Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на Вживання зовнішніх по

Ольмінський Михайло Степанович

Ольмінський Михайло Степанович
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Вживання у цій статті не відповідає щодо розділу «Посилання». Будь ласка, удоскональте цю статтю шляхом вилучення або шляхом вилучення зовнішніх посилань, які є , та конвертуйте корисні посилання у вигляді у відповідній частині тексту статті. (березень 2021)
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (березень 2021)

Михайло Степа́нович Ольмі́нський (справжнє прізвище Олекса́ндров; 3 [15] жовтня 1863, Воронеж — 8 травня 1933, Москва) — діяч російського революційного (народницького та більшовицького) руху, публіцист, історик, літературний критик, літературознавець та історик літератури. Очільник Товариства старих більшовиків у 1922—1931 роках, голова Істпарту (Комісії з історії Жовтневої революції та РКП) в 1920—1928 роках. Як літературознавець займався переважно творчістю Салтикова-Щедріна. Член ЦК РКП(б) в 1921—1924 роках.

Михайло Степанович Ольмінський
Михаил Степанович Александров
image
Михайло Степанович Ольмінський
Нині на посаді
Народився3 (15) жовтня 1863(1863-10-15)
Воронеж, image Російська імперія
Помер8 травня 1933(1933-05-08) (69 років)
Москва, image СРСР
ПохованийНекрополь біля Кремлівської стіни
Відомий якРеволюціонер, публіцист, історик Компартії, літературний критик, літературознавець
Місце роботиІнститут марксизму-ленінізму
Громадянствоimage Російська імперія → image СРСР
ОсвітаВоронезька чоловіча гімназія
Alma materd
Політична партіяРСДРП/РСДРП(б)/РКП(б)/ВКПБ(б)
У шлюбі зQ44664207?
image Роботи у Вікіджерелах
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Воронежі, дитинство пройшло в селі Підсереднє Бірюцького повіту Воронезької губернії. Восени 1873 року розпочав навчання в Воронезькій гімназії. 1879 року, за зберігання революційної нелегальної літератури він був виключений з гімназії і з допомогою родичів матері, що жили в Петербурзі, був прийнятий в 7-ю петербурзьку гімназію. У 1881 році повернувся до Воронежа, продовжив навчання і в 1883 році закінчив Воронезьку гімназію. Того ж року вступив на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. 1884 року вступив до народовольського «Союзу молоді». 1885 року заарештований, на засланні в Воронежі У 1887—1889 роках відбував військову повинність.

Повернувся до Петербурга 1890 року, 1891 року був одним із засновників «Групи народовольців».1894 року знов заарештований, близько 5 років провів в одиночній камері, 1898 року засланий до Олекминська Якутської області. Того ж року вступає до лав РСДРП. Під час перебування на засланні почав літературну діяльність, псевдонім «Ольмінський» був похідним від назви місця заслання. Після закінчення заслання пробув кілька місяців в Росії, а в лютому 1904 виїхав до Швейцарії, де приєднався до більшовиків, працював під керівництвом В. І. Леніна в редакціях газет «Вперед» і «Пролетар».

image
Ольмінський в 1905 році

Наприкінці 1905 року повертається до Петербурга і стає членом редакції більшовицьких газет «Нове життя», «Хвиля», «Казарма». У 1907—1908 роках вів революційну роботу в Баку, з 1909 року — в Петербурзі. У 1911—1914 роках член редакції газет «Зоря», «Правда», журналу «Просвіта». 1915 року в Саратові є редактором єдиного в імперії легального більшовицького видання — «Нашої газети». З 1916 року член Московського обласного бюро РСДРП, редактор профспілкового журналу «Голос друкованої праці».

Після Лютневої революції 1917 року — один з редакторів московської більшовицької газети «Соціал-демократ», потім в Петрограді співробітничав в «Правді», член Бюро ЦК РСДРП (б). У березні 1917 член Московського комітету РСДРП (б). Делегат і один з очільників VI з'їзду РСДРП (б). Активний учасник боротьби за Радянську владу в Москві, член Замоскворецкого ВРК. З грудня 1917 член колегії Наркомфіну. Обраний до Установчих зборів від Тамбовського та Московського губернського округів.

Наприкінці 1918 року виникла дискусія навколо діяльності ВНК. 25 грудня 1918 року ЦК РКП (б) обговориюва нове положення про ВЧК. Ініціаторами дискусії були Бухарін, Ольмінський та Петровський, які критикували «повновладдя організації, що ставить себе не тільки вище Рад, а й вище за саму партію».

У 1918—1920 роках член редколегії «Правди», з 1918 року професор Соціалістичної академії, член бригади лекторів в агітпоїздах ВЦВК та агітпотязі «Жовтнева революція». Делегат 2-го конгресу Комінтерну (1920).

Організатор і керівник Істпарту, комісії Держвидава РРФСР, яка займалася збиранням, обробкою та виданням матеріалів із історії Партії та Революції. Очолював Істпарт у 1920—1928 рр. Через свою діяльність на цій посаді зазнав критики з боку Льва Троцького, який відніс його до членів «Сталінської школи фальсифікацій».

Голова Товариства старих більшовиків з моменту його утворення в 1922 році. 1931 року Ольмінського на цій посаді було замінено О. Ярославським. Засновник і редактор часопису «Пролетарська революція», присвяченого історії комуністичного руху та революційних подій. Після того, як Істпарт був у серпні 1928 року приєднаний до Інституту В. І. Леніна, стає членом дирекції Інституту. Видавець творів В. І. Леніна та Г. В. Плеханова, документів з історії партії, мемуарів учасників революційної боротьби, дослідник історії партії і революційного руху в Росії. Ініціатор перевидання протоколів минулих партійних з'їздів та конференцій, а також комплектів партійних газет.

Автор публіцистичних, історичних, літературознавчих праць та спогадів. Як літературний критик особливу увагу приділяв творчості М. Є. Салтикова-Щедріна, пропагував літературну спадщину О. С. Пушкіна, М. О. Некрасова, М. Г. Чернишевського. З 1926 по 1929 роки — член редакції журналу «На літературному посту», друкованого органу РАПП. З 1932 року голова редакційної комісії з видання творів Салтикова-Щедріна.

Помер 1933 року, його прах поховано в Кремлівській стіни.

Дружина — Олександрова-Жак, Катерина Михайлівна (1864—1943), член ЦК РСДРП в 1904—1905 роках.

Твори

(рос.)

  • Свобода Друку — Санкт-Петербург, 1906.
  • Три роки в одиночній тюрмі. Петроград, 1917.
  • З минулого. Москва, 1919.
  • 1915—1916 рр. (Статті до революції). — Москва, 1926.
  • 1917 рік: повна збірка статей із «Правди» та «Соціял-демократа». — Москва, 1926.
  • Про друк. Ленінград, 1926.
  • З питань літератури. Ленінград, 1926.
  • Боротьба за партію після 2-го з'їзду РСДРП. Москва, 1933
  • Твори. В 2 т. — Москва: Старий більшовик, 1935.
  • В тюрмі. — Москва: Молода гвардія, 1956.
  • З епохи «Зорі» та «Правди» (статті 1911—1914 рр.). — Москва, Держполітвидав, 1956.
  • Статті про Салтикова-Щедріна. — Москва: Держполітвидав, 1959.
  • Ольминский М. С. Щедринський словник. Під редакцією М. М. Ессен та П. М. Лепешинського. Москва, Художня література. 1937 р.

Вшанування пам'яті

Рекомендована література

  • Амиантов Ю. Н. Рыцарь большевизма. (О М. С. Ольминском). — М.: Госполитиздат, 1960. — 32 с.
  • Веревкин Б. П. Михаил Степанович Ольминский. — М.: Мысль, 1972. — 127 с.
  • Лежава О., Нелидов Н. М. С. Ольминский. Жизнь и деятельность. — М.: Политиздат, 1973. — 256 с.
  • Толмачев А. В. Пламенные строки. (О журналистском мастерстве М. С. Ольминского). — М.: Госполитиздат, 1962.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Vzhivannya zovnishnih posilan u cij statti ne vidpovidaye pravilam ta nastanovam Vikipediyi shodo rozdilu Posilannya Bud laska udoskonalte cyu stattyu shlyahom viluchennya nadmirnoyi kilkosti zovnishnih posilan abo shlyahom viluchennya zovnishnih posilan yaki ye nedorechnimi dlya rozdilu Posilannya ta konvertujte korisni posilannya u viglyadi dzherel vinosok u vidpovidnij chastini tekstu statti berezen 2021 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti berezen 2021 Mihajlo Stepa novich Olmi nskij spravzhnye prizvishe Oleksa ndrov 3 15 zhovtnya 1863 Voronezh 8 travnya 1933 Moskva diyach rosijskogo revolyucijnogo narodnickogo ta bilshovickogo ruhu publicist istorik literaturnij kritik literaturoznavec ta istorik literaturi Ochilnik Tovaristva starih bilshovikiv u 1922 1931 rokah golova Istpartu Komisiyi z istoriyi Zhovtnevoyi revolyuciyi ta RKP v 1920 1928 rokah Yak literaturoznavec zajmavsya perevazhno tvorchistyu Saltikova Shedrina Chlen CK RKP b v 1921 1924 rokah Mihajlo Stepanovich OlminskijMihail Stepanovich AleksandrovMihajlo Stepanovich OlminskijNini na posadiNarodivsya3 15 zhovtnya 1863 1863 10 15 Voronezh Rosijska imperiyaPomer8 travnya 1933 1933 05 08 69 rokiv Moskva SRSRPohovanijNekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yakRevolyucioner publicist istorik Kompartiyi literaturnij kritik literaturoznavecMisce robotiInstitut marksizmu leninizmuGromadyanstvoRosijska imperiya SRSROsvitaVoronezka cholovicha gimnaziyaAlma materdPolitichna partiyaRSDRP RSDRP b RKP b VKPB b U shlyubi zQ44664207 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Voronezhi ditinstvo projshlo v seli Pidserednye Biryuckogo povitu Voronezkoyi guberniyi Voseni 1873 roku rozpochav navchannya v Voronezkij gimnaziyi 1879 roku za zberigannya revolyucijnoyi nelegalnoyi literaturi vin buv viklyuchenij z gimnaziyi i z dopomogoyu rodichiv materi sho zhili v Peterburzi buv prijnyatij v 7 yu peterburzku gimnaziyu U 1881 roci povernuvsya do Voronezha prodovzhiv navchannya i v 1883 roci zakinchiv Voronezku gimnaziyu Togo zh roku vstupiv na yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu 1884 roku vstupiv do narodovolskogo Soyuzu molodi 1885 roku zaareshtovanij na zaslanni v Voronezhi U 1887 1889 rokah vidbuvav vijskovu povinnist Povernuvsya do Peterburga 1890 roku 1891 roku buv odnim iz zasnovnikiv Grupi narodovolciv 1894 roku znov zaareshtovanij blizko 5 rokiv proviv v odinochnij kameri 1898 roku zaslanij do Olekminska Yakutskoyi oblasti Togo zh roku vstupaye do lav RSDRP Pid chas perebuvannya na zaslanni pochav literaturnu diyalnist psevdonim Olminskij buv pohidnim vid nazvi miscya zaslannya Pislya zakinchennya zaslannya probuv kilka misyaciv v Rosiyi a v lyutomu 1904 viyihav do Shvejcariyi de priyednavsya do bilshovikiv pracyuvav pid kerivnictvom V I Lenina v redakciyah gazet Vpered i Proletar Olminskij v 1905 roci Naprikinci 1905 roku povertayetsya do Peterburga i staye chlenom redakciyi bilshovickih gazet Nove zhittya Hvilya Kazarma U 1907 1908 rokah viv revolyucijnu robotu v Baku z 1909 roku v Peterburzi U 1911 1914 rokah chlen redakciyi gazet Zorya Pravda zhurnalu Prosvita 1915 roku v Saratovi ye redaktorom yedinogo v imperiyi legalnogo bilshovickogo vidannya Nashoyi gazeti Z 1916 roku chlen Moskovskogo oblasnogo byuro RSDRP redaktor profspilkovogo zhurnalu Golos drukovanoyi praci Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku odin z redaktoriv moskovskoyi bilshovickoyi gazeti Social demokrat potim v Petrogradi spivrobitnichav v Pravdi chlen Byuro CK RSDRP b U berezni 1917 chlen Moskovskogo komitetu RSDRP b Delegat i odin z ochilnikiv VI z yizdu RSDRP b Aktivnij uchasnik borotbi za Radyansku vladu v Moskvi chlen Zamoskvoreckogo VRK Z grudnya 1917 chlen kolegiyi Narkomfinu Obranij do Ustanovchih zboriv vid Tambovskogo ta Moskovskogo gubernskogo okrugiv Naprikinci 1918 roku vinikla diskusiya navkolo diyalnosti VNK 25 grudnya 1918 roku CK RKP b obgovoriyuva nove polozhennya pro VChK Iniciatorami diskusiyi buli Buharin Olminskij ta Petrovskij yaki kritikuvali povnovladdya organizaciyi sho stavit sebe ne tilki vishe Rad a j vishe za samu partiyu U 1918 1920 rokah chlen redkolegiyi Pravdi z 1918 roku profesor Socialistichnoyi akademiyi chlen brigadi lektoriv v agitpoyizdah VCVK ta agitpotyazi Zhovtneva revolyuciya Delegat 2 go kongresu Kominternu 1920 Organizator i kerivnik Istpartu komisiyi Derzhvidava RRFSR yaka zajmalasya zbirannyam obrobkoyu ta vidannyam materialiv iz istoriyi Partiyi ta Revolyuciyi Ocholyuvav Istpart u 1920 1928 rr Cherez svoyu diyalnist na cij posadi zaznav kritiki z boku Lva Trockogo yakij vidnis jogo do chleniv Stalinskoyi shkoli falsifikacij Golova Tovaristva starih bilshovikiv z momentu jogo utvorennya v 1922 roci 1931 roku Olminskogo na cij posadi bulo zamineno O Yaroslavskim Zasnovnik i redaktor chasopisu Proletarska revolyuciya prisvyachenogo istoriyi komunistichnogo ruhu ta revolyucijnih podij Pislya togo yak Istpart buv u serpni 1928 roku priyednanij do Institutu V I Lenina staye chlenom direkciyi Institutu Vidavec tvoriv V I Lenina ta G V Plehanova dokumentiv z istoriyi partiyi memuariv uchasnikiv revolyucijnoyi borotbi doslidnik istoriyi partiyi i revolyucijnogo ruhu v Rosiyi Iniciator perevidannya protokoliv minulih partijnih z yizdiv ta konferencij a takozh komplektiv partijnih gazet Avtor publicistichnih istorichnih literaturoznavchih prac ta spogadiv Yak literaturnij kritik osoblivu uvagu pridilyav tvorchosti M Ye Saltikova Shedrina propaguvav literaturnu spadshinu O S Pushkina M O Nekrasova M G Chernishevskogo Z 1926 po 1929 roki chlen redakciyi zhurnalu Na literaturnomu postu drukovanogo organu RAPP Z 1932 roku golova redakcijnoyi komisiyi z vidannya tvoriv Saltikova Shedrina Pomer 1933 roku jogo prah pohovano v Kremlivskij stini Druzhina Oleksandrova Zhak Katerina Mihajlivna 1864 1943 chlen CK RSDRP v 1904 1905 rokah Tvori ros Svoboda Druku Sankt Peterburg 1906 Tri roki v odinochnij tyurmi Petrograd 1917 Z minulogo Moskva 1919 1915 1916 rr Statti do revolyuciyi Moskva 1926 1917 rik povna zbirka statej iz Pravdi ta Sociyal demokrata Moskva 1926 Pro druk Leningrad 1926 Z pitan literaturi Leningrad 1926 Borotba za partiyu pislya 2 go z yizdu RSDRP Moskva 1933 Tvori V 2 t Moskva Starij bilshovik 1935 V tyurmi Moskva Moloda gvardiya 1956 Z epohi Zori ta Pravdi statti 1911 1914 rr Moskva Derzhpolitvidav 1956 Statti pro Saltikova Shedrina Moskva Derzhpolitvidav 1959 Olminskij M S Shedrinskij slovnik Pid redakciyeyu M M Essen ta P M Lepeshinskogo Moskva Hudozhnya literatura 1937 r Vshanuvannya pam yatiProyizd Olminskogo v Moskvi z 1957 kolishnij Carskij ta Yerdenevskij Ostankinskij rajon Vulicya Olminskogo v Sankt Peterburzi do 1964 roku Smolenskij provulok Nevskij rajon poryad iz metro Yelizarivska Vulicya Olminskogo v privatnomu sektori Voronezha Aktivno uvichnyuvali Olminskogo v Byelgorodskij oblasti Vulici Olminskogo v misti Aleksyeyevci ta seli Pidserednye Aleksyeyevskogo rajonu Mikrorajon Olminskogo v Staromu Oskoli ta selishe Olminskogo v skladi Aleksyeyevki V 1967 1996 rr isnuvav Byelgorodskij pedagogichnij institut imeni Olminskogo 1996 roku pereutvorenij u Byelgorodskij derzhavnij universitet V Ukraiyini im yam Olminskogo bulo nazvano vulici v Harkovi z 2015 roku Maksimilianivska Krivomu Rozi z 2016 roku Vasilya Sumanyeyeva Donecku Shahtarsku vulicya i provulok ta Limanchuci Vhodit do pereliku osib yaki pidlyagayut dekomunizaciyi Rekomendovana literaturaAmiantov Yu N Rycar bolshevizma O M S Olminskom M Gospolitizdat 1960 32 s Verevkin B P Mihail Stepanovich Olminskij M Mysl 1972 127 s Lezhava O Nelidov N M S Olminskij Zhizn i deyatelnost M Politizdat 1973 256 s Tolmachev A V Plamennye stroki O zhurnalistskom masterstve M S Olminskogo M Gospolitizdat 1962

Дата публікації:
Топ