Оленокостянти́нівка — село в Україні, у Воздвижівській ТГ Пологівського районіу Запорізької області. Населення на 2001 р. становило 43 осіб. Орган місцевого самоврядування — Воздвижівська сільська громада. На 2023 р. у селі по факту проживало до 10 осіб.
село Оленокостянтинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Пологівський район |
Громада | Воздвижівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA23100030100021351 |
Основні дані | |
Засноване | 1917 |
Населення | 43 |
Площа | 0,616 км² |
Густота населення | 69,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 70230 |
Телефонний код | +380 6145 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°43′32″ пн. ш. 36°11′01″ сх. д. / 47.72556° пн. ш. 36.18361° сх. д.Координати: 47°43′32″ пн. ш. 36°11′01″ сх. д. / 47.72556° пн. ш. 36.18361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 100 м |
Водойми | річки Гайчул, балка Горіхова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 70220, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, с.Воздвижівка, вул.Центральна,34 |
Карта | |
Оленокостянтинівка | |
Оленокостянтинівка | |
Мапа | |
Географія
Село Олено-Костянтинівка знаходиться на лівому березі річки Гайчур, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Зелене, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Прилуки, на протилежному березі — село Варварівка. На півночі села протікає балка Горіхова а на півдні б.Скотовата, що впадають у річку Гайчул.
Історія
Першими населеними пунктами які виникли на території села були хутори Оленокостянтинівка (у північній частині сучасного села) та Кирилівка (у південній частині). Обидва населені пункти були приватновласницькими- тобто належали поміщикам.
Хутір Оленокостянтинівка старіший - він був заснований на рубежі XVIII - поч. XIX ст, як поміщицький. Вже у першій чверті ХІХ ст. складався з двох окремих населених пунктів названих за іменами. Власне сама Оленокостянтинівка та Григорівка.
В 1850 р. Оленокостянтинівка була у власності спадкоємців колезького реєстратора Григорія Петровича Марченка. При хуторі було приписано 65 жителів.
А Григорівка в 1850 р. належала донькам Григорія Марченка - Ганні, Уляні та Парасці. На 1859 р. у невеликому селі яке виросло біля поміщицької садиби мешкала 301 особа.
Часто для позначення обох населених пунктів вживалась одна назва Оленокостянтинівка.
Хутір Кирилівка заснований на початку ХІХ ст. У 1888 р. згадується як такий, яким володіла родина Шереметьєвих.
Землі обох хуторів йшли смугами від річки Гайчур на захід майже до межі сучасного залізничного полотна.
Територія обох хуторів ніби обмежувалась балками Гороховою (на півночі) та Скотоватою (на півдні).
З 1870-х рр. регіон активно починають освоювати меноніти з колоній Гальбштадтського округу, які скуповують та беруть в оренду поміщицькі землі, а на місці викуплених колишніх старих садиб будують свої величезні сучасні економії з усіма досягненнями тодішньої цивілізації.
Територію цих двох хуторів фактично повністю скупила менонітська родина Вінсів.
На 1878 рік більшістю земель володів Яків Генріхович Вінс. А на місці старих садиб будується велика менонітська економія Гохфельд.
Старі назви Оленокостянтинівка та Кирилівка вже перестають вживатись.
Пізніше хутір Гохфельд ділиться між ріднею та спадкоємцями Якова Генріховича.
На початок ХХ ст. налічувалось вже 3 окремі хутори Гохфельд 1, Гохфельд 2 та Гохфельд 3. Власниками хуторів у 1897 р. були вдова Марта Генріхівнна Вінс та ії діти Яков Генріхович Вінс, Дітріх Генріхович Вінс, Іоган Генріхович Вінс, Гергард Генріхович Вінс, Катаріна Генріхівна Вінс та Ганна Генріхівна Нейфельд. На хуторах меноніти налагодили високотехнологічне господарство із усілякими технічними новинками (механізоване сільське господарство, водопроводи, парові млини, електрика тощо).
При хуторах окрім самих власників та членів їх родин селились меноніти-колоністи із бідніших родин які працювали на господарстві, а також українські селяни-батраки та сезонні робітники.
В період Української революції 1917-21 рр. хутори Гохфельд піддавались численним пограбуванням та розоренню як і більшість менонітських економій регіону. Зокрема махновська армія поповнювала свою матеріально-технічну базу за рахунок майна таких економій. Більшість махновських тачанок якраз були реквізовані з менонітських чи німецьких хуторів та колоній.
Родини власників тікали зі своїх домівок до колоній з яких вони були вихідцями, до великих міст чи за кордон.
На початок 1920-х рр. ці економії були розграбовані, спалені та спустошені. Після приходу до влади більшовиків землі хуторів були націоналізовані та переділені, а на їх місці виникали нові села.
