Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Олімпія» (фр. Olympia (Manet)) — твір з оголеною жіночою натурою французького художника Едуара Мане (1832—1883), виконаний 1863 року.
| фр. Olympia (Manet) | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Едуар Мане |
| Час створення: | 1863 |
| Розміри: | 130,5 × 190 см |
| Висота: | 130,5±0,1 см |
| Ширина: | 191±1 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | ню[2] |
| Зберігається: | Париж, Франція |
| Музей: | Музей д'Орсе |
 Олімпія у Вікісховищі | |
Передісторія
До 1863 року Едуар Мане встиг створити картину «Сніданок на траві», котра демонструвала оточенню і художнім колам в Парижі народження нової художньої індивідуальності.
Вивчення картин старих майстрів і їх композицій самим Мане мало свій відбиток в цьому творі. Так, прихильники старих майстрів і італійського відродження могли розпізнати алюзії й посилання до творів Джорджоне. Тим смішнішими на цьому тлі були галас буржуазної публіки і ганьба у відгуках прихильників академізму з їх демонстративним захистом художніх традицій і академічних схем у композиціях.
Нові пошуки в творчості привели Едуара Мане до створення ще одного твору, в котрому є теж посилання до уславлених композицій минулого — до небесної Венери Джорджоне і до більш реальної «Венери Урбінської» Тиціана.
Про створення картини «Олімпія» дещо відомо зі споминів сучасників. Е. Базір записав —
.(Мане) задумав і виконав «Олімпію» у рік власного одруження (1863), але виставив її тільки у 1865 році. Незважаючи на умови прихильників, він довго вагався (з рішенням). Насмілитися — всупереч усім умовностям, подати голу жінку на неприбраному ліжку… подати без прикрас живе тіло і причепурене (косметикою) обличчя цієї моделі, що розляглася поперед нами, не приховавши все це давньогрецьким чи римським нагадуванням… Це було настільки сміливо, що він довго не насмілювався оприлюднити «Олімпію»…
Можливі моделі
Едуар Мане був прихильником привабливих жінок і не готувався стати ченцем або аскетом. Відомо, що він роками приховував свою пристрасть до Сюзанни Ленгофф, до Берти Морізо, але приваблювали його не лише вони.
Серед можливих моделей для картини «Олімпія» називають перш за все Вікторину Дьє, більш відому як Вікторина Меран. Вікторина народилась в Парижі в бідній родині, її батько, Жан-Луї Меран, був гравером. У віці 17 років вона стала жіночою моделлю у студії художника (1815—1879). Едуара Мане важко назвати учнем Тома Кутюра, настільки мало він узяв від фахового художника, а стосунки з ним склалися погано через важкуватий характер обох, а закінчились розривом. Мане міг познайомитись з Вікториною під час відвідин класів в майстерні Кутюра.
Знайомству з Вікториною міг посприяти і бельгійський художник Альфред Стівенс (1823—1906), котрий працював в Парижі і мав власну студію на тій же вулиці, де з батьками мешкала молоденька модель. Вікторина Меран підробляла в студії Альфреда Стівенса і це вона позувала для картини Стівенса «Паризький сфінкс».
Мане (через конфлікти з Кутюром) шукав модель попри майстерні Кутюра і Альфред Стівенс, що давав поради Едуару (молодшому художнику на десять років), міг посприяти як їх знайомству, так і допомогти з іспанським реквізитом. Серед перших костюмованих картин Мане — «Вікторина Меран у костюмі еспади» (1862 р.) Художник працюватиме з Вікториною як з моделлю з 1862 до 1875 року. Вона була головним персонажем таких картин Мане як «Вулична співачка», «Сніданок на траві», «Вокзал Сен Лазар». Причепурений і дещо змінений образ Вікторини Меран розпізнають і в картині «Олімпія». У рік створення картини їй було дев'ятнадцять.
Сучасники вказували ще на одну модель. Нею була красуня і актриса маленького паризького театра Маргеріта Булланже. Краса дівчини була такою, що на неї звернув увагу французький імператор Наполеон III і зробив її своєю коханкою. Але навряд чи коханка імператора могла би позувати для картини невизнаного офіційно художника, нехай і паризького.
У картині «Олімпія» присутні декілька прагнень Едуара Мане: спробувати себе в новій композиції, побути в ролі того ж Тиціана (свого часу він робив копію «Венери Урбінської»), вибороти нарешті визнання і успіх як художник і заробити грошей. Композицію він розробив у маленькій акварелі, котра збережена і продана пізніше у Нью-Йорк. В акварелі і в малюнку олівцем образ молодої моделі ще більш сумний і тривожний, ніж він стане в закінченій картині.
Опис твору
Молода жінка лежить на погано прибраному ліжку і обернулась до глядача. Вона в періоді першого жіночого розквіту, якщо враховувати, що Вікторині в місяці створення картини було дев'ятнадцять. Відкинувши сором, це визнає і сама модель, перебуваючи в спокійній позі, хоча прикрила долонею лише одне місце на власному тілі. Пані вже зі старанною, хоча і простою зачіскою, прикрашеною живою квіткою. Старанно відтворені ювелірні прикраси — чорна стрічка на шиї з перлинкою, сережки з подібними перлинками та золотий браслет із рухливою подвіскою. Але художник свідомо провокував глядача (і можливого майбутнього покупця) оголеністю моделі і чорним котом у правому куті картини. Якщо Мане рахувався з композицією Тиціана в картині «Венера Урбінська», то чорний кіт в «Олімпії» був замінником песика в картині венеційця.
Молода жінка лежить на зім'ятому, жовтому покривалі, затканому дрібними квітами. Це робить світлішим і теплим перший план картини на відміну від тла з помпезними буржуазними шпалерами, важкими зеленими завісами і чорношкірою служницею. Вона підносить букет квітів, як свідоцтво поклоніння чергового клієнта. Контрастом між цією ознакою поклоніння є сумне обличчя молодої особи, більш помітне в підготовчій акварелі.
Композиції в офортах Е. Мане
-
![image]()
-
![image]()
Приватна збірка
Картину, виставлену на Паризькому салоні 1865 року, буржуазна критика і публіка не прийняли. Розпочались скандал і цькування художника в друкованих виданнях. Картину з нейтральною і непровокативною назвою сприйняли як ляпас буржуазній пристойності. Були відвідувачі, що загрожували потрощити картину власним парасольками.
Картини Едуара Мане не продавались і живопис не приносив художникові ні визнання, ні прибутків. Не була проданою і картина «Олімпія». Аби популяризувати власні картини і тим сприяти їх продажу, Едуар Мане звернувся до техніки офорту. В техніці офорту він повторить і низку непроданих творів, серед них і варіанти «Олімпії».
Подальша доля картини
Картина «Олімпія» залишалась непроданою до смерті художника, хоча про неї знали. За невелику грошову суму у родини Мане її придбали прихильники художника вже по смерті митця. Картину передали у національний музей Лувр, але її передали на збереження у Люксембурзький музей. Лише 1907 року картину передали у Лувр, бо в справу особисто втрутився тодішній прем'єр-міністр Франції Клемансо. В друкованих виданнях знову підняли галас, але прем'єр-міністр Франції свого наказу не спростував. Після створення експозиції музею д'Орсе, що є відділком музею Лувр, картину передали туди.
Див. також
Примітки
- Make Lists, Not War — 2013.
- JocondeLab — 2014.
- Эдуард Мане. Жизнь. Письма. Воспоминания. Критика современников / Составитель Прокофьев В. Н., пер. с франц. Пахомовой Т. М. — Москва : Искусство, 1965. — С. 78. (рос.)
- Чегодаев, 1985.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Чегодаев А. Д. Эдуард Мане. — Москва : Искусство, 1985. — 404 с. (рос.)
- Западно-европейское искусство второй половины XIX века: Сборник статей. — Москва : Искусство, 1975. — 208 с. (рос.)
