Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Окюз Мехмед-паша (тур. Öküz Mehmed Pasha, 1557—1620) — державний і військовий діяч Османської імперії, капудан-паша у 1612-1613 р., великий візир у 1614—1616 і 1619 роках. Його прізвисько «Окюз» з турецької мови перекладається як бик. Відомий також як Кара-Мехмед.
| Окюз Мехмед-паша | |
|---|---|
| тур. Öküz Mehmed Pasha | |
 | |
| Псевдо | Kara і Öküz |
| Народився | 1557 Стамбул |
| Помер | 1620 Алеппо |
| Підданство | Османська імперія |
| Національність | турок |
| Діяльність | політик |
| Титул | Паша |
| Посада | великий візир |
| Військове звання | адмірал |
| Термін | 1614—1616 і 1619 роки |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Кара-Гасан |
| У шлюбі з | Гевхерхан-султан |
| |
Біографія
Син Кара Гасана, стамбульського коваля в кварталі Карагюмрюк. Народився в Стамбулі 1557 року. 1567 року вступив на службу до палацу султана. Навчався в палацовій школі Ендерун-сарай. Першою значною посадою була кілер-кетюдаши (на кшталт виночерпія). Згодом став хасода-агою. 1606 року призначений на посаду сілахдара (голови палацової канцелярії).
1607 року стає пашею Єгипетського еялету. В цей час ця провінція перебувала під владою сипахів, що повстали ще у 1604 році. Жорсткими заходами Мехмед-паша за підтримки беїв мамлюків придушив повстання сипахів, багатьох стративши. Потім скасував податок тулба, що впроваджував на фелахів (селян), чим розширив коло своїх прибічників. За цим стратив санджакбеїв, що дозволили впроваджувати тулбу.
1609 року спалахнуло нове повстання оджаків чаушів, яничарів та абазів, невдоволених скасуванням тулби. Мехмед-паша зібрав вірних вояків та бедуїнів для придушення заколоту. Після відмови повсталих на заклик аліма Алтипармака Мехмеда-ефенді здатися, Мехмед-паша рушив проти них військом, завдавши в битві біля Каїра рішучої поразки. За цим стратив 250 найбільш активних, інших відправив у заслання до Ємену. За це отримав прізвисько Кулкіран (Винищувач рабів). Він продовжував сприяти громадським роботам і намагався реформувати фіскальну та військову організацію Єгипетського еялету, зменшивши кількість місцевих беїв до 12. Стабілізація ситуації сприяла збільшенню податків, що стали надсилатися з Єгипту до Стамбула. Також провів водогін в Мецці та звільнив паломницькі шляхи до святих мусульманських міст від розбійників, налагодивши місця відпочину прочан.
У 1611 році повернувся до Стамбула. Його подальшій кар'єрі сприяв шлюб з Гевхерхан Султан, донькою османського султана Ахмеда I, що відбувся 1612 року. Того ж року призначається капудан-пашею (головним адміралом) флоту Османської імперії. Виступав проти укладання договору капітулярій з Республікою Сполучених провінцій, втім його підписав султан. На чолі флоту забезпечував захист Кіпру і Бейруту від мальтійського і тосканського флоту. 1613 року втратив посаду керівника Османського флоту через поразку у морській битві біля Самосу з європейською флотиліією на чолі з неаполітанським адміралом Оттавіо д'Арагоном.
1614 року призначено спочатку каймакамом (заступником великого візира), а після страти — великим візиром. Тут намагався також суворо утримувати лад, приборкуючи корупцію чиновників. За це дістав прізвисько Кара-Мехмед. 1615 року зібрав в Алеппо і Мараші війська для наступної військової кампанії проти Персії 1616 року спробував захопити Єреван, але 55-денна облога не мала успіху, внаслідок чого усунений з посади.
1616 року призначено пашею Айдинського еялету. Відзначився будівництвом каравансараю в Кушадаси, через який мала здійснюватися торгівля до Ізміру (нині використовується як торгівельний центр). Інший каравансарай звів у м. . Водночас отримав посаду другого візира у великому дивані. 1618 року брав участь в укладанні мирної угоди з Персією на рівнині Сараб (поблизу Ардабілю).
18 січня 1619 року знову призначено великим візиром. Проте внаслідок конфлікту з капудан пашею у грудні того ж року втратив посаду. Значна частина майна Мехмед-паші була конфіскована. Самого призначено валі еялету Алеппо. Помер в Алеппо 1620 року.
Джерела
- M. W. Daly; Carl F. Petry (10 December 1998). The Cambridge History of Egypt. Cambridge University Press. p. 19. .
- Gültekin, R. Eser (2001), Ulukışla ve Öküz Mehmet Paşa Menzil Külliyesi, Ankara: TC Kültür Bakanlığı Yayınları
- Alexander Mikaberidze, Conflict and Conquest in the Islamic World, A Historical Encyclopedia, vol. 1, ABC-CLIO, 2011, 1042 p. ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okyuz Mehmed pasha tur Okuz Mehmed Pasha 1557 1620 derzhavnij i vijskovij diyach Osmanskoyi imperiyi kapudan pasha u 1612 1613 r velikij vizir u 1614 1616 i 1619 rokah Jogo prizvisko Okyuz z tureckoyi movi perekladayetsya yak bik Vidomij takozh yak Kara Mehmed Okyuz Mehmed pashatur Okuz Mehmed PashaPsevdoKara i OkuzNarodivsya1557 1557 StambulPomer1620 AleppoPiddanstvoOsmanska imperiyaNacionalnistturokDiyalnistpolitikTitulPashaPosadavelikij vizirVijskove zvannyaadmiralTermin1614 1616 i 1619 rokiKonfesiyaislamBatkoKara GasanU shlyubi zGevherhan sultan Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin Kara Gasana stambulskogo kovalya v kvartali Karagyumryuk Narodivsya v Stambuli 1557 roku 1567 roku vstupiv na sluzhbu do palacu sultana Navchavsya v palacovij shkoli Enderun saraj Pershoyu znachnoyu posadoyu bula kiler ketyudashi na kshtalt vinocherpiya Zgodom stav hasoda agoyu 1606 roku priznachenij na posadu silahdara golovi palacovoyi kancelyariyi 1607 roku staye pasheyu Yegipetskogo eyaletu V cej chas cya provinciya perebuvala pid vladoyu sipahiv sho povstali she u 1604 roci Zhorstkimi zahodami Mehmed pasha za pidtrimki beyiv mamlyukiv pridushiv povstannya sipahiv bagatoh strativshi Potim skasuvav podatok tulba sho vprovadzhuvav na felahiv selyan chim rozshiriv kolo svoyih pribichnikiv Za cim strativ sandzhakbeyiv sho dozvolili vprovadzhuvati tulbu 1609 roku spalahnulo nove povstannya odzhakiv chaushiv yanichariv ta abaziv nevdovolenih skasuvannyam tulbi Mehmed pasha zibrav virnih voyakiv ta beduyiniv dlya pridushennya zakolotu Pislya vidmovi povstalih na zaklik alima Altiparmaka Mehmeda efendi zdatisya Mehmed pasha rushiv proti nih vijskom zavdavshi v bitvi bilya Kayira rishuchoyi porazki Za cim strativ 250 najbilsh aktivnih inshih vidpraviv u zaslannya do Yemenu Za ce otrimav prizvisko Kulkiran Vinishuvach rabiv Vin prodovzhuvav spriyati gromadskim robotam i namagavsya reformuvati fiskalnu ta vijskovu organizaciyu Yegipetskogo eyaletu zmenshivshi kilkist miscevih beyiv do 12 Stabilizaciya situaciyi spriyala zbilshennyu podatkiv sho stali nadsilatisya z Yegiptu do Stambula Takozh proviv vodogin v Mecci ta zvilniv palomnicki shlyahi do svyatih musulmanskih mist vid rozbijnikiv nalagodivshi miscya vidpochinu prochan U 1611 roci povernuvsya do Stambula Jogo podalshij kar yeri spriyav shlyub z Gevherhan Sultan donkoyu osmanskogo sultana Ahmeda I sho vidbuvsya 1612 roku Togo zh roku priznachayetsya kapudan pasheyu golovnim admiralom flotu Osmanskoyi imperiyi Vistupav proti ukladannya dogovoru kapitulyarij z Respublikoyu Spoluchenih provincij vtim jogo pidpisav sultan Na choli flotu zabezpechuvav zahist Kipru i Bejrutu vid maltijskogo i toskanskogo flotu 1613 roku vtrativ posadu kerivnika Osmanskogo flotu cherez porazku u morskij bitvi bilya Samosu z yevropejskoyu flotiliiyeyu na choli z neapolitanskim admiralom Ottavio d Aragonom 1614 roku priznacheno spochatku kajmakamom zastupnikom velikogo vizira a pislya strati velikim vizirom Tut namagavsya takozh suvoro utrimuvati lad priborkuyuchi korupciyu chinovnikiv Za ce distav prizvisko Kara Mehmed 1615 roku zibrav v Aleppo i Marashi vijska dlya nastupnoyi vijskovoyi kampaniyi proti Persiyi 1616 roku sprobuvav zahopiti Yerevan ale 55 denna obloga ne mala uspihu vnaslidok chogo usunenij z posadi 1616 roku priznacheno pasheyu Ajdinskogo eyaletu Vidznachivsya budivnictvom karavansarayu v Kushadasi cherez yakij mala zdijsnyuvatisya torgivlya do Izmiru nini vikoristovuyetsya yak torgivelnij centr Inshij karavansaraj zviv u m Vodnochas otrimav posadu drugogo vizira u velikomu divani 1618 roku brav uchast v ukladanni mirnoyi ugodi z Persiyeyu na rivnini Sarab poblizu Ardabilyu 18 sichnya 1619 roku znovu priznacheno velikim vizirom Prote vnaslidok konfliktu z kapudan pasheyu u grudni togo zh roku vtrativ posadu Znachna chastina majna Mehmed pashi bula konfiskovana Samogo priznacheno vali eyaletu Aleppo Pomer v Aleppo 1620 roku DzherelaM W Daly Carl F Petry 10 December 1998 The Cambridge History of Egypt Cambridge University Press p 19 ISBN 978 0 521 47211 1 Gultekin R Eser 2001 Ulukisla ve Okuz Mehmet Pasa Menzil Kulliyesi Ankara TC Kultur Bakanligi Yayinlari ISBN 975 17 2738 3 Alexander Mikaberidze Conflict and Conquest in the Islamic World A Historical Encyclopedia vol 1 ABC CLIO 2011 1042 p ISBN 1598843362