Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олексій Єлисеєвич Кулаковський | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Кулаковский Алексей Елисеевич | ||||
 | ||||
| Псевдонім | якут. Өксөкүлээх Өлөксөй (Ексекюлях Алєксей) | |||
| Народився | 16 березня 1877 4-й Жохсогонський наслег, Таттинський улус, Якутська область, Російська імперія | |||
| Помер | 6 червня 1926 (49 років) Москва | |||
| Поховання | Даниловський цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР | |||
| Національність | якут | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | якутська, російська | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Жанр | поема, вірш | |||
| | ||||
 Кулаковський Олексій Єлисеєвич у Вікісховищі | ||||
Кулаковський Олексій Єлисейович (рос. Кулаковский Алексей Елисеевич, псевдонім Ексекюлях Олексій; якут. Өксөкүлеех Өлөксөй; 16 березня 1877, 4-й Жохсогонський наслег, Таттинський улус, Якутська область, Російська імперія — 6 червня 1926, Москва, СРСР) — якутський письменник. Основоположник якутської літератури.
Біографія
Народився в Таттинському улусі. Походить із сім'ї заможного селянина-якута. Закінчив реальне училище в Якутську. Чиновник в низових органах влади, учитель. Один з перших якутських письменників, краєзнавець.
З літа 1917 комісар Тимчасового уряду в Верхояновському окрузі Якутської області. Жовтневу революцію не прийняв, активно підтримував Якутську обласну раду (тойоната і національна інтелігенції) в невизнанні влади РНК РРФСР і ЦВК Рад Сибіру. Керований ним Верхоянський окружний з'їзд (березень 1918) оголосив більшовиків «невірними синами своєї Батьківщини, як в Росії, так і в Сибіру». При короткому (липень — серпень) існуванні на північному сході Якутії Радянської влади, захопивши скарбницю, переховувався в тундрі. Повернувся на свій пост з встановленням влади . Після розгрому А. В. Колчака працював в культурно-просвітницьких установах і викладав в школі. З початку 1922 приєднався до антирадянського національного повстання. Після придушення антирадянських сил і амністії ЦВК Якутської АРСР лідерам повстання повернувся в 1924 з Оймякона до Якутська, де готував до видання свої літературні і краєзнавчі праці.
У грудні 1925 року О. Кулаковський виїхав делегатом від Якутської АРСР на Перший тюркологічний з'їзд у Баку, але в шляху захворів і помер у Москві 6 червня 1926 року.
Творчість
У 1900 р написав вірш «Заклинання Баяная», що вважається першим твором якутської писемної культури.
Самобутній талант Кулаковського спирався на усну народну творчість і російську класичну літературу. Ним створені десятки віршів і поем. За масштабністю, філософічності і образності мови особливе місце в творчості Кулаковського займає поема «Сновидіння шамана» (1910), що є плодом глибоких, тривалих роздумів поета над долями рідного народу і найгострішими проблемами сучасного йому світу.
Найкращі поетичні твори Кулаковського за своїми ідейно-художніми особливостями представляють синтез традицій російського реалізму і демократичних традицій якутського фольклору. О. Є. Кулаковський в останні роки свого життя брав активну участь в будівництві нового життя. Розробляв питання якутської писемності, брав участь в організації наукових установ республіки, вчителював, керував художньо-літературною секцією Наркомпросздрава ЯАРСР, був членом літературно-перекладацької комісії, публікував свої наукові праці та літературні твори.
Пам'ять
У червні 1992 року на його могилі на Даниловському кладовищі міста Москви Урядом Республіки Саха відкритий надгробний пам'ятник.
У 1992 році заснована Державна премія імені О. Є. Кулаковського за видатну подвижницьку громадську діяльність по відродженню духовної культури народів Якутії.
Іменем О. Є. Кулаковського названо багато навчально-освітні установи та культурні центри в містах і улусах Республіка Саха. В Якутську відкрито пам'ятник великому поетові і просвітителю.
Бібліографія
- Кулаковский А. Е. Записки Якутского краевого географического общества. — Т. 1.
Література
- П. А. Ойуунускай А. Е. Кулаковскайга сыhыана // Хотугу сулус : журнал. — 1984. — № 3. — С. 98—106.
- Кулаковскай сэргэлэрэ // Хотугу сулус : журнал. — 1987. — № 3. — С. 82—84.
- Кулаковская Р. Кэрэ-бэлиэ суолу хаалларан // Хотугу сулус : журнал. — 1974. — № 8. — С. 68—76.
- Николаев А. Кулаковскай айымньыларын хайдах чочуйарай? // Хотугу сулус : журнал. — 1974. — № 1. — С. 95—97.
- Павлов Д. Н. Өксөкүлээх Өлөксөй өлбөөдүйбэт мөссүөнүн арыйар кинигэ: [Р. Кулаковскай «Аҕам олоҕо» диэн ахтыы-сэhэнигэр буолбут ааҕааччылар конференцияларын матырыйааллара] // : журнал. — 1991. — № 8. — С. 122—141.
- Попов Г. В. Өксөкүлээх Өлөксөй төрдө-yyha // Чолбон : журнал. — 1990. — № 7. — С. 100—104.
- Сидоров Е. А. Ө. Кулаковскай поэзиятыгар киhи уобараhа // Хотугу сулус : журнал. — 1984. — № 6. — С. 97—100.
- Сыромятников Г. А. Ө. Кулаковскай олоҕун уонна айымньытын туһунан // Хотугу сулус. — 1963. — № 5. — С. 107—116.
Посилання
- Краткая литературная энциклопедия: Кулаковский Алексей Елисеевич [ 11 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Пестерев В. И. История Якутии в лицах. — 2001. — С. 174—177. — .
- . Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2014.
- . Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014.
- . Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2014.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Oleksij Yeliseyevich Kulakovskijros Kulakovskij Aleksej EliseevichPsevdonimyakut Өksokүleeh Өloksoj Eksekyulyah Alyeksej Narodivsya16 bereznya 1877 1877 03 16 4 j Zhohsogonskij nasleg Tattinskij ulus Yakutska oblast Rosijska imperiyaPomer6 chervnya 1926 1926 06 06 49 rokiv MoskvaPohovannyaDanilovskij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistyakutDiyalnistpoetMova tvorivyakutska rosijskaNapryamoksocialistichnij realizmZhanrpoema virsh Kulakovskij Oleksij Yeliseyevich u Vikishovishi Kulakovskij Oleksij Yelisejovich ros Kulakovskij Aleksej Eliseevich psevdonim Eksekyulyah Oleksij yakut Өksokүleeh Өloksoj 16 bereznya 1877 18770316 4 j Zhohsogonskij nasleg Tattinskij ulus Yakutska oblast Rosijska imperiya 6 chervnya 1926 Moskva SRSR yakutskij pismennik Osnovopolozhnik yakutskoyi literaturi BiografiyaNarodivsya v Tattinskomu ulusi Pohodit iz sim yi zamozhnogo selyanina yakuta Zakinchiv realne uchilishe v Yakutsku Chinovnik v nizovih organah vladi uchitel Odin z pershih yakutskih pismennikiv krayeznavec Z lita 1917 komisar Timchasovogo uryadu v Verhoyanovskomu okruzi Yakutskoyi oblasti Zhovtnevu revolyuciyu ne prijnyav aktivno pidtrimuvav Yakutsku oblasnu radu tojonata i nacionalna inteligenciyi v neviznanni vladi RNK RRFSR i CVK Rad Sibiru Kerovanij nim Verhoyanskij okruzhnij z yizd berezen 1918 ogolosiv bilshovikiv nevirnimi sinami svoyeyi Batkivshini yak v Rosiyi tak i v Sibiru Pri korotkomu lipen serpen isnuvanni na pivnichnomu shodi Yakutiyi Radyanskoyi vladi zahopivshi skarbnicyu perehovuvavsya v tundri Povernuvsya na svij post z vstanovlennyam vladi Pislya rozgromu A V Kolchaka pracyuvav v kulturno prosvitnickih ustanovah i vikladav v shkoli Z pochatku 1922 priyednavsya do antiradyanskogo nacionalnogo povstannya Pislya pridushennya antiradyanskih sil i amnistiyi CVK Yakutskoyi ARSR lideram povstannya povernuvsya v 1924 z Ojmyakona do Yakutska de gotuvav do vidannya svoyi literaturni i krayeznavchi praci U grudni 1925 roku O Kulakovskij viyihav delegatom vid Yakutskoyi ARSR na Pershij tyurkologichnij z yizd u Baku ale v shlyahu zahvoriv i pomer u Moskvi 6 chervnya 1926 roku TvorchistU 1900 r napisav virsh Zaklinannya Bayanaya sho vvazhayetsya pershim tvorom yakutskoyi pisemnoyi kulturi Samobutnij talant Kulakovskogo spiravsya na usnu narodnu tvorchist i rosijsku klasichnu literaturu Nim stvoreni desyatki virshiv i poem Za masshtabnistyu filosofichnosti i obraznosti movi osoblive misce v tvorchosti Kulakovskogo zajmaye poema Snovidinnya shamana 1910 sho ye plodom glibokih trivalih rozdumiv poeta nad dolyami ridnogo narodu i najgostrishimi problemami suchasnogo jomu svitu Najkrashi poetichni tvori Kulakovskogo za svoyimi idejno hudozhnimi osoblivostyami predstavlyayut sintez tradicij rosijskogo realizmu i demokratichnih tradicij yakutskogo folkloru O Ye Kulakovskij v ostanni roki svogo zhittya brav aktivnu uchast v budivnictvi novogo zhittya Rozroblyav pitannya yakutskoyi pisemnosti brav uchast v organizaciyi naukovih ustanov respubliki vchitelyuvav keruvav hudozhno literaturnoyu sekciyeyu Narkomproszdrava YaARSR buv chlenom literaturno perekladackoyi komisiyi publikuvav svoyi naukovi praci ta literaturni tvori Pam yatU chervni 1992 roku na jogo mogili na Danilovskomu kladovishi mista Moskvi Uryadom Respubliki Saha vidkritij nadgrobnij pam yatnik U 1992 roci zasnovana Derzhavna premiya imeni O Ye Kulakovskogo za vidatnu podvizhnicku gromadsku diyalnist po vidrodzhennyu duhovnoyi kulturi narodiv Yakutiyi Imenem O Ye Kulakovskogo nazvano bagato navchalno osvitni ustanovi ta kulturni centri v mistah i ulusah Respublika Saha V Yakutsku vidkrito pam yatnik velikomu poetovi i prosvititelyu BibliografiyaKulakovskij A E Zapiski Yakutskogo kraevogo geograficheskogo obshestva T 1 LiteraturaP A Ojuunuskaj A E Kulakovskajga syhyana Hotugu sulus zhurnal 1984 3 S 98 106 Kulakovskaj sergelere Hotugu sulus zhurnal 1987 3 S 82 84 Kulakovskaya R Kere belie suolu haallaran Hotugu sulus zhurnal 1974 8 S 68 76 Nikolaev A Kulakovskaj ajymnylaryn hajdah chochujaraj Hotugu sulus zhurnal 1974 1 S 95 97 Pavlov D N Өksokүleeh Өloksoj olboodүjbet mossүonүn aryjar kinige R Kulakovskaj Aҕam oloҕo dien ahtyy seheniger buolbut aaҕaachchylar konferenciyalaryn matyryjaallara zhurnal 1991 8 S 122 141 Popov G V Өksokүleeh Өloksoj tordo yyha Cholbon zhurnal 1990 7 S 100 104 Sidorov E A Ө Kulakovskaj poeziyatygar kihi uobaraha Hotugu sulus zhurnal 1984 6 S 97 100 Syromyatnikov G A Ө Kulakovskaj oloҕun uonna ajymnytyn tuһunan Hotugu sulus 1963 5 S 107 116 PosilannyaKratkaya literaturnaya enciklopediya Kulakovskij Aleksej Eliseevich 11 travnya 2017 u Wayback Machine Pesterev V I Istoriya Yakutii v licah 2001 S 174 177 ISBN 5 7696 1606 7 Nacionalnaya biblioteka Respubliki Saha Yakutiya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 21 bereznya 2014 Nacionalnaya biblioteka Respubliki Saha Yakutiya Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 21 bereznya 2014 Nacionalnaya biblioteka Respubliki Saha Yakutiya Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 21 bereznya 2014 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij