Дмитро Платонович Онупрієнко 25 жовтня 1906 с Шупики Богуславська волость Канівський повіт Київська губернія Російська і

Дмитро Платонович Онупрієнко (25 жовтня 1906, с. Шупики, Богуславська волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Обухівського району, Київської області, Україна) — 22 листопада 1977, Москва) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943). Брав участь у радянсько-фінській та німецько-радянській війнах.

Дмитро Платонович Онупрієнко

Народження

25 жовтня 1906
Шупики

Смерть

22 листопада 1977 (71 рік)
Москва

Поховання

Кунцевський цвинтар

Країна

СРСР

Приналежність

Радянська армія

Освіта

Військова академія імені М. В. Фрунзе

Роки служби

1925—1957

Партія

КПРС

Звання

Генерал-лейтенант

Війни / битви

Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди

Медаль «За оборону Москви»

Онупрієнко Дмитро Платонович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 25 жовтня 1906 року в селі Шупики (нині Обухівського району, Київської області, Україна) у селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів школи. Працював на лісозаготівлях.

З 1925 року у РСЧА. Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1928 році закінчив Київське військове піхотне училище. Служив у прикордонних військах (у Західній Україні): у 1928—1932 — помічником начальника застави, командиром взводу та начальником застави у 23-му прикордонному загоні, у 1932—1935 — інструктором та старшим інструктором стройової підготовки 2-го прикордонного загону.

1938 року Військову академію імені М. В. Фрунзе. З листопада 1938 року — старший помічник начальника 1-го відділення Відділу навчальних закладів Головного управління прикордонних і внутрішніх військ НКВС, у березні 1939 — березні 1941 року — заступник начальника Головного управління конвойних військ НКВС.

Брав участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років на посаді заступника командира Особливого загону військ НКВС Північно-Західного фронту.

У березні—червні 1941 року — заступник начальника Управління оперативних військ НКВС, з червня 1941 року — начальник штабу Московського військового округу.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командир 6-ї гвардійської стрілецької дивізії (13-ї армії Центрального фронту) гвардії генерал-майор Д. П. Онупрієнко вміло організував форсування Дніпра 31 вересня 1943 року на ділянці села Теремці (Чорнобильський район Київська область). Дивізія розбила противника і форсувала річку Прип'ять в районі сіл Паришів і Ладижичі (Чорнобильський район Київської обл.) і оволоділа плацдармом. За час наступаючих боїв дивізією було захоплено в полон до 500 гітлерівців та знищено до 10000. Захоплено наступні трофеї: коней — 200, кулеметів — 254, гармат — 21, бронемашин — 2, авто легкових — 3, вантажівок — 30, тракторів — 2, мотоциклів — 16, рацій різних систем — 16, САУ «Фердинанд» — 3, та ще багато ворожої техніки знищено.

Після війни продовжував службу у Радянській армії. До 1952 року командував стрілецькими корпусами у Львівському, Закавказькому та Далекосхідному військових округах. У 1952 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова (нині — Військова академія Генерального штабу рф). Командував гірничо-стрілецьким корпусом (у Прикарпатському військовому окрузі).

З березня 1957 року генерал-лейтенант Д. П. Онупрієнко — у відставці. Мешкав у Москві.

Помер 22 листопада 1977 року. Похований на Кунцевському цвинтарі у Москві (ділянка № 10).

Звання та нагороди

За вміле командування дивізією та виявлені мужність та героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року гвардії генерал-майору Онупрієнку Дмитру Платоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 13496) та медалі «Золота Зірка» (№ 1787).

Також нагороджений:

ще одним орденом Леніна (15.11.1950);
5-ма орденами Червоного Прапора (2.01.1942; 14.07.1943; 21.07.1944; 6.11.1945; 26.10.1955);
орденом Кутузова І (27.06.1945) та II ступенів (6.04.1945);
орденом Суворова II ступеня (23.09.1943);
орденом Червоної Зірки (3.11.1944);
медалями.

Військові звання:

Генерал-майор (7.12.1942);
Генерал-лейтенант (27.06.1945).

Вшанування

Ім'я Дмитра Платоновича Онупрієнка присвоєне 6-й гвардійській стрілецькій дивізії, якою він командував. Також на його честь у місті Шостка Сумської області названо вулицю.

Джерела

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — Москва : Воениздат, 1988. — Т. 2. — С. 200. — 100 000 прим. — . (рос.)
Бої місцевого значення: 27-й стрілецький корпус. yarovenkosp.ucoz.ru. Процитовано 17 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Олександр Якубець Українці серед вищого командного складу збройних сил СРСР у роки німецько-радянської війни // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 90—106.
Український військово-історичний календар. Жовтень 2016 / За ред. Н. А. Агаєва, упорядник В. Р. Мараєв. — Київ : Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України, 2016. — С. 21.

Посилання

Генералы ркка и адмиралы рккф, 1941-1945 гг.: Онуприенко Дмитрий Платонович (1906—1977). 1941g.wordpress.com (рос.). Процитовано 17 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Відзначення 30-ї річниці Незалежності України та Дня Богуславської територіальної громади відбулось 24 серпня 2021 року на площі Ярослава Мудрого в місті Богуслав. sgu-boguslav.gov.ua. Соціально-гуманітарне управління виконавчого комітету Богуславської міської ради. 25 серпня 2021. оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 17 квітня 2023.