Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Опу́цький приро́дний запові́дник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим (Україна). Заповідник призначений для збереження у природному стані типових степових ландшафтів Кримського півострова та аквакомплексів Чорного моря. З Опуцьким природним заповідником межує Узунларський цілинний ковиловий масив, що тягнеться на 5 км вздовж Чорноморського узбережжя на захід від Узунларського озера. Тут добре збереглися степові угруповання, де весняний аспект утворюють тюльпани та інші рідкісні . Ця територія зарезервована для розширення території Опуцького природного заповідника.
 | |
| 45°01′50″ пн. ш. 36°11′10″ сх. д. / 45.03055555558377421° пн. ш. 36.18611111113877854° сх. д.Координати: 45°01′50″ пн. ш. 36°11′10″ сх. д. / 45.03055555558377421° пн. ш. 36.18611111113877854° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Автономна Республіка Крим |
| Площа | 1592,3 га |
| Засновано | 12 травня 1998 |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
  Опуцький природний заповідник (Автономна Республіка Крим) | |
 Опуцький природний заповідник у Вікісховищі | |
Історія
Опуцький природний заповідник створений Указом Президента України від 12 травня 1998 р. № 459. Площа заповідника становить 1592,3 га, з них 62 га — це акваторія Чорного моря з островами Скелі-кораблі та Опуцьким мисом.
Природні умови
За фізико-географічним районуванням територія заповідника входить до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони. Рослинність належить до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азійської степової області. В Опуцький природний заповідник входять Кояське озеро разом з прилеглими об'єктами. Коса відгороджує південно-західну частину озера від основної — це Мале Елькенське озеро. На захід від озера Кояш розташоване Узунларське озеро та гора Приозерна (44 метри). На південний схід — гора Опук і однойменний мис.
Гора Опук — одна з найвищих вершин Керченського півострова (185 м). Вона є кінцевою вершиною низькогірного Парпачського пасма й знаходиться на Чорноморському узбережжі поблизу Узунларського озера. Складена ця гора меотичними рифовими вапняками. На південь на відстані 4 км від неї, в узбережній частині моря розмістилися острівці 7 та 12 м заввишки. Це скелі Кораблі (Елькен-Кая). Вони утворені тими самими рифовими вапняками, що й гора Опук, і наочно ілюструють абразійну роботу моря. Для цього масиву характерним є зсувний приморський вапняково-горбистий тип рельєфу, який сформувався завдяки зсувам третинних вапняків по глинах, що їх підстеляють.
На вигляд і за природними особливостями Опуцький масив зовсім не гармонує зі степовими рівнинними ландшафтами Керченського півострова. Він являє собою столову гору, схили якої розбиті на тераси, ускладнені уступами, крутими урвищами, кам'янистими осипищами, що визначають тут своєрідні умови існування рослин і тварин, більш властивих для гірського, аніж для рівнинного Криму. Ця обставина робить Опуцький масив унікальним і надзвичайно цікавим у науковому відношенні регіоном Криму.
Клімат на території заповідника помірно континентальний, посушливий, із середньорічною температурою +14 °C. Середня температура липня становить +23 °C, січня — +2 °C. Літо посушливе, максимальна температура липня становить +38,7 °C. Зима доволі тепла з нестійким сніговим покривом. Безморозний період триває 200—220 днів. Річна кількість опадів становить усього 270 мм.
Біота
На території Опуцького заповідника, на межі суші й моря, своєрідні кліматичні чинники та орографічні особливості сприяли формуванню та збереженню унікальних флористичних, фауністичних та ландшафтних комплексів, що не мають аналогів у Криму і в Україні.
Флора
Флору Опуцького заповідника складають 395 видів судинних рослин (32 % від флори рівнинного Криму або 44 % від флори Керченського півострова). Ендемічне ядро заповідника становлять 48 видів судинних рослин. З них два вузьколокальних, 15 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 3 кримсько-таманських ендеміки та понад 45 причорноморських і приазовських субендеміків. Унікальним за своїм флористичним складом є вапняковий флористичний комплекс, у якому переважають середземноморські види, властиві Гірському Криму. Самобутні степові флористичні комплекси поширені на плато та підніжжях гори Опук. Їх оригінальність і унікальність зумовлені багатством видового та ценотичного різноманіття й значною кількістю середземноморських видів, серед яких багато ендемів, субендемів та реліктів.
Поряд з характерними для рівнинного Криму типами рослинності (степовим, галофільним, чагарниковим, літоральним і петрофільним), в Опуцькому заповіднику поширені й типово середземноморські, зокрема саваноїди. Вони утворюються середземноморськими видами з ефемерами, розвиток яких зумовлений тривалими посухами та дефіцитом вологи. Томіляри — інша характерна особливість рослинного покриву Опуцького заповідника. Це є угруповання ксерофітних та геміксерофітних чагарників, чагарничків, напівчагарничків у поєднанні з геоефемероїдами та малорічними травами, що прилучені до кам'янисто-щебенистих ґрунтів. Саме до цих типів рослинності належить і переважна більшість ендемічних та субендемічних видів. З них є вузьколокальним ендеміком гори Опук. Загалом за флористичним складом Опуцький масив більше тяжіє до Гірського Криму, ніж до зональних степових флористичних комплексів рівнинної частини півострова.
Раритетний фонд Опуцького заповідника представлений 23 видами судинних рослин, що занесені до Червоної книги України. Серед них мачок жовтий, , півонія тонколиста, фіалка біла, , дрік скіфський, морківниця узбережна, , асфоделіна жовта, пізньоцвіт анкарський, тюльпани двоквітковий та Шренка, осінник пізньоцвітовий, , шафран кримський, плодоріжка пірамідальна та сім видів ковили.
Серед водоростей охоронний статус має лише , а серед лишайників — рочела водоростеподібна та .
Фауна
Раритетна фауна заповідника налічує 32 види. Це ракоподібні: краби трав'яний і волохатий, жуки — ліксус катрановий, метелики — махаон, подалірій, зегрис евфема, аврора біла, бражник хорватський, перетинчастокрилі — долерус степовий.
Досить великими є також популяції раритетних плазунів: жовтопуза, полозів жовточеревого та чотирисмугого, що мешкають у вапнякових розщілинах та розсипищах.
Гора Опук разом з Узунларським озером є місцем гніздування та зимівлі багатьох видів рідкісних і зникомих птахів. Це баклан довгоносий, огар (червона качка), балабан, сокіл сапсан, боривітер степовий, журавель степовий, дрохва, хохітва, лежень, зуйок морський, вівсянка чорноголова та інші. Прибережно-аквальний комплекс біля мису Опук віднесено до водно-болотних угідь міжнародного значення.
Серед ссавців тут охороняються тушканчик великий і тхір степовий.
В акваторії Чорного моря з видів, занесених у Червону книгу України, трапляються: морський коник довгорилий, піскарка сіра, морський півень жовтий, білуга чорноморська.
Території ПЗФ, що входять до складу НПП
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До Опуцького заповідника належать і розташовані за 4 кілометри від берега Скелі-кораблі — чорноморський мініархіпелаг (Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення ПАК біля мису Опук та островів «Скелі-Кораблі»). Їх добре видно з берега, зі смуги суходолу, що відокремлює Кояське озеро від моря. Раніше, у дуже давні часи, цієї перемички не існувало, а озеро являло собою затоку Чорного моря.
Галерея
-
![image]()
Опук. Стіна -
![image]()
Опуцький природний заповідник у вересні 2013 р. -
![image]()
Травневе цвітіння
Ресурси Інтернету
- Офіційний сайт
- Інформація на сайті «Україна Інкогніта»
- Степи України
- ПЗФ України
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opu ckij priro dnij zapovi dnik prirodoohoronna teritoriya v Avtonomnij Respublici Krim Ukrayina Zapovidnik priznachenij dlya zberezhennya u prirodnomu stani tipovih stepovih landshaftiv Krimskogo pivostrova ta akvakompleksiv Chornogo morya Z Opuckim prirodnim zapovidnikom mezhuye Uzunlarskij cilinnij kovilovij masiv sho tyagnetsya na 5 km vzdovzh Chornomorskogo uzberezhzhya na zahid vid Uzunlarskogo ozera Tut dobre zbereglisya stepovi ugrupovannya de vesnyanij aspekt utvoryuyut tyulpani ta inshi ridkisni Cya teritoriya zarezervovana dlya rozshirennya teritoriyi Opuckogo prirodnogo zapovidnika Opuckij prirodnij zapovidnik45 01 50 pn sh 36 11 10 sh d 45 03055555558377421 pn sh 36 18611111113877854 sh d 45 03055555558377421 36 18611111113877854 Koordinati 45 01 50 pn sh 36 11 10 sh d 45 03055555558377421 pn sh 36 18611111113877854 sh d 45 03055555558377421 36 18611111113877854Krayina UkrayinaRoztashuvannyaAvtonomna Respublika KrimPlosha1592 3 gaZasnovano12 travnya 1998OperatorMinisterstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniOpuckij prirodnij zapovidnik Avtonomna Respublika Krim Opuckij prirodnij zapovidnik u VikishovishiIstoriyaOpuckij prirodnij zapovidnik stvorenij Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 12 travnya 1998 r 459 Plosha zapovidnika stanovit 1592 3 ga z nih 62 ga ce akvatoriya Chornogo morya z ostrovami Skeli korabli ta Opuckim misom Prirodni umoviZa fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya zapovidnika vhodit do Krimskogo stepovogo krayu Pivdenno stepovoyi pidzoni Stepovoyi zoni Roslinnist nalezhit do Kerchenskogo okrugu Priazovsko Chornomorskoyi pidprovinciyi Prichornomorskoyi Pontichnoyi stepovoyi provinciyi Yevropejsko Azijskoyi stepovoyi oblasti V Opuckij prirodnij zapovidnik vhodyat Koyaske ozero razom z prileglimi ob yektami Kosa vidgorodzhuye pivdenno zahidnu chastinu ozera vid osnovnoyi ce Male Elkenske ozero Na zahid vid ozera Koyash roztashovane Uzunlarske ozero ta gora Priozerna 44 metri Na pivdennij shid gora Opuk i odnojmennij mis Gora Opuk odna z najvishih vershin Kerchenskogo pivostrova 185 m Vona ye kincevoyu vershinoyu nizkogirnogo Parpachskogo pasma j znahoditsya na Chornomorskomu uzberezhzhi poblizu Uzunlarskogo ozera Skladena cya gora meotichnimi rifovimi vapnyakami Na pivden na vidstani 4 km vid neyi v uzberezhnij chastini morya rozmistilisya ostrivci 7 ta 12 m zavvishki Ce skeli Korabli Elken Kaya Voni utvoreni timi samimi rifovimi vapnyakami sho j gora Opuk i naochno ilyustruyut abrazijnu robotu morya Dlya cogo masivu harakternim ye zsuvnij primorskij vapnyakovo gorbistij tip relyefu yakij sformuvavsya zavdyaki zsuvam tretinnih vapnyakiv po glinah sho yih pidstelyayut Na viglyad i za prirodnimi osoblivostyami Opuckij masiv zovsim ne garmonuye zi stepovimi rivninnimi landshaftami Kerchenskogo pivostrova Vin yavlyaye soboyu stolovu goru shili yakoyi rozbiti na terasi uskladneni ustupami krutimi urvishami kam yanistimi osipishami sho viznachayut tut svoyeridni umovi isnuvannya roslin i tvarin bilsh vlastivih dlya girskogo anizh dlya rivninnogo Krimu Cya obstavina robit Opuckij masiv unikalnim i nadzvichajno cikavim u naukovomu vidnoshenni regionom Krimu Klimat na teritoriyi zapovidnika pomirno kontinentalnij posushlivij iz serednorichnoyu temperaturoyu 14 C Serednya temperatura lipnya stanovit 23 C sichnya 2 C Lito posushlive maksimalna temperatura lipnya stanovit 38 7 C Zima dovoli tepla z nestijkim snigovim pokrivom Bezmoroznij period trivaye 200 220 dniv Richna kilkist opadiv stanovit usogo 270 mm BiotaNa teritoriyi Opuckogo zapovidnika na mezhi sushi j morya svoyeridni klimatichni chinniki ta orografichni osoblivosti spriyali formuvannyu ta zberezhennyu unikalnih floristichnih faunistichnih ta landshaftnih kompleksiv sho ne mayut analogiv u Krimu i v Ukrayini Shidna chastina gori Opuk Flora Floru Opuckogo zapovidnika skladayut 395 vidiv sudinnih roslin 32 vid flori rivninnogo Krimu abo 44 vid flori Kerchenskogo pivostrova Endemichne yadro zapovidnika stanovlyat 48 vidiv sudinnih roslin Z nih dva vuzkolokalnih 15 krimskih 28 krimsko novorosijskih 3 krimsko tamanskih endemiki ta ponad 45 prichornomorskih i priazovskih subendemikiv Unikalnim za svoyim floristichnim skladom ye vapnyakovij floristichnij kompleks u yakomu perevazhayut seredzemnomorski vidi vlastivi Girskomu Krimu Samobutni stepovi floristichni kompleksi poshireni na plato ta pidnizhzhyah gori Opuk Yih originalnist i unikalnist zumovleni bagatstvom vidovogo ta cenotichnogo riznomanittya j znachnoyu kilkistyu seredzemnomorskih vidiv sered yakih bagato endemiv subendemiv ta reliktiv Poryad z harakternimi dlya rivninnogo Krimu tipami roslinnosti stepovim galofilnim chagarnikovim litoralnim i petrofilnim v Opuckomu zapovidniku poshireni j tipovo seredzemnomorski zokrema savanoyidi Voni utvoryuyutsya seredzemnomorskimi vidami z efemerami rozvitok yakih zumovlenij trivalimi posuhami ta deficitom vologi Tomilyari insha harakterna osoblivist roslinnogo pokrivu Opuckogo zapovidnika Ce ye ugrupovannya kserofitnih ta gemikserofitnih chagarnikiv chagarnichkiv napivchagarnichkiv u poyednanni z geoefemeroyidami ta malorichnimi travami sho prilucheni do kam yanisto shebenistih gruntiv Same do cih tipiv roslinnosti nalezhit i perevazhna bilshist endemichnih ta subendemichnih vidiv Z nih ye vuzkolokalnim endemikom gori Opuk Zagalom za floristichnim skladom Opuckij masiv bilshe tyazhiye do Girskogo Krimu nizh do zonalnih stepovih floristichnih kompleksiv rivninnoyi chastini pivostrova Raritetnij fond Opuckogo zapovidnika predstavlenij 23 vidami sudinnih roslin sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered nih machok zhovtij pivoniya tonkolista fialka bila drik skifskij morkivnicya uzberezhna asfodelina zhovta piznocvit ankarskij tyulpani dvokvitkovij ta Shrenka osinnik piznocvitovij shafran krimskij plodorizhka piramidalna ta sim vidiv kovili Sered vodorostej ohoronnij status maye lishe a sered lishajnikiv rochela vodorostepodibna ta Fauna Raritetna fauna zapovidnika nalichuye 32 vidi Ce rakopodibni krabi trav yanij i volohatij zhuki liksus katranovij meteliki mahaon podalirij zegris evfema avrora bila brazhnik horvatskij peretinchastokrili dolerus stepovij Dosit velikimi ye takozh populyaciyi raritetnih plazuniv zhovtopuza poloziv zhovtocherevogo ta chotirismugogo sho meshkayut u vapnyakovih rozshilinah ta rozsipishah Gora Opuk razom z Uzunlarskim ozerom ye miscem gnizduvannya ta zimivli bagatoh vidiv ridkisnih i znikomih ptahiv Ce baklan dovgonosij ogar chervona kachka balaban sokil sapsan boriviter stepovij zhuravel stepovij drohva hohitva lezhen zujok morskij vivsyanka chornogolova ta inshi Priberezhno akvalnij kompleks bilya misu Opuk vidneseno do vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya Sered ssavciv tut ohoronyayutsya tushkanchik velikij i thir stepovij V akvatoriyi Chornogo morya z vidiv zanesenih u Chervonu knigu Ukrayini traplyayutsya morskij konik dovgorilij piskarka sira morskij piven zhovtij biluga chornomorska Teritoriyi PZF sho vhodyat do skladu NPPNeridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do Opuckogo zapovidnika nalezhat i roztashovani za 4 kilometri vid berega Skeli korabli chornomorskij miniarhipelag Gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya PAK bilya misu Opuk ta ostroviv Skeli Korabli Yih dobre vidno z berega zi smugi suhodolu sho vidokremlyuye Koyaske ozero vid morya Ranishe u duzhe davni chasi ciyeyi peremichki ne isnuvalo a ozero yavlyalo soboyu zatoku Chornogo morya GalereyaOpuk Stina Opuckij prirodnij zapovidnik u veresni 2013 r Travneve cvitinnyaResursi InternetuOficijnij sajt Informaciya na sajti Ukrayina Inkognita Stepi Ukrayini PZF UkrayiniPrimitki