Огюст Андре Томас Каур

Огюст Андре Томас Каур (фр. Auguste André Thomas Cahours; 2 жовтня 1813(18131002), Париж — 17 березня 1891, Париж) — французький вчений-хімік, чий внесок в органічну хімію є одним з найбільших в історії. Він, крім іншого, відкрив процеси синтезу хімічних молекул, включаючи толуен, ксилен, декілька , а такожі похідні фосфіну та арсину.

Огюст Андре Томас Каур
Auguste André Thomas Cahours
Народився	2 жовтня 1813(1813-10-02) Париж
Помер	17 березня 1891(1891-03-17) (77 років) Париж
Країна	Франція
Діяльність	хімік
Alma mater	Політехнічна школа
Галузь	хімія
Членство	Петербурзька академія наук Французька академія наук Російська академія наук Прусська академія наук
Нагороди	^d (1860) ^d (1867)
Огюст Андре Тома Каур у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каур.

Біографія

З 1833 по 1835 роки Каур навчався в Політехнічній школі в Парижі. Після закінчення працював асистентом. Він вирішив займатися хімією, проте, залишив свою посаду, щоб працювати разом з Еженом Шеврелєм. Починаючи з 1836 року Каур працює в лабораторії Шевреля, а також у Національному музеї природознавства Парижа. У 1845 році він здобув ступінь доктора наук і став професором хімії в Політехнічній школі та .

Каур став директором Паризького монетного двору в 1853 році, замінивши Огюста Лорана. У 1868 році він став членом Французької академії наук за хімічною секцією.

Але не все було успішним у його житті. Між 1866 і 1871 роками він втратив брата, дружину і двох дітей, яким було трохи більш як двадцять років. Хоча ці втрати дуже торкнулися його, він не відмовився від своїх досліджень, які потім носили більш фрагментарний і епізодичний характер. Другий шлюб, в кінці життя, приніс трохи спокою до його останніх років.

Наукова діяльність

Каур відкрив толуен в 1834 році, ідентифікувавши його серед продуктів сухої перегонки бензойної деревини. Він також відкрив , анізол і спиртові полісульфіди. Він дослідив етерифікацію фенолів і вивчив чотиривалентну сірку. Нарешті, він отримав за допомогою пентахлорид фосфору, відкривши шлях для подальшого відкриття Шарлю Фредеріку Жерару ангідридів карбонових кислот.

У 1839—1840 роках Каур присвятив себе вивченню картопляної олії, речовини, подібної за складом до етилового спирту, який був відкритий Шеєле і проаналізований Дюма. Каур припустив, що він може вести себе як справжній алкоголь, оскільки він ізоморфний етиловому спирту. З літра речовини вдалося отримати велику кількість похідних, які були дуже схожі на відповідні похідні етилового спирту. У цій роботі був використано метод, зазначений Дюма, та дослідження про метиловий спирт (1839). Потім він використовує дослідження і про дію хлору на ефіри для вивчення галогеноалканів, які утворюються шляхом заміщення хлором гідрогену.

У 1844 році Каур вивчав масло Гаультерії лежачої, яке, на його думку, мало той же склад і властивості, що і . За допомогою синтезу він довів, що воно було тією ж речовиною.

Примітки

1. «Cahours, Auguste André Thomas.» Complete Dictionary of Scientific Biography. 2008. Encyclopedia.com.