Карл Орф (нім. Karl Orff; 10 липня 1895 — 29 березня 1982) — німецький композитор, музикознавець, педагог, член Баварської академії мистецтв.
Карл Орф | |
---|---|
Carl Orff | |
Карл Орф | |
Основна інформація | |
Дата народження | 10 липня 1895 |
Місце народження | Мюнхен, Німецька імперія[1] |
Дата смерті | 29 березня 1982 (86 років) |
Місце смерті | Мюнхен, ФРН[2][3] |
Причина смерті | рак підшлункової залози |
Поховання | Монастир Андекс |
Роки активності | 1913—1982 |
Громадянство | Німеччина |
Національність | німець |
Професія | композитор, педагог |
Освіта | Мюнхенська вища школа музики і театру, d, d і Моцартеум |
Вчителі | d |
Відомі учні | d і d |
Інструменти | орган[d], фортепіано, віолончель, d і ксилофон |
Мова | німецька, латина і давньогрецька мова |
Жанр | класична музика |
Заклад | Мюнхенська вища школа музики і театру і Моцартеум |
Нагороди | |
orff.de | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Мюнхені. У 1912—1914 роках навчався у Мюнхенській музичній академії. У 1914 році продовжив навчання у . У 1916 році працював капельмейстером в Мюнхенському камерному театрі. У 1917 році під час Першої світової війни вирушив на добровільну службу в армію в Перший Баварський Польовий Артилерійський полк. У 1918 році його запросили на посаду капельмейстера в Національний Театр в Мангаймі під керівництвом Вільгельма Фуртвенглера, а потім він став працювати в театрі Великого Герцогства Дармштадтського.
У 1920 році Орф одружився з Алісою Зольшер (Alice Solscher), через рік народилась його єдина дитина, дочка Годела, а в 1925 році він розлучився з Алісою.
У 1923 році він познайомився з і в 1924 році спільно з нею створив школу гімнастики, музики і танцю («Гюнтершуле», «Günther-Schule») в Мюнхені. З 1925 року і до кінця свого життя Орф був головою відділення в цій школі, де працював з музикантами-початківцями. Маючи постійний контакт з дітьми, він розробив свою теорію музичної освіти.
Хоча зв'язок Орфа з нацистською партією не був встановлений, його «Карміна Бурана» була дуже популярна в нацистській Німеччині після її прем'єри у Франкфурті в 1937 році. Хоча нацистські критики і називали її «дегенеративною». Орф став єдиним з кількох німецьких композиторів під час нацистського режиму, хто відреагував на офіційний заклик написати нову музику для п'єси Шекспіра «Сон літньої ночі», після того, як музика Фелікса Мендельсона була заборонена — інші відмовилися брати в цьому участь. Але знову ж таки, Орф працював над музикою для цієї п'єси в 1917 і 1927 роках, задовго до приходу нацистського уряду.
Орф був близьким другом , одного із засновників руху опору «Die Weiße Rose» («Біла троянда»), засудженого до смерті Народною судовою палатою і страченим нацистами в 1943 році. Після Другої світової війни Орф заявив, що він і сам був учасником цього руху. Хоча цьому немає жодних документальних підтверджень, така заява допомогла Орфу продовжувати працювати в Німеччині й після повалення нацистського режиму.
В 1950-54 роках Орф видав 5-томне зібрання «Музика для дітей» («Schulwerk»), що стало основою музично-педагогічної системи Орфа, яка отримала світове визнання і поширення. У 1950-60 роках викладав у Вищій музичній школі в Мюнхені. У 1961 році був відкритий Інститут Орфа (Інститут музичного виховання при Вищій школі музики і сценічного мистецтва Моцартеум).
Помер Орф у Мюнхені, похований у церкві бенедиктинського монастиря Андекс, що знаходиться західніше Мюнхена (округ Штарнберг).
На честь Орфа названа одна з малих планет у Сонячній системі.
Музично-освітня система Карла Орфа
Музичній педагогіці Карл Орф відомий завдяки своїй авторській музично освітній системі. Сутність концепції Карла Орфа полягає у виявленні й розвитку музикальних здібностей дитини через імпровізацію у музиці та рухах.
Мета: розкрити в кожній дитині творче начало.
Навчаючись гри на елементарних музичних інструментах діти самостійно відкривають світ музики. Він створив самобутню музично-освітню систему, яка охоплювала спів, слово, імпровізацію, рухи і гру на музичних інструментах. Він створив свій музичний інструментарій — «інструментарій К. Орфа» — цимбали, маракаси, трикутники, ксилофони, металофони, стаканчики з водою, брязкальця, сопілки, дзвіночки.
В своїй 5-томній праці «Шульверк» — антологія музики, пісень та танців для дітей — Карл Орф виклав основи методики. В основі методики: ігрова діяльність, спілкування в процесі гри, коли кожна дитина почувається індивідуальністю. Основне призначення — залучення дітей до музикування незалежно від їхніх музикальних здібностей, розкріпачення індивідуально-вольових задатків і розвитку природної музикальності.
Методика Карла Орфа є універсальною, її легко поєднати з іншими методиками, адаптувати до національних особливостей будь-якого народу, бо вона ґрунтується на використанні зразків фольклорної музики.
Педагогічна концепція Карла Орфа знайшла прихильників у багатьох країнах Західної Європи, а також у США, Канаді і Японії і досі широко використовується вчителями музики.
Список творів
Переважна більшість творів Орфа — це сценічні твори:
- Карміна Бурана (сценічна кантата, 1937, Франкфурт-на-Майні),
- Місяць («музична п'єса», 1939, Мюнхен; 2-я редакція — 1950, там само),
- Розумниця («музична п'єса», 1943, Франкфурт-на-Майні),
- Катулла Карміна (сценічна кантата, 1943, Лейпциг),
- Бернауерін (музично-драматична п'єса, 1947, Штутгарт),
- Антігона (трагедія Софокла, 1949, Зальцбург),
- Тріумф Афродіти (сценічний концерт, 1953, Мілан),
- Комедія про воскресіння Христа (містерія, 1957, Штутгарт),
- Цар Едіп (трагедія Софокла, 1959, там само),
- Гра про народження немовляти (містерія, 1960, там само),
- Прометей (трагедія Есхіла, 1968, там само),
- Комедія про кінець часу (містерія, 1973, Зальцбург);
- сценічний триптих Плач (обробка творів К. Монтеверді, у тому числі опери «Орфей» та фрагмента «Плач Аріадни», остаточна редакція 1940; постановка 1958, Шветцінген).
Примітки
- Орф Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118590219 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.musicstack.com/records-cds/orff+carl
Література
- Леонтьева О. Карл Орф М.: Музыка, 1964.-160 с., нот. ил.
- Alberto Fassone: «Carl Orff», Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed 27 November 2004), (subscription access) [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]
- Michael H. Kater, "Carl Orff im Dritten Reich, " Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte 43, 1 (January 1995): 1-35.
- Michael H. Kater, «Composers of the Nazi Era: Eight Portraits». New York: Oxford University Press, 2000.
- Черкасов В. Теорія і методика музичної освіти: Академія, 2016. — 58- 60 ст.
Посилання
- Кантата Карміна Бурана (укр.)
- Офіційний сайт Карла Орфа [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт Педагогічного товариства Карла Орфа в Росії [ 2 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Дослідницький інститут Orff-Zentrum в Мюнхені [ 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Захарова О. А., Захаров Н. В. Орф Карл [ 10 березня 2010 у Wayback Machine.] // Электронная энциклопедия «Мир Шекспира».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Orf nim Karl Orff 10 lipnya 1895 29 bereznya 1982 nimeckij kompozitor muzikoznavec pedagog chlen Bavarskoyi akademiyi mistectv Karl OrfCarl OrffZobrazhennyaKarl OrfOsnovna informaciyaData narodzhennya10 lipnya 1895 1895 07 10 Misce narodzhennyaMyunhen Nimecka imperiya 1 Data smerti29 bereznya 1982 1982 03 29 86 rokiv Misce smertiMyunhen FRN 2 3 Prichina smertirak pidshlunkovoyi zaloziPohovannyaMonastir AndeksRoki aktivnosti1913 1982Gromadyanstvo NimechchinaNacionalnistnimecProfesiyakompozitor pedagogOsvitaMyunhenska visha shkola muziki i teatru d d i MocarteumVchitelidVidomi uchnid i dInstrumentiorgan d fortepiano violonchel d i ksilofonMovanimecka latina i davnogrecka movaZhanrklasichna muzikaZakladMyunhenska visha shkola muziki i teatru i MocarteumNagorodid 1975 d 1965 d 1965 d d d 1974 dorff de Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Myunheni U 1912 1914 rokah navchavsya u Myunhenskij muzichnij akademiyi U 1914 roci prodovzhiv navchannya u U 1916 roci pracyuvav kapelmejsterom v Myunhenskomu kamernomu teatri U 1917 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni virushiv na dobrovilnu sluzhbu v armiyu v Pershij Bavarskij Polovij Artilerijskij polk U 1918 roci jogo zaprosili na posadu kapelmejstera v Nacionalnij Teatr v Mangajmi pid kerivnictvom Vilgelma Furtvenglera a potim vin stav pracyuvati v teatri Velikogo Gercogstva Darmshtadtskogo U 1920 roci Orf odruzhivsya z Alisoyu Zolsher Alice Solscher cherez rik narodilas jogo yedina ditina dochka Godela a v 1925 roci vin rozluchivsya z Alisoyu U 1923 roci vin poznajomivsya z i v 1924 roci spilno z neyu stvoriv shkolu gimnastiki muziki i tancyu Gyuntershule Gunther Schule v Myunheni Z 1925 roku i do kincya svogo zhittya Orf buv golovoyu viddilennya v cij shkoli de pracyuvav z muzikantami pochatkivcyami Mayuchi postijnij kontakt z ditmi vin rozrobiv svoyu teoriyu muzichnoyi osviti Hocha zv yazok Orfa z nacistskoyu partiyeyu ne buv vstanovlenij jogo Karmina Burana bula duzhe populyarna v nacistskij Nimechchini pislya yiyi prem yeri u Frankfurti v 1937 roci Hocha nacistski kritiki i nazivali yiyi degenerativnoyu Orf stav yedinim z kilkoh nimeckih kompozitoriv pid chas nacistskogo rezhimu hto vidreaguvav na oficijnij zaklik napisati novu muziku dlya p yesi Shekspira Son litnoyi nochi pislya togo yak muzika Feliksa Mendelsona bula zaboronena inshi vidmovilisya brati v comu uchast Ale znovu zh taki Orf pracyuvav nad muzikoyu dlya ciyeyi p yesi v 1917 i 1927 rokah zadovgo do prihodu nacistskogo uryadu Nadgrobnij napis na mogili Karla Orfa v monastiri Andeks Orf buv blizkim drugom odnogo iz zasnovnikiv ruhu oporu Die Weisse Rose Bila troyanda zasudzhenogo do smerti Narodnoyu sudovoyu palatoyu i strachenim nacistami v 1943 roci Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Orf zayaviv sho vin i sam buv uchasnikom cogo ruhu Hocha comu nemaye zhodnih dokumentalnih pidtverdzhen taka zayava dopomogla Orfu prodovzhuvati pracyuvati v Nimechchini j pislya povalennya nacistskogo rezhimu V 1950 54 rokah Orf vidav 5 tomne zibrannya Muzika dlya ditej Schulwerk sho stalo osnovoyu muzichno pedagogichnoyi sistemi Orfa yaka otrimala svitove viznannya i poshirennya U 1950 60 rokah vikladav u Vishij muzichnij shkoli v Myunheni U 1961 roci buv vidkritij Institut Orfa Institut muzichnogo vihovannya pri Vishij shkoli muziki i scenichnogo mistectva Mocarteum Pomer Orf u Myunheni pohovanij u cerkvi benediktinskogo monastirya Andeks sho znahoditsya zahidnishe Myunhena okrug Shtarnberg Na chest Orfa nazvana odna z malih planet u Sonyachnij sistemi Muzichno osvitnya sistema Karla OrfaMuzichnij pedagogici Karl Orf vidomij zavdyaki svoyij avtorskij muzichno osvitnij sistemi Sutnist koncepciyi Karla Orfa polyagaye u viyavlenni j rozvitku muzikalnih zdibnostej ditini cherez improvizaciyu u muzici ta ruhah Meta rozkriti v kozhnij ditini tvorche nachalo Navchayuchis gri na elementarnih muzichnih instrumentah diti samostijno vidkrivayut svit muziki Vin stvoriv samobutnyu muzichno osvitnyu sistemu yaka ohoplyuvala spiv slovo improvizaciyu ruhi i gru na muzichnih instrumentah Vin stvoriv svij muzichnij instrumentarij instrumentarij K Orfa cimbali marakasi trikutniki ksilofoni metalofoni stakanchiki z vodoyu bryazkalcya sopilki dzvinochki V svoyij 5 tomnij praci Shulverk antologiya muziki pisen ta tanciv dlya ditej Karl Orf viklav osnovi metodiki V osnovi metodiki igrova diyalnist spilkuvannya v procesi gri koli kozhna ditina pochuvayetsya individualnistyu Osnovne priznachennya zaluchennya ditej do muzikuvannya nezalezhno vid yihnih muzikalnih zdibnostej rozkripachennya individualno volovih zadatkiv i rozvitku prirodnoyi muzikalnosti Metodika Karla Orfa ye universalnoyu yiyi legko poyednati z inshimi metodikami adaptuvati do nacionalnih osoblivostej bud yakogo narodu bo vona gruntuyetsya na vikoristanni zrazkiv folklornoyi muziki Pedagogichna koncepciya Karla Orfa znajshla prihilnikiv u bagatoh krayinah Zahidnoyi Yevropi a takozh u SShA Kanadi i Yaponiyi i dosi shiroko vikoristovuyetsya vchitelyami muziki Spisok tvorivPerevazhna bilshist tvoriv Orfa ce scenichni tvori Karmina Burana scenichna kantata 1937 Frankfurt na Majni Misyac muzichna p yesa 1939 Myunhen 2 ya redakciya 1950 tam samo Rozumnicya muzichna p yesa 1943 Frankfurt na Majni Katulla Karmina scenichna kantata 1943 Lejpcig Bernauerin muzichno dramatichna p yesa 1947 Shtutgart Antigona tragediya Sofokla 1949 Zalcburg Triumf Afroditi scenichnij koncert 1953 Milan Komediya pro voskresinnya Hrista misteriya 1957 Shtutgart Car Edip tragediya Sofokla 1959 tam samo Gra pro narodzhennya nemovlyati misteriya 1960 tam samo Prometej tragediya Eshila 1968 tam samo Komediya pro kinec chasu misteriya 1973 Zalcburg scenichnij triptih Plach obrobka tvoriv K Monteverdi u tomu chisli operi Orfej ta fragmenta Plach Ariadni ostatochna redakciya 1940 postanovka 1958 Shvetcingen PrimitkiOrf Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118590219 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www musicstack com records cds orff carlLiteraturaLeonteva O Karl Orf M Muzyka 1964 160 s not il Alberto Fassone Carl Orff Grove Music Online ed L Macy Accessed 27 November 2004 subscription access Arhivovano 21 lipnya 2007 u WebCite Michael H Kater Carl Orff im Dritten Reich Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 43 1 January 1995 1 35 Michael H Kater Composers of the Nazi Era Eight Portraits New York Oxford University Press 2000 Cherkasov V Teoriya i metodika muzichnoyi osviti Akademiya 2016 58 60 st PosilannyaKantata Karmina Burana ukr Oficijnij sajt Karla Orfa 25 lyutogo 2011 u Wayback Machine Sajt Pedagogichnogo tovaristva Karla Orfa v Rosiyi 2 bereznya 2010 u Wayback Machine Doslidnickij institut Orff Zentrum v Myunheni 21 sichnya 2020 u Wayback Machine Zaharova O A Zaharov N V Orf Karl 10 bereznya 2010 u Wayback Machine Elektronnaya enciklopediya Mir Shekspira