Федір Федорович Нірод (31 березня (13 квітня) 1907, Санкт-Петербург — 6 вересня 1996) — український театральний художник шведського походження. Головний художник Київського театру опери і балету.
Федір Федорович Нірод | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 31 березня (13 квітня) 1907 Санкт-Петербург | |||
Смерть | 6 вересня 1996 (89 років) | |||
Поховання | Видубицький монастир | |||
Країна | Російська імперія РРФСР СРСР Україна | |||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | сценограф, унаочнювач | |||
Мати | d | |||
Нагороди | ||||
|
Народний художник СРСР (з 1965 року).
Життєпис
Народився 31 березня (13 квітня) 1907 року у Санкт-Петербурзі. В 1926—1930 роках навчався в Київському художньому інституті.
З 1961 по 1989 рік — головний художник Київського театру опери і балету.
Театральні критики відмічають:
Федір Нірод — аристократ по крові і духу, коріння чийого благородного генеалогічного древа сягає глибини століть, а гілки сплітають славні шведські й українські корені, зі своїм тонким відчуттям художника зумів відшукати таку грань, якої не було в жодній із незліченних постановок шекспірівської трагедії. «Це принципове рішення прийшло до мене завдяки тому, що я хоч лише й одну мить, але побував у Вероні, у дворі Капулетті, під балконом Джульєтти». Сталося це задовго та безвідносно до постановки, але незгасні враження допомогли створити той шедевр сценографії, яким глядачі насолоджуються й понині. Пам’ятаючи похмурий двір середньовічного замка, схожий на колодязь, і відчувши всю жорстокість епохи феодалізму, Федір Федорович у процесі роботи над ескізами й макетами рішуче відмовився від пишноти, властивої розквіту італійського Ренесансу, справедливо помітивши у трагедії Шекспіра лише його перші паростки, пущені юними закоханими, які кинули виклик жорстоким законам середньовіччя. Декорації Нірода як ніщо інше засвідчують факт, що, дійсно, «нет повести печальнее на свете...»
Помер 1996 року, похований у Києві на некрополі Видубицького монастиря.
Творчість
Для Нірода характерне тяжіння до героїко-драматичним тем і об'ємно-мальовниче рішення сценічного простору.
Вистави
- «Уріель Акоста» Гуцкова (1938, Український драматичний театр імені М. Заньковецької, Запоріжжя);
- «Свіччине весілля» Кочерги (1959, Український драматичний театр ім. І. Франка, Київ);
Опери
- «Севільський цирульник» Россіні (1945);
- «Арсенал» Майбороди (1960);
- «Абесалом і Етері» Паліашвілі (1972)
Балети
- «Спартак» Хачатуряна (1964) в Українському театрі опери та балету ім. Шевченка (Київ);
- «Ромео і Джульєтта» Прокоф'єва в Українському театрі опери та балету ім. Шевченка (Київ).
Примітки
- газета «День»(рос.)
- archunion.com.ua [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Нірод Федір Федорович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 278.
- Нірод Федір Федорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 575-576.
- Меморіальна дошка Федіру Ніроду у Києві
- Н. Г. Ковпаненко.. Нірод Федір Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 419. — .
Література
- Велика радянська енциклопедія;
- Панфілова М. К., Федір Нірод, Київ, 1970.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Fedorovich Nirod 31 bereznya 13 kvitnya 1907 19070413 Sankt Peterburg 6 veresnya 1996 ukrayinskij teatralnij hudozhnik shvedskogo pohodzhennya Golovnij hudozhnik Kiyivskogo teatru operi i baletu Fedir Fedorovich NirodNarodzhennya 31 bereznya 13 kvitnya 1907 1907 04 13 Sankt PeterburgSmert 6 veresnya 1996 1996 09 06 89 rokiv Pohovannya Vidubickij monastirKrayina Rosijska imperiya RRFSR SRSR UkrayinaNavchannya Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiDiyalnist scenograf unaochnyuvachMati dNagorodi Narodnij hudozhnik SRSR z 1965 roku ZhittyepisNarodivsya 31 bereznya 13 kvitnya 1907 roku u Sankt Peterburzi V 1926 1930 rokah navchavsya v Kiyivskomu hudozhnomu instituti Z 1961 po 1989 rik golovnij hudozhnik Kiyivskogo teatru operi i baletu Teatralni kritiki vidmichayut Fedir Nirod aristokrat po krovi i duhu korinnya chijogo blagorodnogo genealogichnogo dreva syagaye glibini stolit a gilki splitayut slavni shvedski j ukrayinski koreni zi svoyim tonkim vidchuttyam hudozhnika zumiv vidshukati taku gran yakoyi ne bulo v zhodnij iz nezlichennih postanovok shekspirivskoyi tragediyi Ce principove rishennya prijshlo do mene zavdyaki tomu sho ya hoch lishe j odnu mit ale pobuvav u Veroni u dvori Kapuletti pid balkonom Dzhulyetti Stalosya ce zadovgo ta bezvidnosno do postanovki ale nezgasni vrazhennya dopomogli stvoriti toj shedevr scenografiyi yakim glyadachi nasolodzhuyutsya j ponini Pam yatayuchi pohmurij dvir serednovichnogo zamka shozhij na kolodyaz i vidchuvshi vsyu zhorstokist epohi feodalizmu Fedir Fedorovich u procesi roboti nad eskizami j maketami rishuche vidmovivsya vid pishnoti vlastivoyi rozkvitu italijskogo Renesansu spravedlivo pomitivshi u tragediyi Shekspira lishe jogo pershi parostki pusheni yunimi zakohanimi yaki kinuli viklik zhorstokim zakonam serednovichchya Dekoraciyi Niroda yak nisho inshe zasvidchuyut fakt sho dijsno net povesti pechalnee na svete Pomer 1996 roku pohovanij u Kiyevi na nekropoli Vidubickogo monastirya TvorchistDlya Niroda harakterne tyazhinnya do geroyiko dramatichnim tem i ob yemno malovniche rishennya scenichnogo prostoru Vistavi Uriel Akosta Guckova 1938 Ukrayinskij dramatichnij teatr imeni M Zankoveckoyi Zaporizhzhya Svichchine vesillya Kochergi 1959 Ukrayinskij dramatichnij teatr im I Franka Kiyiv Operi Sevilskij cirulnik Rossini 1945 Arsenal Majborodi 1960 Abesalom i Eteri Paliashvili 1972 Baleti Spartak Hachaturyana 1964 v Ukrayinskomu teatri operi ta baletu im Shevchenka Kiyiv Romeo i Dzhulyetta Prokof yeva v Ukrayinskomu teatri operi ta baletu im Shevchenka Kiyiv Primitkigazeta Den ros archunion com ua 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros PosilannyaNirod Fedir Fedorovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 278 Nirod Fedir Fedorovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 575 576 Memorialna doshka Fediru Nirodu u Kiyevi N G Kovpanenko Nirod Fedir Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 419 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Velika radyanska enciklopediya Panfilova M K Fedir Nirod Kiyiv 1970