- Русаков Юрий Александрович. Сто офортов XVI—XIX веков из собрания Государственного Эрмитажа: Альбом. — Ленингорад, Москва : Советский художник, 1964. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olimpiya fr Olympia Manet tvir z ogolenoyu zhinochoyu naturoyu francuzkogo hudozhnika Eduara Mane 1832 1883 vikonanij 1863 roku Olimpiyafr Olympia Manet Tvorec Eduar ManeChas stvorennya 1863Rozmiri 130 5 190 smVisota 130 5 0 1 smShirina 191 1 smMaterial oliya na polotniZhanr nyu 2 Zberigayetsya Parizh FranciyaMuzej Muzej d Orse Olimpiya u VikishovishiPeredistoriyaDo 1863 roku Eduar Mane vstig stvoriti kartinu Snidanok na travi kotra demonstruvala otochennyu i hudozhnim kolam v Parizhi narodzhennya novoyi hudozhnoyi individualnosti Vivchennya kartin starih majstriv i yih kompozicij samim Mane malo svij vidbitok v comu tvori Tak prihilniki starih majstriv i italijskogo vidrodzhennya mogli rozpiznati alyuziyi j posilannya do tvoriv Dzhordzhone Tim smishnishimi na comu tli buli galas burzhuaznoyi publiki i ganba u vidgukah prihilnikiv akademizmu z yih demonstrativnim zahistom hudozhnih tradicij i akademichnih shem u kompoziciyah Novi poshuki v tvorchosti priveli Eduara Mane do stvorennya she odnogo tvoru v kotromu ye tezh posilannya do uslavlenih kompozicij minulogo do nebesnoyi Veneri Dzhordzhone i do bilsh realnoyi Veneri Urbinskoyi Ticiana Pro stvorennya kartini Olimpiya desho vidomo zi spominiv suchasnikiv E Bazir zapisav Mane zadumav i vikonav Olimpiyu u rik vlasnogo odruzhennya 1863 ale vistaviv yiyi tilki u 1865 roci Nezvazhayuchi na umovi prihilnikiv vin dovgo vagavsya z rishennyam Nasmilitisya vsuperech usim umovnostyam podati golu zhinku na nepribranomu lizhku podati bez prikras zhive tilo i prichepurene kosmetikoyu oblichchya ciyeyi modeli sho rozlyaglasya popered nami ne prihovavshi vse ce davnogreckim chi rimskim nagaduvannyam Ce bulo nastilki smilivo sho vin dovgo ne nasmilyuvavsya oprilyudniti Olimpiyu Mozhlivi modeliPogruddya Margeriti Bullanzhe skulptor Karre Bellez Albert Ernest Eduar Mane buv prihilnikom privablivih zhinok i ne gotuvavsya stati chencem abo asketom Vidomo sho vin rokami prihovuvav svoyu pristrast do Syuzanni Lengoff do Berti Morizo ale privablyuvali jogo ne lishe voni Sered mozhlivih modelej dlya kartini Olimpiya nazivayut persh za vse Viktorinu Dye bilsh vidomu yak Viktorina Meran Viktorina narodilas v Parizhi v bidnij rodini yiyi batko Zhan Luyi Meran buv graverom U vici 17 rokiv vona stala zhinochoyu modellyu u studiyi hudozhnika 1815 1879 Eduara Mane vazhko nazvati uchnem Toma Kutyura nastilki malo vin uzyav vid fahovogo hudozhnika a stosunki z nim sklalisya pogano cherez vazhkuvatij harakter oboh a zakinchilis rozrivom Mane mig poznajomitis z Viktorinoyu pid chas vidvidin klasiv v majsterni Kutyura Znajomstvu z Viktorinoyu mig pospriyati i belgijskij hudozhnik Alfred Stivens 1823 1906 kotrij pracyuvav v Parizhi i mav vlasnu studiyu na tij zhe vulici de z batkami meshkala molodenka model Viktorina Meran pidroblyala v studiyi Alfreda Stivensa i ce vona pozuvala dlya kartini Stivensa Parizkij sfinks Mane cherez konflikti z Kutyurom shukav model popri majsterni Kutyura i Alfred Stivens sho davav poradi Eduaru molodshomu hudozhniku na desyat rokiv mig pospriyati yak yih znajomstvu tak i dopomogti z ispanskim rekvizitom Sered pershih kostyumovanih kartin Mane Viktorina Meran u kostyumi espadi 1862 r Hudozhnik pracyuvatime z Viktorinoyu yak z modellyu z 1862 do 1875 roku Vona bula golovnim personazhem takih kartin Mane yak Vulichna spivachka Snidanok na travi Vokzal Sen Lazar Prichepurenij i desho zminenij obraz Viktorini Meran rozpiznayut i v kartini Olimpiya U rik stvorennya kartini yij bulo dev yatnadcyat Suchasniki vkazuvali she na odnu model Neyu bula krasunya i aktrisa malenkogo parizkogo teatra Margerita Bullanzhe Krasa divchini bula takoyu sho na neyi zvernuv uvagu francuzkij imperator Napoleon III i zrobiv yiyi svoyeyu kohankoyu Ale navryad chi kohanka imperatora mogla bi pozuvati dlya kartini neviznanogo oficijno hudozhnika nehaj i parizkogo U kartini Olimpiya prisutni dekilka pragnen Eduara Mane sprobuvati sebe v novij kompoziciyi pobuti v roli togo zh Ticiana svogo chasu vin robiv kopiyu Veneri Urbinskoyi viboroti nareshti viznannya i uspih yak hudozhnik i zarobiti groshej Kompoziciyu vin rozrobiv u malenkij akvareli kotra zberezhena i prodana piznishe u Nyu Jork V akvareli i v malyunku olivcem obraz molodoyi modeli she bilsh sumnij i trivozhnij nizh vin stane v zakinchenij kartini Opis tvoruMoloda zhinka lezhit na pogano pribranomu lizhku i obernulas do glyadacha Vona v periodi pershogo zhinochogo rozkvitu yaksho vrahovuvati sho Viktorini v misyaci stvorennya kartini bulo dev yatnadcyat Vidkinuvshi sorom ce viznaye i sama model perebuvayuchi v spokijnij pozi hocha prikrila doloneyu lishe odne misce na vlasnomu tili Pani vzhe zi starannoyu hocha i prostoyu zachiskoyu prikrashenoyu zhivoyu kvitkoyu Staranno vidtvoreni yuvelirni prikrasi chorna strichka na shiyi z perlinkoyu serezhki z podibnimi perlinkami ta zolotij braslet iz ruhlivoyu podviskoyu Ale hudozhnik svidomo provokuvav glyadacha i mozhlivogo majbutnogo pokupcya ogolenistyu modeli i chornim kotom u pravomu kuti kartini Yaksho Mane rahuvavsya z kompoziciyeyu Ticiana v kartini Venera Urbinska to chornij kit v Olimpiyi buv zaminnikom pesika v kartini venecijcya Moloda zhinka lezhit na zim yatomu zhovtomu pokrivali zatkanomu dribnimi kvitami Ce robit svitlishim i teplim pershij plan kartini na vidminu vid tla z pompeznimi burzhuaznimi shpalerami vazhkimi zelenimi zavisami i chornoshkiroyu sluzhniceyu Vona pidnosit buket kvitiv yak svidoctvo pokloninnya chergovogo kliyenta Kontrastom mizh ciyeyu oznakoyu pokloninnya ye sumne oblichchya molodoyi osobi bilsh pomitne v pidgotovchij akvareli Kompoziciyi v ofortah E ManeE Mane Olimpiya variant v oforti 1867 r Nyu Jorkska publichna biblioteka Privatna zbirka Kartinu vistavlenu na Parizkomu saloni 1865 roku burzhuazna kritika i publika ne prijnyali Rozpochalis skandal i ckuvannya hudozhnika v drukovanih vidannyah Kartinu z nejtralnoyu i neprovokativnoyu nazvoyu sprijnyali yak lyapas burzhuaznij pristojnosti Buli vidviduvachi sho zagrozhuvali potroshiti kartinu vlasnim parasolkami Kartini Eduara Mane ne prodavalis i zhivopis ne prinosiv hudozhnikovi ni viznannya ni pributkiv Ne bula prodanoyu i kartina Olimpiya Abi populyarizuvati vlasni kartini i tim spriyati yih prodazhu Eduar Mane zvernuvsya do tehniki ofortu V tehnici ofortu vin povtorit i nizku neprodanih tvoriv sered nih i varianti Olimpiyi Podalsha dolya kartiniKartina Olimpiya zalishalas neprodanoyu do smerti hudozhnika hocha pro neyi znali Za neveliku groshovu sumu u rodini Mane yiyi pridbali prihilniki hudozhnika vzhe po smerti mitcya Kartinu peredali u nacionalnij muzej Luvr ale yiyi peredali na zberezhennya u Lyuksemburzkij muzej Lishe 1907 roku kartinu peredali u Luvr bo v spravu osobisto vtrutivsya todishnij prem yer ministr Franciyi Klemanso V drukovanih vidannyah znovu pidnyali galas ale prem yer ministr Franciyi svogo nakazu ne sprostuvav Pislya stvorennya ekspoziciyi muzeyu d Orse sho ye viddilkom muzeyu Luvr kartinu peredali tudi Div takozhRealizm ImpresionizmPrimitkiMake Lists Not War 2013 d Track Q97309629 JocondeLab 2014 d Track Q29633776 Eduard Mane Zhizn Pisma Vospominaniya Kritika sovremennikov Sostavitel Prokofev V N per s franc Pahomovoj T M Moskva Iskusstvo 1965 S 78 ros Chegodaev 1985 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chegodaev A D Eduard Mane Moskva Iskusstvo 1985 404 s ros Zapadno evropejskoe iskusstvo vtoroj poloviny XIX veka Sbornik statej Moskva Iskusstvo 1975 208 s ros Rusakov Yurij Aleksandrovich Sto ofortov XVI XIX vekov iz sobraniya Gosudarstvennogo Ermitazha Albom Leningorad Moskva Sovetskij hudozhnik 1964 ros