Опосуми

Не плутати з Посумові.

Опосумові (Didelphidae) — родина сумчастих ссавців з ряду Опосумоподібні (Didelphiformes).

Опосумові Період існування: ранній міоцен — сучасність
Опосум віргінський взимку
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Сумчасті (Marsupialia)
Надряд:	Америдельфи (Ameridelphia)
Ряд:	Опосумоподібні (Didelphimorphia) Gill, 1872
Родина:	Опосумові (Didelphidae) Gray, 1821
Вікісховище: Didelphidae

У складі родини — три підродини. Родина включає найдавніших сумчастих, які з'явилися в кінці крейдяного періоду і з тих пір майже не змінилися. Всі представники родини опосумів, що тепер живуть, населяють Америку та Австралію, хоча викопні форми відомі з третинних відкладень Європи.

Морфологія

Зубна формула
I5 C1 P3 M4
I4 C1 P3 M4

Розміри опосумів невеликі: довжина голови й тіла 250—500 мм, хвоста 210—535 мм, вага: 200—5500 грам. Мордочка витягнута і загострена. Хвіст цілком або тільки на кінці голий, хапальний, іноді в підставі потовщений відкладеннями жиру. Тіло покрите коротким, густим хутром, забарвлення якого може бути від сірого і жовтувато-бурого до чорного. Будова зубної системи, кінцівок, сумки свідчить про примітивність опосумів. Кінцівки у них укорочені, п'ятипалі; великий палець задньої кінцівки протиставив решті пальців і позбавлений кігтя. Задні лапи зазвичай розвинені сильніше передніх. Зубна формула архаїчна: повний ряд різців (по 5 на верхній щелепі і по 4 — на нижній), добре розвинені ікла і гострі корінні зуби, всього 50 зубів.

Поширення і біологія

Поширені опосуми від південного сходу Канади (Онтаріо) через східні штати США та у Аргентині. Зустрічаються також на Малих Антильських островах.

Опосуми — мешканці лісів, степів і напівпустель; зустрічаються як на рівнинах, так і в горах до 4000 м над рівнем моря. Більшість веде наземний або деревний спосіб життя, водяний опосум — напівводний. Активні у сутінках і вночі. Всеїдні або комахоїдні. Поза сезоном спаровування ведуть одиночний спосіб життя. Вагітність триває 12—13 діб, у виводку до 18—25 дитинчат. Лактаційний період продовжується 70—100 днів. Деякі опосуми виношують дитинчат в сумці, але у більшості вона відсутня. Дитинчата, що підросли, подорожують разом з матір'ю, тримаючись за шерсть на її спині. Статева зрілість наступає в 6—8-місячному віці; тривалість життя 5—8 років. Загалом опосуми відіграють у Новому Світі ту ж роль, що на інших материках — представники комахоїдних.

Поранений або сильно наляканий опосум падає, прикидаючись мертвим (стан танатозу). При цьому у нього скляніють очі, з рота тече піна, а анальні залози випускають неприємний запах. Ця уявна смерть часто врятовує опосумові життя — переслідувач, обнюхавши нерухоме тіло, зазвичай іде. Якийсь час опісля, опосум «оживає» і тікає. Через подібну поведінку в Північній Америці набув розповсюдження вираз «Зіграти в опосума» (англ. Playing possum).

Систематика

Дорослий і молодий Thylophorops lorenzinii у порівнянні з

Ряд і родина містять 18 родів і 126 сучасних видів.

• Родина Didelphidae
  • Підродина Caluromyinae
    • рід Caluromys
    • рід Caluromysiops
  • Підродина Glironiinae
    • рід Glironia
  • Підродина Didelphinae
    • рід Chacodelphys
    • рід Chironectes
    • рід Cryptonanus
    • рід Didelphis
    • рід Gracilinanus
    • рід Lestodelphys
    • рід Lutreolina
    • рід Marmosa
    • рід Marmosops
    • рід Metachirus
    • рід Monodelphis
    • рід Philander
    • рід Thylamys
    • рід Tlacuatzin
    • рід Mirandaia
    • рід †Mizquedelphys
  • Підродина Hyladelphinae
    • рід Hyladelphys
    • рід †Sairadelphys

Систематика викопних родин і родів: Didelphimorphia

Рід †Aenigmadelphys

Рід †Apistodon

Рід †Ghamidtherium

Рід †Iqualadelphis

Рід †Szalinia

Рід †Varalphadon

Родина †Derorhynchidae містить роди: †Coona, †Derorhynchus, †Pauladelphys, †Xenostylos

Родина Didelphidae містить такі викопні роди: †Cladodidelphys, †Dimerodon, †Eobrasilia, †Esteslestes, †Hesperocynus, †Hyperdidelphys, †Incadelphys, †Paradidelphys, †Sparassocynus, †Thylatheridium, †Thylophorops, †Tiulordia, †Zygolestes

Примітки

1. Карабута, О. Структурно-дериваційні типи зоолексем: неморфологічний спосіб творення // Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». — 2015. — Вип. XXII. — С. 25–27.
2. Додаток 1 до Ветеринарних вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин, репродуктивного матеріалу, та продуктів тваринного походження
3. Animal Scientists Thought Was Extinct in Area Spotted on Camera. Published Feb 14, 2024 at 11:33 AM EST
4. Вважали, що вони вимерли: вчені зафіксували на відео щіткохвостого опосума. // Автор: Віра Шурмакевич. 16.02.2024, 18:32
5. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 14.04.2021.

Джерела

• Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) (англ.)
• Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 93, 94. — . (англ.)
• Ronald M. Nowak Walker's Marsupials of the World. — JHU Press, 2005 (англ.)
• Siciliano Martina, L. 2013. "Didelphidae" (On-line), Animal Diversity Web (англ.)
• Дідельфії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.