Османсько-перська війна 1603—1618 років — збройний конфлікт між Османською імперією та сефевідським Іраном.
Османсько-перська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Османсько-перські війни | |||||||
Військо Аббаса I вступає в Тебриз | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Іран (Сефевіди) | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Аббас I Великий | Кигаладзе Сінан-паша Кара Мехмед-паша |
Передісторія
Зазнавши поразки 1590 року у війні проти Османської імперії, іранський шах Аббас I Великий після підписання Стамбульської угоди 1590 узявся за укріплення своєї армії. Скориставшись тим, що Османська імперія була втягнута до з Габсбургами, він сформував елітний корпус, що складався з людей, які підпорядковувались особисто йому — аналог турецьких яничарів. Коли 1603 року до нещасть, які переслідували Османську імперію, додалась ще і смерть султана Мехмеда III, шах Аббас вирішив відновити воєнні дії.
Перебіг війни
Перша фаза
У вересні 1603 року шах Аббас, який особисто очолив армію, за 12 днів здійснив перехід з Ісфахана в Тебриз, де виявив, що османський гарнізон пішов з міста. Повернувши Тебриз, іранська армія відвоювала Нахічевань, а після шестимісячної облоги взяла Єреван.
Незважаючи на важке становище на західних кордонах імперії, османський уряд розумів, що опиратись іранцям лише силами східних провінцій неможливо. На схід 1604 року була відряджена армія під командуванням Кигаладзе Сінан-паші. Останній вивив, що в результаті «тактики спаленої землі» прикордонна зона знелюдніла та втратила будь-які запаси продовольства. На зиму турецькі війська розташувались у Діярбакирі й , зазнали там нападу іранців і були змушені відійти в Ерзурум. У травні 1605 року відбулась битва під Тебризом (), в якій османська армія була розбита та залишила поле бою, залишивши більшу частину свого спорядження й запасів продовольства.
У наступні роки Османська імперія зосередилась на розв'язанні внутрішніх проблем у Малій Азії, а іранці виганяли османські гарнізони з решти турецьких опорних пунктів на Кавказі та в Азербайджані. Воєнні дії фактично завершились, а турки так і не змогли організувати хоч якусь оборону.
1610 року великий візир виступив у похід проти шаха Аббаса, але не зміг викликати того на бій, а у серпні 1611 року помер у Діярбакирі. За рік його наступник уклав із іранцями перемир'я, за умовами якого кордон між двома державами мав проходити там, де він був за умовами . Таким чином турки втрачали всі території, завойовані під час попередньої війни.
Друга фаза
Перш ніж було ратифіковано мирну угоду, у турецького султана попрохали про захист двоє грузинських князів. Це спровокувало шаха Аббаса на удар, який турки витлумачили як порушення перемир'я. Окрім того, шах узяв під варту османського посланця при своєму дворі.
1614 року був страчений Насух-паша, який був прибічником миру з Іраном, а новим великим візиром став Кара Мехмед-паша. У серпні 1610 року великий візир на чолі великого війська підійшов до стін Єревана, однак облога завершилась невдачею, і Мехмед-паша був усунутий з посади. Після постійних сутичок з противником 10 вересня 1618 року османські війська потрапили у засідку поблизу Тебриза й утратили п'ятнадцять тисяч чоловік.
Підсумки
Укладений у вересні 1618 року Серавський мир в цілому підтвердив угоду Насух-паші. Таким чином в результаті війни Іран повернув собі північно-західні райони країни, включаючи Закавказзя.
Джерела
- «Історія Сходу» (в 6 т.). Т.III «Схід на межі середньовіччя й нового часу. XVI—XVIII ст.» — Москва: видавнича фірма «Восточная литература» РАН, 1999.
- Керолайн Фінкель «Історія Османської імперії. Примара Османа», — Москва, АСТ, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmansko perska vijna 1603 1618 rokiv zbrojnij konflikt mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta sefevidskim Iranom Osmansko perska vijna Osmansko perski vijni Vijsko Abbasa I vstupaye v Tebriz Vijsko Abbasa I vstupaye v Tebriz Data 1603 1618 Misce Zakavkazzya Kurdistan Rezultat Seravskij mir Storoni Iran Sefevidi Osmanska imperiya Komanduvachi Abbas I Velikij Kigaladze Sinan pasha Kara Mehmed pashaPeredistoriyaZaznavshi porazki 1590 roku u vijni proti Osmanskoyi imperiyi iranskij shah Abbas I Velikij pislya pidpisannya Stambulskoyi ugodi 1590 uzyavsya za ukriplennya svoyeyi armiyi Skoristavshis tim sho Osmanska imperiya bula vtyagnuta do z Gabsburgami vin sformuvav elitnij korpus sho skladavsya z lyudej yaki pidporyadkovuvalis osobisto jomu analog tureckih yanichariv Koli 1603 roku do neshast yaki peresliduvali Osmansku imperiyu dodalas she i smert sultana Mehmeda III shah Abbas virishiv vidnoviti voyenni diyi Perebig vijniPersha faza U veresni 1603 roku shah Abbas yakij osobisto ocholiv armiyu za 12 dniv zdijsniv perehid z Isfahana v Tebriz de viyaviv sho osmanskij garnizon pishov z mista Povernuvshi Tebriz iranska armiya vidvoyuvala Nahichevan a pislya shestimisyachnoyi oblogi vzyala Yerevan Nezvazhayuchi na vazhke stanovishe na zahidnih kordonah imperiyi osmanskij uryad rozumiv sho opiratis irancyam lishe silami shidnih provincij nemozhlivo Na shid 1604 roku bula vidryadzhena armiya pid komanduvannyam Kigaladze Sinan pashi Ostannij viviv sho v rezultati taktiki spalenoyi zemli prikordonna zona znelyudnila ta vtratila bud yaki zapasi prodovolstva Na zimu turecki vijska roztashuvalis u Diyarbakiri j zaznali tam napadu iranciv i buli zmusheni vidijti v Erzurum U travni 1605 roku vidbulas bitva pid Tebrizom v yakij osmanska armiya bula rozbita ta zalishila pole boyu zalishivshi bilshu chastinu svogo sporyadzhennya j zapasiv prodovolstva U nastupni roki Osmanska imperiya zoseredilas na rozv yazanni vnutrishnih problem u Malij Aziyi a iranci viganyali osmanski garnizoni z reshti tureckih opornih punktiv na Kavkazi ta v Azerbajdzhani Voyenni diyi faktichno zavershilis a turki tak i ne zmogli organizuvati hoch yakus oboronu 1610 roku velikij vizir vistupiv u pohid proti shaha Abbasa ale ne zmig viklikati togo na bij a u serpni 1611 roku pomer u Diyarbakiri Za rik jogo nastupnik uklav iz irancyami peremir ya za umovami yakogo kordon mizh dvoma derzhavami mav prohoditi tam de vin buv za umovami Takim chinom turki vtrachali vsi teritoriyi zavojovani pid chas poperednoyi vijni Druga faza Persh nizh bulo ratifikovano mirnu ugodu u tureckogo sultana poprohali pro zahist dvoye gruzinskih knyaziv Ce sprovokuvalo shaha Abbasa na udar yakij turki vitlumachili yak porushennya peremir ya Okrim togo shah uzyav pid vartu osmanskogo poslancya pri svoyemu dvori 1614 roku buv strachenij Nasuh pasha yakij buv pribichnikom miru z Iranom a novim velikim vizirom stav Kara Mehmed pasha U serpni 1610 roku velikij vizir na choli velikogo vijska pidijshov do stin Yerevana odnak obloga zavershilas nevdacheyu i Mehmed pasha buv usunutij z posadi Pislya postijnih sutichok z protivnikom 10 veresnya 1618 roku osmanski vijska potrapili u zasidku poblizu Tebriza j utratili p yatnadcyat tisyach cholovik PidsumkiUkladenij u veresni 1618 roku Seravskij mir v cilomu pidtverdiv ugodu Nasuh pashi Takim chinom v rezultati vijni Iran povernuv sobi pivnichno zahidni rajoni krayini vklyuchayuchi Zakavkazzya Dzherela Istoriya Shodu v 6 t T III Shid na mezhi serednovichchya j novogo chasu XVI XVIII st Moskva vidavnicha firma Vostochnaya literatura RAN 1999 ISBN 5 02 018102 1 Kerolajn Finkel Istoriya Osmanskoyi imperiyi Primara Osmana Moskva AST 2010 ISBN 978 5 17 043651 4