Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сергій Володимирович Обручев 22 січня 3 лютого 1891 року Іркутськ Російська імперія 29 серпня 1965 року Ленінград СРСР р

Обручев Сергій Володимирович

Обручев Сергій Володимирович

Сергій Володимирович Обручев (22 січня (3 лютого) 1891 року, Іркутськ, Російська імперія — 29 серпня 1965 року, Ленінград, СРСР) — російський радянський геолог, доктор геологічних наук (1937), професор. Член-кореспондент Академії наук СРСР (1953). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1946).

Обручев Сергій Володимирович
рос. Сергей Владимирович Обручев
Народився22 січня (3 лютого) 1891
Іркутськ, Російська імперія[1]
Помер29 серпня 1965(1965-08-29)[1] (74 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьмандрівник-дослідник, геолог, есперантист, письменник
Alma materQ15298891?
d
Галузьгеологія[2], історія геології[2], есперанто[2] і d[2]
Закладd
ВчителіПавлов Олексій Петрович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКонституційно-демократична партія
БатькоОбручев Володимир Панасович
Нагороди
image image image image
image
Автографimage
image Обручев Сергій Володимирович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Обручев.

Біографія

Сергій Володимирович народився 22 січня (3 лютого) 1891 року в Іркутську в родині відомого геолога Володимира Опанасовича Обручева і Єлизавети Ісаківни Лур'є (1933). З 14 років він брав участь в геологічних експедиціях батька, а у віці 21 року самостійно провів експедицію, присвячену геологічній зйомці околиць аджарського міста Боржомі.

Сергій Володимирович закінчив Томське реальне училище, а потім, 1915 року, фізико-математичний факультет Московського університету. По закінченні, 1916 року залишений при геологічному кабінеті Московського університету для підготовки до професорського звання. Ад'юнкт-геолог петрограф Інституту Lithogea, член правління інституту. У лютому 1918 року інститут було націоналізовано, нині .

У 1917—1929 роках працював у Геологічному комітеті ВРНГ СРСР, проводив геологічні дослідження в районі середньої течії річки Ангара, на Середньосибірському плоскогір'ї в басейні річки Єнісей, виділив і дав його опис. З 1922 року — начальник геолого-пошукового загону в океанографічній експедиції до архіпелагів Шпіцберген і Нова Земля.

Впродовж 1926—1935 років вивчав майже недосліджені райони Північного Сходу СРСР — басейни річок Індигірки і Колими (в результаті чого була встановлена їх золотоносность), Чукотський округ. Розробив схеми орографії, геоморфології, тектонічної і геологічної будови Північно-Східної Азії. 1926 року під час Індигірської експедиції Геолкому ВРНГ СРСР запропонував об'єднати гірські споруди середньої течії Індигірки і Колими під назвою хребта Черського. Крім того, в експедиції був відкритий Полюс холоду Північної півкулі — селище Оймякон (зафіксований мінімум -68 °C, розрахований теоретичний мінімум -71 °C). Впродовж 1929—1932 років працював в Якутській комісії АН СРСР. З 1932 по 1941 рік працював у . 1937 року йому було присуджено вчений ступінь доктора геолого-мінералогічних наук і звання професора без захисту дисертації за сукупністю проведених робіт.

Впродовж 1941—1950 років працював у . Вивчав хребти Східного Саяну, Хамар-Дабан та північно-східної Тиви. Проводив також дослідження з геології і геоморфології інших районів СРСР. Впродовж 1941—1945 років, за сумісництвом, професор Іркутського університету.

З 1950 року працював в Лабораторії геології докембрію АН СРСР, з 1963 року займав посаду директора. 23 жовтня 1953 року обраний член-кореспондентом АН СРСР, відділення геолого-географічних наук (загальна геологія).

Сергій Володимирович Обручев добре знав 7 європейських мов, самостійно вивчив і пропагував штучну мову есперанто, деякий час був редактором журналу «La Ondo de Esperanto», з 1957 року очолював секцію есперанто в Будинку вчених імені М. Горького в Ленінграді.

