Валерія (Лора) Олександрівна О'Коннор-Вілінська (9 грудня 1866, с. Миколаївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 19 грудня 1930, Подєбради, Чехословацька республіка) — українська громадська діячка, письменниця і перекладач.
О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | О'Коннор Валерія Олександрівна | |||
Народилася | 9 грудня 1866 с. Миколаївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 19 грудня 1930 (64 роки) Подєбради, Чехословацька республіка | |||
Національність | Ірландка | |||
Діяльність | письменниця, перекладачка | |||
Сфера роботи | d[1], соціальна активність[d][1] і перекладацтво[d][1] | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | дитячі п'єси | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Дружина першого консула України в Швейцарії Олександра Вілінського, своячка відомого композитора Миколи Лисенка (старша сестра Валерії Ольга О'Коннор-Лисенко була дружиною Миколи Лисенка).
Життєпис
Батько, А. Де-Коннор, був багатим землевласником ірландського походження. Мати належала до роду Лисенків. Освіту здобула в приватній київській гімназії. Працювала в єпархіальній школі, видавничому комітеті Харківського товариства грамотності, була співробітником «Харьковских ведомостей», де друкувала статті й театральні рецензії. У 1890-х роках разом з чоловіком — інженером Олександром Вілінським брала активну участь в українському національно-культурному русі Харкова, згодом — Києва.
З 1905 — активний член Київського літературно-артистичного товариства, Київського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Українського клубу, Товариства українських поступовців. Разом із Людмилою Старицькою-Черняхівською й Олександром Олесем написала низку одноактних п'єс і була широко визнана як драматург. 1913 спільно із чоловіком — Олександром Вілінським — увійшла до редколегії часопису «Сяйво». Під час Першої світової війни працювала у товаристві допомоги населенню Півдня Росії «Юг», брала участь у заснуванні притулків для дітей біженців і виселенців із Галичини.
Була однією з засновників Української Центральної Ради; у 1917–18 роках очолювала літературний відділ у Міністерстві культури УНР та секцію генерального секретарства освіти УЦР Української Держави. У листопаді 1918 разом із чоловіком, який був призначений Директорією УНР укр. консулом у Цюриху, виїхала до Швейцарії і відтоді жила на еміграції у Відні, згодом з 1919 — у Чехословаччині. Друкувалася у «Літературно-науковому віснику», «Воля» (Відень), «Нова Україна» (Прага), перекладала твори франц. письменників для вид-в «Чайка» і «Земля». У Відні очолювала закордонну українську секцію «Ліги миру і свободи». Її твори друкувалися в журналах «Жіноча доля» (Коломия), «Світ дитини» (Львів), «Пчілка» (Ужгород), «Тризуб» (Париж) тощо. В останні роки життя працювала в термінологічній комісії Української господарської академії в Подєбрадах.
Важко переживаючи передчасну смерть чоловіка, скоїла самогубство, кинувшись під потяг 19 грудня 1930 року у місті Подєбради (Чехословацька республіка). Похована у Празі.
На вшанування О'Коннор-Вілінської на Меморіальному пам’ятному знаку, встановленому працівниками Української Господарської Академії на цвинтарі Подєбрад, встановлено окрему меморіальну дошку.
Творчість
Автор п'єс (у співавторстві з Людмилою Старицькою-Черняхівською й Олександром Олесем) «Сніговий бал», «Візит» (1910); драм «Інститутка» (1911), «Сторінки минулого» (1912); повісті «Скарб» (1924), роману-хроніки «На еміграції»; творів для дітей; спогадів «Лисенки й Старицькі» (посм., 1936). У 2003 рукопис роману «На еміграції» про життя перших українських дипломатів та початок становлення українських дипломатичних місій у Європі зусиллями Генконсульства України у Кракові віднайдено в Національному Інституті ім. Оссолінських у польському місті Вроцлав і вперше видано львівським видавництвом «Світ».
Перекладала закордонних письменників українською. Перебуваючи ще в Україні О'Коннор-Вілінська надрукувала кілька своїх перекладів з Беранже та Анатоля Франса, проте основний масив її перекладацьких праць належить до пізнішого періоду — 1920-х років, часу її перебування в еміґрації.
Вибрані твори
Власні твори
- «Сніговий баль» — п'єса (1910)
- «Візит» — п'єса (1910)
- «Інститутка» — імпресіоністська драма (1911)
- «Сторінка минулого» імпресіоністська драма (1912)
- Валерія О'Коннор-Вілінська З розгону: водевіль на 1 дію; по Масфельду-Ленському. — Вінніпег: Накладом української книгарні «Акорд». — 1921. — 31 с.
- «Скарб» повість (1924)
- Валерія О'Коннор-Вілінська Лисенки й Старицькі: спогади. — Львів: З друкарні Видавничої спілки «Діло», 1936. — 82 с.
- (посмертно) Валерія О'Коннор-Вілінська На еміграції: роман-хроніка. — Львів: Світ, 2005. — 232 с. — .
Переклади українською мовою
- Віктор Гюго Люкреція Борджія: три дії. Переклад з французької: Валерія О'Коннор-Вілінська. передмова: Остап Грицай. — Київ, Відень, Львів: Видавництво «Чайка»; Друкарня Х. Райсера Синів. — 1920. — 94 с.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Роман Завадович. — Джерзі-сіті: журнал «Веселка», рік IX, ч. 11(99), листопад 1962
- Білецький В. С. Вшанування пам'яті українських науковців у Подєбрадах (з чеських нотаток) / Володимир Білецький // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка : зб. статей / ред. В. Білецький : Т. 19 : Микита Шаповал — видатний державний діяч, вчений, патріот : матеріали наук.-практ. конф. з нагоди 125-річчя від дня народження, 5 квітня 2007 року, м. Донецьк. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2007. – С. 129–131.
- Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу — журнал Всесвіт, 2006
Джерела
- Т. С. Осташко О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 555. — .
- О'Коннор-Вілінська Валерія // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т. 5. — С. 1836.
- Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 109.
- Людмила Смоляр — Вип. № 11 за 2001, Часопис «Етнічна історія народів Європи». — С. 105—109.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Письменниця, громадська діячка. До 150-річчя від дня народження В. О'Коннор-Вілінської (1866—1930) // Дати і події, 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 129—132.
Посилання
- О'Коннор-Вілінська Валерія // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1199. — 1000 екз.
- Роман-репатріант // День. — 2005. — 30 серпня.
- — ЦДАВО України; 1 опис, 18 справ 1919—1934]
- — Список видатних діячів Української Народної Республіки, Генеральне консульство України в м. Чикаго
- — Український Інститут Національної Пам'яті
- — Калейдоскоп філософії, 5 липня 2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem O Konnor Valeriya Lora Oleksandrivna O Konnor Vilinska 9 grudnya 1866 s Mikolayivka Kobelyackij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 19 grudnya 1930 Podyebradi Chehoslovacka respublika ukrayinska gromadska diyachka pismennicya i perekladach O Konnor Vilinska Valeriya OleksandrivnaIm ya pri narodzhenni O Konnor Valeriya OleksandrivnaNarodilasya 9 grudnya 1866 1866 12 09 s Mikolayivka Kobelyackij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 19 grudnya 1930 1930 12 19 64 roki Podyebradi Chehoslovacka respublikaNacionalnist IrlandkaDiyalnist pismennicya perekladachkaSfera roboti d 1 socialna aktivnist d 1 i perekladactvo d 1 Mova tvoriv ukrayinskaZhanr dityachi p yesi Roboti u Vikidzherelah Druzhina pershogo konsula Ukrayini v Shvejcariyi Oleksandra Vilinskogo svoyachka vidomogo kompozitora Mikoli Lisenka starsha sestra Valeriyi Olga O Konnor Lisenko bula druzhinoyu Mikoli Lisenka ZhittyepisBatko A De Konnor buv bagatim zemlevlasnikom irlandskogo pohodzhennya Mati nalezhala do rodu Lisenkiv Osvitu zdobula v privatnij kiyivskij gimnaziyi Pracyuvala v yeparhialnij shkoli vidavnichomu komiteti Harkivskogo tovaristva gramotnosti bula spivrobitnikom Harkovskih vedomostej de drukuvala statti j teatralni recenziyi U 1890 h rokah razom z cholovikom inzhenerom Oleksandrom Vilinskim brala aktivnu uchast v ukrayinskomu nacionalno kulturnomu rusi Harkova zgodom Kiyeva Z 1905 aktivnij chlen Kiyivskogo literaturno artistichnogo tovaristva Kiyivskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Ukrayinskogo klubu Tovaristva ukrayinskih postupovciv Razom iz Lyudmiloyu Starickoyu Chernyahivskoyu j Oleksandrom Olesem napisala nizku odnoaktnih p yes i bula shiroko viznana yak dramaturg 1913 spilno iz cholovikom Oleksandrom Vilinskim uvijshla do redkolegiyi chasopisu Syajvo Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvala u tovaristvi dopomogi naselennyu Pivdnya Rosiyi Yug brala uchast u zasnuvanni pritulkiv dlya ditej bizhenciv i viselenciv iz Galichini Bula odniyeyu z zasnovnikiv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi u 1917 18 rokah ocholyuvala literaturnij viddil u Ministerstvi kulturi UNR ta sekciyu generalnogo sekretarstva osviti UCR Ukrayinskoyi Derzhavi U listopadi 1918 razom iz cholovikom yakij buv priznachenij Direktoriyeyu UNR ukr konsulom u Cyurihu viyihala do Shvejcariyi