Осинський Валер'ян Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Осинський.

Валер'я́н Андрі́йович Оси́нський (10 листопада 1852, Таганрог — 26 травня 1879, Київ) — революціонер-народник, один з організаторів політичного тероризму в Російській імперії. Член-фундатор товариства «Земля і воля» (1876—1879), поборник переходу народників до політичної боротьби. Один із засновників і членів першого (Південного) «Виконавчого комітету російської соціально-революційної партії».

Валер'ян Осинський
Осинський Валер'ян Андрійович
Народився	10 листопада 1852(1852-11-10) Таганрог Катеринославська губернія
Помер	26 травня 1879(1879-05-26) (26 років) Київ ·страчений
Поховання	Лук'янівська в'язниця
Громадянство	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	революціонер
Alma mater	Петербурзький інститут шляхів сполучення
Титул	шляхтич
Партія	«Земля і воля», «Соціально-революційна партія»
Конфесія	атеїст
У шлюбі з	Никольська М.Г (цивільний шлюб)
Осинський користувався, мабуть, нійбільшим авторитетом через його радикалізм у революційному середовищі того часу тимбільше після його арешту. Валер'яна Осинського високо цінував і любив Лев Толстой: рос. «Юношу прекрасного Осинского повесили в Киеве». Один із представників "наступного покоління" революціонерів вибрав як псевдонім його прізвище, що бувало дуже рідко (марксисти здебільше не підримували народників і терор). Більшовик Валеріан Оболенський став Н. Осинським. Родина Перша офіційна дружина (з червня 1877) — Марія Герасимівна Нікольська (Осинська) (біля 1854, Орловська губернія - ?) — з якою вінчався в Петербурзі. Незабаром після шлюбу Осинський поїхав до Києва у справах, а дружина згодом була заслана до Вологодської губернії. Марія Герасимівна Осинська Друга цивільна дружина (з червня 1878) — Софія Олександрівна Лешерн фон Герцфельд (1842, Малі Меглеці, Новгородська губернія — 1898, Селенгінськ, Забайкальска область) — яка судилася разом із ним і була помилувана, але до каторги. Sofia Leschern von Hertzfeld, 1879 Софія Олександрівна Лешерн фон Герцфельд (1842-1898) Примітки Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживали відомі вчені та громадсько-політичні діячі, містилося видавництво «Час» Народовольці: українська війна з російським самодержавством Месники «сплячого сторіччя». Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013. Н. А. Троицкий "Безумство храбрых. Русские революционеры и карательная политика царизма. 1866-1882 гг. М. Мысль, 1978 г. стр 199 Ленін і біси. Осинський, Валеріан Андрійович(рос.) Полное собрание сочинений, т. 36, с. 151 и т. 63, с. 67. Джерела та література В. М. Волковинський. Осинський Валер'ян Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 650. — . Осинський Валер'ян Анрійович, «Науково-іформаційний бюлетень архівного управління УРСР», 1964, № 6 Ткаченко П. С., Революційна народницька організація «Земля і воля» (1876—1879 рр.), Москва, 1961 Посилання Від вузького "культурництва" до всебічної національної державної революції