Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндрівський па́рк — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Рішенням Вінницького облвиконкому № 441 від 30 липня 1969 р.
 Біля входу до парку | |
| 48°38′56″ пн. ш. 28°28′58″ сх. д. / 48.64900000002777603° пн. ш. 28.48300000002777921° сх. д.Координати: 48°38′56″ пн. ш. 28°28′58″ сх. д. / 48.64900000002777603° пн. ш. 28.48300000002777921° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаВінницька область Томашпільський район на в'їзді до с. Благодатне |
| Найближче місто | Томашпіль |
| Площа | 11,3 га |
| Засновано | наприкінці ХІХ ст. |
| Оператор | Олександрівська сільська рада (Томашпільський район) |
  Олександрівський парк (Вінницька область) | |
 Олександрівський парк у Вікісховищі | |
Місцезнаходження
Розташований за 15 км від районного центру Томашполя на в'їзді до с. Благодатного Томашпільського району на Вінниччині. Об'єкт перебуває на землях Олександрівської сільської ради. Його площа становить 11,3 га.
 | Олександровський парк має велике природоохоронне та історико-культурне значення для всього Томашпільського району. Він символізує неподільність природної та культурної спадщини і є місцем формування генофонду флори і фауни лісопаркового типу, а також вищих водних рослин та навколоводної і водно-болотної орнітофауни. Парк забезпечує виконання декількох взаємопов’язаних функцій: природоохоронної, рекреаційної та господарської. Він належить до небагатьох паркових співтовариств, які переживають своє відродження. |  |
— Волошенюк Іван Степанович, «Престижні рекреації «Вінницяоблагролісу» | ||
Історія
Заснований в кінці ХІХ ст. в межах садиби графині Ганни Павлівни Бенет, паризької аристократки, яка прожила 103 роки і померла у 1916 р. Існує місцева легенда про мандрівника, який наймався до графині на роботу і розказав їй про красу подільської землі у Благодатному. Пані на власні очі пересвідчилася в істинності цих слів і купила навколишні землі під садибу, згодом побудувавши тут кришталевий палац, насадивши парк і фруктовий сад, створивши каскад з трьох водойм з дерев'яним, мармуровим та скляним дном відповідно.
Щоліта вона відвідувала свій маєток на Поділлі і піклувалась про садибу з парком, для закладення якого запросила садівника-дендролога з Англії. Парк створювався на місці природної діброви в оточенні полів і лугів, відтак основою паркових композицій був природний лісостеповий ландшафт. Гармонійно поєднувались парк, водойми і споруди садиби. Зростали 80 видів листяних і шпилькових порід, у тому числі екзотів. У вирах воєн та революцій ХХ ст. не збереглись споруди садиби, парк занепав. У 1968 р., за переказами, навіть хтось з нащадків графині цікавився про його долю. На час визначення у 1969 р. пам'яткою садово-паркового мистецтва парк був захаращений, втрачено частину колекції. Відродження об'єкту почалось у 2005 р. з переданням у користування установі «Вінницяоблагроліс». Її тодішній керівник Вдовцов Михайло Леонтійович виступив ініціатором створення на базі парку рекреаційної зони. Розчищені старі і прокладені нові алеї і доріжки, у т . ч. нова алея з туй, влаштовано звіринець з дикими свинями та страусами, відновлено пасіку на 75 вуликів, яка існувала за радгоспних часів, під керівництвом досвідченого фахівця лісництва на Поділлі закладено розсадник, поновлено ставочки і завезені до них чорні та білі лебеді, поставлені лавиці, бесідки, альтанки, мангали і кухоньки, збудовано хату-колибу, а напівруїну будинку управляючого колишнім панським маєтком перетворено на мотель.
У 2007 р. за підсумками обласного конкурсу «Сім чудес Вінниччини», Олександрівський парк в с. Благодатному визнано одним з 21 переможців у номінації «Перлини Вінниччини».
Одначе, на початку 10-х років ц. ст. інвестора втрачено і об'єкт знову почав занепадати.
Опис
Парк
Відзначається філігранним добором деревно-чагарникових порід із місцевих та екзотичних видів, вдалою розбивкою з урахуванням особливостей рельєфу, ґрунтових та кліматичних умов. Саме тому температура в парку влітку на 7-8 градусів нижча, ніж навколо, а взимку навпаки — вище навколишньої.
Є фруктовий сад з фрагментами старих насаджень. З огляду на те, що парк побудовано в регулярно-ландшафтному стилі, це дало можливість максимально використати плакорні та ерозійно-долинні елементи рельєфу. Вододільна поверхня вмістила в себе декоративні композиції із біогруп дерев і кущів, поодинокі скульптури, дерев'яні колоди-лавки, квітники. Схилові ділянки вкриті пологом, здебільшого типових для широколистяних лісів, дерев та кущів. Днище балки перетворено на каскад взаємопов'язаних водойм. Усі частини парку пов'язують між собою ще графських часів алеї каштанів та лип, а також сучасна алея туї, що забезпечує її цілісність та сприйняття як єдиної композиції. Ще на початку закладання у графському парку було представлено 80 видів листяних і шпилькових порід. Нині їх 73.
Культурфітоценоз
Представлений найчастіше розрідженими одно- і багатостовбурними деревами та біогрупами, які досягають різної висоти 25-30 м і діаметра 27-52 см. Серед них: софора японська, каштан їстівний, дуб болотяний і пірамідальний, бундук канадський, бук європейський. Вічнозелені види доповнює сосна чорна і австрійська, модрина європейська і сибірська, ялина звичайна, ялиця біла (смерека), ялівець звичайний. Ліани, жимолость-каліфоль, кизил лук'янівський і елегантний. Деревостан, крім інтродукованих порід, значною мірою формують місцеві види широколистяних порід: дуб черешчатий і червоний, липа (європейська, широко- і вузьколиста), ясен звичайний і плакучий, клен (гостролистий, польовий, ясенолистий), горіх чорний.
Чагарникові породи представлені глодом махровим та чотирикісточковим, калиною бульденеж, сніжною ягодою, жасмином.
Фауна
На очі трапляються дятел, синиця, сойка, зозуля, дрозди, вівчарик зелений, малинівка, соловейко (до 20 птахів), коноплянка, шпак звичайний, горлиця, голуб, грак, галка, жайворонок лісовий, шуліка чорний та ін. З боку села часто прилітають горобці (хатній та польовий), ластівка сільська
ЇЇ.
Водойми
Є три ставки із системою гребель. Їх наповнюють ґрунтові води балки і джерела, що виходять на поверхню у пониззі верхів'я балки. Одне з них живить криницю, інші — струмок Парковий, який наповнює котловини ставків. Колодязь оздоблений кам'яною кладкою з цямриною і покритий верхом. Поблизу джерел росте Вікова верба. Її стовбур сягає 10 м в обхваті. Вона, за переказами, свого часу була одним з межових знаків між суміжними угіддями колишніх тутешніх власників.
Кожна з паркових водойм складається з двох частин — домінуючої чистої водної поверхні та ярусами заростаючої ділянки. Прибережний ярус — з таких рослин, як: катаброза водяна, китник рівний (лисохвіст), лепешняк (плакучий і великий), осока (дерниста, шершава та ін.), плакун верболистий, ситник членистий, стрілолист стрілолистий, сусак зонтичний, частуха подорожникова. За ними — стіна до 3-4 м із комишу лісового, очерету звичайного, рогозу (вузьколистого і широколистого). Подекуди кущі верболозу. Глибше за ними на вільних ділянках поверхні — гірчак земноводний, жабурник звичайний, рдесник плаваючий, глечики жовті. Поруч у зануреному у воду вигляді — елодея канадська, кушнір занурений, ряска.
На мулистому дні — прісноводні молюски: кулька рогова та жабурниця (беззубка звичайна). На мілководді — гіллястовусі ракоподібні: дафнії, циклопи, а серед водних заростів — павук-сріблянка. У заростях рогозу селяться бабки (стрілки, красуня тощо), комари-піскуни, жуки-плавунці.
Штучно зроблені домівки-годівниці для лебедів, гусей та качок. Узбережжя вподобали вуж звичайний, ящірка прудка. Із земноводних — жаба (ставкова та озерна), ропуха очеретяна. Представники лісової фауни — їжак звичайний, борсук, куниця лісова, тхір лісовий, дикі свині (кабани). З фауни водно-болотного комплексу — очеретянка, куріпка. Часом спостерігаються дикі качки (крижні, чирки).
Галерея
|
Примітки
- цит. по: , Волошенюк Іван Степанович. Престижні рекреації «Вінницяоблагролісу». – Вінниця: СПД Власюк О. М., 2007. – С. 2-4.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
- Сім чудес Вінниччини: Альбом / Вінницький обласний краєзнавчий музей; відп. за випуск . — 2-ге вид. — Вінниця, 2011. — С. 3, 48-49.
Посилання
Джерела
- Нагірняк, В. П. Дендрологічні парки Томашпільщини // Сайт управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації.
- Вінниччина туристична: краєзн. довід. / упоряд. ; ред. М. Спиця; дизайн Н. Спиця; відп. за вип. Н. Морозова; управління культури і туризму Вінниц. облдержадм.; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2009. — С. 206.
- Татусяк, Сергій. Олександрівський парк потребує серйозного інвестора // Сайт Вінницької обласної ради
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndrivskij pa rk pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Rishennyam Vinnickogo oblvikonkomu 441 vid 30 lipnya 1969 r Pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Oleksandrivskij parkBilya vhodu do parkuBilya vhodu do parku48 38 56 pn sh 28 28 58 sh d 48 64900000002777603 pn sh 28 48300000002777921 sh d 48 64900000002777603 28 48300000002777921 Koordinati 48 38 56 pn sh 28 28 58 sh d 48 64900000002777603 pn sh 28 48300000002777921 sh d 48 64900000002777603 28 48300000002777921Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblast Tomashpilskij rajon na v yizdi do s BlagodatneNajblizhche misto TomashpilPlosha 11 3 gaZasnovano naprikinci HIH st Operator Oleksandrivska silska rada Tomashpilskij rajon Oleksandrivskij park Vinnicka oblast Oleksandrivskij park u VikishovishiMisceznahodzhennyaRoztashovanij za 15 km vid rajonnogo centru Tomashpolya na v yizdi do s Blagodatnogo Tomashpilskogo rajonu na Vinnichchini Ob yekt perebuvaye na zemlyah Oleksandrivskoyi silskoyi radi Jogo plosha stanovit 11 3 ga Oleksandrovskij park maye velike prirodoohoronne ta istoriko kulturne znachennya dlya vsogo Tomashpilskogo rajonu Vin simvolizuye nepodilnist prirodnoyi ta kulturnoyi spadshini i ye miscem formuvannya genofondu flori i fauni lisoparkovogo tipu a takozh vishih vodnih roslin ta navkolovodnoyi i vodno bolotnoyi ornitofauni Park zabezpechuye vikonannya dekilkoh vzayemopov yazanih funkcij prirodoohoronnoyi rekreacijnoyi ta gospodarskoyi Vin nalezhit do nebagatoh parkovih spivtovaristv yaki perezhivayut svoye vidrodzhennya Voloshenyuk Ivan Stepanovich Prestizhni rekreaciyi Vinnicyaoblagrolisu IstoriyaZasnovanij v kinci HIH st v mezhah sadibi grafini Ganni Pavlivni Benet parizkoyi aristokratki yaka prozhila 103 roki i pomerla u 1916 r Isnuye misceva legenda pro mandrivnika yakij najmavsya do grafini na robotu i rozkazav yij pro krasu podilskoyi zemli u Blagodatnomu Pani na vlasni ochi peresvidchilasya v istinnosti cih sliv i kupila navkolishni zemli pid sadibu zgodom pobuduvavshi tut krishtalevij palac nasadivshi park i fruktovij sad stvorivshi kaskad z troh vodojm z derev yanim marmurovim ta sklyanim dnom vidpovidno Sholita vona vidviduvala svij mayetok na Podilli i pikluvalas pro sadibu z parkom dlya zakladennya yakogo zaprosila sadivnika dendrologa z Angliyi Park stvoryuvavsya na misci prirodnoyi dibrovi v otochenni poliv i lugiv vidtak osnovoyu parkovih kompozicij buv prirodnij lisostepovij landshaft Garmonijno poyednuvalis park vodojmi i sporudi sadibi Zrostali 80 vidiv listyanih i shpilkovih porid u tomu chisli ekzotiv U virah voyen ta revolyucij HH st ne zbereglis sporudi sadibi park zanepav U 1968 r za perekazami navit htos z nashadkiv grafini cikavivsya pro jogo dolyu Na chas viznachennya u 1969 r pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva park buv zaharashenij vtracheno chastinu kolekciyi Vidrodzhennya ob yektu pochalos u 2005 r z peredannyam u koristuvannya ustanovi Vinnicyaoblagrolis Yiyi todishnij kerivnik Vdovcov Mihajlo Leontijovich vistupiv iniciatorom stvorennya na bazi parku rekreacijnoyi zoni Rozchisheni stari i prokladeni novi aleyi i dorizhki u t ch nova aleya z tuj vlashtovano zvirinec z dikimi svinyami ta strausami vidnovleno pasiku na 75 vulikiv yaka isnuvala za radgospnih chasiv pid kerivnictvom dosvidchenogo fahivcya lisnictva na Podilli zakladeno rozsadnik ponovleno stavochki i zavezeni do nih chorni ta bili lebedi postavleni lavici besidki altanki mangali i kuhonki zbudovano hatu kolibu a napivruyinu budinku upravlyayuchogo kolishnim panskim mayetkom peretvoreno na motel U 2007 r za pidsumkami oblasnogo konkursu Sim chudes Vinnichchini Oleksandrivskij park v s Blagodatnomu viznano odnim z 21 peremozhciv u nominaciyi Perlini Vinnichchini Odnache na pochatku 10 h rokiv c st investora vtracheno i ob yekt znovu pochav zanepadati OpisPark Vidznachayetsya filigrannim doborom derevno chagarnikovih porid iz miscevih ta ekzotichnih vidiv vdaloyu rozbivkoyu z urahuvannyam osoblivostej relyefu gruntovih ta klimatichnih umov Same tomu temperatura v parku vlitku na 7 8 gradusiv nizhcha nizh navkolo a vzimku navpaki vishe navkolishnoyi Ye fruktovij sad z fragmentami starih nasadzhen Z oglyadu na te sho park pobudovano v regulyarno landshaftnomu stili ce dalo mozhlivist maksimalno vikoristati plakorni ta erozijno dolinni elementi relyefu Vododilna poverhnya vmistila v sebe dekorativni kompoziciyi iz biogrup derev i kushiv poodinoki skulpturi derev yani kolodi lavki kvitniki Shilovi dilyanki vkriti pologom zdebilshogo tipovih dlya shirokolistyanih lisiv derev ta kushiv Dnishe balki peretvoreno na kaskad vzayemopov yazanih vodojm Usi chastini parku pov yazuyut mizh soboyu she grafskih chasiv aleyi kashtaniv ta lip a takozh suchasna aleya tuyi sho zabezpechuye yiyi cilisnist ta sprijnyattya yak yedinoyi kompoziciyi She na pochatku zakladannya u grafskomu parku bulo predstavleno 80 vidiv listyanih i shpilkovih porid Nini yih 73 Kulturfitocenoz Predstavlenij najchastishe rozridzhenimi odno i bagatostovburnimi derevami ta biogrupami yaki dosyagayut riznoyi visoti 25 30 m i diametra 27 52 sm Sered nih sofora yaponska kashtan yistivnij dub bolotyanij i piramidalnij bunduk kanadskij buk yevropejskij Vichnozeleni vidi dopovnyuye sosna chorna i avstrijska modrina yevropejska i sibirska yalina zvichajna yalicya bila smereka yalivec zvichajnij Liani zhimolost kalifol kizil luk yanivskij i elegantnij Derevostan krim introdukovanih porid znachnoyu miroyu formuyut miscevi vidi shirokolistyanih porid dub chereshchatij i chervonij lipa yevropejska shiroko i vuzkolista yasen zvichajnij i plakuchij klen gostrolistij polovij yasenolistij gorih chornij Chagarnikovi porodi predstavleni glodom mahrovim ta chotirikistochkovim kalinoyu buldenezh snizhnoyu yagodoyu zhasminom Fauna Na ochi traplyayutsya dyatel sinicya sojka zozulya drozdi vivcharik zelenij malinivka solovejko do 20 ptahiv konoplyanka shpak zvichajnij gorlicya golub grak galka zhajvoronok lisovij shulika chornij ta in Z boku sela chasto prilitayut gorobci hatnij ta polovij lastivka silska YiYi Vodojmi Ye tri stavki iz sistemoyu grebel Yih napovnyuyut gruntovi vodi balki i dzherela sho vihodyat na poverhnyu u ponizzi verhiv ya balki Odne z nih zhivit krinicyu inshi strumok Parkovij yakij napovnyuye kotlovini stavkiv Kolodyaz ozdoblenij kam yanoyu kladkoyu z cyamrinoyu i pokritij verhom Poblizu dzherel roste Vikova verba Yiyi stovbur syagaye 10 m v obhvati Vona za perekazami svogo chasu bula odnim z mezhovih znakiv mizh sumizhnimi ugiddyami kolishnih tuteshnih vlasnikiv Kozhna z parkovih vodojm skladayetsya z dvoh chastin dominuyuchoyi chistoyi vodnoyi poverhni ta yarusami zarostayuchoyi dilyanki Priberezhnij yarus z takih roslin yak katabroza vodyana kitnik rivnij lisohvist lepeshnyak plakuchij i velikij osoka dernista shershava ta in plakun verbolistij sitnik chlenistij strilolist strilolistij susak zontichnij chastuha podorozhnikova Za nimi stina do 3 4 m iz komishu lisovogo ocheretu zvichajnogo rogozu vuzkolistogo i shirokolistogo Podekudi kushi verbolozu Glibshe za nimi na vilnih dilyankah poverhni girchak zemnovodnij zhaburnik zvichajnij rdesnik plavayuchij glechiki zhovti Poruch u zanurenomu u vodu viglyadi elodeya kanadska kushnir zanurenij ryaska Na mulistomu dni prisnovodni molyuski kulka rogova ta zhaburnicya bezzubka zvichajna Na milkovoddi gillyastovusi rakopodibni dafniyi ciklopi a sered vodnih zarostiv pavuk sriblyanka U zarostyah rogozu selyatsya babki strilki krasunya tosho komari piskuni zhuki plavunci Shtuchno zrobleni domivki godivnici dlya lebediv gusej ta kachok Uzberezhzhya vpodobali vuzh zvichajnij yashirka prudka Iz zemnovodnih zhaba stavkova ta ozerna ropuha ocheretyana Predstavniki lisovoyi fauni yizhak zvichajnij borsuk kunicya lisova thir lisovij diki svini kabani Z fauni vodno bolotnogo kompleksu ocheretyanka kuripka Chasom sposterigayutsya diki kachki krizhni chirki GalereyaShema rozmishennya ob yektiv parkuShema rozmishennya ob yektiv parku Parkovi aleyiParkovi aleyi Vodojma u parkuVodojma u parku RozsadnikRozsadnik Gotel v rekreacijnij zoniGotel v rekreacijnij zoni Primitkicit po Voloshenyuk Ivan Stepanovich Prestizhni rekreaciyi Vinnicyaoblagrolisu Vinnicya SPD Vlasyuk O M 2007 S 2 4 Arhiv originalu za 31 travnya 2015 Procitovano 30 travnya 2015 Sim chudes Vinnichchini Albom Vinnickij oblasnij krayeznavchij muzej vidp za vipusk 2 ge vid Vinnicya 2011 S 3 48 49 PosilannyaPortal Sadi i parki DzherelaNagirnyak V P Dendrologichni parkiTomashpilshini Sajt upravlinnya kulturi i turizmu Vinnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnichchina turistichna krayezn dovid uporyad red M Spicya dizajn N Spicya vidp za vip N Morozova upravlinnya kulturi i turizmu Vinnic oblderzhadm Vinnic OUNB im K A Timiryazyeva Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2009 S 206 Tatusyak Sergij Oleksandrivskij park potrebuye serjoznogo investora Sajt Vinnickoyi oblasnoyi radi