек.
24 березня португальський флот досяг Малінді, де їх тріумфально зустріли святкуваннями та тривалими гуляннями.
Після успішного захоплення Мир Алі-бека, португальцям залишалося лише відновити свій сюзеренітет над усім узбережжям за допомогою дипломатії або зброї. Король Малінді був щедро винагороджений за свою доблесну вірність португальській короні. Капітана східноафриканського узбережжя Матеуша де Васконселуша залишили в Малінді на чолі невеликої ескадри, щоб захистити місто від нападів зі сторони Зімба. Король Пемби, який залишався відданий португальцям, і був за допомоги османів скинутий місцевими повстанцями, був відновлений на своєму троні. З іншого боку, король Ламу був схоплений і публічно обезголовлений. Пейта звільнили.
Наслідки
Без португальського втручання, влада Османської імперії над регіоном узбережжя суахілі могла б різко посилитися. Детально аналізуючи конфлікт, чеський історик Сват Соучек заперечував проти перебільшення деякими авторами можливостей Османської імперії розширити свій вплив в Індійському океані. На його думку Мир Алі-бек зумів залишитися непоміченим португальською розвідувальною мережею лише через малу кількість його флоту. який на початку складався з єдиної галери. Як тільки сили османів збільшились і потрапили в пое зору розвідників, було швидко відправлено португальський військовий флот, який нейтралізував загрозу.
Мир Алі-бек потрапив у полон, але до нього поставились з гідністю і відправили на зустріч з португальським віце-королем Індії Мануелем де Соуза Коутінью. Пізніше його перевезли до Португалії, де він прийняв християнство.
Узбережжя суахілі залишалося в межах португальської сфери впливу до кінця XVII століття.
Див. також
Примітки
- Casale, Giancarlo (September 2007). Global Politics in the 1580s: One Canal, Twenty Thousand Cannibals, and an Ottoman Plot to Rule the World. Journal of World History. 18: 269—272.
- Saturnino Monteiro (2011): Portuguese Sea Battles — Volume IV — 1580—1603. P.140
- Saturnino Monteiro (2011): Portuguese Sea Battles — Volume IV — 1580—1603. P.141
- Svat Soucek (2008): The Portuguese and Turks in the Persian Gulf in Revisiting Hormuz: Portuguese Interactions in the Persian Gulf Region in the Early Modern Period. Calouste Gulbunkian Foundation, p. 47
- Soucek (2008). P.48
- Saturnino Monteiro (2011): Portuguese Sea Battles — Volume IV — 1580—1603. P.237
- Monteiro (2011) p.238
- Monteiro (2011) p.239
- Monteiro (2011) p. 235
- Monteiro (2011) p. 238
- Monteiro (2011) p. 239
- Svat Soucek (2008): The Portuguese and Turks in the Persian Gulf in Revisiting Hormuz: Portuguese Interactions in the Persian Gulf Region in the Early Modern Period. Calouste Gulbunkian Foundation, p. 50
- Monteiro (2011) p.240
- Svat Soucek (2008): The Portuguese and Turks in the Persian Gulf in Revisiting Hormuz: Portuguese Interactions in the Persian Gulf Region in the Early Modern Period. Calouste Gulbunkian Foundation, p. 51
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmanski rejdi na uzberezhzhya Suahili 1586 1589 rejdi osmanskogo korsara Mir Ali beka sho zdijsnyuvalis v 1586 1589 rokah z osmanskih baz v Chervonomu mori do uzberezhzhya Suahili u Shidnij Africi sho na toj moment znahodilos pid kontrolem Portugalskoyi imperiyi abo yiyi miscevih soyuznikiv Mir Ali bek zustriv pidtrimku z boku tubilnogo perevazhno musulmanskogo naselennya i jogo pershij rejd buv dovoli uspishnim ale portugalskij flot nadislanij v 1589 roci z Portugalskoyi Indiyi uspishno vzyav shturmom Mombasu i zahopiv Mir Ali beka v polon sho dozvolilo portugalcyam vidnoviti svij kontrol nad shidnoafrikanskim uzberezhzhyam Osmanski rejdi na uzberezhzhya Suahili Osmanski bojovi galeri Data 1586 1589 Misce Uzberezhzhya Suahili Shidna Afrika Rezultat Peremoga Portugalskoyi imperiyi Storoni Osmanska imperiya Portugalska imperiya Komanduvachi Mir Ali bek Martin Afonsu de Melo Tome de Souza KoutinyuRejd Mir Ali beka 1586 U sichni 1586 roku osmanskij korsar na im ya Mir Ali bek vidpliv z araijskoyi Mohi do Somalijskogo pivostrovu z metoyu napadu na portugalske sudnoplavstvo v comu regioni Vin zvernuvsya do osmanskogo sultana iz zaklikom pidsiliti vijskovo morski sili Osmanskoyi imperiyi v Indijskomu okeani shob voni buli v zmozi zahistiti perevazhno musulmanske uzberezhzhya Suahili vid portugalskoyi ekspansiyi Sultan Murad III poslav Mir Ali razom iz dvoma inshimi korablyami yakim bulo postavleno zavdannya zahishati shidnoafrikanske uzberezhzhya vid portugalciv Krim togo Mir Ali bek perekonav zhiteliv Mogadisho povstati proti portugalciv i takim chinom do nogo priyednalosya kilka miscevih suden na pidtrimku jogo pochinan Zhiteli Baravi v pivdennomu Somali i Fazi na arhipelazi Lamu suchasna Keniya takozh ogolosili pro svoyu virnist Osmanskij imperiyi i zreshtoyu u Mir Ali beka zibravsya flot z blizko 15 suden Na ostrovi Pate v arhipelazi Lamu Mir Ali bek zahopiv portugalsku torgovu karaku V Lamu Mir Ali bek zahopiv neveliku galeru sho nalezhala portugalcyu Roke de Brito Falkao a korol Lamu dostaviv turkam portugalskih bizhenciv zi svogo mista Mir Ali bek takozh zaklav fort u Mombasi Vidplivayuchi nazad do Mohi Mir Ali bek zahopiv u Pate she odnu portugalsku karaku yaka shojno pribula z indijskogo Chaula poobicyavshi yiyi ekipazhu svobodu v obmin na vantazh karaki obicyanki yaku Mir Ali bek v pidsumku ne dotrimav i ponevoliv yih Mir Ali bek povernuvsya v Mohu z flotiliyeyu v skladi bilya 20 suden i 100 portugalskimi polonenimi yaki piznishe buli vikupleni Portugalska vidpovid 1587 Koli do Portugalskogo Goa dijshla novina pro te sho u beregiv Shidnij Africi perebuvaye osmanskij flot yakij pidburyuyuchi afrikanski mista do povstannya proti portugalskoyi vladi ta napadiv na portugalski korabli portugalci shvidko vidreaguvali U sichni 1587 roku portugalskij vice korol Duarte de Minezish vidpraviv flot z 2 galeoniv 3 galer 13 legkih galer i 650 soldativ pid komanduvannyam Martina Afonsu de Melu shob vignati osmaniv i vidnoviti vladu na portugalskij teritoriyi uzberezhzhya Portugalci rozgrabuvali misto Faza yake pid chas rejdu Mir Ali beka perejshlo na storonu osmaniv a z Mombasi styagli kontribuciyu u rozmiri 4000 kruzado v obmin na te shob ne znishuvati misto Pislya togo Martin Afonsu de Melu pribuv do Malindi chij korol zalishivsya virnim portugalcyam i pidtverdiv yih diplomatichnij soyuz V reshti resht ne znajshovshi na uzberezhzhi Suahili Mir Ali beka portugalska flot povernuvsya v Goa cherez Sokotru i Ormuz Drugij rejd i bitva pri Mombasi 1589 Miniatyura z zobrazhennyam osmanskih galer U 1589 roci Mir Ali bek povernuvsya do Afriki z Mokko z flotom iz 5 galer Spershu zajshovshi v Mogadisho nadali Mir Ali bek zibrav veliku daninu z mist uzdovzh uzberezhzhya Somalijskogo rogu v obmin na obicyanku zahistu vid imeni Osmanskoyi imperiyi Zvidti vin podavsya do Malindi virnogo vasala portugalciv spodivayuchis rozgrabuvati jogo Prote u Malindi z nevelikimi silami perebuvav portugalskij kapitan shidnoafrikanskogo uzberezhzhya Mateush Mendish de Vaskonselush yakij vchasno otrimav poperedzhennya pro nablizhennya Mir Ali beka Merezha shpiguniv i informatoriv u Chervonomu mori povidomlyala portugalcyam pro usi turecki peremishennya i she navit do togo yak Mir Ali bek vstig vidplisti Vaskonselush vidpraviv sudno do Goa povidomivshi vice korolya sho osmanskij flot planuye vijti z Chervonogo morya Koli flotiliya Mir Ali beku vnochi pidijshla do Malindi vona bula obstrilyana portugalskoyu artilerijskoyu batareyeyu i zmishena bula vidijti do Mombasi Otrimavshi v Indiyi povidomlennya vid Vaskonselusha gubernator Manuel de Souza Koutinyu vidpraviv flotiliyu z 2 galeoniv 5 galer 6 napivgaler i 6 legkih galer z 900 portugalskimi soldatami pid komanduvannyam Tome de Souza Koutinyu Naprikinci lyutogo 1589 roku flot dosyagnuv shidnoafrikanskogo uzberezhzhya i zajshovshi v Lamu voni diznalisya vid poslancya Mateusha Mendisha de Vaskonselusha sho Mir Ali bek ukripivsya v Mombasi Sam Vaskonselush priyednavsya v Malindi do portugalskogo flotu z odniyeyu napivgaleroyu ta dvoma legkimi galerami z Malindi Bitva pri Mombasi Ostriv i misto Mombasa v drugij polovini XVI stolittya 5 bereznya portugalskij flot dosyag ostrova Mombasa Shob zakriti vhid do gavani Mir Ali Bek zbuduvav na uzberezhzhi nedaleko vid mista nevelikij fort i ozbroyiv jogo artileriyeyu Tim ne mensh portugalci zmogli prorvatis u gavan pid osmanskim vognem i zahopiti v nij tri turecki galeri Sam fort buv piddanij obstrilu z portugalskih korabliv i zitknushis z vognem bilsh potuzhnoyi artilerih osmani buli zmusheni pokinuti fort 7 bereznya portugalci visadili 500 vijskovih ale diznalisya sho Mombasa bula evakujovana a yiyi zhiteli razom z osmanami shovalisya v susidnomu lisi U toj chas cilkom vipadkovo agresivne plem ya kanibaliv Zimba migruvalo na pivnich i rozbilo tabir pryamo na protilezhnij vid Mombasi storoni zatoki Dvi ostanni galeri Mir Ali beka zavadili yim perepravitisya na ostriv Na nih napali i zahopili portugalci Bazhayuchi zahopiti Mir Ali beka i reshtu osmaniv Tome de Souza Koutinjo dav dozvil Zimba perepravitisya cherez proliv na ostriv Yak tilki zhiteli Mombasi zrozumili sho Zimba vtorglisya na ostriv voni razom z osmanami Mir Ali beka negajno kinulisya na bereg v nadiyi znajti prihistok vid Zimba na bortu portugalskih korabliv Bagato potonulo ale sered lyudej zahoplenih portugalcyami buv Mir Ali bek 24 bereznya portugalskij flot dosyag Malindi de yih triumfalno zustrili svyatkuvannyami ta trivalimi gulyannyami Pislya uspishnogo zahoplennya Mir Ali beka portugalcyam zalishalosya lishe vidnoviti svij syuzerenitet nad usim uzberezhzhyam za dopomogoyu diplomatiyi abo zbroyi Korol Malindi buv shedro vinagorodzhenij za svoyu doblesnu virnist portugalskij koroni Kapitana shidnoafrikanskogo uzberezhzhya Mateusha de Vaskonselusha zalishili v Malindi na choli nevelikoyi eskadri shob zahistiti misto vid napadiv zi storoni Zimba Korol Pembi yakij zalishavsya viddanij portugalcyam i buv za dopomogi osmaniv skinutij miscevimi povstancyami buv vidnovlenij na svoyemu troni Z inshogo boku korol Lamu buv shoplenij i publichno obezgolovlenij Pejta zvilnili NaslidkiBez portugalskogo vtruchannya vlada Osmanskoyi imperiyi nad regionom uzberezhzhya suahili mogla b rizko posilitisya Detalno analizuyuchi konflikt cheskij istorik Svat Souchek zaperechuvav proti perebilshennya deyakimi avtorami mozhlivostej Osmanskoyi imperiyi rozshiriti svij vpliv v Indijskomu okeani Na jogo dumku Mir Ali bek zumiv zalishitisya nepomichenim portugalskoyu rozviduvalnoyu merezheyu lishe cherez malu kilkist jogo flotu yakij na pochatku skladavsya z yedinoyi galeri Yak tilki sili osmaniv zbilshilis i potrapili v poe zoru rozvidnikiv bulo shvidko vidpravleno portugalskij vijskovij flot yakij nejtralizuvav zagrozu Mir Ali bek potrapiv u polon ale do nogo postavilis z gidnistyu i vidpravili na zustrich z portugalskim vice korolem Indiyi Manuelem de Souza Koutinyu Piznishe jogo perevezli do Portugaliyi de vin prijnyav hristiyanstvo Uzberezhzhya suahili zalishalosya v mezhah portugalskoyi sferi vplivu do kincya XVII stolittya Div takozhOsmanski vijskovo morski ekspediciyi v Indijskomu okeani Osmanski ekspediciyi v AchehPrimitkiCasale Giancarlo September 2007 Global Politics in the 1580s One Canal Twenty Thousand Cannibals and an Ottoman Plot to Rule the World Journal of World History 18 269 272 Saturnino Monteiro 2011 Portuguese Sea Battles Volume IV 1580 1603 P 140 Saturnino Monteiro 2011 Portuguese Sea Battles Volume IV 1580 1603 P 141 Svat Soucek 2008 The Portuguese and Turks in the Persian Gulf in Revisiting Hormuz Portuguese Interactions in the Persian Gulf Region in the Early Modern Period Calouste Gulbunkian Foundation p 47 Soucek 2008 P 48 Saturnino Monteiro 2011 Portuguese Sea Battles Volume IV 1580 1603 P 237 Monteiro 2011 p 238 Monteiro 2011 p 239 Monteiro 2011 p 235 Monteiro 2011 p 238 Monteiro 2011 p 239 Svat Soucek 2008 The Portuguese and Turks in the Persian Gulf in Revisiting Hormuz Portuguese Interactions in the Persian Gulf Region in the Early Modern Period Calouste Gulbunkian Foundation p 50 Monteiro 2011 p 240 Svat Soucek 2008 The Portuguese and Turks in the Persian Gulf in Revisiting Hormuz Portuguese Interactions in the Persian Gulf Region in the Early Modern Period Calouste Gulbunkian Foundation p 51