i vidtodi zhila na emigraciyi u Vidni zgodom z 1919 u Chehoslovachchini Drukuvalasya u Literaturno naukovomu visniku Volya Viden Nova Ukrayina Praga perekladala tvori franc pismennikiv dlya vid v Chajka i Zemlya U Vidni ocholyuvala zakordonnu ukrayinsku sekciyu Ligi miru i svobodi Yiyi tvori drukuvalisya v zhurnalah Zhinocha dolya Kolomiya Svit ditini Lviv Pchilka Uzhgorod Trizub Parizh tosho V ostanni roki zhittya pracyuvala v terminologichnij komisiyi Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah Vazhko perezhivayuchi peredchasnu smert cholovika skoyila samogubstvo kinuvshis pid potyag 19 grudnya 1930 roku u misti Podyebradi Chehoslovacka respublika Pohovana u Prazi Na vshanuvannya O Konnor Vilinskoyi na Memorialnomu pam yatnomu znaku vstanovlenomu pracivnikami Ukrayinskoyi Gospodarskoyi Akademiyi na cvintari Podyebrad vstanovleno okremu memorialnu doshku TvorchistAvtor p yes u spivavtorstvi z Lyudmiloyu Starickoyu Chernyahivskoyu j Oleksandrom Olesem Snigovij bal Vizit 1910 dram Institutka 1911 Storinki minulogo 1912 povisti Skarb 1924 romanu hroniki Na emigraciyi tvoriv dlya ditej spogadiv Lisenki j Staricki posm 1936 U 2003 rukopis romanu Na emigraciyi pro zhittya pershih ukrayinskih diplomativ ta pochatok stanovlennya ukrayinskih diplomatichnih misij u Yevropi zusillyami Genkonsulstva Ukrayini u Krakovi vidnajdeno v Nacionalnomu Instituti im Ossolinskih u polskomu misti Vroclav i vpershe vidano lvivskim vidavnictvom Svit Perekladala zakordonnih pismennikiv ukrayinskoyu Perebuvayuchi she v Ukrayini O Konnor Vilinska nadrukuvala kilka svoyih perekladiv z Beranzhe ta Anatolya Fransa prote osnovnij masiv yiyi perekladackih prac nalezhit do pizni shogo periodu 1920 h rokiv chasu yiyi perebuvannya v emigraciyi Vibrani tvori Vlasni tvori Snigovij bal p yesa 1910 Vizit p yesa 1910 Institutka impresionistska drama 1911 Storinka minulogo impresionistska drama 1912 Valeriya O Konnor Vilinska Z rozgonu vodevil na 1 diyu po Masfeldu Lenskomu Vinnipeg Nakladom ukrayinskoyi knigarni Akord 1921 31 s Skarb povist 1924 Valeriya O Konnor Vilinska Lisenki j Staricki spogadi Lviv Z drukarni Vidavnichoyi spilki Dilo 1936 82 s posmertno Valeriya O Konnor Vilinska Na emigraciyi roman hronika Lviv Svit 2005 232 s ISBN 966 603 383 6 Perekladi ukrayinskoyu movoyu Viktor Gyugo Lyukreciya Bordzhiya tri diyi Pereklad z francuzkoyi Valeriya O Konnor Vilinska peredmova Ostap Gricaj Kiyiv Viden Lviv Vidavnictvo Chajka Drukarnya H Rajsera Siniv 1920 94 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Roman Zavadovich Dzherzi siti zhurnal Veselka rik IX ch 11 99 listopad 1962 Bileckij V S Vshanuvannya pam yati ukrayinskih naukovciv u Podyebradah z cheskih notatok Volodimir Bileckij Doneckij visnik Naukovogo tovaristva im Shevchenka zb statej red V Bileckij T 19 Mikita Shapoval vidatnij derzhavnij diyach vchenij patriot materiali nauk prakt konf z nagodi 125 richchya vid dnya narodzhennya 5 kvitnya 2007 roku m Doneck Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2007 S 129 131 Mihajlo Moskalenko Narisi z istoriyi ukrayinskogo perekladu zhurnal Vsesvit 2006DzherelaT S Ostashko O Konnor Vilinska Valeriya Oleksandrivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 555 ISBN 978 966 00 1061 1 O Konnor Vilinska Valeriya Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnik chastina Golov red V Kubijovich Perevidannya v Ukrayini Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi 1996 T 5 S 1836 Rotach P Rozviyani po chuzhini Poltavci na emigraciyi Korotkij biobibliografichnij dovidnik Poltava Verstka 1998 S 109 Lyudmila Smolyar Vip 11 za 2001 Chasopis Etnichna istoriya narodiv Yevropi S 105 109 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Pismennicya gromadska diyachka Do 150 richchya vid dnya narodzhennya V O Konnor Vilinskoyi 1866 1930 Dati i podiyi 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 129 132 PosilannyaO Konnor Vilinska Valeriya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1199 1000 ekz Roman repatriant Den 2005 30 serpnya CDAVO Ukrayini 1 opis 18 sprav 1919 1934 Spisok vidatnih diyachiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Generalne konsulstvo Ukrayini v m Chikago Ukrayinskij Institut Nacionalnoyi Pam yati Kalejdoskop filosofiyi 5 lipnya 2016