Сергій Володимирович був членом ряда наукових товариств: (1919), Московського товариства дослідників природи, головою Відділення фізичної географії Географічного (1941).

Помер Сергій Володимирович 29 серпня 1965 року. Похований був в Ленінграді на .

Родина

Дружина:

  • (1907—?), доктор геолого-мінералогічних наук; дочка двоюрідного брата С. В. Обручева — видавничого працівника, першого директора видавництва Учпедгиз (згодом «Просвіта») Лева Яковича Лур'є (1875—1942). Автор монографии «Структури траппів Сибірської платформи», редактор збірки «Матеріали з геології та корисних копалин Східного Сибіру». Першим шлюбом була одружена з геологом і петрографом (1900—1988), який був репресований 1936 року; їх син — геофізик, почесний геолог Російської Федерації (1930) — виховувався в родині Сергія Володимировича. Сестра Марії Левівни — перекладач пригодницької прози (1901—?), чий чоловік (1902—1971) — також відомий перекладач.

Донька:

Брати:

  • (1888—1966) — геолог.
  • (1900—1970) — палеонтолог.

Наукові та науково-популярні праці

Обручев — автор низки науково-популярних книг, у тому числі: «В невідомих горах Якутії» (1928), «На „Персеї“ полярними морями» (1929), «Колимська земелька» (1933), «На літаку по Східній Арктиці» (1934), «В незвідані краї» (1954), «Горами і тундрами Чукотки» (1957), «Серце Азії» 1965) та ін. Також автор літературознавчого дослідження «Над зошитами Лермонтова» (1965). Склав двотомний «Довідник мандрівника і краєзнавця» (1949—1950). На підставі архівних досліджень виявив, що російські помори освоїли Шпіцберген в XV столітті, принаймні за сто років до відкриття його голландською експедицією Баренца.

С. В. Обручев опублікував понад 250 наукових і науково-популярних праць, серед них:

  • Обручев С. В. Ухтинский нефтеносный район [ 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]. М.: Изд-во Совета нефтяной пром. 1926. 40 с. (Новые нефтяные Районы СССР и их будущее развитие; Т. 6.).
  • Обручев С. В. Работа Колымского геоморфологического отряда Якутской экспедиции // Известия АН. 1929. Сер. 7. ОФМН. № 8. С. 749—756.
  • Обручев С. В. Тектоника и стратиграфия восточной окраины Енисейского горста // Известия АН. 1929. Сер. 7. № 4. С. 417—433.
  • Обручев С. В. Геоморфологические исследования реки Колымы в 1929 г. // Известия АН. 1930. Сер. 7. № 6. С. 559—584.
  • Obruchev S. W. Der neue Kältepol in der Jakutishen Republick // Meteorol. Z. 1931. N 48. S. 359.
  • Обручев С. В. Колымская землица: Два года скитаний. [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] М.: Советская Азия, 1933. 174 с.
  • Обручев С. В. Тунгусский бассейн (южная и западная часть), т. 1—2, М.—Л.: 1932—33 (Труды Всесоюзного геологоразведочного объединения НКТП СССР, вып. 164 и 178)
  • Обручев С. В. К спасению челюскинцев [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] // Вестник знания. 1934. № 5. С. 285—287.
  • Обручев С. В. От упряжки до самолёта // Техника-молодёжи. 1935. № 12. С. 41-44.
  • Обручев С. В. Визуальная съёмка с самолёта пустынь Центральной Австралии [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Известия ГГО. 1937. Т. 69. Вып. 1. С. 172—174.
  • Обручев С. В. Объём и содержание понятий «Хребет Черского» и «Верхоянский хребет» [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Известия ГГО. 1937. Т. 69. Вып. 4. С. 512—536.
  • Обручев С. В. Как я открыл полюс холода в Якутии // Пионер. 1938. № 9. С. 64-68.
  • Обручев С. В. Очерк тектоники северо-восточной Азии, в кн.: Академику В. А. Обручеву, к пятидесятилетию научной и педагогической деятельности, т. 1, М.—Л.: 1938
  • Обручев С. В. Самолёт летит на Дальний Восток // Наша страна. 1938. № 11. С. 5-13.
  • Обручев С. В. Шахматные (ортогональные) формы в областях вечной мерзлоты [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] // Известия ГГО. 1938. Т. 70. Вып. 6. С. 737—746.
  • Обручев С. В. Новая орографическая схема северо-восточной Азии, Л.: «Ученые записки Ленинградского государственного университета. Серия географических наук», 1940, № 56, вып. 3.
  • Обручев С. В. Геология северо-восточной Азии // Конференция по развитию производительных сил Якутской АССР: Тез. докладов. М.; Л.: Изд-во АН СССР. 1941. С. 5-6.
  • Обручев С. В. Минеральные источники верховьев р. Оки (Восточный Саян) [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.] // Известия ВГО. Вып. 3. 1941. С. 379—392.
  • Обручев С. В. Основные черты тектоники и стратиграфии Восточного Саяна, «Известия Академии наук СССР. Серия геологическая», 1942, № 5—6
  • Обручев С. В. Орография и геоморфология восточной половины Восточного Саяна, «Известия Всесоюзного географического общества СССР», 1946, Т. 78. № 5/6.
  • Обручев С. В. Новые материалы по орографии Северо-восточной Тувы, в кн.: Вопросы геологии Азии, т. 2, М.: 1955.
  • Обручев С. В. // Д. Хант. Восхождение на Эверест. М: ИЛ, 1956. С. 5-17.
  • Гранина А. Н., Обручев С. В. Названия в честь И. Д. Черского [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] // И. Д. Черский. Неопубликованные статьи, письма и дневники: Статьи о И. Д. Черском и А. И. Черском. Иркутск: Иркутск. кн. изд-во, 1956. С. 94.
  • Обручев С. В. [Редактор] И. Д. Черский. Неопубликованные статьи, письма и дневники [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]: Статьи о И. Д. Черском и А. И. Черском. Иркутск: Иркутск. кн. изд-во, 1956. 370 с.
  • Обручев С. В. Творческое содружество: Переписка В. А. Обручева с Э. Зюссом [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Природа. 1963. № 10. С. 51-53.
  • Обручев С. В. Русские поморы на Шпицбергене [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]. М.: Наука, 1964. 144 с.
  • Обручев С. В. Над тетрадями Лермонтова. М: Наука, 1965. 111 с. (Научно-популярная серия).
  • Обручев С. В. Таинственные истории [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]. М.: Мысль, 1973. 108 с.

Нагороди і відзнаки

Обручев Сергій Володимирович за свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород:

На честь Сергія Володимировича названі ряд топонімів
Викопні організми

Див. також

Примітки

  1. Обручев Сергей Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. (рос.) Обручев Сергей Владимирович [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
  4. Обручев Сергей Владимирович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  5. Протокол ВАК от 5.07.1937.
  8. Биография и библиография С. В. Обручева [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] в информационной системе «История геологии и горного дела» РАН.
  9. . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 2 травня 2019.
  10. Хребет Сергея Обручева [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сайте relefrossii.ru
  11. Крымгольц Г. Я., Крымгольц Н. Г., 2000.

Література

  • (рос.) География и геоморфология Азии. — М., 1969.
  • (рос.) Гришина Л. И. К неведомым горам. Путешествия С. В. Обручева. — М. : Мысль, 1971. — 64 с.
  • (рос.) Крымгольц Г. Я., Крымгольц Н. Г. Обручев С. В. // Имена отечественных геологов в палеонтологических названиях. — СПб., 2000. — С. 87-88.
  • (рос.) Михайлов Д. А. Сергей Владимирович Обручев (1891—1965) // Обручевы. — СПб. : Ника, 2010. — С. 247—273.
  • (рос.) Обручева Т. С. Экспедиции 1918-1939 гг. Сергея Владимировича Обручева: Последние географические открытия 20 века // Ломоносовские чтения [МГУ, 21-22 апр. 2014 г.]. — М. : Изд-во ИКАР, 2014. — С. 108—111.
  • (рос.) Рундквист Д. В., Бархатова Н. Н. От Джунгарских ворот до побережья Берингова моря : К 100-летию со дня рождения С. В. Обручева // . — М., 1991. — № 1. — С. 73-78. з джерела 21 вересня 2018. Процитовано 2 травня 2019.
  • (рос.) Флоренсов Н. А. Сергей Обручев. — Иркутск : Вост.-Сиб. кн. изд-во, 1973. — 167 с. — (Замечательные люди в Сибири)

