Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександро-Невський собор у Варшаві (пол. Sobór św. Aleksandra Newskiego) — знищений православний собор, побудований в адміністративному центрі Царства Польського (Російська імперія). Розташовувався на Саксонської площі (пізніше перейменована в площу Пілсудського). Собор за проектом архітектора Леонтія Бенуа був закладений в 1894 і відкритий в 1912 році. По завершенні будівництва собор досягав у висоту 70 м і був на той час найвищою будівлею у Варшаві.
| Олександро-Невський собор | |
|---|---|
|
| |
| 52°14′28″ пн. ш. 21°00′45″ сх. д. / 52.241225000028° пн. ш. 21.01276111113877931° сх. д.Координати: 52°14′28″ пн. ш. 21°00′45″ сх. д. / 52.241225000028° пн. ш. 21.01276111113877931° сх. д. | |
| Країна |  Російська імперія і  Республіка Польща |
| Розташування | Варшава |
| Тип | кафедральний собор[d] і d |
| Висота | 70 м |
| Матеріал | цегла |
| Стиль | псевдоросійський стиль |
| Архітектор | Бенуа Леонтій Миколайович |
| Дата заснування | 1912 |
  Олександро-Невський собор Олександро-Невський собор (Росія)  Олександро-Невський собор Олександро-Невський собор (Польща) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Собор був зруйнований польськими властями в середині 1920-х років, через менш ніж 15 років після відкриття. Головними мотивами знесення послужило те, що собор, який займав одну з головних площ Варшави, нагадував про російською пануванні над Польщею. Крім собору святого Олександра Невського у Варшаві, поляками за тими ж мотивами були знищені і інші православні храми на території країни.
Передісторія
Польська держава припинила своє існування в 1795 році в результаті поділів Польщі. Варшава увійшла до складу Російської імперії в 1815 за рішенням Віденського конгресу і стала одним з найбільших міст імперії. Щоб запобігти повторенню повстань, у другій половині XIX століття в місті розташовувався великий гарнізон російських військ. Великий приплив російських солдатів і чиновників, здебільшого православних, а також політика щодо поводження уніатів у православ'я, послужили причиною будівництва православних храмів. У 90-х роках XIX століття в Польщі було побудовано близько 20 православних церков, здебільшого полкових.
Ідею будівництва в Варшаві великого кафедрального собору вперше висловив у своїй записці імператору Олександру III Генерал-губернатор Польщі Гурко Йосип Володимирович. За його словами, існуючі православні храми у Варшаві могли вмістити тільки десяту частину з 42 000 православних віруючих, і новий собор «свідчив би своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім змістом про велич панівної Церкви Російської Держави».
Будівництво та архітектура
28 серпня 1893 року було організовано комітет з будівництва собору, який очолив Гурко. Імператор схвалив архітектурний проект, запропонований Л. Н. Бенуа. 2 червня 1894 року місце будівництва на Саксонської площі було освячено архієпископом Флавіаном. 30 серпня, в свято св. Олександра Невського і іменин імператора, в присутності І. В. Гурко архієпископ Варшавський і Холмський Флавіан (Городецький) здійснив урочисте закладення собору в ім'я «небесного покровителя наших царів».
Кошти на будівництво жертвували приватними особами з усієї імперії. Сума в 13 500 рублів була пожертвувана Іоанном Кронштадтським, значна частина грошей на будівництво собору була отримана за рахунок обов'язкових пожертв з муніципалітетів, які перебували під управлінням Гурко, і введенням спеціального податку в Варшаві. Загальна вартість будівництва собору склала більше 3 мільйонів рублів. За проектом Л. Н. Бенуа собор був п'ятикупольним з квадратною основою і окремою дзвіницею.
У 1900 році будівництво собору, вміщав 2,5 тисячі осіб, було закінчено, і 9 листопада над головним куполом був встановлений чотирикінцевий хрест. 70-метрова дзвонова храму стала найвищою будівлею у Варшаві.
Робота над інтер'єром собору тривала під керівництвом професора Миколи Покровського ще 12 років. Фрески для храму малював Васнецов Віктор Михайлович, 12 мозаїчних панно набрані в мозаїчної майстерні В. А. Фролова за ескізами В. М. Васнецова і Андрія Рябушкина. В оформленні собору були використані дорогоцінні й напівкоштовні камені, а також мармур і граніт. Вівтар був прикрашений колонами з яшми, подарованих Миколою II. Головний з 14 дзвонів (відлитих дзвіниці-ливарним заводом П. М. Фінляндського) на дзвіниці був п'ятим за величиною в імперії.
20 травня 1912 року головний вівтар собору був урочисто освячений митрополитом Київським і Галицьким Флавіаном (Городецьким) в ім'я св. князя Олександра Невського.
Південну межу храму був освячений 27 травня 1912 р архієпископом Варшавським і Привисленским Миколою (Зіоровим) в ім'я св. Миколи.
Північний приділ був освячений їм ж 3 червня 1912 року в ім'я святих Кирила і Мефодія. Архієпископ Варшавський і Привисленский Микола на освяченні сказав таку промову: «Творячи цей храм, його творці не мали в своїх думках нічого ворожого до навколишнього нас інослав'я: насильство не в природі Православ'я». Після відкриття в соборі відзначалися найважливіші урочистості в житті російської Варшави — ювілей Вітчизняної війни 1812 року, святкування 300-річчя дому Романових.
Знесення
На початку 1915 року в ході Першої світової війни російське населення було евакуйовано з міста разом з православним духовенством. З Олександра-Невського собору був вивезений іконостас і найбільш цінні деталі внутрішнього оздоблення. В ході окупації Варшави німецькими військами собор використовувався як гарнізонний костел німецької кірхи. Собор був перейменований на честь св. Генріха. Перша служба за католицьким зразком пройшла в соборі 25 лютого, перша лютеранська служба — 5 березня. З куполів собору була знята позолота, всередині встановлений орган і ряди стільців для прихожан.
Після повернення незалежності Польщі в 1918 році доля собору, повернутого православній єпархії (настоятелем собору став архієпископ Антоній (Марценко)), була предметом багаторічних суперечок. Собор сприймався поляками як символ російського панування і тому був вкрай непопулярний. Мистецтвознавчий факультет Університету Стефана Баторія в Вільнюсі стверджував, що будівля собору не має особливої художньо-історичної цінності.
Були пропозиції повністю переобладнати зовнішній вигляд собору під католицький костел. Письменник Стефан Жеромський висунув ідею про створення в соборі музею мартирологу (мучеництва) польського народу або етнології. Однак найбільш популярною була утилітарна думка: через те, що після від'єднання Польщі від Росії православних парафіян у Варшаві практично не залишилося, собор, як символ чужоземної віри, що займає багато місця на одній з основних площ Варшави і, як бачиться, не є видатним твором архітектури, повинен бути знесений.
Питання знесення собору розглядалося на засіданні Польського Сейму 1 Скликання. Єдиний голос проти його знесення належав російському депутату Миколі Серебренникову. Незважаючи на протести, собор був знесений в 1924-1926 роках, разом з іншими православними храмами в Варшаві (діючими залишилися тільки дві православні церкви). Надаючи великого значення політичному і національному значенням руйнування найбільшого православного собору в міжвоєнній Польщі, варшавський магістрат також випустив спеціальну позику, завдяки якій «кожен поляк міг стати причетним до цієї справи». Позика була забезпечена вартістю матеріалу, отриманого в результаті знесення.
Знесення собору зайняло багато часу і потребувало близько 15 000 малих вибухів. Мармурові плити з собору були використані при оформленні різних будівель в Варшаві. Значна частина фресок була перевезена в Покровський собор у Барановичах. Після тривалого зберігання в Національному музеї Варшави інші фрагменти були встановлені в православному храмі Марії Магдалини на Празі на правобережній частині Варшави. Яшмові колони були перевезені в усипальницю маршала Пілсудського в Кракові.
Примітки
- Wortman, Richard S. (2000). Scenarios of Power: Myth and Ceremony in Russian Monarchy. Volume Two: From Alexander II to the Abdication of Nicholas II. Princeton University Press, 254—255. .
- Молчанов К. Новий православний собор в ім'я св. Благовірного Великого Князя Олександра Невського у Варшаві. 1894—1912. Варшава. 1912; Проекти православного собору у Варшаві // ХВЕВ. 1894. № 4; Закладка нового православного соборного храму в Варшаві 30 серпня 1894 // ХВЕВ. 1894. № 17; Покровський Н. В. Проект розміщення живопису в новому православному соборі в ім'я св. Благовірного Великого Князя Олександра Невського у Варшаві з пояснювальною запискою. СПб. 1900.
Література
- Шингарев В. До освячення нового кафедрального собору у Варшаві // Варшавський єпархіальний листок. — 1912. — № 10. — С. 145-150.
- Урочистості освячення нового кафедрального собору в Варшаві в ім'я св. благовірного Князя Олександра Невського // Варшавський єпархіальний листок. — 1912. — № 11. — С. 162-167.
- Освячення прибудов в новому Варшавському Олександро-Невському кафедральному соборі // Варшавський єпархіальний листок. — 1912. — № 12. — С. 175-176.
- Malte Rolf. Russische Herrschaft in Warschau: Die Aleksandr-Nevskij-Kathedrale im Konfliktraum politischer Kommunikation. — In: Jenseits der Zarenmacht. Dimensionen des Politischen im Russischen Reich, 1800—1917. Hrsg. v. Walter Sperling. Frankfurt/M., Campus, 2008 (Historische Politikforschung, 16), 163—190.
- Piotr Paszkiewicz — «Pod berłem Romanowów. Sztuka Rosyjska w Warszawie 1815—1915». ISPAN. Warszawa 1991
- Е. Махароблидзе. Совершилось: святыня разрушена // «Церковные ведомости» № 9-10 (100—101). 1(14)-15(28) мая 1928 г. [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.], стр. 11-13.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександро-Невський собор у Варшаві
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandro Nevskij sobor u Varshavi pol Sobor sw Aleksandra Newskiego znishenij pravoslavnij sobor pobudovanij v administrativnomu centri Carstva Polskogo Rosijska imperiya Roztashovuvavsya na Saksonskoyi ploshi piznishe perejmenovana v ploshu Pilsudskogo Sobor za proektom arhitektora Leontiya Benua buv zakladenij v 1894 i vidkritij v 1912 roci Po zavershenni budivnictva sobor dosyagav u visotu 70 m i buv na toj chas najvishoyu budivleyu u Varshavi Oleksandro Nevskij sobor52 14 28 pn sh 21 00 45 sh d 52 241225000028 pn sh 21 01276111113877931 sh d 52 241225000028 21 01276111113877931 Koordinati 52 14 28 pn sh 21 00 45 sh d 52 241225000028 pn sh 21 01276111113877931 sh d 52 241225000028 21 01276111113877931Krayina Rosijska imperiya i Respublika PolshaRoztashuvannya VarshavaTip kafedralnij sobor d i dVisota 70 mMaterial ceglaStil psevdorosijskij stilArhitektor Benua Leontij MikolajovichData zasnuvannya 1912Oleksandro Nevskij soborOleksandro Nevskij sobor Rosiya Pokazati na mapi RosiyaOleksandro Nevskij soborOleksandro Nevskij sobor Polsha Pokazati na mapi Polsha Mediafajli u Vikishovishi Saksonska plosha v 1919 roci Sobor 1912 r Inter yer soboru v 1915 roci pislya perejmenuvannya garnizonnoyi cerkvi Sobor buv zrujnovanij polskimi vlastyami v seredini 1920 h rokiv cherez mensh nizh 15 rokiv pislya vidkrittya Golovnimi motivami znesennya posluzhilo te sho sobor yakij zajmav odnu z golovnih plosh Varshavi nagaduvav pro rosijskoyu panuvanni nad Polsheyu Krim soboru svyatogo Oleksandra Nevskogo u Varshavi polyakami za timi zh motivami buli znisheni i inshi pravoslavni hrami na teritoriyi krayini PeredistoriyaPolska derzhava pripinila svoye isnuvannya v 1795 roci v rezultati podiliv Polshi Varshava uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi v 1815 za rishennyam Videnskogo kongresu i stala odnim z najbilshih mist imperiyi Shob zapobigti povtorennyu povstan u drugij polovini XIX stolittya v misti roztashovuvavsya velikij garnizon rosijskih vijsk Velikij pripliv rosijskih soldativ i chinovnikiv zdebilshogo pravoslavnih a takozh politika shodo povodzhennya uniativ u pravoslav ya posluzhili prichinoyu budivnictva pravoslavnih hramiv U 90 h rokah XIX stolittya v Polshi bulo pobudovano blizko 20 pravoslavnih cerkov zdebilshogo polkovih Ideyu budivnictva v Varshavi velikogo kafedralnogo soboru vpershe visloviv u svoyij zapisci imperatoru Oleksandru III General gubernator Polshi Gurko Josip Volodimirovich Za jogo slovami isnuyuchi pravoslavni hrami u Varshavi mogli vmistiti tilki desyatu chastinu z 42 000 pravoslavnih viruyuchih i novij sobor svidchiv bi svoyim zovnishnim viglyadom i vnutrishnim zmistom pro velich panivnoyi Cerkvi Rosijskoyi Derzhavi Budivnictvo ta arhitektura28 serpnya 1893 roku bulo organizovano komitet z budivnictva soboru yakij ocholiv Gurko Imperator shvaliv arhitekturnij proekt zaproponovanij L N Benua 2 chervnya 1894 roku misce budivnictva na Saksonskoyi ploshi bulo osvyacheno arhiyepiskopom Flavianom 30 serpnya v svyato sv Oleksandra Nevskogo i imenin imperatora v prisutnosti I V Gurko arhiyepiskop Varshavskij i Holmskij Flavian Gorodeckij zdijsniv urochiste zakladennya soboru v im ya nebesnogo pokrovitelya nashih cariv Koshti na budivnictvo zhertvuvali privatnimi osobami z usiyeyi imperiyi Suma v 13 500 rubliv bula pozhertvuvana Ioannom Kronshtadtskim znachna chastina groshej na budivnictvo soboru bula otrimana za rahunok obov yazkovih pozhertv z municipalitetiv yaki perebuvali pid upravlinnyam Gurko i vvedennyam specialnogo podatku v Varshavi Zagalna vartist budivnictva soboru sklala bilshe 3 miljoniv rubliv Za proektom L N Benua sobor buv p yatikupolnim z kvadratnoyu osnovoyu i okremoyu dzviniceyu U 1900 roci budivnictvo soboru vmishav 2 5 tisyachi osib bulo zakincheno i 9 listopada nad golovnim kupolom buv vstanovlenij chotirikincevij hrest 70 metrova dzvonova hramu stala najvishoyu budivleyu u Varshavi Robota nad inter yerom soboru trivala pid kerivnictvom profesora Mikoli Pokrovskogo she 12 rokiv Freski dlya hramu malyuvav Vasnecov Viktor Mihajlovich 12 mozayichnih panno nabrani v mozayichnoyi majsterni V A Frolova za eskizami V M Vasnecova i Andriya Ryabushkina V oformlenni soboru buli vikoristani dorogocinni j napivkoshtovni kameni a takozh marmur i granit Vivtar buv prikrashenij kolonami z yashmi podarovanih Mikoloyu II Golovnij z 14 dzvoniv vidlitih dzvinici livarnim zavodom P M Finlyandskogo na dzvinici buv p yatim za velichinoyu v imperiyi 20 travnya 1912 roku golovnij vivtar soboru buv urochisto osvyachenij mitropolitom Kiyivskim i Galickim Flavianom Gorodeckim v im ya sv knyazya Oleksandra Nevskogo Pivdennu mezhu hramu buv osvyachenij 27 travnya 1912 r arhiyepiskopom Varshavskim i Privislenskim Mikoloyu Ziorovim v im ya sv Mikoli Pivnichnij pridil buv osvyachenij yim zh 3 chervnya 1912 roku v im ya svyatih Kirila i Mefodiya Arhiyepiskop Varshavskij i Privislenskij Mikola na osvyachenni skazav taku promovu Tvoryachi cej hram jogo tvorci ne mali v svoyih dumkah nichogo vorozhogo do navkolishnogo nas inoslav ya nasilstvo ne v prirodi Pravoslav ya Pislya vidkrittya v sobori vidznachalisya najvazhlivishi urochistosti v zhitti rosijskoyi Varshavi yuvilej Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku svyatkuvannya 300 richchya domu Romanovih Mizh 1912 i 1915 rokami pid dzviniceyu bula osvyachena kaplicya ZnesennyaNa pochatku 1915 roku v hodi Pershoyi svitovoyi vijni rosijske naselennya bulo evakujovano z mista razom z pravoslavnim duhovenstvom Z Oleksandra Nevskogo soboru buv vivezenij ikonostas i najbilsh cinni detali vnutrishnogo ozdoblennya V hodi okupaciyi Varshavi nimeckimi vijskami sobor vikoristovuvavsya yak garnizonnij kostel nimeckoyi kirhi Sobor buv perejmenovanij na chest sv Genriha Persha sluzhba za katolickim zrazkom projshla v sobori 25 lyutogo persha lyuteranska sluzhba 5 bereznya Z kupoliv soboru bula znyata pozolota vseredini vstanovlenij organ i ryadi stilciv dlya prihozhan Pislya povernennya nezalezhnosti Polshi v 1918 roci dolya soboru povernutogo pravoslavnij yeparhiyi nastoyatelem soboru stav arhiyepiskop Antonij Marcenko bula predmetom bagatorichnih superechok Sobor sprijmavsya polyakami yak simvol rosijskogo panuvannya i tomu buv vkraj nepopulyarnij Mistectvoznavchij fakultet Universitetu Stefana Batoriya v Vilnyusi stverdzhuvav sho budivlya soboru ne maye osoblivoyi hudozhno istorichnoyi cinnosti Buli propoziciyi povnistyu pereobladnati zovnishnij viglyad soboru pid katolickij kostel Pismennik Stefan Zheromskij visunuv ideyu pro stvorennya v sobori muzeyu martirologu muchenictva polskogo narodu abo etnologiyi Odnak najbilsh populyarnoyu bula utilitarna dumka cherez te sho pislya vid yednannya Polshi vid Rosiyi pravoslavnih parafiyan u Varshavi praktichno ne zalishilosya sobor yak simvol chuzhozemnoyi viri sho zajmaye bagato miscya na odnij z osnovnih plosh Varshavi i yak bachitsya ne ye vidatnim tvorom arhitekturi povinen buti znesenij Pitannya znesennya soboru rozglyadalosya na zasidanni Polskogo Sejmu 1 Sklikannya Yedinij golos proti jogo znesennya nalezhav rosijskomu deputatu Mikoli Serebrennikovu Nezvazhayuchi na protesti sobor buv znesenij v 1924 1926 rokah razom z inshimi pravoslavnimi hramami v Varshavi diyuchimi zalishilisya tilki dvi pravoslavni cerkvi Nadayuchi velikogo znachennya politichnomu i nacionalnomu znachennyam rujnuvannya najbilshogo pravoslavnogo soboru v mizhvoyennij Polshi varshavskij magistrat takozh vipustiv specialnu poziku zavdyaki yakij kozhen polyak mig stati prichetnim do ciyeyi spravi Pozika bula zabezpechena vartistyu materialu otrimanogo v rezultati znesennya Znesennya soboru zajnyalo bagato chasu i potrebuvalo blizko 15 000 malih vibuhiv Marmurovi pliti z soboru buli vikoristani pri oformlenni riznih budivel v Varshavi Znachna chastina fresok bula perevezena v Pokrovskij sobor u Baranovichah Pislya trivalogo zberigannya v Nacionalnomu muzeyi Varshavi inshi fragmenti buli vstanovleni v pravoslavnomu hrami Mariyi Magdalini na Prazi na pravoberezhnij chastini Varshavi Yashmovi koloni buli perevezeni v usipalnicyu marshala Pilsudskogo v Krakovi PrimitkiWortman Richard S 2000 Scenarios of Power Myth and Ceremony in Russian Monarchy Volume Two From Alexander II to the Abdication of Nicholas II Princeton University Press 254 255 ISBN 0 691 02947 4 Molchanov K Novij pravoslavnij sobor v im ya sv Blagovirnogo Velikogo Knyazya Oleksandra Nevskogo u Varshavi 1894 1912 Varshava 1912 Proekti pravoslavnogo soboru u Varshavi HVEV 1894 4 Zakladka novogo pravoslavnogo sobornogo hramu v Varshavi 30 serpnya 1894 HVEV 1894 17 Pokrovskij N V Proekt rozmishennya zhivopisu v novomu pravoslavnomu sobori v im ya sv Blagovirnogo Velikogo Knyazya Oleksandra Nevskogo u Varshavi z poyasnyuvalnoyu zapiskoyu SPb 1900 LiteraturaShingarev V Do osvyachennya novogo kafedralnogo soboru u Varshavi Varshavskij yeparhialnij listok 1912 10 S 145 150 Urochistosti osvyachennya novogo kafedralnogo soboru v Varshavi v im ya sv blagovirnogo Knyazya Oleksandra Nevskogo Varshavskij yeparhialnij listok 1912 11 S 162 167 Osvyachennya pribudov v novomu Varshavskomu Oleksandro Nevskomu kafedralnomu sobori Varshavskij yeparhialnij listok 1912 12 S 175 176 Malte Rolf Russische Herrschaft in Warschau Die Aleksandr Nevskij Kathedrale im Konfliktraum politischer Kommunikation In Jenseits der Zarenmacht Dimensionen des Politischen im Russischen Reich 1800 1917 Hrsg v Walter Sperling Frankfurt M Campus 2008 Historische Politikforschung 16 163 190 Piotr Paszkiewicz Pod berlem Romanowow Sztuka Rosyjska w Warszawie 1815 1915 ISPAN Warszawa 1991 E Maharoblidze Sovershilos svyatynya razrushena Cerkovnye vedomosti 9 10 100 101 1 14 15 28 maya 1928 g 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine str 11 13 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oleksandro Nevskij sobor u Varshavi pol