Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Озери́ще — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Ліплявській сільській громаді. Розташоване за 22 км від районного центру — міста Канів.
| село Озерище | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Ліплявська сільська громада |
| Облікова картка | облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1800 |
| Населення | 238 особи (2016) |
| Площа | 1,02 км² |
| Густота населення | 258,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19021 |
| Телефонний код | +380 4736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°50′23″ пн. ш. 31°38′24″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 31.64000° сх. д.Координати: 49°50′23″ пн. ш. 31°38′24″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 31.64000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 134 м |
| Відстань до обласного центру | 54 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Ліпляве |
| Карта | |
  Озерище | |
 Озерище | |
| Мапа | |
Назва пішла від чотирьох озер, які розташовувалися на території села.
Протяжність доріг — 7 км, з твердим покриттям — 2 км, водогін — 8,2 км.
Із заходу і півночі село оточене лісами Білоозерського національного природного парку.
До середини XX століття на захід від села знаходився хутір Свининці, згаданий у творі Уласа Самчука «Морозів хутір» (1948).
Історія
У «Списку наявних у Малоросійській губернії селищ 1799—1801 років» в Переяславському повіті зазначений хутір Озерянській з населенням у 15 душ.
Населений пункт Озерищі згадується у книзі історика Володимира Кривошеї «Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк», як такий, що входить до складу Переяславського полку Війська Запорозького.
Під назвою Озерище село відоме з 1800 року.
Станом на 1832 рік Озерище було хутором села Хоцьки в якому розміщувався маєток поміщика Костянтина Ілляшенка.
Відповідно до метричної книги церкви Архістратига Михаїла на середину XIX століття на хуторі проживало 11 дворових людей та 58 селян.
Українська письменниця в діаспорі Марія Лівицька згадує Озерище у своєму творі «На грані двох епох». У книзі зокрема зазначається, що за переказами свідків у маєтку поміщиків Ілляшенків час від часу з'являвся привид жінки. Місцеві це пояснювали тим, що один із дуже давніх власників маєтку був надзвичайно жорстокою людиною та займався катуваннями. Після того, як будинок маєтку було розібрано під його фундаментом було виявлене масове поховання замордованих людей.
1860 року біля села був утворений хутір Роздол-Березовий. Першим його поселенцем був уродженець села Ліпляве Береза А. С., який купив ці землі у пані Дорошкевич. Куплені землі він перепродував іншим селянам з правобережжя (родини Колісники, Царенки, Малуші та інші).
На початку XX століття нa кошти пана Завойка була збудована невелика дерев'яна церква Святого Костянтина. У 1930-ті роки під час колективізації церкву переобладнали під зерносховище. Згодом в її приміщенні була школа.
У 1921 році неподалік села відбувся бій між повстанським загоном отамана Чорного () та більшовицькими військами, у якому повстанці здобули перемогу.
Не оминув село і Голодомор в Україні (1932—1933), набагато пізніше у пам'ять про померлих було встановлено у селі пам'ятний знак у вигляді хреста.
Перший колгосп «Перебудова» очолив Чередніченко І. О.
В роки Другої світової війни поблизу села йшли запеклі бої. В центрі села знаходиться монумент і братська могила радянським воїнам. На сторінках обласної преси своїми спогадами про ці часи ділиться уродженець села Володимир Сухина. Він зокрема зазначає звірства нацистського коменданта із тодішнього райцентру Гельмязова та начальник поліції. Проте сільський староста Тихон Дмитрович намагався допомагати односельцям. Під час наступу Червоної армії у 1943 році селяни тікали подалі від Дніпра, щоб не потрапити під випадковий обстріл з боку Канева. У приміщенні колишньої церкви, яка в той час використовувалася, як школа, був госпіталь, куди підвозили поранених під час битви за Дніпро (померлих було поховано в безіменній братській могилі на цвинтарі через дорогу).
1 жовтня 1941 року у селі зупинявся культовий радянський письменник Аркадій Гайдар, який разом із загоном полковника Орлова намагався вийти з німецького оточення. Переховуючись від німців у навколишніх лісах Гайдару вдалося налагодити чисельні знайомства з мешканцями села. Згодом Гайдар приєднався до партизанського загону Горєлова, який через деякий час був розгромлений.
Крім загону Горєлова у навколишніх лісах діяв також партизанський загін імені Чапаєва. Партизани загону для конспірації носили форму поліцаїв. Активних бойових дій не вели, обмежуючись диверсійною роботою.
Перед побудовою Канівського водосховища і затопленням сіл, деякі мешканці сусіднього села Решітки переселилися в довколишні села, зокрема й Озерище (Реви, Савченки, та інші сім'ї). Тоді ж в братській могилі на цвинтарі села (той самий, де розташована братська могила померлих в Другій світовій війні) було перепоховано померлих з Решіток, а на місці перепоховання поставлено білий стальний хрест. За розповідями Реви В. В., уродженця села, всі цінності що були в могилах було вкрадено наймитами що робили перепоховання.
Найбільшого розвитку село зазнало в 1964—1967 роках, коли головою колгоспу був П. П. Чередник. При ньому було збудовано ферми для худоби, сільський клуб, тракторну бригаду, дитячий садок. Згодом колгосп було розформовано, а його землі та господарство передані до радгоспу імені Гайдара, з центральною садибою у селі Ліпляве.
У 1994 році Національна академія наук України проводила археологічну експедицію по населеним пунктам і їх околицях лівобережжя Канівського водосховища, серед інших поблизу села Озерища були знайдені пам'ятки різних епох у тому числі давньоруські.
Адміністративне підпорядкування
До 1923 року село належало до Хоцьківської волості Переяславського повіту Полтавської губернії.
У часи УНР з 1918 по 1919 роки входило до складу землі Переяславщини.
Після 1923 року село підпорядковано до Гельмязівського району Золотоніської округи, в 1925 разом з районом перейшло до Черкаської округи, а з утворенням Київської області до її складу.
Під час нацистської окупації 1942–1943 Гельмязівський район належав до Золотоніського ґебіту Райхскомісаріату Україна.
До 1963 року село продовжувало перебувати у складі Гельмязівському району, який до 1937 року належав до Київської, потім до 1954 до Полтавської області. Після ліквідації Гельмязівського району село перейшло на короткий час до Драбівського району, а з 1965 входить до складу Канівського району Черкаської області
До 1989-го року включно село підпорядковувалася Ліплявській сільській раді.
Населення
Населення села становить 238 особи 179 дворів (2016, 314 осіб в 2001)[].
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 284 | 90,45 % |
| Російська | 30 | 9,55 % |
| Разом | 314 | 100,00 % |
Сучасність
В селі знаходиться церква Адвентистів сьомого дня. Храмове свято 4 листопада — Ікони Казанської Богоматері.
В селі працюють клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Село має автобусний зв'язок з райцентром.
Відомі люди
Багато односельців отримали різні нагороди: К. Й. Борзова нагороджена орденом Дружби народів, В. Ф. Хроленко та В. І. Бондар — орденами Трудової Слави, К. Л. Шаблевська — орденом Трудового Червоного Прапора.
В 1930-ті роках в селі жив вчитель Омелько Лисак, який організовував вистави для селян.
К. Д. Щербак — художник, картини якого й досі можна знайти в домівках односельців.
Примітки
- Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з червня 2019]
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- СЕЛО ОЗЕРИЩЕ — Міста і села України. Черкащина 2009 — Український видавничий портал — who-is-who.ua
- Історичні документи, фото та факти села Хоцьки на Переяславщині: Свининці, невеличкий хутір біля Озерища
- Морозів хутір (fb2) | КулЛиб — Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
- Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк
- ГУК.Переяславський полк (2004) — Книги В. В. Кривошеї / Книги В. В. Кривошеи — GENEO-ГЕНЕО
- Велика родина свідомих українців була вирвана з отчої землі | Вісник Переяславщини | Вісник Переяславщини
- Diasporiana Електронна бібліотека | Лівицька М. На грані двох епох
- file.pdf // Лівицька М. На грані двох епох стр. 74
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 8 липня 2016.
- Гаврило Куреда не був розбійником, він був борцем за Україну | Вісник Переяславщини | Вісник Переяславщини
- 39_45.PDF // МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ ПОВСТАНСЬКОГО РУХУ 20-Х РОКІВ ХРОКІВ ХХ СТ. НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ: ОТАМАН ЧОРНИЙ (Г. Т.КУРЕДА)
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- Ліпляве, Канівський район, Черкаська область " Історія міст і сіл Української РСР
- 1.indd — Книга 37.pdf // НАУКОВІ ЗАПИСКИ З УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ[недоступне посилання з липня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- Канівський район
Посилання
- На сайті who-is-who.ua
 | Це незавершена стаття про Канівський район. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozeri she selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Liplyavskij silskij gromadi Roztashovane za 22 km vid rajonnogo centru mista Kaniv selo OzerisheKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Liplyavska silska gromadaOblikova kartka oblikova kartka Osnovni daniZasnovane 1800Naselennya 238 osobi 2016 Plosha 1 02 km Gustota naselennya 258 8 osib km Poshtovij indeks 19021Telefonnij kod 380 4736Geografichni daniGeografichni koordinati 49 50 23 pn sh 31 38 24 sh d 49 83972 pn sh 31 64000 sh d 49 83972 31 64000 Koordinati 49 50 23 pn sh 31 38 24 sh d 49 83972 pn sh 31 64000 sh d 49 83972 31 64000Serednya visota nad rivnem morya 134 mVidstan do oblasnogo centru 54 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 22 kmMisceva vladaAdresa radi s LiplyaveKartaOzerisheOzerisheMapaDiv takozh Ozerishe znachennya Nazva pishla vid chotiroh ozer yaki roztashovuvalisya na teritoriyi sela Protyazhnist dorig 7 km z tverdim pokrittyam 2 km vodogin 8 2 km Iz zahodu i pivnochi selo otochene lisami Biloozerskogo nacionalnogo prirodnogo parku Do seredini XX stolittya na zahid vid sela znahodivsya hutir Svininci zgadanij u tvori Ulasa Samchuka Moroziv hutir 1948 IstoriyaBudinki bilya lisu Dubovij lis bilya sela Ozerishe Cherkaskoyi oblasti u kvitni U Spisku nayavnih u Malorosijskij guberniyi selish 1799 1801 rokiv v Pereyaslavskomu poviti zaznachenij hutir Ozeryanskij z naselennyam u 15 dush Naselenij punkt Ozerishi zgaduyetsya u knizi istorika Volodimira Krivosheyi Genealogiya ukrayinskogo kozactva Pereyaslavskij polk yak takij sho vhodit do skladu Pereyaslavskogo polku Vijska Zaporozkogo Pid nazvoyu Ozerishe selo vidome z 1800 roku Stanom na 1832 rik Ozerishe bulo hutorom sela Hocki v yakomu rozmishuvavsya mayetok pomishika Kostyantina Illyashenka Vidpovidno do metrichnoyi knigi cerkvi Arhistratiga Mihayila na seredinu XIX stolittya na hutori prozhivalo 11 dvorovih lyudej ta 58 selyan Ukrayinska pismennicya v diaspori Mariya Livicka zgaduye Ozerishe u svoyemu tvori Na grani dvoh epoh U knizi zokrema zaznachayetsya sho za perekazami svidkiv u mayetku pomishikiv Illyashenkiv chas vid chasu z yavlyavsya privid zhinki Miscevi ce poyasnyuvali tim sho odin iz duzhe davnih vlasnikiv mayetku buv nadzvichajno zhorstokoyu lyudinoyu ta zajmavsya katuvannyami Pislya togo yak budinok mayetku bulo rozibrano pid jogo fundamentom bulo viyavlene masove pohovannya zamordovanih lyudej 1860 roku bilya sela buv utvorenij hutir Rozdol Berezovij Pershim jogo poselencem buv urodzhenec sela Liplyave Bereza A S yakij kupiv ci zemli u pani Doroshkevich Kupleni zemli vin pereproduvav inshim selyanam z pravoberezhzhya rodini Kolisniki Carenki Malushi ta inshi Na pochatku XX stolittya na koshti pana Zavojka bula zbudovana nevelika derev yana cerkva Svyatogo Kostyantina U 1930 ti roki pid chas kolektivizaciyi cerkvu pereobladnali pid zernoshovishe Zgodom v yiyi primishenni bula shkola U 1921 roci nepodalik sela vidbuvsya bij mizh povstanskim zagonom otamana Chornogo ta bilshovickimi vijskami u yakomu povstanci zdobuli peremogu Ne ominuv selo i Golodomor v Ukrayini 1932 1933 nabagato piznishe u pam yat pro pomerlih bulo vstanovleno u seli pam yatnij znak u viglyadi hresta Pershij kolgosp Perebudova ocholiv Cherednichenko I O V roki Drugoyi svitovoyi vijni poblizu sela jshli zapekli boyi V centri sela znahoditsya monument i bratska mogila radyanskim voyinam Na storinkah oblasnoyi presi svoyimi spogadami pro ci chasi dilitsya urodzhenec sela Volodimir Suhina Vin zokrema zaznachaye zvirstva nacistskogo komendanta iz todishnogo rajcentru Gelmyazova ta nachalnik policiyi Prote silskij starosta Tihon Dmitrovich namagavsya dopomagati odnoselcyam Pid chas nastupu Chervonoyi armiyi u 1943 roci selyani tikali podali vid Dnipra shob ne potrapiti pid vipadkovij obstril z boku Kaneva U primishenni kolishnoyi cerkvi yaka v toj chas vikoristovuvalasya yak shkola buv gospital kudi pidvozili poranenih pid chas bitvi za Dnipro pomerlih bulo pohovano v bezimennij bratskij mogili na cvintari cherez dorogu 1 zhovtnya 1941 roku u seli zupinyavsya kultovij radyanskij pismennik Arkadij Gajdar yakij razom iz zagonom polkovnika Orlova namagavsya vijti z nimeckogo otochennya Perehovuyuchis vid nimciv u navkolishnih lisah Gajdaru vdalosya nalagoditi chiselni znajomstva z meshkancyami sela Zgodom Gajdar priyednavsya do partizanskogo zagonu Goryelova yakij cherez deyakij chas buv rozgromlenij Krim zagonu Goryelova u navkolishnih lisah diyav takozh partizanskij zagin imeni Chapayeva Partizani zagonu dlya konspiraciyi nosili formu policayiv Aktivnih bojovih dij ne veli obmezhuyuchis diversijnoyu robotoyu Pered pobudovoyu Kanivskogo vodoshovisha i zatoplennyam sil deyaki meshkanci susidnogo sela Reshitki pereselilisya v dovkolishni sela zokrema j Ozerishe Revi Savchenki ta inshi sim yi Todi zh v bratskij mogili na cvintari sela toj samij de roztashovana bratska mogila pomerlih v Drugij svitovij vijni bulo perepohovano pomerlih z Reshitok a na misci perepohovannya postavleno bilij stalnij hrest Za rozpovidyami Revi V V urodzhencya sela vsi cinnosti sho buli v mogilah bulo vkradeno najmitami sho robili perepohovannya Najbilshogo rozvitku selo zaznalo v 1964 1967 rokah koli golovoyu kolgospu buv P P Cherednik Pri nomu bulo zbudovano fermi dlya hudobi silskij klub traktornu brigadu dityachij sadok Zgodom kolgosp bulo rozformovano a jogo zemli ta gospodarstvo peredani do radgospu imeni Gajdara z centralnoyu sadiboyu u seli Liplyave U 1994 roci Nacionalna akademiya nauk Ukrayini provodila arheologichnu ekspediciyu po naselenim punktam i yih okolicyah livoberezhzhya Kanivskogo vodoshovisha sered inshih poblizu sela Ozerisha buli znajdeni pam yatki riznih epoh u tomu chisli davnoruski Administrativne pidporyadkuvannya Do 1923 roku selo nalezhalo do Hockivskoyi volosti Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi U chasi UNR z 1918 po 1919 roki vhodilo do skladu zemli Pereyaslavshini Pislya 1923 roku selo pidporyadkovano do Gelmyazivskogo rajonu Zolotoniskoyi okrugi v 1925 razom z rajonom perejshlo do Cherkaskoyi okrugi a z utvorennyam Kiyivskoyi oblasti do yiyi skladu Pid chas nacistskoyi okupaciyi 1942 1943 Gelmyazivskij rajon nalezhav do Zolotoniskogo gebitu Rajhskomisariatu Ukrayina Do 1963 roku selo prodovzhuvalo perebuvati u skladi Gelmyazivskomu rajonu yakij do 1937 roku nalezhav do Kiyivskoyi potim do 1954 do Poltavskoyi oblasti Pislya likvidaciyi Gelmyazivskogo rajonu selo perejshlo na korotkij chas do Drabivskogo rajonu a z 1965 vhodit do skladu Kanivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Do 1989 go roku vklyuchno selo pidporyadkovuvalasya Liplyavskij silskij radi NaselennyaNaselennya sela stanovit 238 osobi 179 dvoriv 2016 314 osib v 2001 dzherelo Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 284 90 45 Rosijska 30 9 55 Razom 314 100 00 SuchasnistV seli znahoditsya cerkva Adventistiv somogo dnya Hramove svyato 4 listopada Ikoni Kazanskoyi Bogomateri V seli pracyuyut klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt Selo maye avtobusnij zv yazok z rajcentrom Vidomi lyudiBagato odnoselciv otrimali rizni nagorodi K J Borzova nagorodzhena ordenom Druzhbi narodiv V F Hrolenko ta V I Bondar ordenami Trudovoyi Slavi K L Shablevska ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora V 1930 ti rokah v seli zhiv vchitel Omelko Lisak yakij organizovuvav vistavi dlya selyan K D Sherbak hudozhnik kartini yakogo j dosi mozhna znajti v domivkah odnoselciv PrimitkiSajt Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pogoda v Ukrayini maps vlasenko net ros SELO OZERIShE Mista i sela Ukrayini Cherkashina 2009 Ukrayinskij vidavnichij portal who is who ua Istorichni dokumenti foto ta fakti sela Hocki na Pereyaslavshini Svininci nevelichkij hutir bilya Ozerisha Moroziv hutir fb2 KulLib Klassnaya biblioteka Skachat knigi besplatno Genealogiya ukrayinskogo kozactva Pereyaslavskij polk GUK Pereyaslavskij polk 2004 Knigi V V Krivosheyi Knigi V V Krivoshei GENEO GENEO Velika rodina svidomih ukrayinciv bula virvana z otchoyi zemli Visnik Pereyaslavshini Visnik Pereyaslavshini Diasporiana Elektronna biblioteka Livicka M Na grani dvoh epoh file pdf Livicka M Na grani dvoh epoh str 74 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lipnya 2016 Gavrilo Kureda ne buv rozbijnikom vin buv borcem za Ukrayinu Visnik Pereyaslavshini Visnik Pereyaslavshini 39 45 PDF MATERIALI DO ISTORIYi POVSTANSKOGO RUHU 20 H ROKIV HROKIV HH ST NA PEREYaSLAVShINI OTAMAN ChORNIJ G T KUREDA Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2016 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 22 serpnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 Liplyave Kanivskij rajon Cherkaska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1 indd Kniga 37 pdf NAUKOVI ZAPISKI Z UKRAYiNSKOYi ISTORIYi nedostupne posilannya z lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 lipnya 2016 Kanivskij rajon Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaNa sajti who is who ua Ce nezavershena stattya pro Kanivskij rajon Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi