Осередок театральних практик «Ґардженіце» (пол. Ośrodek Praktyk Teatralnych «Gardzienice») - польська театральна група, що виникла в 1977 році з ініціативи Влодзімєжа Станєвського. Формально зареєстрована в 1978 році. Назва походить від села неподалік Любліна (Свідницький повіт), де театр має свою садибу.
Ідея
Першопочатковою ідеєю театру був пошук нового, натурального творчого середовища, відхід від міста, пошук та знаходження нового адресата, який міг би разом із акторами брати участь у спектаклі та його співтворити. Природним джерелом натхнення для «Ґардженіц» була традиційна народна культура.
З часом театр в Ґардженіцах звернув свою увагу на Стародавню Грецію як джерело європейської культури. Переносить забуті акторські техніки театру античної Греції, нав’язуючи до існуючих іконографічних літературних джерел, як також до пам’яток музики античної Греції. Це має на меті повернути із духу музики жанр трагедії.
«Ґардженіце» є авторським проектом свого засновника Влодзімєжа Станєвського. Колектив отримав міжнародне визнання, критики відносять його до типу експериментального антропологічного театру. У зв’язку з регулярною дидактичною активністю в Польщі та за її межами (організація занять та майстер-класів акторського мистецтва для молоді), в 1997 році при товаристві виникла Академія театральних практик. Тут реалізуються проекти: дослідницько-мистецькі, музичні, культуротворчі, у галузі широко трактованої гуманістики.
Садиба театру
Театр розміщується в селі Ґардженіце біля містечка Пяскі, у рештках маєтку XVII століття. Вибір осідку на віддалі від культурних центрів був пов’язаний із ідеєю театру, що передбачала пошук нових натуральних теренів для мистецьких подій. У цьому районі взаємодіяли віками кілька культур – польська, білоруська, українська та єврейська.
З 1978 року театр орендував у діючого в Ґардженіце Народного університету старий хлів, котрий виявився згодом аріанською каплицею кінця XVI століття. Це приміщення 5х7 м² із гостро шпилястим склепінням, було пристосоване до потреб театру. Це була перша театральна зала «Ґардженіц» – так звана Зала Авакума (там грали «Житіє протопопа Авакума»). У ній містилося 28 глядачів. Прибулих гостей розміщували у орендованій від місцевого населення халупі, що знаходилася з іншого боку луки за річкою Гучвою.
З 1987 року деякі репетиції та спектаклі відбувалися в більшому приміщенні у західній частині палацового комплексу. У грудні 1989 року голова ґміни Пяски віддав для «Ґардженіц» палац у довічну оренду. Ця сцена місткістю на 100 глядачів слугує театрові до сьогодні. У 1987 році неподалік палацу перенесено автентичну сільську хату, що слугує місцем почастунку для глядачів.
У 2004 році Осередок театральних практик «Ґардженіце» придбав муровану комору 1900 року побудови. У ній відбуваються концерти та мультимедійні виставки, з 2006 року там знаходиться сцена Академії театральних практик «Ґардженіце». В 2008 році театр перейняв право власності на палац та каплицю. В 2010 році «Ґардженіце» отримали 17 млн злотих (близько 6 млн дол. США) дотації з європейських фондів на ремонт палацу, комори та розбудову осередку в рамках операційної програми «Інфраструктура і середовище».
З 1978 року театр має офіс в Любліні, з 1986 року на Старому Місті на вул. Ґродській 5а. В 2000 році у підвальному приміщенні цієї кам’яниці відкрито галерею «Ґардженіце», де регулярно проходять виставки сучасного та сакрального мистецтва.
В 2013 році закінчено побудову Європейського Осередку театральних практик у Ґардженіцах.
Спектаклі
За час існування «Ґардженіце» поставили дев’ять спектаклів. Відкидаючи «раціоналістичне» мистецтво театру, що застосовується у великих міських осередках, реалізують програму, звану Влодзімєжем Станєвським «Примирення із життям».
- 1977 – «Вечірній спектакль» (пол. SPEKTAKL WIECZORNY). У ньому використано фрагменти «Гагрантюа і Пантагрюель» Рабле, народні пісні, фрагменти з II частини «Дзядів» Адама Міцкевича, латинську версію Богородиці, староангельські пісні та оповідки, записані від людей із навколишніх сіл.
- 1981 – «Гусла» (пол. GUSŁA), на основі II, IV та І частин поеми «Дзяди» Міцкевича. Із тексту Міцкевича колектив «Ґардженіц» виокремив первісний ритуал, порівнюючи літературні «Дзяди» із народними обрядами на честь померлих.
- 1983 – «Житіє протопопа Авакума» (пол. ŻYWOT PROTOPOPA AWWAKUMA). Художньою основою цього спектаклю становила історія фанатичного релігійного діяча Авакума Петровича з XVII століття. Акторські дії вимислювалися під час тренінгу, під час якого аналізувався характер розміщення постатей на іконах, а також під час вивчення правил православного співу.
- 1990 – «Карміна Бурана» (пол. CARMINA BURANA), на основі сценічної кантати Карла Орфа, написаної в 1935-1936 роках та любовної поезії XII і XIII століть, зіставленої із легендою про Трістана і Ізольду.
- 1997 – «Метаморфози, або Золотий осел» (пол. METAMORFOZY ALBO ZŁOTY OSIOŁ). Спектакль постав на основі середземноморської традиції, використовуючи роман Апулея, пісні діонісів та інвокації до Муз.
- 2002 – «Сцени з Електри» (пол. SCENY Z ELEKTRY). Про цей спектакль Станєвський сказав: «Намагаємося знайти відповідь щодо фатальної сили, котра накручує спіраль нещасть, злочинів і страху. Чому людина безсила перед ними?»
- 2007 – «Ifigenia w A...», в копродукції зі Старим театром у Кракові. Спектакль на основі текстів Еврипіда та музики Зиґмунта Конечного. Прем’єра відбулася на фестивалі «Ре-візії античні» (пол. RE-WIZJE antyczne).
- 2011 – «Ifigenia w T...». Спектакль на основі текстів Еврипіда.
Нагороди
- 1990 – диплом міністра закордонних справ Польщі для Осередку театральних практик «Ґардженіце» за видатні заслуги в промоції польської культури за кордоном
- 1991 – премія ім. для Влодзімєжа Станєвського та колективу за створення та діяльність Осередку театральних практик «Ґардженіце»
- 1992 – премія Люблінського воєводи
- 1996 – премія критики і публіки за спектакль «Карміна Бурана» на Міжнародному фестивалі експериментальних театрів у Каїрі
- 1999 – головний приз за спектакль «Метаморфози, або Золотий осел» за Луцієм Апулеєм на Міжнародному театральному фестивалі MESS у Сараєво
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oseredok teatralnih praktik Gardzhenice pol Osrodek Praktyk Teatralnych Gardzienice polska teatralna grupa sho vinikla v 1977 roci z iniciativi Vlodzimyezha Stanyevskogo Formalno zareyestrovana v 1978 roci Nazva pohodit vid sela nepodalik Lyublina Svidnickij povit de teatr maye svoyu sadibu IdeyaPershopochatkovoyu ideyeyu teatru buv poshuk novogo naturalnogo tvorchogo seredovisha vidhid vid mista poshuk ta znahodzhennya novogo adresata yakij mig bi razom iz aktorami brati uchast u spektakli ta jogo spivtvoriti Prirodnim dzherelom nathnennya dlya Gardzhenic bula tradicijna narodna kultura Z chasom teatr v Gardzhenicah zvernuv svoyu uvagu na Starodavnyu Greciyu yak dzherelo yevropejskoyi kulturi Perenosit zabuti aktorski tehniki teatru antichnoyi Greciyi nav yazuyuchi do isnuyuchih ikonografichnih literaturnih dzherel yak takozh do pam yatok muziki antichnoyi Greciyi Ce maye na meti povernuti iz duhu muziki zhanr tragediyi Gardzhenice ye avtorskim proektom svogo zasnovnika Vlodzimyezha Stanyevskogo Kolektiv otrimav mizhnarodne viznannya kritiki vidnosyat jogo do tipu eksperimentalnogo antropologichnogo teatru U zv yazku z regulyarnoyu didaktichnoyu aktivnistyu v Polshi ta za yiyi mezhami organizaciya zanyat ta majster klasiv aktorskogo mistectva dlya molodi v 1997 roci pri tovaristvi vinikla Akademiya teatralnih praktik Tut realizuyutsya proekti doslidnicko mistecki muzichni kulturotvorchi u galuzi shiroko traktovanoyi gumanistiki Sadiba teatruTeatr rozmishuyetsya v seli Gardzhenice bilya mistechka Pyaski u reshtkah mayetku XVII stolittya Vibir osidku na viddali vid kulturnih centriv buv pov yazanij iz ideyeyu teatru sho peredbachala poshuk novih naturalnih tereniv dlya misteckih podij U comu rajoni vzayemodiyali vikami kilka kultur polska biloruska ukrayinska ta yevrejska Z 1978 roku teatr orenduvav u diyuchogo v Gardzhenice Narodnogo universitetu starij hliv kotrij viyavivsya zgodom arianskoyu kapliceyu kincya XVI stolittya Ce primishennya 5h7 m iz gostro shpilyastim sklepinnyam bulo pristosovane do potreb teatru Ce bula persha teatralna zala Gardzhenic tak zvana Zala Avakuma tam grali Zhitiye protopopa Avakuma U nij mistilosya 28 glyadachiv Pribulih gostej rozmishuvali u orendovanij vid miscevogo naselennya halupi sho znahodilasya z inshogo boku luki za richkoyu Guchvoyu Z 1987 roku deyaki repeticiyi ta spektakli vidbuvalisya v bilshomu primishenni u zahidnij chastini palacovogo kompleksu U grudni 1989 roku golova gmini Pyaski viddav dlya Gardzhenic palac u dovichnu orendu Cya scena mistkistyu na 100 glyadachiv sluguye teatrovi do sogodni U 1987 roci nepodalik palacu pereneseno avtentichnu silsku hatu sho sluguye miscem pochastunku dlya glyadachiv U 2004 roci Oseredok teatralnih praktik Gardzhenice pridbav murovanu komoru 1900 roku pobudovi U nij vidbuvayutsya koncerti ta multimedijni vistavki z 2006 roku tam znahoditsya scena Akademiyi teatralnih praktik Gardzhenice V 2008 roci teatr perejnyav pravo vlasnosti na palac ta kaplicyu V 2010 roci Gardzhenice otrimali 17 mln zlotih blizko 6 mln dol SShA dotaciyi z yevropejskih fondiv na remont palacu komori ta rozbudovu oseredku v ramkah operacijnoyi programi Infrastruktura i seredovishe Z 1978 roku teatr maye ofis v Lyublini z 1986 roku na Staromu Misti na vul Grodskij 5a V 2000 roci u pidvalnomu primishenni ciyeyi kam yanici vidkrito galereyu Gardzhenice de regulyarno prohodyat vistavki suchasnogo ta sakralnogo mistectva V 2013 roci zakincheno pobudovu Yevropejskogo Oseredku teatralnih praktik u Gardzhenicah SpektakliZa chas isnuvannya Gardzhenice postavili dev yat spektakliv Vidkidayuchi racionalistichne mistectvo teatru sho zastosovuyetsya u velikih miskih oseredkah realizuyut programu zvanu Vlodzimyezhem Stanyevskim Primirennya iz zhittyam 1977 Vechirnij spektakl pol SPEKTAKL WIECZORNY U nomu vikoristano fragmenti Gagrantyua i Pantagryuel Rable narodni pisni fragmenti z II chastini Dzyadiv Adama Mickevicha latinsku versiyu Bogorodici staroangelski pisni ta opovidki zapisani vid lyudej iz navkolishnih sil 1981 Gusla pol GUSLA na osnovi II IV ta I chastin poemi Dzyadi Mickevicha Iz tekstu Mickevicha kolektiv Gardzhenic viokremiv pervisnij ritual porivnyuyuchi literaturni Dzyadi iz narodnimi obryadami na chest pomerlih 1983 Zhitiye protopopa Avakuma pol ZYWOT PROTOPOPA AWWAKUMA Hudozhnoyu osnovoyu cogo spektaklyu stanovila istoriya fanatichnogo religijnogo diyacha Avakuma Petrovicha z XVII stolittya Aktorski diyi vimislyuvalisya pid chas treningu pid chas yakogo analizuvavsya harakter rozmishennya postatej na ikonah a takozh pid chas vivchennya pravil pravoslavnogo spivu 1990 Karmina Burana pol CARMINA BURANA na osnovi scenichnoyi kantati Karla Orfa napisanoyi v 1935 1936 rokah ta lyubovnoyi poeziyi XII i XIII stolit zistavlenoyi iz legendoyu pro Tristana i Izoldu 1997 Metamorfozi abo Zolotij osel pol METAMORFOZY ALBO ZLOTY OSIOL Spektakl postav na osnovi seredzemnomorskoyi tradiciyi vikoristovuyuchi roman Apuleya pisni dionisiv ta invokaciyi do Muz 2002 Sceni z Elektri pol SCENY Z ELEKTRY Pro cej spektakl Stanyevskij skazav Namagayemosya znajti vidpovid shodo fatalnoyi sili kotra nakruchuye spiral neshast zlochiniv i strahu Chomu lyudina bezsila pered nimi 2007 Ifigenia w A v koprodukciyi zi Starim teatrom u Krakovi Spektakl na osnovi tekstiv Evripida ta muziki Zigmunta Konechnogo Prem yera vidbulasya na festivali Re viziyi antichni pol RE WIZJE antyczne 2011 Ifigenia w T Spektakl na osnovi tekstiv Evripida Nagorodi1990 diplom ministra zakordonnih sprav Polshi dlya Oseredku teatralnih praktik Gardzhenice za vidatni zaslugi v promociyi polskoyi kulturi za kordonom1991 premiya im dlya Vlodzimyezha Stanyevskogo ta kolektivu za stvorennya ta diyalnist Oseredku teatralnih praktik Gardzhenice 1992 premiya Lyublinskogo voyevodi1996 premiya kritiki i publiki za spektakl Karmina Burana na Mizhnarodnomu festivali eksperimentalnih teatriv u Kayiri1999 golovnij priz za spektakl Metamorfozi abo Zolotij osel za Luciyem Apuleyem na Mizhnarodnomu teatralnomu festivali MESS u SarayevoPosilannyaOficijna storinka pol Oseredok teatralnih praktik Gardzhenice v spisku polskoyi kulturi pol Repertuar teatru v elektronnomu katalozi polskih teatriv pol