Еялет Тебриз | ||
| ||
Герб | ||
| ||
Еялет Тебриз — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1585—1603 та 1725—1733 роках. Утворився внаслідок завоювань Османської імперії на Кавказі.
Історія
Перший еялет
Тебріз разом з Південним Азербайджаном був важливим регіоном, який ще з 1510-х років намагалися захопити османські султани. Втім, їхня влада була короткочасною, незважаючи на успіхи Селама I та Сулеймана I. У 1578 році почалася нова війна з Персією. Внаслідок запеклої боротьби у 1585 році війська Юсуф Сінан-паші, бейлербея Вана, зуміли захопити Тебріз з областю. Дії 1586—1587 років сприяли зміцненню османського панування. Водночас було утворено Тебрізьке бейлербейство. Першим його очільником став Юсуф Сінан-паша. За Стамбульським договором 1590 року ці землі залишилися під владою Османів. У 1591 році перетворено на еялет.
З огляду на прикордонний характер провінції тут відновлено фортеці, насамперед зміцнено Тебріз. Втім турки-суніти почували себе не дуже впевнено серед персів-шиїтів. Вони намагалися спиратися на тюркські племена, що мешкали на півночі еялету та біля каспійського моря.
У 1598 році на грузинських землях почалося повстання проти влади імперії, яке було придушено у 1599 році, але османські війська вимушені збільшити там свої загони. У 1601 році боротьба з бунтівними правителя Кахеті та Картлі поновилася. За цих умов в тебрізькому еялету опинилося замало військ. Цим скористалася Персія, що рушила на Тебріз. Не маючи змоги його захищати, турки залишили більшу частину провінції. У 1604 та 1605 роках здійснено спробу її відвоювати, але османські війська зазнали важких поразок. Зрештою за Серавським миром 1618 року османська імперія відмовилася від Тебрізу на користь Персії.
Другий еялет
З занепадом династії Сефевідів в Персії у 1720-х роках Османська імперія використала для відновлення влади на Кавказі. У 1724 році розпочався наступ на Картлі та Ширван. Водночас війська рушили на захоплення Тебрізу, який у 1725 році підкорена Абдулла-пашею Кепрюлю. У 1727 році за Гамаданським договором Тебріз з областю перейшов під владу османських султанів.
Втім, уже у 1732 році розпочалася боротьба персів за відновлення колишніх володінь. Її очолив Надир шах. Уже у 1733 році Тебріз знову було втрачено османськими військами. У 1736 році за Стамбульським договором султан відмовився від Тебрізу на користь Персії.
Структура
Складався з 5 ліва (на кшталт санджаків): Тебріз, Казвін, Гарадаг, Урмія, Хой.
Очільники
- Юсуф Сінан-паша (1585—1590)
- невідомо
- Абдулла-паша Кепрюлю (1725—1726)
- Хакімоглу Алі-паша (1726—1732)
Економіка
Був важливим постачальником для торгівців османської імперії шовку-сирцю, яких оброблями в майстернях Дамаску, Алеппо, Стамбулу, Бруси. Також був центром великого килимового виробництва, продукція якого йшла у внутрішній регіони імперії та до Європи. Крім того, розвинено було садівництво, землеробство, в меншій мірі скотарство.
Джерела
- Donald Edgar Pitcher. An Historical Geography of the Ottoman Empire (Leiden, Netherlands: E.J.Brill,1972.)
