Нічниці (демони)

Нічниці (біл. начніца, пол. nocnica, płaczka, болг. горска майка, ношно, серб. шумска маjка, бабице, ноћнице, хорв. mrake, vidine, словен. nočnine, mračnine, рос. ночница) — нічні демониці у слов'ян. Нападають головним чином на дітей та не дають їм спати. Проникають у будинок через вікно або двері, пролізають під колискою, стоять біля узголів’я або залізають в колиску; б’ють, щипають, смикають дитя, так що воно плаче і не може спати.

Нічниці
Частина від	білоруська міфологія і слов'янська міфологія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нічниця (значення).

Не плутати з Ночниця.

Нічниці — це схожі на птахів, кажанів або хробаків примари, рідше — жінки з довгим волоссям у чорному одязі. Вони проникають у будинок через вікно або двері та б'ють дитину. Також нівечать пташині гнізда, випивають яйця та душать пташенят.

Нічницями ставали ненароджені діти або ті, хто вбили свою матір.

Зі страху перед нічницями матері остерігалися після заходу сонця залишати надворі пелюшки, виходити з будинку та виносити дитину. Не залишали відкритою колиску та застосовували різні обереги. Не купали дітей у воді, що стояла ніч надворі.

Для рятування від нічниць дітей купали у настої різних рослин, робили з ганчірок або пелюшок ляльок, ставили їх по 2-3 на кожне вікно, підкидали у чужі вози на базарі тощо. Вигнання нічниць звичайно супроводжувалося ритуальним діалогом через поріг, вікно або піч.

Вважалося, що чистокровна нічниця — істота небезпечна, але керована. Нею керують емоції, тому нею легко керувати. Нічниці змушують сумніватися, вірити в страхи, в погані сни. Доводять людей до божевілля, навіюють жахи. Можуть наслати безсоння, або летаргійний (непробудний) сон.

Примітки

1. Нічниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
2. Belaruskaja mifalohija : ėncyklapedyčny sloŭnik (вид. 2. vyd., dapoŭn). Minsk: Belarus·. 2006. ISBN . OCLC 162264332.
3. Podgórska, Barbara (2005). Wielka księga demonów polskich : leksykon i antologia demonologii ludowej. Adam Podgórski. Katowice: Wydawn. KOS. ISBN . OCLC 62151653.
4. Baranowski, Bohdan (2019). W kręgu upiorów i wilkołaków : demonologia słowiańska. Wydawnictwo Replika (вид. Wydanie I w tej edycji). Łódź: Replika. ISBN . OCLC 1135421613.
5. Baranowski, Bohdan (2020). Pożegnanie z diabłem i czarownicą. Wydawnictwo Replika (вид. Wydanie I w tej edycji). Poznań: Replika. ISBN . OCLC 1241634070.
6. Kulišić, Špiro (1998). Srpski mitološki rečnik. Petar Ž. Petrović, Nikola Pantelić (вид. 2., dop. izd). Beograd: Etnografski Institut SANU. ISBN . OCLC 40323818.
7. Vinogradova, L. N.; Виноградова, Л. Н. (2000). Narodnai︠a︡ demonologii︠a︡ i mifo-ritualʹnai︠a︡ tradit︠s︡ii︠a︡ slavi︠a︡n. Moskva: Izd-vo "Indrik". ISBN . OCLC 51817673.
8. . web.archive.org. 6 вересня 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 5 березня 2021.