Олі́мпія Борона́т (італ. Olimpia Boronat, пол. Olimpja Boronat, у деяких джерелах зустрічається написання прізвища «Баронат»; 25 березня 1867, Генуя — 24 жовтня 1933, Варшава) — оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), видатна представниця італійської вокальної школи. Завдяки активній гастрольній діяльності була добре відома в Російській імперії, зокрема, багато разів виступала в українських містах.
Олімпія Боронат | |
---|---|
Olimpia Boronat | |
Основна інформація | |
Дата народження | 25 березня 1867 |
Місце народження | Генуя |
Дата смерті | 24 жовтня 1933 (66 років) |
Місце смерті | Варшава |
Роки активності | з 1886 |
Громадянство | Італія, Польща |
Професія | оперна співачка |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Діти | d |
Біографія
Олімпія Боронат народилася 25 березня 1867 року в Генуї у сім'ї італійського військового. Навчалася у Міланській консерваторії, дебютувала у 1889 році в Неаполі. Виступала на багатьох оперних сценах в Італії (зокрема, у театрі «Ла Скала»), в Іспанії, в кількох країнах Південної Америки.
Перший її виступ на теренах Російської імперії відбувся в Одесі у сезоні 1890/1891 років. У наступному сезоні Олімпія Боронат гастролювала в Санкт-Петербурзі. У 1893 році вийшла заміж за польського аристократа, графа Адама Вітольда Ржевуського (1869–1939) і тимчасово припинила виступи. Знову повернулася на сцену у 1902 році, вже будучи матір'ю двох синів і трьох дочок; деякий час співпрацювала з оперною трупою Санкт-Петербурзької консерваторії. Маєтки чоловіка тісно поєднали її з Україною. До 1914 року співачка регулярно і з великим успіхом виступала у Києві (зокрема, на сценах Міського театру та «Шато-де-Фльор»), Одесі, Харкові.
З 1914 року утримувала школу співу у Варшаві. Востаннє виступила на сцені 1922 року у благодійному концерті.
Померла у Варшаві 24 жовтня 1933 року, похована на Повонзківському цвинтарі.
Творчість
Олімпія Боронат являла своїм співом яскравий приклад італійського бельканто, надаючи в оперних виступах перевагу вокальній майстерності над акторською грою.
Найкращі партії:
- Розіна («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні);
- Джульєтта («Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно);
- Віолетта («Травіата» Джузеппе Верді);
- Ельвіра («Пуритани» Вінченцо Белліні);
- Офелія («Гамлет» Амбруаза Тома).
Співаючи в Росії партію Розіни, часто використовувала як вставний номер романс Олександра Аляб'єва «Соловей».
«Великим успіхом користувалися майже щорічні гастролі відомої співачки, колоратурного сопрано Олімпії Боронат. Італійка за походженням, вона була не лише співачкою, але й поміщицею Київської губернії. Хто її бачив в 1911–1913 роках, був вражений, коли в «Севільському цирульнику» на сцену «випорхувала» Розіна, квадратна дама вагою ніяк не менше ста кілограмів (шести пудів з лишком). Та дуже швидко глядача відводив убік слухач. Останній перемагав і з піднесеною увагою слухав знаменитого аляб'євського «Солов'я», не помічаючи багатьох покалічених уславленою італійкою російських слів. А чи можна забути «зворушливу» картину, коли в «Травіаті» велетенськи могутня Віолетта — Боронат умирає від злих сухот. Комічність сцени звертала на себе увагу дуже ненадовго, — вокальна майстерність артистки змушувала вірити в неможливу правдивість ситуації». |
Примітки
- Пружанский А.М. Отечественные певцы. 1755–1917. Часть первая. — С.50.
- . Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- Григор'єв Григорій. У старому Києві. – С. 130, 131.
Література
- Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. Часть первая. — Москва: Сов. Композитор, 1991. — С.50, 51.(рос.)
- Левик С. Ю. Записки оперного певца. 2-е изд. — Москва: Искусство, 1962. — С.137–139.(рос.)
- Григор'єв Григорій. У старому Києві: Спогади. — К.: Радянський письменник, 1961. — С.130, 131.
Посилання
- Звезда из прошлого — Олимпия Боронат (рос.)
- Арія Ельвіри з опери «Пуритани» у виконанні Олімпії Боронат
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oli mpiya Borona t ital Olimpia Boronat pol Olimpja Boronat u deyakih dzherelah zustrichayetsya napisannya prizvisha Baronat 25 bereznya 1867 Genuya 24 zhovtnya 1933 Varshava operna spivachka liriko koloraturne soprano vidatna predstavnicya italijskoyi vokalnoyi shkoli Zavdyaki aktivnij gastrolnij diyalnosti bula dobre vidoma v Rosijskij imperiyi zokrema bagato raziv vistupala v ukrayinskih mistah Olimpiya BoronatOlimpia BoronatZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya25 bereznya 1867 1867 03 25 Misce narodzhennyaGenuyaData smerti24 zhovtnya 1933 1933 10 24 66 rokiv Misce smertiVarshavaRoki aktivnostiz 1886GromadyanstvoItaliya PolshaProfesiyaoperna spivachkaSpivackij golossopranoInstrumentivokal d DitidBiografiyaOlimpiya Boronat narodilasya 25 bereznya 1867 roku v Genuyi u sim yi italijskogo vijskovogo Navchalasya u Milanskij konservatoriyi debyutuvala u 1889 roci v Neapoli Vistupala na bagatoh opernih scenah v Italiyi zokrema u teatri La Skala v Ispaniyi v kilkoh krayinah Pivdennoyi Ameriki Pershij yiyi vistup na terenah Rosijskoyi imperiyi vidbuvsya v Odesi u sezoni 1890 1891 rokiv U nastupnomu sezoni Olimpiya Boronat gastrolyuvala v Sankt Peterburzi U 1893 roci vijshla zamizh za polskogo aristokrata grafa Adama Vitolda Rzhevuskogo 1869 1939 i timchasovo pripinila vistupi Znovu povernulasya na scenu u 1902 roci vzhe buduchi matir yu dvoh siniv i troh dochok deyakij chas spivpracyuvala z opernoyu trupoyu Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi Mayetki cholovika tisno poyednali yiyi z Ukrayinoyu Do 1914 roku spivachka regulyarno i z velikim uspihom vistupala u Kiyevi zokrema na scenah Miskogo teatru ta Shato de Flor Odesi Harkovi Z 1914 roku utrimuvala shkolu spivu u Varshavi Vostannye vistupila na sceni 1922 roku u blagodijnomu koncerti Pomerla u Varshavi 24 zhovtnya 1933 roku pohovana na Povonzkivskomu cvintari TvorchistOlimpiya Boronat yavlyala svoyim spivom yaskravij priklad italijskogo belkanto nadayuchi v opernih vistupah perevagu vokalnij majsternosti nad aktorskoyu groyu Najkrashi partiyi Rozina Sevilskij cirulnik Dzhoakkino Rossini Dzhulyetta Romeo i Dzhulyetta Sharlya Guno Violetta Traviata Dzhuzeppe Verdi Elvira Puritani Vinchenco Bellini Ofeliya Gamlet Ambruaza Toma Spivayuchi v Rosiyi partiyu Rozini chasto vikoristovuvala yak vstavnij nomer romans Oleksandra Alyab yeva Solovej Velikim uspihom koristuvalisya majzhe shorichni gastroli vidomoyi spivachki koloraturnogo soprano Olimpiyi Boronat Italijka za pohodzhennyam vona bula ne lishe spivachkoyu ale j pomishiceyu Kiyivskoyi guberniyi Hto yiyi bachiv v 1911 1913 rokah buv vrazhenij koli v Sevilskomu cirulniku na scenu viporhuvala Rozina kvadratna dama vagoyu niyak ne menshe sta kilogramiv shesti pudiv z lishkom Ta duzhe shvidko glyadacha vidvodiv ubik sluhach Ostannij peremagav i z pidnesenoyu uvagoyu sluhav znamenitogo alyab yevskogo Solov ya ne pomichayuchi bagatoh pokalichenih uslavlenoyu italijkoyu rosijskih sliv A chi mozhna zabuti zvorushlivu kartinu koli v Traviati veletenski mogutnya Violetta Boronat umiraye vid zlih suhot Komichnist sceni zvertala na sebe uvagu duzhe nenadovgo vokalna majsternist artistki zmushuvala viriti v nemozhlivu pravdivist situaciyi PrimitkiPruzhanskij A M Otechestvennye pevcy 1755 1917 Chast pervaya S 50 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 Grigor yev Grigorij U staromu Kiyevi S 130 131 LiteraturaPruzhanskij A M Otechestvennye pevcy 1750 1917 Slovar Chast pervaya Moskva Sov Kompozitor 1991 S 50 51 ros Levik S Yu Zapiski opernogo pevca 2 e izd Moskva Iskusstvo 1962 S 137 139 ros Grigor yev Grigorij U staromu Kiyevi Spogadi K Radyanskij pismennik 1961 S 130 131 PosilannyaZvezda iz proshlogo Olimpiya Boronat ros Ariya Elviri z operi Puritani u vikonanni Olimpiyi Boronat