Німецький кут (нім. Deutsches Eck) — назва коси в місці впадання Мозеля в Рейн у Кобленці. У 1897 році на цій косі була побудована монументальна кінна статуя кайзера Вільгельма I. Постамент статуї з 1953 по 1990 роки носив назву «Меморіалу німецької єдності».
Назва
Щоб налагодити в своїй єпархії лікарську справу, в 1216 році архієпископ Теодоріх фон Від закликав до Кобленцу лицарів Тевтонського ордена і подарував їм частину території церкви св. Кастора разом з прилеглою до неї лікарнею св. Миколи. Незабаром Тевтонський орден звів у гирлі Мозеля Будинок тевтонських лицарів (нім. Deutschherrenhaus), де розміщувалося місцеве правління ордена, що підкорялося безпосередньо магістру ордену. Спочатку назва «Німецький кут» означала «Тевтонський кут» (по-німецьки «Тевтонський орден» — «Німецький орден»).
Пам'ятник кайзеру Вільгельму I
У 1888 році, через кілька тижнів після смерті кайзера Вільгельма I у державних і громадських колах поширилася ідея звести пам'ятник кайзеру у знак подяки за завойоване в трьох війнах (1864, 1866, 1871) об'єднання Німеччини. Рішення про місце розміщення пам'ятника в Кобленці було прийнято новим кайзером — Вільгельмом II. Пам'ятник, створений на народні гроші, був урочисто відкритий в присутності кайзера Вільгельма II 31 серпня 1897 року. Незабаром назва «Німецький кут» перемістилася в народній свідомості з Будинку тевтонських лицарів на новий пам'ятник.
Висота пам'ятника складає 37 м, висота самої статуї — 14 м. Проект пам'ятника виконав архітектор Бруно Шміц, відомий своєю роботою-пам'ятником Вільгельму I в Порта-Вестфаліці і Пам'ятником Битві народів у Лейпцигу. Кінна статуя була виконана скульптором Емілем Гундрізером. Кайзер був зображений в генеральській формі з шинеллю, що спадає з плеч. Вільгельм керував конем, тримаючи на руці подушку на якій лежить імператорська корона. Фасад пам'ятника прикрашає рельєф із зображенням імперського орла, що схопив змію. Над ним великими літерами викарбувано напис «Вільгельм Великий» — титул, що так і не прижилися незважаючи на всі зусилля. У верхній частині постаменту увічнені два останні рядки кобленцського поета Макса фон Шенкендорфа.
Незадовго до закінчення Другої світової війни, 16 березня 1945 року кінна статуя отримала серйозні пошкодження від попадання американської артилерійської гранати. За непідтвердженою версією керівника Музею Середнього Рейну, знищення пам'ятника зажадав генерал Ейзенхауер, побоюючись особливо запеклого опору німців в укріпленому районі на рейнській косі. Покалічена статуя відірвалася від постаменту і повисла над Рейном. Мідні деталі почали поступово зникати, і незабаром залишки скульптури були демонтовані і відправлені на переплавку. Незважаючи на це згодом були виявлені окремі частини скульптури, зокрема, голова кайзера, яка зараз зберігається в Середньорейнському музеї в Кобленці.
Французька окупаційна влада планувала демонтувати постамент і звести на його місці «Пам'ятник миру і взаєморозуміння народів». Однак плани не були реалізовані через брак коштів. 18 травня 1953 року постамент пам'ятника був оголошений федеральним президентом Теодором Гойсом «Меморіалом німецької єдності». Єдність Німеччини на постаменті символізували герби всіх німецьких земель, а також втрачені після війни східні території — Сілезії і Східної Пруссії. Через чотири роки тут з'явився і герб Саара. Замість скульптури на постамент був розміщений прапор ФРН. Після падіння Берлінського муру поруч з пам'ятником були виставлені три уламки бетонної стіни.
Відтворення скульптурної композиції було доручено дюссельдорфському скульптору Раймунду Кітлю. На відміну від оригіналу, нова статуя була відлита із стійкого бронзового сплаву. Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 25 вересня 1992 року. Про «Меморіал німецької єдності» нагадують тепер лише уламки Берлінської стіни, які згідно бронзовій табличці присвячуються «Жертвам розділу країни (17 червня 1953 року — 9 листопада 1989 року)».
Із 2002 року Німецький кут включений до списку Світової культурної спадщини людства.
Примітки
- Heinz-Günther Borck (Hrsg) u. a.: Vor 60 Jahren, Krieg und Frieden an Rhein und Mosel 1944—1945, Koblenz 2005 (Veröffentlichungen der Landesarchivverwaltung Rheinland-Pfalz, Bd. 105), S. 40 f. und 104
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimeckij kut nim Deutsches Eck nazva kosi v misci vpadannya Mozelya v Rejn u Koblenci U 1897 roci na cij kosi bula pobudovana monumentalna kinna statuya kajzera Vilgelma I Postament statuyi z 1953 po 1990 roki nosiv nazvu Memorialu nimeckoyi yednosti Ustya Mozelya i Nimeckij kut Vid z forteci Erenbrajtshtajn Z livogo krayu vidno cerkvu sv Kastora i Budinok tevtonskih licariv Spravzhnij Nimeckij kut Budinok tevtonskih licariv z hrestom Tevtonskogo ordenaPam yatnik kajzeru Vilgelmu I Bl 1900Kinna statuya Vilgelma I 1993 rokuNazvaShob nalagoditi v svoyij yeparhiyi likarsku spravu v 1216 roci arhiyepiskop Teodorih fon Vid zaklikav do Koblencu licariv Tevtonskogo ordena i podaruvav yim chastinu teritoriyi cerkvi sv Kastora razom z prilegloyu do neyi likarneyu sv Mikoli Nezabarom Tevtonskij orden zviv u girli Mozelya Budinok tevtonskih licariv nim Deutschherrenhaus de rozmishuvalosya misceve pravlinnya ordena sho pidkoryalosya bezposeredno magistru ordenu Spochatku nazva Nimeckij kut oznachala Tevtonskij kut po nimecki Tevtonskij orden Nimeckij orden Pam yatnik kajzeru Vilgelmu IU 1888 roci cherez kilka tizhniv pislya smerti kajzera Vilgelma I u derzhavnih i gromadskih kolah poshirilasya ideya zvesti pam yatnik kajzeru u znak podyaki za zavojovane v troh vijnah 1864 1866 1871 ob yednannya Nimechchini Rishennya pro misce rozmishennya pam yatnika v Koblenci bulo prijnyato novim kajzerom Vilgelmom II Pam yatnik stvorenij na narodni groshi buv urochisto vidkritij v prisutnosti kajzera Vilgelma II 31 serpnya 1897 roku Nezabarom nazva Nimeckij kut peremistilasya v narodnij svidomosti z Budinku tevtonskih licariv na novij pam yatnik Visota pam yatnika skladaye 37 m visota samoyi statuyi 14 m Proekt pam yatnika vikonav arhitektor Bruno Shmic vidomij svoyeyu robotoyu pam yatnikom Vilgelmu I v Porta Vestfalici i Pam yatnikom Bitvi narodiv u Lejpcigu Kinna statuya bula vikonana skulptorom Emilem Gundrizerom Kajzer buv zobrazhenij v generalskij formi z shinellyu sho spadaye z plech Vilgelm keruvav konem trimayuchi na ruci podushku na yakij lezhit imperatorska korona Fasad pam yatnika prikrashaye relyef iz zobrazhennyam imperskogo orla sho shopiv zmiyu Nad nim velikimi literami vikarbuvano napis Vilgelm Velikij titul sho tak i ne prizhilisya nezvazhayuchi na vsi zusillya U verhnij chastini postamentu uvichneni dva ostanni ryadki koblencskogo poeta Maksa fon Shenkendorfa Nezadovgo do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni 16 bereznya 1945 roku kinna statuya otrimala serjozni poshkodzhennya vid popadannya amerikanskoyi artilerijskoyi granati Za nepidtverdzhenoyu versiyeyu kerivnika Muzeyu Serednogo Rejnu znishennya pam yatnika zazhadav general Ejzenhauer poboyuyuchis osoblivo zapeklogo oporu nimciv v ukriplenomu rajoni na rejnskij kosi Pokalichena statuya vidirvalasya vid postamentu i povisla nad Rejnom Midni detali pochali postupovo znikati i nezabarom zalishki skulpturi buli demontovani i vidpravleni na pereplavku Nezvazhayuchi na ce zgodom buli viyavleni okremi chastini skulpturi zokrema golova kajzera yaka zaraz zberigayetsya v Serednorejnskomu muzeyi v Koblenci Nimeckij kut Na perednomu plani richka Mozel na zadnomu plani na pravomu berezi Rejnu Francuzka okupacijna vlada planuvala demontuvati postament i zvesti na jogo misci Pam yatnik miru i vzayemorozuminnya narodiv Odnak plani ne buli realizovani cherez brak koshtiv 18 travnya 1953 roku postament pam yatnika buv ogoloshenij federalnim prezidentom Teodorom Gojsom Memorialom nimeckoyi yednosti Yednist Nimechchini na postamenti simvolizuvali gerbi vsih nimeckih zemel a takozh vtracheni pislya vijni shidni teritoriyi Sileziyi i Shidnoyi Prussiyi Cherez chotiri roki tut z yavivsya i gerb Saara Zamist skulpturi na postament buv rozmishenij prapor FRN Pislya padinnya Berlinskogo muru poruch z pam yatnikom buli vistavleni tri ulamki betonnoyi stini Vidtvorennya skulpturnoyi kompoziciyi bulo dorucheno dyusseldorfskomu skulptoru Rajmundu Kitlyu Na vidminu vid originalu nova statuya bula vidlita iz stijkogo bronzovogo splavu Urochiste vidkrittya pam yatnika vidbulosya 25 veresnya 1992 roku Pro Memorial nimeckoyi yednosti nagaduyut teper lishe ulamki Berlinskoyi stini yaki zgidno bronzovij tablichci prisvyachuyutsya Zhertvam rozdilu krayini 17 chervnya 1953 roku 9 listopada 1989 roku Iz 2002 roku Nimeckij kut vklyuchenij do spisku Svitovoyi kulturnoyi spadshini lyudstva PrimitkiHeinz Gunther Borck Hrsg u a Vor 60 Jahren Krieg und Frieden an Rhein und Mosel 1944 1945 Koblenz 2005 Veroffentlichungen der Landesarchivverwaltung Rheinland Pfalz Bd 105 S 40 f und 104 ISBN 3 931014 67 3