Оди, Пісні (лат. Carmina) - Збірник віршів римського поета Квінта Горація Флакка в чотирьох книгах, опублікованих в 23 і 13 до н. е. (перші три книги та четверта відповідно). Загалом включає 103 вірші, написані у жанрі монодичної лірики. Зразками для автора служили Анакреонт, Піндар, Сапфо, насамперед Алкей; Горацій бачить своє право на літературне безсмертя у тому, що він «перший звів еолійську пісню на італійський лад».
Оди | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Carmina | ||||
Жанр | антологія і лірика | |||
Автор | Горацій | |||
Мова | латина | |||
Країна | Римська імперія | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Перша книга містить вірші, написані споконвічно грецькими розмірами — алкеєвою, сапфічною, асклепіадовою строфами та ін. Загалом тут налічується 13 строфічних форм, з яких раніше в латинській поезії зустрічався лише сапфічний вірш (Катулла). У латинському трактуванні грецьких прототипів Горацій продемонстрував метричну майстерність, що залишилася неперевершеною.
Оди відрізняються високим стилем, який відсутній в еподах і від якого Горацій відмовляється у сатирах. Відтворюючи метричну побудову та загальний стилістичний тон еолійської лірики, поет у всьому іншому йде власним шляхом. Він використовує художній досвід різних епох і часто перегукується з поезією еллінізму, а грецька форма стає вбранням для елліністично-римського змісту.
Окреме місце у збірнику посідають «Римські оди» (III, 1—6), у яких у закінченому вигляді виражено ставлення Горація до ідеологічної програми Августа. Оди пов'язані загальною темою та єдиним віршованим розміром (улюбленою Горацієм алкеєвою строфою). Програма «Римських од» така: гріхи батьків, вчинені ними під час громадянських воєн і як прокляття, що тяжіють над дітьми, будуть викуплені лише поверненням римлян до старовинної простоти вдач і давнього шанування богів. «Римські оди» відбивають стан римського суспільства, вступив у вирішальну стадію еллінізації, яка надала культурі Імперії ясний греко-римський характер.
Ювелірно оброблена і «насичена думкою», але стримана і безпристрасна лірика не зустріла у сучасників того прийому, на який чекав автор. Її знаходили надмірно аристократичною та недостатньо оригінальною. Проте «Оди» залишилися одним із найзнаменитіших пам'яток латинської поезії. Особливу популярність здобула 30-а ода третьої книги, в якій Горацій обіцяє собі безсмертя як поету: вона викликала численні наслідування, у тому числі написані Державіним і Пушкіним.
Примітки
- Каплинский В. Квинт Гораций Флакк // Гораций. Полное собрание сочинений. М.-Л.: Academia, 1936. С. XIII.
- Гораций // Большая российская энциклопедия
- Каплинский В. Квинт Гораций Флакк // Гораций. Полное собрание сочинений. М.-Л.: Academia, 1936. С. XVIII.
- Гиленсон Б. История античной литературы. Кн. 2. М.: Флинта, Наука, 2001. С. 225.
- Каплинский В. Квинт Гораций Флакк // Гораций. Полное собрание сочинений. М.-Л.: Academia, 1936. С. XIV.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odi Pisni lat Carmina Zbirnik virshiv rimskogo poeta Kvinta Goraciya Flakka v chotiroh knigah opublikovanih v 23 i 13 do n e pershi tri knigi ta chetverta vidpovidno Zagalom vklyuchaye 103 virshi napisani u zhanri monodichnoyi liriki Zrazkami dlya avtora sluzhili Anakreont Pindar Sapfo nasampered Alkej Goracij bachit svoye pravo na literaturne bezsmertya u tomu sho vin pershij zviv eolijsku pisnyu na italijskij lad Odilat CarminaZhanrantologiya i lirikaAvtorGoracijMovalatinaKrayina Rimska imperiya Cej tvir u Vikishovishi Persha kniga mistit virshi napisani spokonvichno greckimi rozmirami alkeyevoyu sapfichnoyu asklepiadovoyu strofami ta in Zagalom tut nalichuyetsya 13 strofichnih form z yakih ranishe v latinskij poeziyi zustrichavsya lishe sapfichnij virsh Katulla U latinskomu traktuvanni greckih prototipiv Goracij prodemonstruvav metrichnu majsternist sho zalishilasya neperevershenoyu Odi vidriznyayutsya visokim stilem yakij vidsutnij v epodah i vid yakogo Goracij vidmovlyayetsya u satirah Vidtvoryuyuchi metrichnu pobudovu ta zagalnij stilistichnij ton eolijskoyi liriki poet u vsomu inshomu jde vlasnim shlyahom Vin vikoristovuye hudozhnij dosvid riznih epoh i chasto peregukuyetsya z poeziyeyu ellinizmu a grecka forma staye vbrannyam dlya ellinistichno rimskogo zmistu Okreme misce u zbirniku posidayut Rimski odi III 1 6 u yakih u zakinchenomu viglyadi virazheno stavlennya Goraciya do ideologichnoyi programi Avgusta Odi pov yazani zagalnoyu temoyu ta yedinim virshovanim rozmirom ulyublenoyu Goraciyem alkeyevoyu strofoyu Programa Rimskih od taka grihi batkiv vchineni nimi pid chas gromadyanskih voyen i yak proklyattya sho tyazhiyut nad ditmi budut vikupleni lishe povernennyam rimlyan do starovinnoyi prostoti vdach i davnogo shanuvannya bogiv Rimski odi vidbivayut stan rimskogo suspilstva vstupiv u virishalnu stadiyu ellinizaciyi yaka nadala kulturi Imperiyi yasnij greko rimskij harakter Yuvelirno obroblena i nasichena dumkoyu ale strimana i bezpristrasna lirika ne zustrila u suchasnikiv togo prijomu na yakij chekav avtor Yiyi znahodili nadmirno aristokratichnoyu ta nedostatno originalnoyu Prote Odi zalishilisya odnim iz najznamenitishih pam yatok latinskoyi poeziyi Osoblivu populyarnist zdobula 30 a oda tretoyi knigi v yakij Goracij obicyaye sobi bezsmertya yak poetu vona viklikala chislenni nasliduvannya u tomu chisli napisani Derzhavinim i Pushkinim PrimitkiKaplinskij V Kvint Goracij Flakk Goracij Polnoe sobranie sochinenij M L Academia 1936 S XIII Goracij Bolshaya rossijskaya enciklopediya Kaplinskij V Kvint Goracij Flakk Goracij Polnoe sobranie sochinenij M L Academia 1936 S XVIII Gilenson B Istoriya antichnoj literatury Kn 2 M Flinta Nauka 2001 S 225 Kaplinskij V Kvint Goracij Flakk Goracij Polnoe sobranie sochinenij M L Academia 1936 S XIV