- Colin Imber. The Ottoman Empire, 1300—1650: The structure of Power. (Houndmills, Basingstoke, Hampshire, UK: Palgrave Macmillan, 2002.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet TebrizGerb Eyalet Tebriz administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1585 1603 ta 1725 1733 rokah Utvorivsya vnaslidok zavoyuvan Osmanskoyi imperiyi na Kavkazi IstoriyaPershij eyalet Tebriz razom z Pivdennim Azerbajdzhanom buv vazhlivim regionom yakij she z 1510 h rokiv namagalisya zahopiti osmanski sultani Vtim yihnya vlada bula korotkochasnoyu nezvazhayuchi na uspihi Selama I ta Sulejmana I U 1578 roci pochalasya nova vijna z Persiyeyu Vnaslidok zapekloyi borotbi u 1585 roci vijska Yusuf Sinan pashi bejlerbeya Vana zumili zahopiti Tebriz z oblastyu Diyi 1586 1587 rokiv spriyali zmicnennyu osmanskogo panuvannya Vodnochas bulo utvoreno Tebrizke bejlerbejstvo Pershim jogo ochilnikom stav Yusuf Sinan pasha Za Stambulskim dogovorom 1590 roku ci zemli zalishilisya pid vladoyu Osmaniv U 1591 roci peretvoreno na eyalet Z oglyadu na prikordonnij harakter provinciyi tut vidnovleno forteci nasampered zmicneno Tebriz Vtim turki suniti pochuvali sebe ne duzhe vpevneno sered persiv shiyitiv Voni namagalisya spiratisya na tyurkski plemena sho meshkali na pivnochi eyaletu ta bilya kaspijskogo morya U 1598 roci na gruzinskih zemlyah pochalosya povstannya proti vladi imperiyi yake bulo pridusheno u 1599 roci ale osmanski vijska vimusheni zbilshiti tam svoyi zagoni U 1601 roci borotba z buntivnimi pravitelya Kaheti ta Kartli ponovilasya Za cih umov v tebrizkomu eyaletu opinilosya zamalo vijsk Cim skoristalasya Persiya sho rushila na Tebriz Ne mayuchi zmogi jogo zahishati turki zalishili bilshu chastinu provinciyi U 1604 ta 1605 rokah zdijsneno sprobu yiyi vidvoyuvati ale osmanski vijska zaznali vazhkih porazok Zreshtoyu za Seravskim mirom 1618 roku osmanska imperiya vidmovilasya vid Tebrizu na korist Persiyi Drugij eyalet Z zanepadom dinastiyi Sefevidiv v Persiyi u 1720 h rokah Osmanska imperiya vikoristala dlya vidnovlennya vladi na Kavkazi U 1724 roci rozpochavsya nastup na Kartli ta Shirvan Vodnochas vijska rushili na zahoplennya Tebrizu yakij u 1725 roci pidkorena Abdulla pasheyu Kepryulyu U 1727 roci za Gamadanskim dogovorom Tebriz z oblastyu perejshov pid vladu osmanskih sultaniv Vtim uzhe u 1732 roci rozpochalasya borotba persiv za vidnovlennya kolishnih volodin Yiyi ocholiv Nadir shah Uzhe u 1733 roci Tebriz znovu bulo vtracheno osmanskimi vijskami U 1736 roci za Stambulskim dogovorom sultan vidmovivsya vid Tebrizu na korist Persiyi StrukturaSkladavsya z 5 liva na kshtalt sandzhakiv Tebriz Kazvin Garadag Urmiya Hoj Ochilniki Yusuf Sinan pasha 1585 1590 nevidomo Abdulla pasha Kepryulyu 1725 1726 Hakimoglu Ali pasha 1726 1732 EkonomikaBuv vazhlivim postachalnikom dlya torgivciv osmanskoyi imperiyi shovku sircyu yakih obroblyami v majsternyah Damasku Aleppo Stambulu Brusi Takozh buv centrom velikogo kilimovogo virobnictva produkciya yakogo jshla u vnutrishnij regioni imperiyi ta do Yevropi Krim togo rozvineno bulo sadivnictvo zemlerobstvo v menshij miri skotarstvo DzherelaDonald Edgar Pitcher An Historical Geography of the Ottoman Empire Leiden Netherlands E J Brill 1972 Colin Imber The Ottoman Empire 1300 1650 The structure of Power Houndmills Basingstoke Hampshire UK Palgrave Macmillan 2002