Орлове́ць — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Городищенської міської громади. Розташоване за 13 км на схід від центру громади — міста Городище та за 10 км від залізничної станції Цвіткове. Населення — 1903 чоловіка (на 2010 рік).
село Орловець | |
---|---|
Автошлях Н-01, що проходить через село | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Городищенська міська громада |
Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Засноване | 1499 |
Населення | 1 903 чоловіка (на 1 січня 2010 року) |
Територія | 80,89 км² |
Поштовий індекс | 19515 |
Телефонний код | +380 4734 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°14′12″ пн. ш. 31°35′18″ сх. д. / 49.23667° пн. ш. 31.58833° сх. д.Координати: 49°14′12″ пн. ш. 31°35′18″ сх. д. / 49.23667° пн. ш. 31.58833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 115 м |
Водойми | річки: Медянка, Мурейка |
Відстань до обласного центру | 40,6 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 13 км |
Найближча залізнична станція | Цвіткове |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Городище |
Карта | |
Орловець | |
Орловець | |
Мапа | |
Орловець у Вікісховищі |
Географія
Історія
На території села досліджено кургани ранньоскіфських часів (VII—VI століття до н. е.), знайдено римські монети ІІ століття нашої ери та скарб ювелірних речей періоду Київської Русі.
Перша писемна згадка про Орловець належить до 1499 року, коли він належав Васькевичам.
20 лютого 1533 року перейшов у власність Івану Жубрику як придане дружині Богдані, до шлюбу Васькевич. На початку 17 століття у власності Христини Корженьовської, до шлюбу Жубрик, з 28 березня 1633 — коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
У 1674 року тут відбувся бій козаків під керівництвом Петра Дорошенка, якому допомагали 20 тисяч татар проти військ переяславського полковника Дмитрашко з полковниками Гадяцьким, Уманським і Торговицьким та двох московських полків.
За адміністративним поділом часів Російської імперії село Орловець належало до Київської губернії, Черкаського повіту. Село спочатку було у складі Смілянських володінь князя Потьмкіна, а після його смерті, отримане у спадок княгинею Юсуповою, яка передала його в 1808 році графу Северину Йосиповичу Потоцькому, одруженому з Жозефіною Браницькою. Після смерті його сина, Лева Севериновича, в 1862 році, Орловець дістався графу Мнішеку.
В 1834 році в селі збудовано перший у Київській губернії цукровий завод. У 1846 році в Орловці було побудовано кам'яний замок із зручними службами.
В середині 19 століття за даними Лаврентія Похилевича в селі мешкало 3 786 православних, 116 римокатоликів і 38 євреїв. На той час в селі була дерев'яна Свято-Миколаївська церква, побудована 1779 року запорізьким козаком Кирилом Половим. Друга, в ім'я Архистратига Михаїла, згоріла в 1801 році.
На початку ХХ століття у селі проживало 7 412 жителів та було 1 435 дворів. У селі діяли дві православні церкви, єврейський молитовний дім, церковно-парафіяльна школа, лікарня. Широко було розвинуто промислове виробництво, про що свідчать діяльність цукрового (з оборотом 440 тисяч карбованців на рік, робітників — 446), винокуренного (16 034 відер спирту), цегельного та дріжджевого заводів, а також наявність водяного млина та 34 вітряків.
На фронтах Другої світової війни на боці СРСР воювало 672 мешканця села, бойовими орденами і медалями цієї держави нагороджено 275 чоловік, 410 загинули. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 4 287 чоловік, працювали 4 школи, у яких навчалось близько 600 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, 2 бібліотеки з фондом понад 10 тисяч книг, лікарня на 35 ліжок.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
В селі були розміщені центральні садиби колгоспів ім. Калініна та ім. Мічуріна, які використовували 5 427 га землі, у тому числі 4 358 га орної. Вони вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, садівництво.
