Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Володи́мирович Олефі́ренко (нар. 6 червня 1960, м. Миколаїв, УРСР) — колишній радянський та український футболіст, захисник. Майстер спорту (1978). Після закінчення кар'єри перейшов на тренерську діяльність.
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Михайло Володимирович Олефіренко | |
| Народження | 6 червня 1960 (64 роки) | |
 м. Миколаїв, УРСР | ||
| Зріст | 176 см | |
| Вага | 73 кг | |
| Громадянство |  СРСР Росія | |
| Позиція | Захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1977—1986 1986—1988 1989 1990 1990—1992 1992—1993 1994—1996 1996 1997 | Динамо (Київ) Шахтар (Донецьк) Гурія (Ланчхуті) Динамо (Біла Церква) Татран (Пряшів)  Хапоель (Хадера) Буковина (Чернівці) Верес (Рівне) | 77 (3) 56 (0) 42 (0) 36 (7) 41 (1) 17 (0) 17 (1) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2002 2002—2004 |  Тобол (Костанай) Кристал (Херсон) | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Біографія
Кар'єра гравця
Михайло Олефіренко народився у Миколаєві. У десятирічному віці почав займатися футболом у ДЮСШ № 3 під керівництвом Станіслава Байди. У 16-річному віці Михайла запросили до київського спортінтернату, відзначивши його відмінні швидкісні та технічні дані. Після закінчення спортінтернату, де його однокласниками були Сергій Краковський, Олег Таран та інші відомі футболісти, Олефіренка було зараховано до складу київського «Динамо».
У 1978 році у складі збірної СРСР Михайло Олефіренко став чемпіоном Європи серед юнаків, а в наступному році був удостоєний срібних нагород на чемпіонаті світу серед юніорів у Японії.
В основному складі киян дебютував у 1980 році у матчі з московським «Динамо». Всього ж у складі київського клубу провів 77 матчів, у яких відзначився 3 рази.
Наступним клубом після «Динамо» для Михайла став донецький «Шахтар», у якому він провів трохи більше двох сезонів.
Після цього Олефіренко продовжив свої виступи у нижчих лігах радянського чемпіонату, захищаючи кольори «Гурії» з Ланчхуті та білоцерківського «Динамо». У складі грузинської команди Михайло став срібним призером першої ліги чемпіонату СРСР.
Потрапивши у хвилю легіонерських переходів на теренах Радянського Союзу, що доживав останні дні, Михайло опинився у , де відіграв два сезони, транзитом через вирушивши до Ізраїлю. «Хапоель» з Хадери став останнім закордонним клубом у кар'єрі Олефіренка.
1996 року Михайло повернувся до України, поповнивши лави «Буковини». Однак, незважаючи на достатню кількість досвідчених гравців, клуб з Чернівців не демонстрував переконливої гри і по закінченні сезону розпрощався з певною групою футболістів, до якої потрапив і Олефіренко, що наступний сезон розпочав вже у складі рівненського «Вересу». Цей футбольний рік був останнім у кар'єрі захисника, який вирішив завершити активні виступи саме у клубі з Рівного.
Тренерська кар'єра
Роботу тренера Михайло Олефіренко розпочав із посади у тренерському штабі донецького «Металурга», яку він обіймав у 1998-1999 роках. Далі були три роки роботи в Борисполі помічником головного тренера місцевого «Борисфена».
У 2002 Михайло Володимирович очолив костанайський «Тобол», однак на цій посаді протримався достатньо недовго, повернувшись на Батьківщину, де працював помічником головного тренера ФК «Черкаси».
У 2004 році молодий спеціаліст очолив херсонський «Кристал», проте пробув керманичем цієї команди лише 8 матчів.
Досягнення
- Командні трофеї
- Був у складі «Динамо» у трьох чемпіонських сезонах (1980,1985,1986). Однак провів замало матчів для отримання звання чемпіона.
- Срібний призер Чемпіонату СРСР (1982)
- Срібний призер першої ліги Чемпіонату СРСР (1989)
- Володар Кубку СРСР (1982)
- Чемпіон Європи (U-18): 1978
- Віце-чемпіон світу серед юніорів (1979)
- Особисті відзнаки
- Майстер спорту (1978)
- У список 33-х найкращих футболістів СРСР потрапляв 1 раз: № 2: 1982
Примітки
- Учень Лобановського. Інтерв'ю з директором ФК «Тобол»[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 1 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 1 жовтня 2011.
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Статистика на КЛІСФ (рос.)
