Микола Степанович Омелюсік (псевдо: «Поліщук») (7 (19) травня 1889, с. Ставки Полісся — 6 серпня 1970, Філадельфія, США) — український військовий діяч, генерал-хорунжий (в еміграції) армії УНР.
Микола Омелюсік | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Капітан (1917) Полковник Полковник | ||||||||
Загальна інформація | ||||||||
Народження | 7 (19) травня 1889 с. Ставки, Полісся, Російська імперія | |||||||
Смерть | 6 серпня 1990 (101 рік) Філадельфія, США | |||||||
Псевдо | «Шпак», «Поліщук» | |||||||
Військова служба | ||||||||
Роки служби | 1907—1917 1918—1920; 1943—1945 | |||||||
Приналежність | Україна | |||||||
Вид ЗС | РІА Армія УНР УПА | |||||||
Рід військ | піхота, артилерія | |||||||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна Друга світова війна | |||||||
Командування | ||||||||
командир гарматної бригади в армії УНР (1918) | ||||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||
Життєпис
Народився на Поліссі у селянській родині. Родом з Гродненської губернії, православного віросповідання.
Загальна освіта — початкова, домашня.
В армії Російської імперії
У 18-ти річному віці, у вересні 1907 року, добровільно поступив на військову службу, склавши іспити по наукам в обсязі загальної середньої освіти. Прослуживши 2 роки та здобувши унтер-офіцерське звання, у серпні 1909 року поступив в Іркутське військове училище, навчання в якому закінчив з відзнакою у серпні 1912 року та отримав офіцерський чин підпоручика (зі старшинством з 06.08.1911). Був направлений на службу в 53-й піхотний Волинський полк, займав посаду молодшого офіцера 15-ї роти.
Учасник Першої світової війни.
На початку війни був переведений до 11-ї артилерійської бригади 11-ї піхотної дивізії, у складі якої брав участь в бойових діях на Південно-Західному фронті.
Під час війни був підвищений в чині до поручика, потім до штабс-капітана. В лютому 1917 року одержав чин капітана (зі старшинством з 27.12.1916). Був нагороджений п’ятьма бойовими орденами Російської імперії.
Перші визвольні змагання
З кінця 1917 року — командир гарматної бригади в армії УНР. У травні 1919 року спільно з отаманом Володимиром Оскілком формував Волинську групу та 4-ту Холмську дивізію. З червня 1919 року — черговий отаман штабу Волинської групи (командир генерал В. Петрів), яка брала участь в боях на польському і більшовицькому фронтах. Влітку і восени 1920 року — у Діючій армії УНР.
Після інтернування армії УНР у листопаді 1920 року, перебував у таборі «Каліш».
В УПА
У роки Другої світової війни — учасник українського руху Опору. З травня 1943 року — в Українській Повстанській Армії. Очолював оперативний відділ Штаб Військової Округи «Заграва», з серпня 1943 року — начальник оперативного відділу Крайового Військового Штабу УПА-Північ.
В еміграції
Урядом УНР у вигнанні підвищений у ранзі до генерал-хорунжого.
Після 1945 року переїхав до Аргентини, але згодом емігрував до США. Помер у Філадельфії.
Автор нарису «УПА на Волині в 1943 році».
Нагороди
Російської імперії:
- Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» (1913)
- Орден Святої Анни 4-го ступеню з написом «За хоробрість» (ВН від 04.01.1915, стор. 18)
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеню з мечами та бантом (ВН від 13.02.1915, стор. 23)
- другий Орден Святого Станіслава 3-го ступеню з мечами та бантом (ВН від 31.08.1915, стор. 17)
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеню з мечами (ВН від 25.09.1915, стор. 16)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеню з мечами та бантом (ВН від 22.10.1916, стор. 44)
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
- (рос.) Офицеры РИА // Иркутское военное училище. Выпускники: — выпуск 1912 года (ВП от 06.08.1912, стр. 83). [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Див. Височайший Наказ від 03.02.1917, сторінка 10.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Список (по старшинству в чинах) генералам, штаб- и обер-офицерам и классным чиновникам 53 пехотного Волынского Генерал-Фельдмаршала Великого Князя Николая Николаевича полка (к 1-му января 1914 года); стр. 42: — Николай Степанович Омелюсик. [ 30 червня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Омелюсик Николай. [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) Онлайн библиотека «Царское Село» // Высочайшие Приказы по Военному Ведомству Российской Империи за 1912—1917 гг. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Наші в Аргентині [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Stepanovich Omelyusik psevdo Polishuk 7 19 travnya 1889 18890519 s Stavki Polissya 6 serpnya 1970 Filadelfiya SShA ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij v emigraciyi armiyi UNR Mikola Omelyusik Kapitan 1917 Polkovnik PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya7 19 travnya 1889 1889 05 19 s Stavki Polissya Rosijska imperiyaSmert6 serpnya 1990 1990 08 06 101 rik Filadelfiya SShAPsevdo Shpak Polishuk Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1907 1917 1918 1920 1943 1945Prinalezhnist UkrayinaVid ZSRIA Armiya UNR UPARid vijskpihota artileriyaVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Druga svitova vijnaKomanduvannyakomandir garmatnoyi brigadi v armiyi UNR 1918 Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya z mechami ta bantomOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya z napisom Za horobrist Medal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Voyennij hrest UNR ZhittyepisNarodivsya na Polissi u selyanskij rodini Rodom z Grodnenskoyi guberniyi pravoslavnogo virospovidannya Zagalna osvita pochatkova domashnya V armiyi Rosijskoyi imperiyi U 18 ti richnomu vici u veresni 1907 roku dobrovilno postupiv na vijskovu sluzhbu sklavshi ispiti po naukam v obsyazi zagalnoyi serednoyi osviti Prosluzhivshi 2 roki ta zdobuvshi unter oficerske zvannya u serpni 1909 roku postupiv v Irkutske vijskove uchilishe navchannya v yakomu zakinchiv z vidznakoyu u serpni 1912 roku ta otrimav oficerskij chin pidporuchika zi starshinstvom z 06 08 1911 Buv napravlenij na sluzhbu v 53 j pihotnij Volinskij polk zajmav posadu molodshogo oficera 15 yi roti Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Na pochatku vijni buv perevedenij do 11 yi artilerijskoyi brigadi 11 yi pihotnoyi diviziyi u skladi yakoyi brav uchast v bojovih diyah na Pivdenno Zahidnomu fronti Pid chas vijni buv pidvishenij v chini do poruchika potim do shtabs kapitana V lyutomu 1917 roku oderzhav chin kapitana zi starshinstvom z 27 12 1916 Buv nagorodzhenij p yatma bojovimi ordenami Rosijskoyi imperiyi Pershi vizvolni zmagannya Z kincya 1917 roku komandir garmatnoyi brigadi v armiyi UNR U travni 1919 roku spilno z otamanom Volodimirom Oskilkom formuvav Volinsku grupu ta 4 tu Holmsku diviziyu Z chervnya 1919 roku chergovij otaman shtabu Volinskoyi grupi komandir general V Petriv yaka brala uchast v boyah na polskomu i bilshovickomu frontah Vlitku i voseni 1920 roku u Diyuchij armiyi UNR Pislya internuvannya armiyi UNR u listopadi 1920 roku perebuvav u tabori Kalish V UPA U roki Drugoyi svitovoyi vijni uchasnik ukrayinskogo ruhu Oporu Z travnya 1943 roku v Ukrayinskij Povstanskij Armiyi Ocholyuvav operativnij viddil Shtab Vijskovoyi Okrugi Zagrava z serpnya 1943 roku nachalnik operativnogo viddilu Krajovogo Vijskovogo Shtabu UPA Pivnich V emigraciyi Uryadom UNR u vignanni pidvishenij u ranzi do general horunzhogo Pislya 1945 roku pereyihav do Argentini ale zgodom emigruvav do SShA Pomer u Filadelfiyi Avtor narisu UPA na Volini v 1943 roci NagorodiRosijskoyi imperiyi Medal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih 1913 Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenyu z napisom Za horobrist VN vid 04 01 1915 stor 18 Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenyu z mechami ta bantom VN vid 13 02 1915 stor 23 drugij Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenyu z mechami ta bantom VN vid 31 08 1915 stor 17 Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenyu z mechami VN vid 25 09 1915 stor 16 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenyu z mechami ta bantom VN vid 22 10 1916 stor 44 Primitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2017 ros Oficery RIA Irkutskoe voennoe uchilishe Vypuskniki vypusk 1912 goda VP ot 06 08 1912 str 83 27 chervnya 2021 u Wayback Machine Div Visochajshij Nakaz vid 03 02 1917 storinka 10 DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 ros Pamyati geroev Velikoj vojny 1914 1918 gg Spisok po starshinstvu v chinah generalam shtab i ober oficeram i klassnym chinovnikam 53 pehotnogo Volynskogo General Feldmarshala Velikogo Knyazya Nikolaya Nikolaevicha polka k 1 mu yanvarya 1914 goda str 42 Nikolaj Stepanovich Omelyusik 30 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Pamyati geroev Velikoj vojny 1914 1918 gg Omelyusik Nikolaj 29 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Onlajn biblioteka Carskoe Selo Vysochajshie Prikazy po Voennomu Vedomstvu Rossijskoj Imperii za 1912 1917 gg 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaNashi v Argentini 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Armiyi UNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro voyaka abo voyachku UPA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi