Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Огузький район (азерб. Oğuz rayonu) — один із 66 районів Азербайджану. Розташований на півночі країни та належить до Шекі-Загатальського економічного району. Межує з районами Шекінським, Кабалинським, Агдашським, та Російською Республікою Дагестан. Столицею і найбільшим містом є Огуз. Станом на 2020 рік у районі проживало 44 700 осіб.
| Огузький район | |||
|---|---|---|---|
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Огуз | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Номерний знак | 48 | ||
| Населення | |||
| - повне | 41 300 осіб (2012) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1216 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 1090 м | ||
| - мінімальна | 1090 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Губернатор | d | ||
| Вебсайт | oguz-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-OGU | ||
 | |||
| |||
Розташування
Огузький район розташований на південних схилах Великого Кавказу. Найвища точка регіону — гора Малкамуд (3879 м). Це кордон з Російською Федерацією на півночі, з Габалою на сході, Шекі на заході та з Агдашем на півдні.
Історія
За результатами археологічних розкопок поблизу сіл Керімлі та Карабаглар знайдено останки доісторичної людини. Тут знайдено кам'яні статуетки, різноманітні знаряддя праці, предмети побуту.
Район входив до складу Гянджинської губернії, що існувала з 3 квітня 1952 року по 23 квітня 1953 року. Ця губернія ліквідована постановою Верховної Ради СРСР від 23 квітня 1953 року. У 1962—1964 рр. проведено адміністративно-територіальні реформи у зв'язку зі створенням сільськогосподарського відомства та створенням народного господарства на території СРСР. В результаті на базі великих районів утворилися промислові та сільськогосподарські райони. 4 січня 1963 року в Азербайджанській РСР створили 31 район і 7 міст на території шести міст з 50 районами. Відповідно до цього рішення створено місто Нуха (з 1968 року — Шаки), а села району входять до складу Варташенського району (згодом став Огузьким). Цю реформу скасували 6 січня 1965 року через неефективність. З цієї причини села, що входять до складу Варташенського району, підпорядкували Нуху. До 1961 року село Варташен було центром Варташенського району. Згідно з рішенням Верховної Ради Азербайджанської РСР у лютому 1991 року Варташен перейменовано в Огуз
Населення
Згідно зі звітом Держкомстату, загальна кількість населення у 2010 році становила 37 тис. У 2018 році цей показник зріс на 7 тис. осіб.
| Регіони | 2000 рік | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Огузький район | 37,0 | 37,3 | 37,7 | 38,1 | 38,4 | 38,8 | 39,3 | 39,6 | 39,9 | 40,2 | 40,5 | 40,9 | 41,3 | 41,7 | 42,1 | 42,6 | 43,1 | 43,5 | 44,0 |
| міське населення | 6,5 | 6,5 | 6,5 | 6,6 | 6,6 | 6,7 | 6,8 | 6,9 | 6,9 | 6,9 | 6,9 | 7,0 | 7,0 | 7,0 | 7,1 | 7,2 | 7,2 | 7,3 | 7,4 |
| сільське населення | 30,5 | 30,8 | 31,2 | 31,5 | 31,8 | 32,1 | 32,5 | 32,7 | 33,0 | 33,3 | 33,6 | 33,9 | 34,3 | 34,7 | 35,0 | 35,4 | 35,9 | 36,2 | 36,6 |
Етнічні групи
| Етнічна група | За переписом 1999 р. | За даними перепису 2009 р. | ||
|---|---|---|---|---|
| Номер | % | Номер | % | |
| Всього | 36 488 | 100,00 | 40 284 | 100,00 |
| азербайджанці | 29 735 | 81,49 | 34 296 | 85.14 |
| лезгини | 5 167 | 14.16 | 4 831 | 11,99 |
| турки-месхетинці | 1 021 | 2,80 | 805 | 2.00 |
| росіяни | 200 | 0,55 | 142 | 0,35 |
| євреї народ | 179 | 0,49 | 85 | 0,21 |
| Уді люди | 104 | 0,29 | 74 | 0,18 |
| курди | . . . | . . . | 21 | 0,05 |
| татари | 33 | 0,09 | 5 | 0,01 |
| українці | 17 | 0,05 | . . . | . . . |
| авари | 3 | 0,01 | . . . | . . . |
| інші | 24 | 0,07 | 25 | 0,06 |
Пам'ятки
В Огузькому районі функціонує 27 клубів, у тому числі 1 районний, 3 сільські будинки культури, ЦВК та її 31 відділення, обласний історико-етнографічний музей, музей Г. Алієва, дитяча музична школа, парк культури. В області налічується 39 пам'яток історії та культури, з яких 32 зареєстровані та взяті під державну охорону, а також включені до переліку пам'яток історії та культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки від серпня. 2, 2001. 17 з цих пам'яток (з них 15 археологічних, 2 скульптурних) мають загальнодержавне значення, а 15 (з них 13 скульптурних, 2 археологічних) — місцевого значення.
Галерея
-
![image]()
Водоспад у передгір'ях Великого Кавказу поблизу Огуза, Азербайджан -
![image]()
Вид на печеру Уган -
![image]()
Місто Огуз. Вишня в травні -
![image]()
Стародавній меч, виготовлений в Огузі. На ньому вигравірувана емблема майстра. -
![image]()
Ліси в селі Баш Дашагіл
Примітки
- Oğuz Rayonunun İnzibati – Ərazi Bölgüsü Və Əhalisinin Yerləşməsi – Administrative and Territorial Division and Population Placement of Oghuz District (PDF).
- Political division, population size and structure: Population by towns and regions of the Republic of Azerbaijan.
- 1999 Census.
- 2009 Census.
- Executive Authority of Oghuz district.
Посилання
Координати: 41°04′15″ пн. ш. 47°27′30″ сх. д. / 41.070833° пн. ш. 47.458333° сх. д.
- Огуз на сайті ДСК Азербайджану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oguzkij rajon azerb Oguz rayonu odin iz 66 rajoniv Azerbajdzhanu Roztashovanij na pivnochi krayini ta nalezhit do Sheki Zagatalskogo ekonomichnogo rajonu Mezhuye z rajonami Shekinskim Kabalinskim Agdashskim ta Rosijskoyu Respublikoyu Dagestan Stoliceyu i najbilshim mistom ye Oguz Stanom na 2020 rik u rajoni prozhivalo 44 700 osib Oguzkij rajon azerb Oguz rayonu 7 lyutogo 1991 Adm centr Oguz Krayina Azerbajdzhan Nomernij znak 48 Naselennya povne 41 300 osib 2012 Plosha povna 1216 km Visota maksimalna 1090 m minimalna 1090 m Data zasnuvannya 8 serpnya 1930 Gubernator d Vebsajt oguz ih gov az Kod ISO 3166 2 AZ OGU Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oguzkij rajonRoztashuvannyaOguzkij rajon roztashovanij na pivdennih shilah Velikogo Kavkazu Najvisha tochka regionu gora Malkamud 3879 m Ce kordon z Rosijskoyu Federaciyeyu na pivnochi z Gabaloyu na shodi Sheki na zahodi ta z Agdashem na pivdni IstoriyaZa rezultatami arheologichnih rozkopok poblizu sil Kerimli ta Karabaglar znajdeno ostanki doistorichnoyi lyudini Tut znajdeno kam yani statuetki riznomanitni znaryaddya praci predmeti pobutu Rajon vhodiv do skladu Gyandzhinskoyi guberniyi sho isnuvala z 3 kvitnya 1952 roku po 23 kvitnya 1953 roku Cya guberniya likvidovana postanovoyu Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 kvitnya 1953 roku U 1962 1964 rr provedeno administrativno teritorialni reformi u zv yazku zi stvorennyam silskogospodarskogo vidomstva ta stvorennyam narodnogo gospodarstva na teritoriyi SRSR V rezultati na bazi velikih rajoniv utvorilisya promislovi ta silskogospodarski rajoni 4 sichnya 1963 roku v Azerbajdzhanskij RSR stvorili 31 rajon i 7 mist na teritoriyi shesti mist z 50 rajonami Vidpovidno do cogo rishennya stvoreno misto Nuha z 1968 roku Shaki a sela rajonu vhodyat do skladu Vartashenskogo rajonu zgodom stav Oguzkim Cyu reformu skasuvali 6 sichnya 1965 roku cherez neefektivnist Z ciyeyi prichini sela sho vhodyat do skladu Vartashenskogo rajonu pidporyadkuvali Nuhu Do 1961 roku selo Vartashen bulo centrom Vartashenskogo rajonu Zgidno z rishennyam Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR u lyutomu 1991 roku Vartashen perejmenovano v OguzCisir dag v OguziNaselennyaZgidno zi zvitom Derzhkomstatu zagalna kilkist naselennya u 2010 roci stanovila 37 tis U 2018 roci cej pokaznik zris na 7 tis osib Naselennya regioniv na pochatok roku tis osib Regioni 2000 rik 2001 rik 2002 rik 2003 rik 2004 rik 2005 rik 2006 rik 2007 rik 2008 rik 2009 rik 2010 rik 2011 rik 2012 rik 2013 rik 2014 rik 2015 rik 2016 rik 2017 rik 2018 rik Oguzkij rajon 37 0 37 3 37 7 38 1 38 4 38 8 39 3 39 6 39 9 40 2 40 5 40 9 41 3 41 7 42 1 42 6 43 1 43 5 44 0 miske naselennya 6 5 6 5 6 5 6 6 6 6 6 7 6 8 6 9 6 9 6 9 6 9 7 0 7 0 7 0 7 1 7 2 7 2 7 3 7 4 silske naselennya 30 5 30 8 31 2 31 5 31 8 32 1 32 5 32 7 33 0 33 3 33 6 33 9 34 3 34 7 35 0 35 4 35 9 36 2 36 6 Etnichni grupi Etnichna grupa Za perepisom 1999 r Za danimi perepisu 2009 r Nomer Nomer Vsogo 36 488 100 00 40 284 100 00 azerbajdzhanci 29 735 81 49 34 296 85 14 lezgini 5 167 14 16 4 831 11 99 turki meshetinci 1 021 2 80 805 2 00 rosiyani 200 0 55 142 0 35 yevreyi narod 179 0 49 85 0 21 Udi lyudi 104 0 29 74 0 18 kurdi 21 0 05 tatari 33 0 09 5 0 01 ukrayinci 17 0 05 avari 3 0 01 inshi 24 0 07 25 0 06Pam yatkiV Oguzkomu rajoni funkcionuye 27 klubiv u tomu chisli 1 rajonnij 3 silski budinki kulturi CVK ta yiyi 31 viddilennya oblasnij istoriko etnografichnij muzej muzej G Aliyeva dityacha muzichna shkola park kulturi V oblasti nalichuyetsya 39 pam yatok istoriyi ta kulturi z yakih 32 zareyestrovani ta vzyati pid derzhavnu ohoronu a takozh vklyucheni do pereliku pam yatok istoriyi ta kulturi zatverdzhenogo postanovoyu Kabinetu Ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki vid serpnya 2 2001 17 z cih pam yatok z nih 15 arheologichnih 2 skulpturnih mayut zagalnoderzhavne znachennya a 15 z nih 13 skulpturnih 2 arheologichnih miscevogo znachennya GalereyaVodospad u peredgir yah Velikogo Kavkazu poblizu Oguza Azerbajdzhan Vid na pecheru Ugan Misto Oguz Vishnya v travni Starodavnij mech vigotovlenij v Oguzi Na nomu vigraviruvana emblema majstra Lisi v seli Bash DashagilPrimitkiOguz Rayonunun Inzibati Erazi Bolgusu Ve Ehalisinin Yerlesmesi Administrative and Territorial Division and Population Placement of Oghuz District PDF Political division population size and structure Population by towns and regions of the Republic of Azerbaijan 1999 Census 2009 Census Executive Authority of Oghuz district PosilannyaKoordinati 41 04 15 pn sh 47 27 30 sh d 41 070833 pn sh 47 458333 sh d 41 070833 47 458333 Oguz na sajti DSK Azerbajdzhanu