- Якби не Марадона… (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Olefirenko Miha jlo Volodi mirovich Olefi renko nar 6 chervnya 1960 m Mikolayiv URSR kolishnij radyanskij ta ukrayinskij futbolist zahisnik Majster sportu 1978 Pislya zakinchennya kar yeri perejshov na trenersku diyalnist Mihajlo Olefirenko Osobisti dani Povne im ya Mihajlo Volodimirovich Olefirenko Narodzhennya 6 chervnya 1960 1960 06 06 64 roki m Mikolayiv URSR Zrist 176 sm Vaga 73 kg Gromadyanstvo SRSR Rosiya Poziciya Zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1977 1986 1986 1988 1989 1990 1990 1992 1992 1993 1994 1996 1996 1997 Dinamo Kiyiv Shahtar Doneck Guriya Lanchhuti Dinamo Bila Cerkva Tatran Pryashiv Hapoel Hadera Bukovina Chernivci Veres Rivne 77 3 56 0 42 0 36 7 41 1 17 0 17 1 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 2002 2002 2004 Tobol Kostanaj Kristal Herson Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera BiografiyaKar yera gravcya Mihajlo Olefirenko narodivsya u Mikolayevi U desyatirichnomu vici pochav zajmatisya futbolom u DYuSSh 3 pid kerivnictvom Stanislava Bajdi U 16 richnomu vici Mihajla zaprosili do kiyivskogo sportinternatu vidznachivshi jogo vidminni shvidkisni ta tehnichni dani Pislya zakinchennya sportinternatu de jogo odnoklasnikami buli Sergij Krakovskij Oleg Taran ta inshi vidomi futbolisti Olefirenka bulo zarahovano do skladu kiyivskogo Dinamo U 1978 roci u skladi zbirnoyi SRSR Mihajlo Olefirenko stav chempionom Yevropi sered yunakiv a v nastupnomu roci buv udostoyenij sribnih nagorod na chempionati svitu sered yunioriv u Yaponiyi V osnovnomu skladi kiyan debyutuvav u 1980 roci u matchi z moskovskim Dinamo Vsogo zh u skladi kiyivskogo klubu proviv 77 matchiv u yakih vidznachivsya 3 razi Nastupnim klubom pislya Dinamo dlya Mihajla stav doneckij Shahtar u yakomu vin proviv trohi bilshe dvoh sezoniv Pislya cogo Olefirenko prodovzhiv svoyi vistupi u nizhchih ligah radyanskogo chempionatu zahishayuchi kolori Guriyi z Lanchhuti ta bilocerkivskogo Dinamo U skladi gruzinskoyi komandi Mihajlo stav sribnim prizerom pershoyi ligi chempionatu SRSR Potrapivshi u hvilyu legionerskih perehodiv na terenah Radyanskogo Soyuzu sho dozhivav ostanni dni Mihajlo opinivsya u de vidigrav dva sezoni tranzitom cherez virushivshi do Izrayilyu Hapoel z Haderi stav ostannim zakordonnim klubom u kar yeri Olefirenka 1996 roku Mihajlo povernuvsya do Ukrayini popovnivshi lavi Bukovini Odnak nezvazhayuchi na dostatnyu kilkist dosvidchenih gravciv klub z Chernivciv ne demonstruvav perekonlivoyi gri i po zakinchenni sezonu rozproshavsya z pevnoyu grupoyu futbolistiv do yakoyi potrapiv i Olefirenko sho nastupnij sezon rozpochav vzhe u skladi rivnenskogo Veresu Cej futbolnij rik buv ostannim u kar yeri zahisnika yakij virishiv zavershiti aktivni vistupi same u klubi z Rivnogo Trenerska kar yera Robotu trenera Mihajlo Olefirenko rozpochav iz posadi u trenerskomu shtabi doneckogo Metalurga yaku vin obijmav u 1998 1999 rokah Dali buli tri roki roboti v Borispoli pomichnikom golovnogo trenera miscevogo Borisfena U 2002 Mihajlo Volodimirovich ocholiv kostanajskij Tobol odnak na cij posadi protrimavsya dostatno nedovgo povernuvshis na Batkivshinu de pracyuvav pomichnikom golovnogo trenera FK Cherkasi U 2004 roci molodij specialist ocholiv hersonskij Kristal prote probuv kermanichem ciyeyi komandi lishe 8 matchiv DosyagnennyaKomandni trofeyi Buv u skladi Dinamo u troh chempionskih sezonah 1980 1985 1986 Odnak proviv zamalo matchiv dlya otrimannya zvannya chempiona Sribnij prizer Chempionatu SRSR 1982 Sribnij prizer pershoyi ligi Chempionatu SRSR 1989 Volodar Kubku SRSR 1982 Chempion Yevropi U 18 1978 Vice chempion svitu sered yunioriv 1979 Osobisti vidznaki Majster sportu 1978 U spisok 33 h najkrashih futbolistiv SRSR potraplyav 1 raz 2 1982PrimitkiUchen Lobanovskogo Interv yu z direktorom FK Tobol nedostupne posilannya Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 1 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 1 zhovtnya 2011 PosilannyaStatistika vistupiv v Ukrayini na oficijnomu sajti UAF Statistika na KLISF ros Yakbi ne Maradona ros