Посилання

  • Персональна сторінка Сергія Влолодимировича Обручева на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Обручев, Сергей Владимирович. Большая биографическая энциклопедия [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Козлов А. Г. Обручев Сергей Владимирович [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sergij Volodimirovich Obruchev 22 sichnya 3 lyutogo 1891 roku Irkutsk Rosijska imperiya 29 serpnya 1965 roku Leningrad SRSR rosijskij radyanskij geolog doktor geologichnih nauk 1937 profesor Chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR 1953 Laureat Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1946 Obruchev Sergij Volodimirovichros Sergej Vladimirovich ObruchevNarodivsya22 sichnya 3 lyutogo 1891 Irkutsk Rosijska imperiya 1 Pomer29 serpnya 1965 1965 08 29 1 74 roki Leningrad RRFSR SRSR 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistmandrivnik doslidnik geolog esperantist pismennikAlma materQ15298891 dGaluzgeologiya 2 istoriya geologiyi 2 esperanto 2 i d 2 ZakladdVchiteliPavlov Oleksij PetrovichChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaBatkoObruchev Volodimir PanasovichNagorodiAvtograf Obruchev Sergij Volodimirovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Obruchev BiografiyaSergij Volodimirovich narodivsya 22 sichnya 3 lyutogo 1891 roku v Irkutsku v rodini vidomogo geologa Volodimira Opanasovicha Obrucheva i Yelizaveti Isakivni Lur ye 1933 Z 14 rokiv vin brav uchast v geologichnih ekspediciyah batka a u vici 21 roku samostijno proviv ekspediciyu prisvyachenu geologichnij zjomci okolic adzharskogo mista Borzhomi Sergij Volodimirovich zakinchiv Tomske realne uchilishe a potim 1915 roku fiziko matematichnij fakultet Moskovskogo universitetu Po zakinchenni 1916 roku zalishenij pri geologichnomu kabineti Moskovskogo universitetu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Ad yunkt geolog petrograf Institutu Lithogea chlen pravlinnya institutu U lyutomu 1918 roku institut bulo nacionalizovano nini U 1917 1929 rokah pracyuvav u Geologichnomu komiteti VRNG SRSR provodiv geologichni doslidzhennya v rajoni serednoyi techiyi richki Angara na Serednosibirskomu ploskogir yi v basejni richki Yenisej vidiliv i dav jogo opis Z 1922 roku nachalnik geologo poshukovogo zagonu v okeanografichnij ekspediciyi do arhipelagiv Shpicbergen i Nova Zemlya Vprodovzh 1926 1935 rokiv vivchav majzhe nedoslidzheni rajoni Pivnichnogo Shodu SRSR basejni richok Indigirki i Kolimi v rezultati chogo bula vstanovlena yih zolotonosnost Chukotskij okrug Rozrobiv shemi orografiyi geomorfologiyi tektonichnoyi i geologichnoyi budovi Pivnichno Shidnoyi Aziyi 1926 roku pid chas Indigirskoyi ekspediciyi Geolkomu VRNG SRSR zaproponuvav ob yednati girski sporudi serednoyi techiyi Indigirki i Kolimi pid nazvoyu hrebta Cherskogo Krim togo v ekspediciyi buv vidkritij Polyus holodu Pivnichnoyi pivkuli selishe Ojmyakon zafiksovanij minimum 68 C rozrahovanij teoretichnij minimum 71 C Vprodovzh 1929 1932 rokiv pracyuvav v Yakutskij komisiyi AN SRSR Z 1932 po 1941 rik pracyuvav u 1937 roku jomu bulo prisudzheno vchenij stupin doktora geologo mineralogichnih nauk i zvannya profesora bez zahistu disertaciyi za sukupnistyu provedenih robit Vprodovzh 1941 1950 rokiv pracyuvav u Vivchav hrebti Shidnogo Sayanu Hamar Daban ta pivnichno shidnoyi Tivi Provodiv takozh doslidzhennya z geologiyi i geomorfologiyi inshih rajoniv SRSR Vprodovzh 1941 1945 rokiv za sumisnictvom profesor Irkutskogo universitetu Z 1950 roku pracyuvav v Laboratoriyi geologiyi dokembriyu AN SRSR z 1963 roku zajmav posadu direktora 23 zhovtnya 1953 roku obranij chlen korespondentom AN SRSR viddilennya geologo geografichnih nauk zagalna geologiya Sergij Volodimirovich Obruchev dobre znav 7 yevropejskih mov samostijno vivchiv i propaguvav shtuchnu movu esperanto deyakij chas buv redaktorom zhurnalu La Ondo de Esperanto z 1957 roku ocholyuvav sekciyu esperanto v Budinku vchenih imeni M Gorkogo v Leningradi Sergij Volodimirovich buv chlenom ryada naukovih tovaristv 1919 Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi golovoyu Viddilennya fizichnoyi geografiyi Geografichnogo 1941 Pomer Sergij Volodimirovich 29 serpnya 1965 roku Pohovanij buv v Leningradi na RodinaDruzhina 1907 doktor geologo mineralogichnih nauk dochka dvoyuridnogo brata S V Obrucheva vidavnichogo pracivnika pershogo direktora vidavnictva Uchpedgiz zgodom Prosvita Leva Yakovicha Lur ye 1875 1942 Avtor monografii Strukturi trappiv Sibirskoyi platformi redaktor zbirki Materiali z geologiyi ta korisnih kopalin Shidnogo Sibiru Pershim shlyubom bula odruzhena z geologom i petrografom 1900 1988 yakij buv represovanij 1936 roku yih sin geofizik pochesnij geolog Rosijskoyi Federaciyi 1930 vihovuvavsya v rodini Sergiya Volodimirovicha Sestra Mariyi Levivni perekladach prigodnickoyi prozi 1901 chij cholovik 1902 1971 takozh vidomij perekladach Donka Tetyana Sergiyivna Obrucheva nar 1947 vipusknicya fiziko matematichnogo fakultetu LDU vikladala matematiku v Sankt Peterburzkomu girnichomu universiteti Brati 1888 1966 geolog 1900 1970 paleontolog Naukovi ta naukovo populyarni praciObruchev avtor nizki naukovo populyarnih knig u tomu chisli V nevidomih gorah Yakutiyi 1928 Na Perseyi polyarnimi moryami 1929 Kolimska zemelka 1933 Na litaku po Shidnij Arktici 1934 V nezvidani krayi 1954 Gorami i tundrami Chukotki 1957 Serce Aziyi 1965 ta in Takozh avtor literaturoznavchogo doslidzhennya Nad zoshitami Lermontova 1965 Sklav dvotomnij Dovidnik mandrivnika i krayeznavcya 1949 1950 Na pidstavi arhivnih doslidzhen viyaviv sho rosijski pomori osvoyili Shpicbergen v XV stolitti prinajmni za sto rokiv do vidkrittya jogo gollandskoyu ekspediciyeyu Barenca S V Obruchev opublikuvav ponad 250 naukovih i naukovo populyarnih prac sered nih Obruchev S V Uhtinskij neftenosnyj rajon 7 lyutogo 2018 u Wayback Machine M Izd vo Soveta neftyanoj prom 1926 40 s Novye neftyanye Rajony SSSR i ih budushee razvitie T 6 Obruchev S V Rabota Kolymskogo geomorfologicheskogo otryada Yakutskoj ekspedicii Izvestiya AN 1929 Ser 7 OFMN 8 S 749 756 Obruchev S V Tektonika i stratigrafiya vostochnoj okrainy Enisejskogo gorsta Izvestiya AN 1929 Ser 7 4 S 417 433 Obruchev S V Geomorfologicheskie issledovaniya reki Kolymy v 1929 g Izvestiya AN 1930 Ser 7 6 S 559 584 Obruchev S W Der neue Kaltepol in der Jakutishen Republick Meteorol Z 1931 N 48 S 359 Obruchev S V Kolymskaya zemlica Dva goda skitanij 29 veresnya 2018 u Wayback Machine M Sovetskaya Aziya 1933 174 s Obruchev S V Tungusskij bassejn yuzhnaya i zapadnaya chast t 1 2 M L 1932 33 Trudy Vsesoyuznogo geologorazvedochnogo obedineniya NKTP SSSR vyp 164 i 178 Obruchev S V K spaseniyu chelyuskincev 30 chervnya 2017 u Wayback Machine Vestnik znaniya 1934 5 S 285 287 Obruchev S V Ot upryazhki do samolyota Tehnika molodyozhi 1935 12 S 41 44 Obruchev S V Vizualnaya syomka s samolyota pustyn Centralnoj Avstralii 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Izvestiya GGO 1937 T 69 Vyp 1 S 172 174 Obruchev S V Obyom i soderzhanie ponyatij Hrebet Cherskogo i Verhoyanskij hrebet 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Izvestiya GGO 1937 T 69 Vyp 4 S 512 536 Obruchev S V Kak ya otkryl polyus holoda v Yakutii Pioner 1938 9 S 64 68 Obruchev S V Ocherk tektoniki severo vostochnoj Azii v kn Akademiku V A Obruchevu k pyatidesyatiletiyu nauchnoj i pedagogicheskoj deyatelnosti t 1 M L 1938 Obruchev S V Samolyot letit na Dalnij Vostok Nasha strana 1938 11 S 5 13 Obruchev S V Shahmatnye ortogonalnye formy v oblastyah vechnoj merzloty 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Izvestiya GGO 1938 T 70 Vyp 6 S 737 746 Obruchev S V Novaya orograficheskaya shema severo vostochnoj Azii L Uchenye zapiski Leningradskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya geograficheskih nauk 1940 56 vyp 3 Obruchev S V Geologiya severo vostochnoj Azii Konferenciya po razvitiyu proizvoditelnyh sil Yakutskoj ASSR Tez dokladov M L Izd vo AN SSSR 1941 S 5 6 Obruchev S V Mineralnye istochniki verhovev r Oki Vostochnyj Sayan 14 travnya 2018 u Wayback Machine Izvestiya VGO Vyp 3 1941 S 379 392 Obruchev S V Osnovnye cherty tektoniki i stratigrafii Vostochnogo Sayana Izvestiya Akademii nauk SSSR Seriya geologicheskaya 1942 5 6 Obruchev S V Orografiya i geomorfologiya vostochnoj poloviny Vostochnogo Sayana Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva SSSR 1946 T 78 5 6 Obruchev S V Novye materialy po orografii Severo vostochnoj Tuvy v kn Voprosy geologii Azii t 2 M 1955 Obruchev S V D Hant Voshozhdenie na Everest M IL 1956 S 5 17 Granina A N Obruchev S V Nazvaniya v chest I D Cherskogo 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine I D Cherskij Neopublikovannye stati pisma i dnevniki Stati o I D Cherskom i A I Cherskom Irkutsk Irkutsk kn izd vo 1956 S 94 Obruchev S V Redaktor I D Cherskij Neopublikovannye stati pisma i dnevniki 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine Stati o I D Cherskom i A I Cherskom Irkutsk Irkutsk kn izd vo 1956 370 s Obruchev S V Tvorcheskoe sodruzhestvo Perepiska V A Obrucheva s E Zyussom 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Priroda 1963 10 S 51 53 Obruchev S V Russkie pomory na Shpicbergene 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine M Nauka 1964 144 s Obruchev S V Nad tetradyami Lermontova M Nauka 1965 111 s Nauchno populyarnaya seriya Obruchev S V Tainstvennye istorii 7 travnya 2016 u Wayback Machine M Mysl 1973 108 s Nagorodi i vidznakiObruchev Sergij Volodimirovich za svoyi zdobutki v doslidzhuvanij oblasti buv zasluzheno vidmichenij ryadom nagorod 1945 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1946 Stalinska premiya pershogo stupenya za vidkrittya i geologichne doslidzhennya rodovish olova na pivnichnomu shodi SRSR sho zabezpechili stvorennya sirovinnoyi bazi 1956 orden Lenina 1963 orden Znak Poshani ryad medalej Na chest Sergiya Volodimirovicha nazvani ryad toponimiv v rajoni hrebta Cherskogo na ostrovi Pivdennij arhipelagu Nova Zemlya 70 38 pn sh 56 37 sh d 70 633 pn sh 56 617 sh d 70 633 56 617 v buhti na zahidnomu berezi ostrova Pivnichnij arhipelagu Nova Zemlya 76 23 pn sh 64 32 sh d 76 383 pn sh 64 533 sh d 76 383 64 533 odnogo z ostroviv arktichnogo arhipelagu Novosibirski ostrovi nazvani 1961 roku v Chaunskij rajon na Chukotci u misti Pevek Rosiya na chest rodini Obruchevih u misti Sankt Peterburg Vikopni organizmi Soshkina 1955 klas koralovih polipiv nizhnij silur Sibiru Tschemyshev 1945 klas merostomovih nizhnij ordovik basejnu Angari Tschemyshev 1937 klas dvostulkovih molyuskiv verhnij karbon Tunguskogo basejnu Asatkin 1932 klas bezzamkovih brahiopod ordovik Sibiru Licharev 1934 klas zamkovih brahiopod nizhnya perm pivnichnogo shodu Rosiyi Zalessky 1918 viddil plauniv nizhnij serednij karbon basejnu Angari Div takozhObruchev Volodimir PanasovichPrimitkiObruchev Sergej Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 ros Obruchev Sergej Vladimirovich 3 travnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 5 Yudoma Yaya Dopolneniya 544 s Obruchev Sergej Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Protokol VAK ot 5 07 1937 Biografiya i bibliografiya S V Obrucheva 29 veresnya 2018 u Wayback Machine v informacionnoj sisteme Istoriya geologii i gornogo dela RAN Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 2 travnya 2019 Hrebet Sergeya Obrucheva 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine na sajte relefrossii ru Krymgolc G Ya Krymgolc N G 2000 Literatura ros Geografiya i geomorfologiya Azii M 1969 ros Grishina L I K nevedomym goram Puteshestviya S V Obrucheva M Mysl 1971 64 s ros Krymgolc G Ya Krymgolc N G Obruchev S V Imena otechestvennyh geologov v paleontologicheskih nazvaniyah SPb 2000 S 87 88 ros Mihajlov D A Sergej Vladimirovich Obruchev 1891 1965 Obruchevy SPb Nika 2010 S 247 273 ros Obrucheva T S Ekspedicii 1918 1939 gg Sergeya Vladimirovicha Obrucheva Poslednie geograficheskie otkrytiya 20 veka Lomonosovskie chteniya MGU 21 22 apr 2014 g M Izd vo IKAR 2014 S 108 111 ros Rundkvist D V Barhatova N N Ot Dzhungarskih vorot do poberezhya Beringova morya K 100 letiyu so dnya rozhdeniya S V Obrucheva M 1991 1 S 73 78 z dzherela 21 veresnya 2018 Procitovano 2 travnya 2019 ros Florensov N A Sergej Obruchev Irkutsk Vost Sib kn izd vo 1973 167 s Zamechatelnye lyudi v Sibiri PosilannyaPersonalna storinka Sergiya Vlolodimirovicha Obrucheva na oficijnomu sajti RAN ros Obruchev Sergej Vladimirovich Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine Kozlov A G Obruchev Sergej Vladimirovich 18 listopada 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