Сучасність
В Орловці розташовано ПП «Тандем плюс», товариство «Оберіг-ЗК» ЗАТ ВО «Лани України», ПП «Вавіан», що спеціалізуються з вирощування зернових культур, птахівництва, свинарства; діють товариство «Тавіс» з виробництва деревного вугілля, заправні станції «Лукойл» та ПП «Лаванда». В селі знаходилась філія приладобудівного заводу «Орізон» до недавнього часу. Філія була продана невідомому власнику, який розпродав завод по частинам. На даний момент від заводу залишилися лише корчі, куди місцеві підприємці вивозять сміття.
Діють загальноосвітня школа, де навчається 235 учнів, Будинок культури на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом понад 13 тисяч томів, лікарська амбулаторія, дитячий садок та відділення Ощадбанку. Було також відремонтовано дерев'яну церкву Святого Миколая коштом Любченка Олексія Миколайовича, що народився в цьому селі. Восени 2012 року до села був змонтований підвідний газопровід, який дозволив селу використовувати природний газ для опалення.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2219 | 98.19% |
російська | 36 | 1.59% |
румунська | 2 | 0.09% |
білоруська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 2 | 0.09% |
Усього | 2260 | 100% |
Відомі люди
В селі народились:
- Блоницький Яків (1711—1774) — мовознавець.
- Гаптар Максим Лукич (1919—1988) — поет, член Спілки письменників України;
- Гаптар Володимир Максимович (1953) — журналіст, член Національної спілки письменників України.
- Голобородько Ольга Пантелеймонівна (1965) — Заслужений працівник сільського господарства України.
- Доненко Євген Анатолійович (1949) — диригент, аранжувальник, заслужений працівник культури України
- Синиця Михайло Софронович — український радянський державний і партійний діяч.
- Федотова Револьда Давидівна (1911—2010) — молдовська радянська економістка.
- Власенко Олег Володимирович - український науковець, доцент, професор кафедри, заступник декана, проректор з наукової роботи.
Галерея
- Будинок сільради
- Пам'ятник воїну ДСВ у селі
- Меморіал слави ДСВ у селі
- Пам'ятник односельцю, що загинув у війні в Афганістані
- Ранок на північних схилах села Орловець
Див. також
Джерела
- Орловець — історія і люди: [село Городищен. р-ну Черкас. обл.] / Володимир Чос. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2016. — 219 с. : іл., портр. — Бібліогр.: с. 213—215 (34 назви). —
- Орловець. С. 50. / Віталій Орловський НАРИСИ ІСТОРІЇ ПОСЕЛЕНЬ ПОЛТАВЩИНИ ТА ЧЕРКАЩИНИ. У книзі: ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА. – Т. 49. – ДОНЕЦЬК-МАРІУПОЛЬ-ХАРКІВ, 2022. – 208 с. [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 5 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 2 листопада 2010.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Грамоти великих князів литовських з 1390 по 1569 рік / Під редакцією В.Антоновича та К.Козловського. — К., 1868. — X + II + 166 с. [ 15 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 27 грудня 2008.
- http://pres-centr.ck.ua/region/gorodishenskiy/30552/[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 30 жовтня 2010.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Орловець на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
- Orłowiec, wieś w dokumentach zwana miasteczkiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 591. (пол.)
- Orłowiec, miasteczko i folwark, powiat czerkaski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 415. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orlove c selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Gorodishenskoyi miskoyi gromadi Roztashovane za 13 km na shid vid centru gromadi mista Gorodishe ta za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Cvitkove Naselennya 1903 cholovika na 2010 rik selo OrlovecAvtoshlyah N 01 sho prohodit cherez seloAvtoshlyah N 01 sho prohodit cherez seloKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Gorodishenska miska gromadaOblikova kartka Selo na sajti VRU Osnovni daniZasnovane 1499Naselennya 1 903 cholovika na 1 sichnya 2010 roku Teritoriya 80 89 km Poshtovij indeks 19515Telefonnij kod 380 4734Geografichni daniGeografichni koordinati 49 14 12 pn sh 31 35 18 sh d 49 23667 pn sh 31 58833 sh d 49 23667 31 58833 Koordinati 49 14 12 pn sh 31 35 18 sh d 49 23667 pn sh 31 58833 sh d 49 23667 31 58833Serednya visota nad rivnem morya 115 mVodojmi richki Medyanka MurejkaVidstan do oblasnogo centru 40 6 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 13 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya CvitkoveVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 kmMisceva vladaAdresa radi m GorodisheKartaOrlovecOrlovecMapa Orlovec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orlovec GeografiyaU seli richka Murejka vpadaye u richku Medyanku IstoriyaNa teritoriyi sela doslidzheno kurgani rannoskifskih chasiv VII VI stolittya do n e znajdeno rimski moneti II stolittya nashoyi eri ta skarb yuvelirnih rechej periodu Kiyivskoyi Rusi Persha pisemna zgadka pro Orlovec nalezhit do 1499 roku koli vin nalezhav Vaskevicham 20 lyutogo 1533 roku perejshov u vlasnist Ivanu Zhubriku yak pridane druzhini Bogdani do shlyubu Vaskevich Na pochatku 17 stolittya u vlasnosti Hristini Korzhenovskoyi do shlyubu Zhubrik z 28 bereznya 1633 koronnogo getmana Stanislava Konecpolskogo U 1674 roku tut vidbuvsya bij kozakiv pid kerivnictvom Petra Doroshenka yakomu dopomagali 20 tisyach tatar proti vijsk pereyaslavskogo polkovnika Dmitrashko z polkovnikami Gadyackim Umanskim i Torgovickim ta dvoh moskovskih polkiv Za administrativnim podilom chasiv Rosijskoyi imperiyi selo Orlovec nalezhalo do Kiyivskoyi guberniyi Cherkaskogo povitu Selo spochatku bulo u skladi Smilyanskih volodin knyazya Potmkina a pislya jogo smerti otrimane u spadok knyagineyu Yusupovoyu yaka peredala jogo v 1808 roci grafu Severinu Josipovichu Potockomu odruzhenomu z Zhozefinoyu Branickoyu Pislya smerti jogo sina Leva Severinovicha v 1862 roci Orlovec distavsya grafu Mnisheku V 1834 roci v seli zbudovano pershij u Kiyivskij guberniyi cukrovij zavod U 1846 roci v Orlovci bulo pobudovano kam yanij zamok iz zruchnimi sluzhbami V seredini 19 stolittya za danimi Lavrentiya Pohilevicha v seli meshkalo 3 786 pravoslavnih 116 rimokatolikiv i 38 yevreyiv Na toj chas v seli bula derev yana Svyato Mikolayivska cerkva pobudovana 1779 roku zaporizkim kozakom Kirilom Polovim Druga v im ya Arhistratiga Mihayila zgorila v 1801 roci Na pochatku HH stolittya u seli prozhivalo 7 412 zhiteliv ta bulo 1 435 dvoriv U seli diyali dvi pravoslavni cerkvi yevrejskij molitovnij dim cerkovno parafiyalna shkola likarnya Shiroko bulo rozvinuto promislove virobnictvo pro sho svidchat diyalnist cukrovogo z oborotom 440 tisyach karbovanciv na rik robitnikiv 446 vinokurennogo 16 034 vider spirtu cegelnogo ta drizhdzhevogo zavodiv a takozh nayavnist vodyanogo mlina ta 34 vitryakiv Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni na boci SRSR voyuvalo 672 meshkancya sela bojovimi ordenami i medalyami ciyeyi derzhavi nagorodzheno 275 cholovik 410 zaginuli Na yih chest v seli sporudzheno obelisk Slavi Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 4 287 cholovik pracyuvali 4 shkoli u yakih navchalos blizko 600 uchniv budinok kulturi iz zalom na 400 misc 2 biblioteki z fondom ponad 10 tisyach knig likarnya na 35 lizhok Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah V seli buli rozmisheni centralni sadibi kolgospiv im Kalinina ta im Michurina yaki vikoristovuvali 5 427 ga zemli u tomu chisli 4 358 ga ornoyi Voni viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo sadivnictvo SuchasnistMikolayivska cerkva PCU V Orlovci roztashovano PP Tandem plyus tovaristvo Oberig ZK ZAT VO Lani Ukrayini PP Vavian sho specializuyutsya z viroshuvannya zernovih kultur ptahivnictva svinarstva diyut tovaristvo Tavis z virobnictva derevnogo vugillya zapravni stanciyi Lukojl ta PP Lavanda V seli znahodilas filiya priladobudivnogo zavodu Orizon do nedavnogo chasu Filiya bula prodana nevidomomu vlasniku yakij rozprodav zavod po chastinam Na danij moment vid zavodu zalishilisya lishe korchi kudi miscevi pidpriyemci vivozyat smittya Diyut zagalnoosvitnya shkola de navchayetsya 235 uchniv Budinok kulturi na 400 misc biblioteka z knizhkovim fondom ponad 13 tisyach tomiv likarska ambulatoriya dityachij sadok ta viddilennya Oshadbanku Bulo takozh vidremontovano derev yanu cerkvu Svyatogo Mikolaya koshtom Lyubchenka Oleksiya Mikolajovicha sho narodivsya v comu seli Voseni 2012 roku do sela buv zmontovanij pidvidnij gazoprovid yakij dozvoliv selu vikoristovuvati prirodnij gaz dlya opalennya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2219 98 19 rosijska 36 1 59 rumunska 2 0 09 biloruska 1 0 04 inshi ne vkazali 2 0 09 Usogo 2260 100 Vidomi lyudiV seli narodilis Blonickij Yakiv 1711 1774 movoznavec Gaptar Maksim Lukich 1919 1988 poet chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Gaptar Volodimir Maksimovich 1953 zhurnalist chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Goloborodko Olga Pantelejmonivna 1965 Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Donenko Yevgen Anatolijovich 1949 dirigent aranzhuvalnik zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Sinicya Mihajlo Sofronovich ukrayinskij radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Fedotova Revolda Davidivna 1911 2010 moldovska radyanska ekonomistka Vlasenko Oleg Volodimirovich ukrayinskij naukovec docent profesor kafedri zastupnik dekana prorektor z naukovoyi roboti GalereyaBudinok silradi Pam yatnik voyinu DSV u seli Memorial slavi DSV u seli Pam yatnik odnoselcyu sho zaginuv u vijni v Afganistani Ranok na pivnichnih shilah sela OrlovecDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaOrlovec istoriya i lyudi selo Gorodishen r nu Cherkas obl Volodimir Chos Cherkasi Chabanenko Yu A 2016 219 s il portr Bibliogr s 213 215 34 nazvi ISBN 978 966 920 141 6 Orlovec S 50 Vitalij Orlovskij NARISI ISTORIYi POSELEN POLTAVShINI TA ChERKAShINI U knizi DONECKIJ VISNIK NAUKOVOGO TOVARISTVA im ShEVChENKA T 49 DONECK MARIUPOL HARKIV 2022 208 s 13 bereznya 2022 u Wayback Machine Orlovec u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Orlovec u Vikishovishi Primitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 2 listopada 2010 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Gramoti velikih knyaziv litovskih z 1390 po 1569 rik Pid redakciyeyu V Antonovicha ta K Kozlovskogo K 1868 X II 166 s 15 travnya 2015 u Wayback Machine ros ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona ros Arhiv originalu za 19 lyutogo 2009 Procitovano 27 grudnya 2008 http pres centr ck ua region gorodishenskiy 30552 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 20 chervnya 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2010 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaOrlovec na who is who com ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Orlowiec wies w dokumentach zwana miasteczkiem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 591 pol Orlowiec miasteczko i folwark powiat czerkaski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 415 pol