Власне, так і почало свою історію село Жовтневе у 1921-22 рр. яке було назване більшовиками в честь "Жовтневої революції". Першими поселенцями села були родини з с.Воздвижівки, м.Гуляйполя та навколишніх хуторів. У 1920-х село активно заселялось, вибудовувалась пропорція однієї вулиці. У 1926 р. у селі вже мешкало 46 осіб.
В 1932-33 рр. селом особливо жорстко прокотились події голодомору організованого радянською владою.
На 1938 р. населення села складало 236 осіб. У селі діяла початкова школа.
Після німецької окупації та закінчення Другої світової війни у досить спорожніле село починає прибувати строкате населення. Це і переселенці та примусово виселені українці із Галичини, Білорусії так і українці з полтавщини та сіл регіону.
Найпоширеніші прізвища другої половини ХХ ст. у селі: Дерев'янко, Кривошеєнко, Хохотва, Кушнір, Піддубні, Землянко, Гаценко, Титаренко, Токаренко, Омельков.
До нашого часу у селі збереглось два будинки початку 1920-х рр. які будували родини перших поселенців села Жовтневого.
Від колишніх економій Гохфельд у селі не лишилось жодного сліду.
На 2023 р. у селі лишолось 3-4 садиби.
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно було перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
У 2016 році селу повернуто стару назву Оленокостянтинівка.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 74 особи, з яких 30 чоловіків та 44 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 43 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 86,05 % |
російська | 9,30 % |
білоруська | 2,33 % |
гагаузька | 2,33 % |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі
- https://www.facebook.com/guliaypolehistory/
Фото
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olenokostyanti nivka selo v Ukrayini u Vozdvizhivskij TG Pologivskogo rajoniu Zaporizkoyi oblasti Naselennya na 2001 r stanovilo 43 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Vozdvizhivska silska gromada Na 2023 r u seli po faktu prozhivalo do 10 osib Budinok rodini Krivosheyenko 1929 r selo Olenokostyantinivka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Pologivskij rajon Gromada Vozdvizhivska silska gromada Kod KATOTTG UA23100030100021351 Osnovni dani Zasnovane 1917 Naselennya 43 Plosha 0 616 km Gustota naselennya 69 81 osib km Poshtovij indeks 70230 Telefonnij kod 380 6145 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 43 32 pn sh 36 11 01 sh d 47 72556 pn sh 36 18361 sh d 47 72556 36 18361 Koordinati 47 43 32 pn sh 36 11 01 sh d 47 72556 pn sh 36 18361 sh d 47 72556 36 18361 Serednya visota nad rivnem morya 100 m Vodojmi richki Gajchul balka Gorihova Misceva vlada Adresa radi 70220 Zaporizka obl Gulyajpilskij r n s Vozdvizhivka vul Centralna 34 Karta Olenokostyantinivka Olenokostyantinivka MapaGeografiyaSelo Oleno Kostyantinivka znahoditsya na livomu berezi richki Gajchur vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Zelene nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Priluki na protilezhnomu berezi selo Varvarivka Na pivnochi sela protikaye balka Gorihova a na pivdni b Skotovata sho vpadayut u richku Gajchul IstoriyaPershimi naselenimi punktami yaki vinikli na teritoriyi sela buli hutori Olenokostyantinivka u pivnichnij chastini suchasnogo sela ta Kirilivka u pivdennij chastini Obidva naseleni punkti buli privatnovlasnickimi tobto nalezhali pomishikam Hutir Olenokostyantinivka starishij vin buv zasnovanij na rubezhi XVIII poch XIX st yak pomishickij Vzhe u pershij chverti HIH st skladavsya z dvoh okremih naselenih punktiv nazvanih za imenami Vlasne sama Olenokostyantinivka ta Grigorivka V 1850 r Olenokostyantinivka bula u vlasnosti spadkoyemciv kolezkogo reyestratora Grigoriya Petrovicha Marchenka Pri hutori bulo pripisano 65 zhiteliv A Grigorivka v 1850 r nalezhala donkam Grigoriya Marchenka Ganni Ulyani ta Parasci Na 1859 r u nevelikomu seli yake viroslo bilya pomishickoyi sadibi meshkala 301 osoba Chasto dlya poznachennya oboh naselenih punktiv vzhivalas odna nazva Olenokostyantinivka Hutir Kirilivka zasnovanij na pochatku HIH st U 1888 r zgaduyetsya yak takij yakim volodila rodina Sheremetyevih Zemli oboh hutoriv jshli smugami vid richki Gajchur na zahid majzhe do mezhi suchasnogo zaliznichnogo polotna Teritoriya oboh hutoriv nibi obmezhuvalas balkami Gorohovoyu na pivnochi ta Skotovatoyu na pivdni Z 1870 h rr region aktivno pochinayut osvoyuvati menoniti z kolonij Galbshtadtskogo okrugu yaki skupovuyut ta berut v orendu pomishicki zemli a na misci vikuplenih kolishnih starih sadib buduyut svoyi velichezni suchasni ekonomiyi z usima dosyagnennyami todishnoyi civilizaciyi Teritoriyu cih dvoh hutoriv faktichno povnistyu skupila menonitska rodina Vinsiv Na 1878 rik bilshistyu zemel volodiv Yakiv Genrihovich Vins A na misci starih sadib buduyetsya velika menonitska ekonomiya Gohfeld Stari nazvi Olenokostyantinivka ta Kirilivka vzhe perestayut vzhivatis Piznishe hutir Gohfeld dilitsya mizh ridneyu ta spadkoyemcyami Yakova Genrihovicha Na pochatok HH st nalichuvalos vzhe 3 okremi hutori Gohfeld 1 Gohfeld 2 ta Gohfeld 3 Vlasnikami hutoriv u 1897 r buli vdova Marta Genrihivnna Vins ta iyi diti Yakov Genrihovich Vins Ditrih Genrihovich Vins Iogan Genrihovich Vins Gergard Genrihovich Vins Katarina Genrihivna Vins ta Ganna Genrihivna Nejfeld Na hutorah menoniti nalagodili visokotehnologichne gospodarstvo iz usilyakimi tehnichnimi novinkami mehanizovane silske gospodarstvo vodoprovodi parovi mlini elektrika tosho Pri hutorah okrim samih vlasnikiv ta chleniv yih rodin selilis menoniti kolonisti iz bidnishih rodin yaki pracyuvali na gospodarstvi a takozh ukrayinski selyani batraki ta sezonni robitniki V period Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 21 rr hutori Gohfeld piddavalis chislennim pograbuvannyam ta rozorennyu yak i bilshist menonitskih ekonomij regionu Zokrema mahnovska armiya popovnyuvala svoyu materialno tehnichnu bazu za rahunok majna takih ekonomij Bilshist mahnovskih tachanok yakraz buli rekvizovani z menonitskih chi nimeckih hutoriv ta kolonij Rodini vlasnikiv tikali zi svoyih domivok do kolonij z yakih voni buli vihidcyami do velikih mist chi za kordon Na pochatok 1920 h rr ci ekonomiyi buli rozgrabovani spaleni ta spustosheni Pislya prihodu do vladi bilshovikiv zemli hutoriv buli nacionalizovani ta peredileni a na yih misci vinikali novi sela Vlasne tak i pochalo svoyu istoriyu selo Zhovtneve u 1921 22 rr yake bulo nazvane bilshovikami v chest Zhovtnevoyi revolyuciyi Pershimi poselencyami sela buli rodini z s Vozdvizhivki m Gulyajpolya ta navkolishnih hutoriv U 1920 h selo aktivno zaselyalos vibudovuvalas proporciya odniyeyi vulici U 1926 r u seli vzhe meshkalo 46 osib V 1932 33 rr selom osoblivo zhorstko prokotilis podiyi golodomoru organizovanogo radyanskoyu vladoyu Na 1938 r naselennya sela skladalo 236 osib U seli diyala pochatkova shkola Pislya nimeckoyi okupaciyi ta zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u dosit sporozhnile selo pochinaye pribuvati strokate naselennya Ce i pereselenci ta primusovo viseleni ukrayinci iz Galichini Bilorusiyi tak i ukrayinci z poltavshini ta sil regionu Najposhirenishi prizvisha drugoyi polovini HH st u seli Derev yanko Krivosheyenko Hohotva Kushnir Piddubni Zemlyanko Gacenko Titarenko Tokarenko Omelkov Do nashogo chasu u seli zbereglos dva budinki pochatku 1920 h rr yaki buduvali rodini pershih poselenciv sela Zhovtnevogo Vid kolishnih ekonomij Gohfeld u seli ne lishilos zhodnogo slidu Na 2023 r u seli lisholos 3 4 sadibi Selo vneseno do pereliku naselenih punktiv yaki potribno bulo perejmenuvati zgidno iz zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki U 2016 roci selu povernuto staru nazvu Olenokostyantinivka NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 74 osobi z yakih 30 cholovikiv ta 44 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 43 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 86 05 rosijska 9 30 biloruska 2 33 gagauzka 2 33 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast Primitki Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli https www facebook com guliaypolehistory FotoBudinok seredini 1920 h rr Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi