Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Одигітрієвський собор православний храм в Улан Уде кафедральний собор ru Російської православної церкви Зведений у 1741

Одигітрієвський собор (Улан-Уде)

Одигітрієвський собор (Улан-Уде)

Одигітрієвський собор — православний храм в Улан-Уде, кафедральний собор [ru] Російської православної церкви. Зведений у 1741—1785 роках у місті Верхньоудинську (від 1934 — Улан-Уде), пам'ятка архітектури сибірського бароко в Забайкаллі.

Одигітрієвський собор
image
51°49′21″ пн. ш. 107°35′05″ сх. д. / 51.82250000002777313° пн. ш. 107.584722222247776813° сх. д. / 51.82250000002777313; 107.584722222247776813Координати: 51°49′21″ пн. ш. 107°35′05″ сх. д. / 51.82250000002777313° пн. ш. 107.584722222247776813° сх. д. / 51.82250000002777313; 107.584722222247776813
Тип спорудикафедральний собор[d]
Розташуванняimage Росія, Улан-Уде
Початок будівництва1785
СтильСибірське бароко
Належністьправослав'я
Єпархіяd
Станd[1]
Вебсайтuud.cerkov.ru
image
image
Одигітрієвський собор (Улан-Уде) (Росія)
image Одигітрієвський собор у Вікісховищі

Перша кам'яна будівля міста, розташована в історичному центрі, на правому березі річки Уди поблизу її впадання в Селенгу.

Головний престол освячено на честь Смоленської ікони Божої Матері Одигітрії.

Архітектура

Загальна об'ємно-просторова композиція собору тричасткова, симетрична, вирішена [ru], з розташуванням складників будівлі строго за поздовжньою віссю із заходу на схід. Всі об'єкти храму, трапезної та дзвіниці злиті воєдино та утворюють щільний моноліт.

Серед них центральне місце займає двоповерховий безстовповий масивний обсяг четверика з п'ятигранною апсидою. Четверик перекрито зімкнутим склепінням, увінчано високим куполом без покрівлі та світловим двоярусним ліхтариком. «Круглі» фронтони з чотирипелюстковими люкарнами по осях четверика, фігурні кокошники на кутах утворюють завершення стін, створюючи ефект заокругленості кутів і органічно поєднуючись із куполом.

Із заходу до трапезної примикає дзвіниця типу [ru]». Над двома квадратними ярусами поставлено двоярусний восьмерик. Кожна грань верхнього ярусу прорізана арковими прорізами, що надають йому виразності. Дзвіницю завершує шоломоподібний купол зі шпилем.

В архітектурі фасадів та декоративних деталях елементів відчутний сильний вплив барокових форм. Декор лиштв цікавий поєднанням традиційних давньоруських форм колишнього дерев'яного культового зодчества з елементами бароко. Багата пластична обробка фасадів з добре промальованими цегляними деталями лиштв вікон та інших елементів належить до традицій візерункової цегляної архітектури XVII століття, що підтверджує вплив архітектурної творчості вихідців з [ru].

Історичний нарис

image
Праворуч — Одигітрієвський собор, ліворуч — Спаська церква (нова)

1700 року на місці собору побудовано дерев'яний Богородице-Володимирський храм — невелику цвинтарну одноповерхову церкву з окремою дзвіницею. На південь від собору на місці, де була стара церква, згодом установлено два хрести.

Будівництво собору почалося 1741 року і тривало 44 роки. Будівельниками та першими настоятелями собору були ієромонах Іоанн та ієрей Максим Федоров. Зводився храм коштом верхньоудинських і кяхтинських купців і пожертвування городян. Як багато сибірських соборів, будувався у два етапи. 27 травня 1770 року святитель Софроній, єпископ Іркутський і Нерчинський, освятив теплий нижній боковий вівтар в ім'я Богоявлення Господнього. Верхній літній боковий вівтар в ім'я Смоленської ікони Божої Матері Одигітрії освятив 3 травня 1785 єпископ Михайло.

У середині 1860-х років великий дзвін собору мав вагу 105 пудів 7 фунтів. Найстарішою книгою бібліотеки був церковний статут 1700 року, надрукований у Москві. Головним художньо-декоративним елементом храму були позолочені різьблені іконостаси.

1818 року у фундаменті собору та його склепінні з'явилися тріщини. Тріщин побільшало після землетрусів 1862 і 1885 років. 1863 року проведено капітальний ремонт собору.

У 1860-ті роки при парафії відкрито благодійні організації.

image
Ґанок собору

Наприкінці XIX — на початку XX століття в 20 селах, приписаних до приходу собору, відкрито церковно-парафіяльні школи.

У роки Першої світової війни парафія доглядала поранених і збирала кошти. Собор на той час володів 4364 квадратними сажнями подвір'я у Верхньоудинську та 50 десятинами ріллі та угідь у його передмістях.

1914 року парафія налічувала 1833 чоловіків і 1815 жінок.

6 вересня 1929 року Президія Центрального виконавчого комітету Бурят-Монгольської АРСР видала постанову про закриття собору через «відмову Одигітрієвського товариства віруючих від ремонту храму». Все церковне майно вилучено, ікони знищено, будинок передано під склад. Останнього настоятеля собору, Гавриїла Макушева, архієпископа Прибайкальського, страчено 1930 року. Того ж року зі собору знято дзвони.

У будівлі храму влаштували курси будівельних кадрів, а від кінця 1935 року в соборі розмістився Антирелігійний (після Великої Вітчизняної війни Краєзнавчий) музей. Для відвідувачів музей відкрито в листопаді 1937 року. До 1999 року в соборі зберігалися фонди Музею історії Бурятії.

1960 року собор отримав статус пам'ятки архітектури. У 1959—1961 роках у храмі проводилися реставраційні роботи.

31 березня 1992 року при соборі зареєстровано православну парафію. 25 травня 1992 року головою ради приходу Свято-Одигітрієвського собору обрано ієрея Ігоря Арзуманова. 23 травня 1996 року встановлено шість дзвонів. 23 липня 1999 року на дзвіниці встановлено хрест.

20 грудня 1999 року єпархії передано нижній боковий вівтар, а 30 травня 2000 року — і верхній.

На кінець 2001 року, за планом ремонтно-відновлювальних робіт, досліджено всі тріщини та укріплено фундаменти.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
  2. Ив. Доботкин В областном антирелигиозном музее // Бурят-Монгольская Правда, № 303 (6373), 30 декабря 1937 года, стр. 3
  3. Свято — Одигитриевский храм г. Улан — Удэ [ 2013-10-29 у Wayback Machine.] // Электронный город Улан-Удэ

Література

  • [ru] «Архитектура Улан-Удэ». Бурятское книжное издательство, Улан-Удэ, 1983.
  • «Памятники архитектуры Бурятии». Издательство «Наука». Новосибирск, 1983.
  • Рутковская В. М. статья «Памятники зодчества Бурятии». Вопросы краеведения Бурятии. Бурятское книжное издательство, Улан-Удэ, 1975.
  • Проскурякова Т. С. статья «Особенности сибирского барокко». Архитектурное наследство. М.: Стройиздат, 1979. № 27.
  • Гурьянов В. К. «По Большой, Большой Николаевской». Улан-Удэ, издательство БНЦ СО РАН, 1998.
  • Дёмин Э. В., Панов А. Б. «Инженерно-сейсмическое обследование Свято-Одигитриевского собора г. Улан-Удэ». Министерство культуры республики Бурятия, Улан-Удэ, 2003.

Посилання

  • Сторінка храму на сайті Бурятської єпархії

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Odigitriyevskij sobor pravoslavnij hram v Ulan Ude kafedralnij sobor ru Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Zvedenij u 1741 1785 rokah u misti Verhnoudinsku vid 1934 Ulan Ude pam yatka arhitekturi sibirskogo baroko v Zabajkalli Odigitriyevskij sobor51 49 21 pn sh 107 35 05 sh d 51 82250000002777313 pn sh 107 584722222247776813 sh d 51 82250000002777313 107 584722222247776813 Koordinati 51 49 21 pn sh 107 35 05 sh d 51 82250000002777313 pn sh 107 584722222247776813 sh d 51 82250000002777313 107 584722222247776813Tip sporudikafedralnij sobor d Roztashuvannya Rosiya Ulan UdePochatok budivnictva1785StilSibirske barokoNalezhnistpravoslav yaYeparhiyadStand 1 Vebsajtuud cerkov ruOdigitriyevskij sobor Ulan Ude Rosiya Odigitriyevskij sobor u Vikishovishi Persha kam yana budivlya mista roztashovana v istorichnomu centri na pravomu berezi richki Udi poblizu yiyi vpadannya v Selengu Golovnij prestol osvyacheno na chest Smolenskoyi ikoni Bozhoyi Materi Odigitriyi ArhitekturaZagalna ob yemno prostorova kompoziciya soboru trichastkova simetrichna virishena ru z roztashuvannyam skladnikiv budivli strogo za pozdovzhnoyu vissyu iz zahodu na shid Vsi ob yekti hramu trapeznoyi ta dzvinici zliti voyedino ta utvoryuyut shilnij monolit Sered nih centralne misce zajmaye dvopoverhovij bezstovpovij masivnij obsyag chetverika z p yatigrannoyu apsidoyu Chetverik perekrito zimknutim sklepinnyam uvinchano visokim kupolom bez pokrivli ta svitlovim dvoyarusnim lihtarikom Krugli frontoni z chotiripelyustkovimi lyukarnami po osyah chetverika figurni kokoshniki na kutah utvoryuyut zavershennya stin stvoryuyuchi efekt zaokruglenosti kutiv i organichno poyednuyuchis iz kupolom Iz zahodu do trapeznoyi primikaye dzvinicya tipu ru Nad dvoma kvadratnimi yarusami postavleno dvoyarusnij vosmerik Kozhna gran verhnogo yarusu prorizana arkovimi prorizami sho nadayut jomu viraznosti Dzvinicyu zavershuye sholomopodibnij kupol zi shpilem V arhitekturi fasadiv ta dekorativnih detalyah elementiv vidchutnij silnij vpliv barokovih form Dekor lishtv cikavij poyednannyam tradicijnih davnoruskih form kolishnogo derev yanogo kultovogo zodchestva z elementami baroko Bagata plastichna obrobka fasadiv z dobre promalovanimi ceglyanimi detalyami lishtv vikon ta inshih elementiv nalezhit do tradicij vizerunkovoyi ceglyanoyi arhitekturi XVII stolittya sho pidtverdzhuye vpliv arhitekturnoyi tvorchosti vihidciv z ru Istorichnij narisPravoruch Odigitriyevskij sobor livoruch Spaska cerkva nova 1700 roku na misci soboru pobudovano derev yanij Bogorodice Volodimirskij hram neveliku cvintarnu odnopoverhovu cerkvu z okremoyu dzviniceyu Na pivden vid soboru na misci de bula stara cerkva zgodom ustanovleno dva hresti Budivnictvo soboru pochalosya 1741 roku i trivalo 44 roki Budivelnikami ta pershimi nastoyatelyami soboru buli iyeromonah Ioann ta iyerej Maksim Fedorov Zvodivsya hram koshtom verhnoudinskih i kyahtinskih kupciv i pozhertvuvannya gorodyan Yak bagato sibirskih soboriv buduvavsya u dva etapi 27 travnya 1770 roku svyatitel Sofronij yepiskop Irkutskij i Nerchinskij osvyativ teplij nizhnij bokovij vivtar v im ya Bogoyavlennya Gospodnogo Verhnij litnij bokovij vivtar v im ya Smolenskoyi ikoni Bozhoyi Materi Odigitriyi osvyativ 3 travnya 1785 yepiskop Mihajlo U seredini 1860 h rokiv velikij dzvin soboru mav vagu 105 pudiv 7 funtiv Najstarishoyu knigoyu biblioteki buv cerkovnij statut 1700 roku nadrukovanij u Moskvi Golovnim hudozhno dekorativnim elementom hramu buli pozolocheni rizbleni ikonostasi 1818 roku u fundamenti soboru ta jogo sklepinni z yavilisya trishini Trishin pobilshalo pislya zemletrusiv 1862 i 1885 rokiv 1863 roku provedeno kapitalnij remont soboru U 1860 ti roki pri parafiyi vidkrito blagodijni organizaciyi Ganok soboru Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya v 20 selah pripisanih do prihodu soboru vidkrito cerkovno parafiyalni shkoli U roki Pershoyi svitovoyi vijni parafiya doglyadala poranenih i zbirala koshti Sobor na toj chas volodiv 4364 kvadratnimi sazhnyami podvir ya u Verhnoudinsku ta 50 desyatinami rilli ta ugid u jogo peredmistyah 1914 roku parafiya nalichuvala 1833 cholovikiv i 1815 zhinok 6 veresnya 1929 roku Prezidiya Centralnogo vikonavchogo komitetu Buryat Mongolskoyi ARSR vidala postanovu pro zakrittya soboru cherez vidmovu Odigitriyevskogo tovaristva viruyuchih vid remontu hramu Vse cerkovne majno vilucheno ikoni znisheno budinok peredano pid sklad Ostannogo nastoyatelya soboru Gavriyila Makusheva arhiyepiskopa Pribajkalskogo stracheno 1930 roku Togo zh roku zi soboru znyato dzvoni U budivli hramu vlashtuvali kursi budivelnih kadriv a vid kincya 1935 roku v sobori rozmistivsya Antireligijnij pislya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Krayeznavchij muzej Dlya vidviduvachiv muzej vidkrito v listopadi 1937 roku Do 1999 roku v sobori zberigalisya fondi Muzeyu istoriyi Buryatiyi 1960 roku sobor otrimav status pam yatki arhitekturi U 1959 1961 rokah u hrami provodilisya restavracijni roboti 31 bereznya 1992 roku pri sobori zareyestrovano pravoslavnu parafiyu 25 travnya 1992 roku golovoyu radi prihodu Svyato Odigitriyevskogo soboru obrano iyereya Igorya Arzumanova 23 travnya 1996 roku vstanovleno shist dzvoniv 23 lipnya 1999 roku na dzvinici vstanovleno hrest 20 grudnya 1999 roku yeparhiyi peredano nizhnij bokovij vivtar a 30 travnya 2000 roku i verhnij Na kinec 2001 roku za planom remontno vidnovlyuvalnih robit doslidzheno vsi trishini ta ukripleno fundamenti GalereyaDiv takozhArhitektura Ulan UdePrimitkiPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Iv Dobotkin V oblastnom antireligioznom muzee Buryat Mongolskaya Pravda 303 6373 30 dekabrya 1937 goda str 3 Svyato Odigitrievskij hram g Ulan Ude 2013 10 29 u Wayback Machine Elektronnyj gorod Ulan UdeLiteratura ru Arhitektura Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo Ulan Ude 1983 Pamyatniki arhitektury Buryatii Izdatelstvo Nauka Novosibirsk 1983 Rutkovskaya V M statya Pamyatniki zodchestva Buryatii Voprosy kraevedeniya Buryatii Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo Ulan Ude 1975 Proskuryakova T S statya Osobennosti sibirskogo barokko Arhitekturnoe nasledstvo M Strojizdat 1979 27 Guryanov V K Po Bolshoj Bolshoj Nikolaevskoj Ulan Ude izdatelstvo BNC SO RAN 1998 Dyomin E V Panov A B Inzhenerno sejsmicheskoe obsledovanie Svyato Odigitrievskogo sobora g Ulan Ude Ministerstvo kultury respubliki Buryatiya Ulan Ude 2003 PosilannyaStorinka hramu na sajti Buryatskoyi yeparhiyi

Дата публікації:
Топ