Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Османсько-перська війна 1623—1639 — останній воєнний конфлікт в XVII столітті між тодішніми двома основними державами Західної Азії. Війна розгорталася за контроль над землями Месопотамії. На початку війна увінчалася успіхом для іранців, вони змогли відвоювати Багдад та більшу частину територій сучасного Іраку, ті землі які було втрачено вже протягом 90 років, та згодом війна зайшла в глухий кут, оскільки іранці не змогли прорватися далі в глиб володінь Османської Імперії, а самі османи були зайняті війнами в Європі та ослаблені, через внутрішні негаразди. Зрештою, османи змогли повернути Багдад, зазнавши великих втрат під час останньої облоги міста та підписання . Згідно з цим договором війна завершувалася практичною перемогою Османів. Відверто кажучи, договір відновив кордони 1555 року, коли Сефевіди залишили Дагестан, Східну частину Грузії, Східні землі Вірменії та нинішню Азербайджанську Республіку, тоді як Захід Грузії та Захід Вірменії переходили під повну владу Османської імперії. Східна частина Самцхе (Месхетія) була безповоротно втрачена османами, а також сталася втрата земель в Межиріччі Іраном. Хоча частини Месопотамії були ненадовго відвойовані іранцями пізніше в історії, особливо під час правління Надер-шаха (1736—1747) і Карім-хана Занда. (1751—1779), відтоді ті землі залишалися під контролем Османської імперії аж до завершення Першої світової війни.
Османсько-перська війна (1623-1639) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Держава Сефевідів | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Сефевидський Іран | Османська Імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Аббас I Великий (до 1629) Сефі I (з 1629) Ґіорґі Саакадзе | Султан Мурад IV Хафіз Ахмед-паша Газі Хюсрев-паша |
Передісторія
Починаючи з 1514 року, протягом понад століття Османська імперія та Іран вели майже постійну війну за контроль над Південним Кавказом і Месопотамією. Ці дві держави були найбільшими державами Західної Азії, і суперництво посилювалося релігійними розбіжностями: османи були сунітами, тоді як Сефевіди були ревними мусульманами-шиїтами з секти Кізілбаш, тому османи вважали їх єретиками.
Після того, як ліквідувала вплив Сефевідів в Анатолії, під час війни 1532–1555 рр. Османи завоювали арабський Ірак, захопивши Багдад у 1534 р. і забезпечивши визнання своїх здобутків за 1555 р. Мир тривав два десятиліття. перед початком іншої війни в 1578 році. Іранці зазнали важкого тиску, оскільки просування Османів поєднувалося з нападом Шейбанідів на іранський Хорасан. Війна завершилася Константинопольським договором 1590 року, чіткою перемогою Османів: османи окупували Грузію, Реван, і навіть колишню столицю Сефевідів Тебріз.
Новий іранський шах Аббас I (правив у 1588–1629 рр.) реорганізував свою армію, покращивши нову піхоту гулам на наслідування яничарів, набрану з десятків тисяч переважно черкесів і грузинів, озброєних найкращим спорядженням і підготовкою, і дочекався слушного часу. 1603 року він розпочав наступ, який в тому ж році повернув Тебріз, Азербайджан і Грузію. Османи, одночасно були зайняті війнами з Габсбургами в Європі, не змогли надати ефективного опору. До 1622 р, після успішного завершення війни проти Моголів і заохочений внутрішніми заворушеннями в Османській імперії, що настали після вбивства султана Османа II (правління 1618–1622), Аббас вирішив напасти на османські володіння в Іраку.
Хід війни
Шах отримав нагоду напасти, бо саме тоді були найвигідніші умови, в Османській імперії відбувалися серії повстань: Абаза Мехмед-паша, губернатор Ерзерума, був залучений до повстання, в той час, коли Багдад з 1621 року керувався офіцером яничар, субаші Бакром та його послідовниками. Бакр домагався того, щоб Порта визнала його місцевим пашою, але султан наказав Хафізу Ахмеду-паші, губернатору Діярбекіра, втрутитися в ситуацію. Згодом Бакр звернувся до Аббаса, який своєю чергою відправив війська на допомогу Бакру. Щоб запобігти захопленню Багдада іранцями, швидко відновив відносини з Бакром, який повернувся до османської вірності. У відповідь іранці взяли в облогу Багдад і взяли його 14 січня 1624 року завдяки сину Бакра, Мухаммеду. За падінням міста відбулася різанина значної частини його сунітських мешканців, оскільки шах намагався перетворити Багдад на суто шиїтське місто.
Падіння Багдаду стало суттєвим ударом по престижу Османської імперії. Османські загони та місцеві жителі почали дезертувати, і незабаром іранці захопили більшу частину Іраку, включаючи міста Кіркук і Мосул і шиїтські святині Наджаф і Кербелу, які відвідав шах. У 1625 році Хафіз Ахмед-паша, нині великий візир, здійснив спробу повернути Багдад. Попри політику « випаленої землі », яку наказав шах, османська армія досягла Багдада і обступила міста в листопаді з трьох сторін. Османський похід на місто вдався, війська змогли проникнути через зовнішні укріплення, але не зуміли взяти місто до прибуття війська допомоги під проводом Шаха Аббаса. Потім османи відійшли в межах свого міцно укріпленого табору й продовжили переслідувати облогу. У відповідь Аббас вирішив перехопити османські конвої з постачанням. Ця стратегія принесла свої плоди: османи були змушені ризикнути напасти на іранську армію, яка була відбита з великими втратами, і 4 липня 1626 року османська армія зняла облогу і відійшла до Мосула.
У 1629 році османи, уклавши мир з Габсбургами, зібрали свої сили для чергового наступу під керівництвом нового і спроможного великого візира Газі Хусрев-паші. Холодна зима та сильні повені зробили неможливими операції в центральному Іраку, і замість цього Хусрев повернув свою армію на схід, вторгнувшись у власне Іран. 4 травня 1630 року він розбив іранців під командуванням Зайнала-хана Бегделі Шамлу в біля Керманшаха і розгромив місто Хамадан. [10] [15] Потім Хюсрев-паша повернувся назад у бік Багдаду і в листопаді взяв його в облогу. Однак облогу довелося невдовзі зняти, оскільки настання ще однієї важкої зими загрожує його лініям зв’язку. Після його походів іранці відновили свій контроль над Іраком і підкорили бунтівне курдське населення. У наступні кілька років відбувалися постійні набіги та сутички, жодна зі сторін не претендувала на вирішальну перевагу. Шах Сафі (1629–1642 рр.) відправив мирну делегацію до османського двору, але новий великий візир Табаніясі Мехмед-паша відхилив їх вимоги. Кавказький фронт іранців знову спалахнув у 1633 році, коли неспокійні грузинські царства Картлі та Кахетія під владою царя Теймураза кинули виклик суверенітету Сефевідів. 1634 року Рустам-хан, грузин, який прийняв іслам, був відправлений шахом, щоб підкорити їх. Теймураз зазнав поразки, але зумів втекти в безпечне місце в Імеретії. Однак, йому вдасться відновити себе на троні Кахетії в 1638 році і навіть здобути іранське визнання цього факту.
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 21 bereznya 2022 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 21 bereznya 2022 Osmansko perska vijna 1623 1639 ostannij voyennij konflikt v XVII stolitti mizh todishnimi dvoma osnovnimi derzhavami Zahidnoyi Aziyi Vijna rozgortalasya za kontrol nad zemlyami Mesopotamiyi Na pochatku vijna uvinchalasya uspihom dlya iranciv voni zmogli vidvoyuvati Bagdad ta bilshu chastinu teritorij suchasnogo Iraku ti zemli yaki bulo vtracheno vzhe protyagom 90 rokiv ta zgodom vijna zajshla v gluhij kut oskilki iranci ne zmogli prorvatisya dali v glib volodin Osmanskoyi Imperiyi a sami osmani buli zajnyati vijnami v Yevropi ta oslableni cherez vnutrishni negarazdi Zreshtoyu osmani zmogli povernuti Bagdad zaznavshi velikih vtrat pid chas ostannoyi oblogi mista ta pidpisannya Zgidno z cim dogovorom vijna zavershuvalasya praktichnoyu peremogoyu Osmaniv Vidverto kazhuchi dogovir vidnoviv kordoni 1555 roku koli Sefevidi zalishili Dagestan Shidnu chastinu Gruziyi Shidni zemli Virmeniyi ta ninishnyu Azerbajdzhansku Respubliku todi yak Zahid Gruziyi ta Zahid Virmeniyi perehodili pid povnu vladu Osmanskoyi imperiyi Shidna chastina Samche Meshetiya bula bezpovorotno vtrachena osmanami a takozh stalasya vtrata zemel v Mezhirichchi Iranom Hocha chastini Mesopotamiyi buli nenadovgo vidvojovani irancyami piznishe v istoriyi osoblivo pid chas pravlinnya Nader shaha 1736 1747 i Karim hana Zanda 1751 1779 vidtodi ti zemli zalishalisya pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi azh do zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni Osmansko perska vijna 1623 1639 Derzhava Sefevidiv Derzhava Sefevidiv Data 1623 1639 Misce Mizhrichchya zahidni teritoriyi Iranu Zakavkazzya Rezultat Pidpisannya Zuhabskogo mirnogo dogovoru Storoni Sefevidskij Iran Osmanska Imperiya Komanduvachi Abbas I Velikij do 1629 Sefi I z 1629 Giorgi Saakadze Sultan Murad IV Hafiz Ahmed pasha Gazi Hyusrev pashaPeredistoriyaPochinayuchi z 1514 roku protyagom ponad stolittya Osmanska imperiya ta Iran veli majzhe postijnu vijnu za kontrol nad Pivdennim Kavkazom i Mesopotamiyeyu Ci dvi derzhavi buli najbilshimi derzhavami Zahidnoyi Aziyi i supernictvo posilyuvalosya religijnimi rozbizhnostyami osmani buli sunitami todi yak Sefevidi buli revnimi musulmanami shiyitami z sekti Kizilbash tomu osmani vvazhali yih yeretikami Pislya togo yak likviduvala vpliv Sefevidiv v Anatoliyi pid chas vijni 1532 1555 rr Osmani zavoyuvali arabskij Irak zahopivshi Bagdad u 1534 r i zabezpechivshi viznannya svoyih zdobutkiv za 1555 r Mir trivav dva desyatilittya pered pochatkom inshoyi vijni v 1578 roci Iranci zaznali vazhkogo tisku oskilki prosuvannya Osmaniv poyednuvalosya z napadom Shejbanidiv na iranskij Horasan Vijna zavershilasya Konstantinopolskim dogovorom 1590 roku chitkoyu peremogoyu Osmaniv osmani okupuvali Gruziyu Revan i navit kolishnyu stolicyu Sefevidiv Tebriz Novij iranskij shah Abbas I praviv u 1588 1629 rr reorganizuvav svoyu armiyu pokrashivshi novu pihotu gulam na nasliduvannya yanichariv nabranu z desyatkiv tisyach perevazhno cherkesiv i gruziniv ozbroyenih najkrashim sporyadzhennyam i pidgotovkoyu i dochekavsya slushnogo chasu 1603 roku vin rozpochav nastup yakij v tomu zh roci povernuv Tebriz Azerbajdzhan i Gruziyu Osmani odnochasno buli zajnyati vijnami z Gabsburgami v Yevropi ne zmogli nadati efektivnogo oporu Do 1622 r pislya uspishnogo zavershennya vijni proti Mogoliv i zaohochenij vnutrishnimi zavorushennyami v Osmanskij imperiyi sho nastali pislya vbivstva sultana Osmana II pravlinnya 1618 1622 Abbas virishiv napasti na osmanski volodinnya v Iraku Hid vijniShah otrimav nagodu napasti bo same todi buli najvigidnishi umovi v Osmanskij imperiyi vidbuvalisya seriyi povstan Abaza Mehmed pasha gubernator Erzeruma buv zaluchenij do povstannya v toj chas koli Bagdad z 1621 roku keruvavsya oficerom yanichar subashi Bakrom ta jogo poslidovnikami Bakr domagavsya togo shob Porta viznala jogo miscevim pashoyu ale sultan nakazav Hafizu Ahmedu pashi gubernatoru Diyarbekira vtrutitisya v situaciyu Zgodom Bakr zvernuvsya do Abbasa yakij svoyeyu chergoyu vidpraviv vijska na dopomogu Bakru Shob zapobigti zahoplennyu Bagdada irancyami shvidko vidnoviv vidnosini z Bakrom yakij povernuvsya do osmanskoyi virnosti U vidpovid iranci vzyali v oblogu Bagdad i vzyali jogo 14 sichnya 1624 roku zavdyaki sinu Bakra Muhammedu Za padinnyam mista vidbulasya rizanina znachnoyi chastini jogo sunitskih meshkanciv oskilki shah namagavsya peretvoriti Bagdad na suto shiyitske misto Padinnya Bagdadu stalo suttyevim udarom po prestizhu Osmanskoyi imperiyi Osmanski zagoni ta miscevi zhiteli pochali dezertuvati i nezabarom iranci zahopili bilshu chastinu Iraku vklyuchayuchi mista Kirkuk i Mosul i shiyitski svyatini Nadzhaf i Kerbelu yaki vidvidav shah U 1625 roci Hafiz Ahmed pasha nini velikij vizir zdijsniv sprobu povernuti Bagdad Popri politiku vipalenoyi zemli yaku nakazav shah osmanska armiya dosyagla Bagdada i obstupila mista v listopadi z troh storin Osmanskij pohid na misto vdavsya vijska zmogli proniknuti cherez zovnishni ukriplennya ale ne zumili vzyati misto do pributtya vijska dopomogi pid provodom Shaha Abbasa Potim osmani vidijshli v mezhah svogo micno ukriplenogo taboru j prodovzhili peresliduvati oblogu U vidpovid Abbas virishiv perehopiti osmanski konvoyi z postachannyam Cya strategiya prinesla svoyi plodi osmani buli zmusheni riziknuti napasti na iransku armiyu yaka bula vidbita z velikimi vtratami i 4 lipnya 1626 roku osmanska armiya znyala oblogu i vidijshla do Mosula U 1629 roci osmani uklavshi mir z Gabsburgami zibrali svoyi sili dlya chergovogo nastupu pid kerivnictvom novogo i spromozhnogo velikogo vizira Gazi Husrev pashi Holodna zima ta silni poveni zrobili nemozhlivimi operaciyi v centralnomu Iraku i zamist cogo Husrev povernuv svoyu armiyu na shid vtorgnuvshis u vlasne Iran 4 travnya 1630 roku vin rozbiv iranciv pid komanduvannyam Zajnala hana Begdeli Shamlu v bilya Kermanshaha i rozgromiv misto Hamadan 10 15 Potim Hyusrev pasha povernuvsya nazad u bik Bagdadu i v listopadi vzyav jogo v oblogu Odnak oblogu dovelosya nevdovzi znyati oskilki nastannya she odniyeyi vazhkoyi zimi zagrozhuye jogo liniyam zv yazku Pislya jogo pohodiv iranci vidnovili svij kontrol nad Irakom i pidkorili buntivne kurdske naselennya U nastupni kilka rokiv vidbuvalisya postijni nabigi ta sutichki zhodna zi storin ne pretenduvala na virishalnu perevagu Shah Safi 1629 1642 rr vidpraviv mirnu delegaciyu do osmanskogo dvoru ale novij velikij vizir Tabaniyasi Mehmed pasha vidhiliv yih vimogi Kavkazkij front iranciv znovu spalahnuv u 1633 roci koli nespokijni gruzinski carstva Kartli ta Kahetiya pid vladoyu carya Tejmuraza kinuli viklik suverenitetu Sefevidiv 1634 roku Rustam han gruzin yakij prijnyav islam buv vidpravlenij shahom shob pidkoriti yih Tejmuraz zaznav porazki ale zumiv vtekti v bezpechne misce v Imeretiyi Odnak jomu vdastsya vidnoviti sebe na troni Kahetiyi v 1638 roci i navit zdobuti iranske viznannya cogo faktu Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Kia Mehrdad 2017 The Ottoman Empire a historical encyclopedia Santa Barbara California ISBN 978 1 61069 388 2 OCLC 963344601