Борисяк Олексій Олексійович | |
---|---|
Народився | 3 серпня 1872 Ромни, Сумщина |
Помер | 25 березня 1944 (71 рік) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
Діяльність | геолог, палеонтолог |
Alma mater | Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1896) |
Галузь | геологія, палеонтологія |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет Палеонтологічний інститут ім. О. О. Борисяка РАН МДУ |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | академік АН СРСР |
Членство | Академія наук СРСР |
Нагороди |
Олексі́й Олексі́йович Борися́к (* 3 серпня 1872, м. Ромни, Сумщина — † 25 лютого 1944) — український геолог і палеонтолог, академік АН СРСР (з 1929, член-кореспондент з 1921).
Біографія
Народився в місті Ромни на Сумщині. Онук професора Харківського університету Н. Д. Борисяка, одного з перших дослідників Донецького кам'яновугільного басейну, а по материнській лінії — онук одного з героїв Севастопольської кампанії 1855—1856 років полковника Ползикова. Сім'я була висококультурною. Мати, відома піаністка, приклала всі зусилля для того, щоб дати Олексію і його двом молодшим братам хорошу освіту, зокрема музичну, добрі знання іноземних мов і художньої літератури.
Батько Олексія працював на будівництві залізниць, тому сім'я часто переїздила (Ромни, Суми, Кременчук, Петербург, Кобрин, Брест-Литовськ, Самара). Середню освіту здобув в Самарській гімназії, де на випускному вечорі разом з документом про середню освіту отримав Золоту медаль за особливі успіхи в навчанні. Займався самоосвітою, читанням художньої літератури і літератури з громадсько-політичних питань..
1896 закінчив Петербурзький гірничий інститут. По закінченні Гірничого інституту поступив асистентом у геологічний комітет. За дорученням Геологічного комітету 1897—1898 проводив геологічні дослідження в колишньому Ізюмському повіті на Харківщині, а 1900—1913 в Криму.
Важка хвороба змусила перенести роботу в Крим, а з 1912 року зовсім відмовитися від особистої участі в польових роботах.
З 1911 — викладач, потім професор Петербурзького гірничого інституту. Після 1917 брав активну участь в його реорганізації.
1923 — обраний членом-кореспондентом, а в січні 1929 — дійсним членом Академії наук СРСР.
З 1930 — організатор і перший директор . Працював директором Палеонтологічного інституту до дня смерті 25 лютого 1944 року.
Наукова діяльність
Найвідоміші праці присвячені проблемам . Описав нові роди і види викопних ссавців, зокрема велетенського олігоценового індрикотерія. Розвиток організмів тісно пов'язував з еволюцією земної кори. Належить низка робіт по пластинчатозябрових і головоногих молюсках. Вивчення викопних хребетних почав 1908 року, коли в сарматських відкладах поблизу Севастополя виявив так звану гіппаріонову фауну ссавців. Досконало вивчив і описав деяких цікавих представників, серед них різноманітні носороги, в тому числі гігантський «індрикотерій». Роботи про викопних ссавців надали О. Борисяку славу одного з найвідоміших палеонтологів XX століття.
Тривалий час брав участь у роботах з вивчення геології Криму, ставши одним з найкращих її знавців. Вперше виявив системний розвиток зсувів і обвалів на південному березі Криму і встановив їхній основний тип. Ці зсуви та обвали, важливі не лише для вивчення геологічної історії, а й для економічного життя Криму, тільки після досліджень вченого отримали належну увагу. В 1921 році під редакцією Олексія Борисяка видана десятиверстна геологічна карта Криму.
В 1904—1916 опублікував ряд монографій про черевоногих і головоногих молюсків з юрських відкладів Донбасу та інших місць, разом з М. М. Яковлевим склав геологічну карту північно-західної окраїни Донбасу, де вперше показав тріасові відклади, детально висвітлив тектоніку цього району.
Олексій Борисяк — відомий педагог і популяризатор науки, написав чимало науково-популярних статей. Незважаючи на слабке здоров'я, О. Борисяк багато часу приділяв організаційній роботі. Декан гірничого інституту, завідувач палеонтологічною секцією Геологічного інституту, член Президії Академії наук, редактор ряду значних видань — це лише частина його обов'язків. Був організатором палеонтологічних досліджень в СРСР.
Автор підручників «Курс палеонтології», ч. 1 (1905), ч. 2 (1906), ч. З (1919), «Курс історичної геології» (вид. 4, 1935).
Нагороди
Примітки
- Борисяк Алексей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шаталов Н. Н. Академик Алексей Алексеевич Борисяк — выдающийся геолог-съемщик, палеонтолог и тектонист (к 145-летию со дня рождения) // Геол. журнал. 2017. № 3. С. 97-100.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Borisyak Oleksij OleksijovichNarodivsya3 serpnya 1872 1872 08 03 Romni SumshinaPomer25 bereznya 1944 1944 03 25 71 rik Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRDiyalnistgeolog paleontologAlma materSankt Peterburzkij girnichij institut d 1896 Galuzgeologiya paleontologiyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitet Paleontologichnij institut im O O Borisyaka RAN MDUVchene zvannyaakademik AN SRSR d Naukovij stupinakademik AN SRSRChlenstvoAkademiya nauk SRSRNagorodi Oleksi j Oleksi jovich Borisya k 3 serpnya 1872 m Romni Sumshina 25 lyutogo 1944 ukrayinskij geolog i paleontolog akademik AN SRSR z 1929 chlen korespondent z 1921 BiografiyaNarodivsya v misti Romni na Sumshini Onuk profesora Harkivskogo universitetu N D Borisyaka odnogo z pershih doslidnikiv Doneckogo kam yanovugilnogo basejnu a po materinskij liniyi onuk odnogo z geroyiv Sevastopolskoyi kampaniyi 1855 1856 rokiv polkovnika Polzikova Sim ya bula visokokulturnoyu Mati vidoma pianistka priklala vsi zusillya dlya togo shob dati Oleksiyu i jogo dvom molodshim bratam horoshu osvitu zokrema muzichnu dobri znannya inozemnih mov i hudozhnoyi literaturi Batko Oleksiya pracyuvav na budivnictvi zaliznic tomu sim ya chasto pereyizdila Romni Sumi Kremenchuk Peterburg Kobrin Brest Litovsk Samara Serednyu osvitu zdobuv v Samarskij gimnaziyi de na vipusknomu vechori razom z dokumentom pro serednyu osvitu otrimav Zolotu medal za osoblivi uspihi v navchanni Zajmavsya samoosvitoyu chitannyam hudozhnoyi literaturi i literaturi z gromadsko politichnih pitan 1896 zakinchiv Peterburzkij girnichij institut Po zakinchenni Girnichogo institutu postupiv asistentom u geologichnij komitet Za doruchennyam Geologichnogo komitetu 1897 1898 provodiv geologichni doslidzhennya v kolishnomu Izyumskomu poviti na Harkivshini a 1900 1913 v Krimu Vazhka hvoroba zmusila perenesti robotu v Krim a z 1912 roku zovsim vidmovitisya vid osobistoyi uchasti v polovih robotah Z 1911 vikladach potim profesor Peterburzkogo girnichogo institutu Pislya 1917 brav aktivnu uchast v jogo reorganizaciyi 1923 obranij chlenom korespondentom a v sichni 1929 dijsnim chlenom Akademiyi nauk SRSR Z 1930 organizator i pershij direktor Pracyuvav direktorom Paleontologichnogo institutu do dnya smerti 25 lyutogo 1944 roku Naukova diyalnistNajvidomishi praci prisvyacheni problemam Opisav novi rodi i vidi vikopnih ssavciv zokrema veletenskogo oligocenovogo indrikoteriya Rozvitok organizmiv tisno pov yazuvav z evolyuciyeyu zemnoyi kori Nalezhit nizka robit po plastinchatozyabrovih i golovonogih molyuskah Vivchennya vikopnih hrebetnih pochav 1908 roku koli v sarmatskih vidkladah poblizu Sevastopolya viyaviv tak zvanu gipparionovu faunu ssavciv Doskonalo vivchiv i opisav deyakih cikavih predstavnikiv sered nih riznomanitni nosorogi v tomu chisli gigantskij indrikoterij Roboti pro vikopnih ssavciv nadali O Borisyaku slavu odnogo z najvidomishih paleontologiv XX stolittya Trivalij chas brav uchast u robotah z vivchennya geologiyi Krimu stavshi odnim z najkrashih yiyi znavciv Vpershe viyaviv sistemnij rozvitok zsuviv i obvaliv na pivdennomu berezi Krimu i vstanoviv yihnij osnovnij tip Ci zsuvi ta obvali vazhlivi ne lishe dlya vivchennya geologichnoyi istoriyi a j dlya ekonomichnogo zhittya Krimu tilki pislya doslidzhen vchenogo otrimali nalezhnu uvagu V 1921 roci pid redakciyeyu Oleksiya Borisyaka vidana desyativerstna geologichna karta Krimu V 1904 1916 opublikuvav ryad monografij pro cherevonogih i golovonogih molyuskiv z yurskih vidkladiv Donbasu ta inshih misc razom z M M Yakovlevim sklav geologichnu kartu pivnichno zahidnoyi okrayini Donbasu de vpershe pokazav triasovi vidkladi detalno visvitliv tektoniku cogo rajonu Oleksij Borisyak vidomij pedagog i populyarizator nauki napisav chimalo naukovo populyarnih statej Nezvazhayuchi na slabke zdorov ya O Borisyak bagato chasu pridilyav organizacijnij roboti Dekan girnichogo institutu zaviduvach paleontologichnoyu sekciyeyu Geologichnogo institutu chlen Prezidiyi Akademiyi nauk redaktor ryadu znachnih vidan ce lishe chastina jogo obov yazkiv Buv organizatorom paleontologichnih doslidzhen v SRSR Avtor pidruchnikiv Kurs paleontologiyi ch 1 1905 ch 2 1906 ch Z 1919 Kurs istorichnoyi geologiyi vid 4 1935 NagorodiStalinska premiya 1943PrimitkiBorisyak Aleksej Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 PDF Arhiv originalu PDF za 21 veresnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Shatalov N N Akademik Aleksej Alekseevich Borisyak vydayushijsya geolog semshik paleontolog i tektonist k 145 letiyu so dnya rozhdeniya Geol zhurnal 2017 3 S 97 100