Олекса́ндр Васи́льович Га́ук (рос. Александр Васильевич Гаук, нар. 3 (15) серпня 1893 — пом. 30 березня 1963) — радянський диригент та композитор, народний артист РРФСР (1954).
Гаук Олександр Васильович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 3 (15) серпня 1893[1][2] |
Місце народження | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[3] |
Дата смерті | 30 березня 1963[3][2][4] (69 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР[3] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Професії | диригент, композитор, викладач університету |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Вчителі | Блуменфельд Фелікс Михайлович, Глазунов Олександр Костянтинович і d |
Відомі учні | d, Свєтланов Євген Федорович, Мелік-Пашаєв Олександр Шамільович, Євген Мравінський і Симеонов Костянтин Арсенович |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди |
Біографія
Народився в Одесі. Освіту здобув у Петроградській консерваторії як диригент і композитор. 1917 став диригентом Петроградського театру музичної драми, з 1923-го по 1931 рік працював в Ленінградському театрі опери та балету (диригував в основному балетними виставами). У 1930—1934 роках очолював симфонічний оркестр Ленінградської філармонії, а в 1936-му став першим головним диригентом щойно створеного Державного академічного симфонічного оркестру СРСР і керував ним до 1941-го. Нарешті, у 1953—1963 роках керував Великим симфонічним оркестром Держтелерадіо СРСР.
Гаук вів активну педагогічну діяльність, викладав у Ленінградській (1927—1933, 1946—1948), Тбіліській (1941—1943), Московській (1939—1963, з 1948-го — професор) консерваторіях, серед його учнів — Євген Мравінський, Олександр Мелік-Пашаєв, Костянтин Симеонов, Євген Свєтланов. Помер у Москві.
Творчість
Гаук володів гарним почуттям оркестрового ансамблю і стилю твору. Під його орудою звучали твори Хачатуряна, Мясковського, Шапоріна, Шостаковича та інших сучасних композиторів (багато з яких були виконані вперше), поряд із класичним репертуаром (творами Генделя, Й. С. Баха, Берліоза). 13 листопада 1945 саме Гаук продиригував відновленою Першої симфонією Рахманінова, що не виконувалася до того протягом майже 50 років. Виступав з гастролями в різних країнах. У 1954 році йому було присвоєно звання Народного артиста РРФСР.
Гаук є автором ряду оригінальних творів: симфонії, концертів для фортепіано та для арфи з оркестром, фортепіанних і камерних творів, оркестровок творів Чайковського та Мусоргського (у тому числі незакінченої опери останнього «Одруження»). У 1975 роки було опубліковано видання «Мемуари, вибрані статті, спогади сучасників Олександра Гаука».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #13196688X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Гаук Александр Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
Джерела
- Памяти А. В. Гаука — Советская музыка, 1963, № 9
- А. В. Гаук. Мемуары, избранные статьи, воспоминания современников. М., 1975
- Олександр Гаук на belcanto.ru [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gauk Oleksa ndr Vasi lovich Ga uk ros Aleksandr Vasilevich Gauk nar 3 15 serpnya 1893 pom 30 bereznya 1963 radyanskij dirigent ta kompozitor narodnij artist RRFSR 1954 Gauk Oleksandr VasilovichOsnovna informaciyaData narodzhennya3 15 serpnya 1893 1 2 Misce narodzhennyaOdesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 3 Data smerti30 bereznya 1963 1963 03 30 3 2 4 69 rokiv Misce smertiMoskva SRSR 3 PohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya i SRSRProfesiyidirigent kompozitor vikladach universitetuOsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchiteliBlumenfeld Feliks Mihajlovich Glazunov Oleksandr Kostyantinovich i dVidomi uchnid Svyetlanov Yevgen Fedorovich Melik Pashayev Oleksandr Shamilovich Yevgen Mravinskij i Simeonov Kostyantin ArsenovichInstrumentifortepianoZhanriklasichna muzikaZakladMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNagorodiBiografiyaNarodivsya v Odesi Osvitu zdobuv u Petrogradskij konservatoriyi yak dirigent i kompozitor 1917 stav dirigentom Petrogradskogo teatru muzichnoyi drami z 1923 go po 1931 rik pracyuvav v Leningradskomu teatri operi ta baletu diriguvav v osnovnomu baletnimi vistavami U 1930 1934 rokah ocholyuvav simfonichnij orkestr Leningradskoyi filarmoniyi a v 1936 mu stav pershim golovnim dirigentom shojno stvorenogo Derzhavnogo akademichnogo simfonichnogo orkestru SRSR i keruvav nim do 1941 go Nareshti u 1953 1963 rokah keruvav Velikim simfonichnim orkestrom Derzhteleradio SRSR Gauk viv aktivnu pedagogichnu diyalnist vikladav u Leningradskij 1927 1933 1946 1948 Tbiliskij 1941 1943 Moskovskij 1939 1963 z 1948 go profesor konservatoriyah sered jogo uchniv Yevgen Mravinskij Oleksandr Melik Pashayev Kostyantin Simeonov Yevgen Svyetlanov Pomer u Moskvi TvorchistGauk volodiv garnim pochuttyam orkestrovogo ansamblyu i stilyu tvoru Pid jogo orudoyu zvuchali tvori Hachaturyana Myaskovskogo Shaporina Shostakovicha ta inshih suchasnih kompozitoriv bagato z yakih buli vikonani vpershe poryad iz klasichnim repertuarom tvorami Gendelya J S Baha Berlioza 13 listopada 1945 same Gauk prodiriguvav vidnovlenoyu Pershoyi simfoniyeyu Rahmaninova sho ne vikonuvalasya do togo protyagom majzhe 50 rokiv Vistupav z gastrolyami v riznih krayinah U 1954 roci jomu bulo prisvoyeno zvannya Narodnogo artista RRFSR Gauk ye avtorom ryadu originalnih tvoriv simfoniyi koncertiv dlya fortepiano ta dlya arfi z orkestrom fortepiannih i kamernih tvoriv orkestrovok tvoriv Chajkovskogo ta Musorgskogo u tomu chisli nezakinchenoyi operi ostannogo Odruzhennya U 1975 roki bulo opublikovano vidannya Memuari vibrani statti spogadi suchasnikiv Oleksandra Gauka PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 13196688X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gauk Aleksandr Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311DzherelaPamyati A V Gauka Sovetskaya muzyka 1963 9 A V Gauk Memuary izbrannye stati vospominaniya sovremennikov M 1975 Oleksandr Gauk na belcanto ru 26 grudnya 2010 u Wayback Machine