Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сабіт Атайович Оруджев 31 травня 1912 19120531 місто Баку тепер Азербайджан 20 квітня 1981 місто Москва радянський держа

Оруджев Сабіт Атайович

Оруджев Сабіт Атайович

Сабіт Атайович Оруджев (31 травня 1912(19120531), місто Баку, тепер Азербайджан — 20 квітня 1981, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр газової промисловості СРСР, голова Ради народного господарства Азербайджанської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981 році. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го, 5-го, 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (16.05.1980). Кандидат технічних наук (1943). Доктор технічних наук (1962), професор (1966). Член-кореспондент Академії наук Азербайджанської РСР Азербайджану (з 1967 року).

Оруджев Сабіт Атайович
азерб. Sabit Atababa oğlu Orucov
Народився18 (31) травня 1912
Новхани, Бакинський повіт, Бакинська губернія, Російська імперія[1]
Помер20 квітня 1981(1981-04-20) (68 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянствоimage СРСР
Національністьазербайджанець
Діяльністьполітик
Alma materАзербайджанська державна нафтова академія (1936)
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
image
image image image image image image
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оруджев.

Життєпис

Народився 18 (31) травня 1912 року в місті Баку в родині робітника. З 1928 року працював сільським учителем в селищах Шіразлу і Хізи Азербайджанської РСР.

У 1936 році закінчив Азербайджанський індустріальний інститут.

У 1936—1938 роках — механік компресорної станції, помічник майстра, майстер з видобутку нафти 5-го промислу тресту «Орджонікідзенафта» міста Баку Азербайджанської РСР.

У 1938—1939 роках — секретар Шаумяновського районного комітету ЛКСМ Азербайджану міста Баку.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1946 роках — заступник завідувача 1-го промислу, завідувач 9-го промислу, керуючий тресту «Орджонікідзенафта»; заступник начальника об'єднання «Азнафта»; керуючий трестами «Сталіннафта» і «Бузовнинафта» міста Баку Азербайджанської РСР.

У 1946—1948 роках — головний інженер об'єднання «Краснодарнафта» Краснодарського краю РРФСР.

У 1948—1949 роках — начальник об'єднання «Азнафторозвідка».

У 1949—1953 роках — начальник Головного управління з розвідки та розробки морських родовищ нафти («Головморнафти») Міністерства нафтової промисловості СРСР. У 1953—1955 роках — начальник Головного управління з видобутку нафти в західних районах (Головзахіднафтовидобутку) Міністерства нафтової промисловості СРСР.

У 1955—1957 роках — заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

6 червня 1957 — 30 серпня 1959 року — голови Ради народного господарства Азербайджанської РСР — заступник голови Ради міністрів Азербайджанської РСР.

У 1959—1962 роках — постійний представник Ради міністрів Азербайджанської РСР при Раді міністрів СРСР.

З січня 1962 по червень 1963 року — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР (Державного комітету при Держплані СРСР) із паливної промисловості. З червня 1963 по січень 1964 року — заступник голови Державного комітету з хімічної і нафтової промисловості при Держплані СРСР. У 1964—1965 роках — 1-й заступник голови Державного комітету нафтовидобувної промисловості при Держплані СРСР.

З жовтня 1965 по червень 1970 — 1-й заступник міністра нафтовидобувної промисловості СРСР. З червня 1970 по вересень 1972 — 1-й заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

20 вересня 1972 — 20 квітня 1981 року — міністр газової промисловості СРСР.

За великі заслуги перед Радянською державою в розвитку нафтової і газової промисловості Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1980 року Оруджеву Сабіту Атайович присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Помер 20 квітня 1981 року. Похований в місті Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка 2).

Нагороди і звання

Примітки

  1. Оруджев Сабит Атаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

  • Оруджев Сабіт Атайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sabit Atajovich Orudzhev 31 travnya 1912 19120531 misto Baku teper Azerbajdzhan 20 kvitnya 1981 misto Moskva radyanskij derzhavnij diyach ministr gazovoyi promislovosti SRSR golova Radi narodnogo gospodarstva Azerbajdzhanskoyi RSR Kandidat u chleni CK KPRS u 1976 1981 rokah Chlen CK KPRS u 1981 roci Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 go 5 go 9 10 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 16 05 1980 Kandidat tehnichnih nauk 1943 Doktor tehnichnih nauk 1962 profesor 1966 Chlen korespondent Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Azerbajdzhanu z 1967 roku Orudzhev Sabit Atajovichazerb Sabit Atababa oglu OrucovNarodivsya18 31 travnya 1912 Novhani Bakinskij povit Bakinska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer20 kvitnya 1981 1981 04 20 68 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRNacionalnistazerbajdzhanecDiyalnistpolitikAlma materAzerbajdzhanska derzhavna naftova akademiya 1936 Naukovij stupindoktor tehnichnih naukZnannya movrosijskaChlenstvoCK KPRSPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orudzhev ZhittyepisNarodivsya 18 31 travnya 1912 roku v misti Baku v rodini robitnika Z 1928 roku pracyuvav silskim uchitelem v selishah Shirazlu i Hizi Azerbajdzhanskoyi RSR U 1936 roci zakinchiv Azerbajdzhanskij industrialnij institut U 1936 1938 rokah mehanik kompresornoyi stanciyi pomichnik majstra majster z vidobutku nafti 5 go promislu trestu Ordzhonikidzenafta mista Baku Azerbajdzhanskoyi RSR U 1938 1939 rokah sekretar Shaumyanovskogo rajonnogo komitetu LKSM Azerbajdzhanu mista Baku Chlen VKP b z 1939 roku U 1939 1946 rokah zastupnik zaviduvacha 1 go promislu zaviduvach 9 go promislu keruyuchij trestu Ordzhonikidzenafta zastupnik nachalnika ob yednannya Aznafta keruyuchij trestami Stalinnafta i Buzovninafta mista Baku Azerbajdzhanskoyi RSR U 1946 1948 rokah golovnij inzhener ob yednannya Krasnodarnafta Krasnodarskogo krayu RRFSR U 1948 1949 rokah nachalnik ob yednannya Aznaftorozvidka U 1949 1953 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya z rozvidki ta rozrobki morskih rodovish nafti Golovmornafti Ministerstva naftovoyi promislovosti SRSR U 1953 1955 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya z vidobutku nafti v zahidnih rajonah Golovzahidnaftovidobutku Ministerstva naftovoyi promislovosti SRSR U 1955 1957 rokah zastupnik ministra naftovoyi promislovosti SRSR 6 chervnya 1957 30 serpnya 1959 roku golovi Radi narodnogo gospodarstva Azerbajdzhanskoyi RSR zastupnik golovi Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR U 1959 1962 rokah postijnij predstavnik Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR pri Radi ministriv SRSR Z sichnya 1962 po cherven 1963 roku zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu Radi Ministriv SRSR Derzhavnogo komitetu pri Derzhplani SRSR iz palivnoyi promislovosti Z chervnya 1963 po sichen 1964 roku zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu z himichnoyi i naftovoyi promislovosti pri Derzhplani SRSR U 1964 1965 rokah 1 j zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu naftovidobuvnoyi promislovosti pri Derzhplani SRSR Z zhovtnya 1965 po cherven 1970 1 j zastupnik ministra naftovidobuvnoyi promislovosti SRSR Z chervnya 1970 po veresen 1972 1 j zastupnik ministra naftovoyi promislovosti SRSR 20 veresnya 1972 20 kvitnya 1981 roku ministr gazovoyi promislovosti SRSR Za veliki zaslugi pered Radyanskoyu derzhavoyu v rozvitku naftovoyi i gazovoyi promislovosti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 travnya 1980 roku Orudzhevu Sabitu Atajovich prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot Pomer 20 kvitnya 1981 roku Pohovanij v misti Moskvi na Novodivochomu cvintari dilyanka 2 Nagorodi i zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 16 05 1980 tri ordeni Lenina 6 02 1942 19 03 1959 16 05 1980 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 25 08 1971 chotiri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 27 04 1940 8 05 1948 23 05 1966 5 03 1976 medal Za trudovu doblest 31 07 1953 medal Za trudovu vidznaku 15 05 1951 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medali Leninska premiya 1970 za rozrobku i vprovadzhennya visokoefektivnih kompleksnih tehniko tehnologichnih rishen sho zabezpechili priskorenij rozvitok vidobutku nafti v Tyumenskij oblasti Stalinska premiya III st 1950 za rozrobku i vprovadzhennya efektivnogo metodu zbilshennya vidobutku nafti Stalinska premiya I st 1951 za vidkrittya i osvoyennya morskih naftovih rodovishPrimitkiOrudzhev Sabit Ataevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaOrudzhev Sabit Atajovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