Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецька окупація Латвії — військова окупація Латвійської Республіки збройними силами Німеччини, які повністю оволоділи територією Латвії до 10 липня 1941. Включена таким чином до складу Німеччини Латвія стала генеральною округою у межах райхскомісаріату Остланд. Будь-які противники німецької окупації, як і ті, хто співпрацював із Радянським Союзом, а також расово неприйнятних жителів знищували або відправляли у концентраційні табори, як це і передбачав Генеральний план «Ост».
| Історія Латвії |
 Доісторична Латвія Середньовіччя Новий час Новітній час Сучасність |
Переслідування
Одразу після встановлення німецької влади на початку липня 1941 р. Розпочалася ліквідація єврейського та ромського населення, великі масові вбивства відбулися в Румбулі та інших місцях. Вбивства вчинили Айнзацгрупа А та Вермахт. Латвійські колаборанти, в тому числі 500–1 500 членів Arājs Kommando (які лише вбили близько 26 000 євреїв) та інші латвійські члени СД, також були залучені.
Восени 1941 р. Було розстріляно 30 000 євреїв: 127, більшість решти єврейського народу були зібрані та введені в гетто. У листопаді та грудні 1941 р. В Ризькому гетто стало людно, і, щоб звільнити місце для неминучого прибуття німецьких євреїв, яких вивозили за межі країни, усіх решту 30 000 євреїв у Ризі вивезли з гетто в сусідній ліс Румбула і розстріляли.
Німецькі, австрійські та нинішні євреї Чехії, які нині перебувають у Ризькому гетто, були піддані роботі та розміщені на дуже зменшених пайках. Концтабір Кайзервальд був побудований в 1943 році в Межапаркс на краю Риги, який забрав більшість в'язнів з гетто. У таборі в'язнів почали працювати великі німецькі компанії. До повернення радянських військ усіх євреїв віком до 18 років або старше 30 було розстріляно, а решта перевезена до концтабору Штуттоф.
У роки нацистської окупації в Латвії в результаті спеціальних кампаній загинуло 90 000 людей, приблизно 70 000 з яких були євреями та 2 000 циган. Тими, хто не був євреями чи циганами, були переважно цивільні особи, політичні думки та діяльність яких були неприйнятними для німецьких окупантів. . Цивільні громадяни-євреї та цигани були ліквідовані в результаті нацистської "теорії рас", як викладено в нацистському плані Генерального плану Ост.
Опір
Опір у Латвії був дуже заплутаним, він включав людей, які протистояли радянській окупації, які були раді співпраці з німецькими силами, радянські прихильники, які протистояли німецькій окупації, і націоналісти, які чинили опір усім, хто окупував або намагався окупувати Латвію. Потім були люди, які змінили свою підтримку, коли радянські війська почали арештовувати та депортувати людей, багато більше, коли нацистські солдати почали вбивати латвійців, та інші, коли радянські війська повернулися. І нарешті, були люди, які відчували переслідування, переважно євреї, які чинили опір кожному, хто намагався їх вбити, включаючи латвійців та німців.
Багато людей, що вчинили опір, в кінцевому підсумку приєдналися до німецької та деяких радянських армій як засіб боротьби. Дуже мало хто зміг жити як незалежна група в лісах.
Коли німці вперше прибули до Латвії, вони виявили антирадянські партизанські загони, що діяли в багатьох районах, різної якості, деякі набрякли дезертирами з радянських частин. Найбільшим та найефективнішим керував Карліс Аператс: 141, який перейшов на посаду нормандфюрера (повний полковник) СС Ваффен.
Деякі латвійці чинили опір німецькій окупації, здійснюючи сольні дії відваги, як Жаніс Ліпке, який ризикував своїм життям, щоб врятувати понад 50 євреїв.
Латвійський рух опору був розділений між незалежними підрозділами при Центральній раді Латвії та прорадянськими силами під керівництвом Центрального штабу Партизанського руху в Москві. Їх латвійським командиром був Артур Спроніс. Латвійська Центральна Рада опублікувала заборонене видання Brīvā Latvija (Вільна Латвія). Періодичне видання пропагувало ідею відновлення демократії в Латвії після війни.
Публічні прояви опору, такі як 15 травня 1942 року в Ризі, призвели до того, що молодих націоналістів заарештували, а іншим було заваджено, коли їх плани були виявлені.
Активність партизан зросла після операції "Вінтерзаубер" ("Зимова магія"), здійсненої німцями, які зруйнували 99 сіл на сході Латвії, 6 тис. Жителів села були депортовані на примусові роботи і 3600 розстріляні на початку 1943 р. Однак значна частина партизанської діяльності була зосереджена на примусі цивільного населення забезпечувати їжу та притулок для партизан, а не воювати з німцями. 152
Партизани, які підтримували радянські війни, багато з яких насправді були радянськими солдатами, що діяли за лініями, направляли до Москви дикі претензії на успіх, наприклад, стверджували, що було знищено 364 поїзди, які не схожі на німецькі повідомлення. Ці "звіти" використовувались як пропаганда Радами. 153
Опір продовжувався на підвищеному рівні після повернення Червоної армії в липні 1944 року, залучивши, можливо, 40 000 латвійців і близько 10 000 активних у будь-який момент часу.
Латвійці в радянській армії
Радянський Союз призвав до своїх військових частин незалежні військові частини Латвії, а також тих латвійців, які опинилися в Росії внаслідок попередніх воєн або спочатку жили там. Багато латвійських солдатів дезертирувало, коли Німеччина напала на Латвію. Деякі, особливо євреї, продовжували щасливо служити радянським силам.
130-й Латвійський стрілецький корпус ордена Суворова. Це національне формування Червоної Армії було сформовано втретє 5 червня 1944 року незадовго до нападу Червоної Армії на Латвію. Їх чисельність становила близько 15 000 чоловік, які складалися з трьох дивізій - 43-ї гвардійської, 308-ї латвійської стрілецької дивізії та радянської дивізії. Підрозділи корпусу вели боротьбу проти підрозділів 19-ї дивізії Латвійського легіону. У підрозділі було мало латвійських солдатів, але це було важливо для пропагандистських цілей.
Латвійці в німецькій армії
Нацистська Німеччина, прибувши до Латвії, прагнула найняти латвійські підрозділи, щоб діяти згідно з нацистським Генеральним планом Ост, який вимагав скорочення населення Латвії на 50%, 56. Arajs Kommando. Він став сумно відомим своїми діями проти єврейського населення, такими як спалення ризьких синагог з людьми, які все ще перебувають всередині, та активність у різанині в Румбулі, коли 500 чоловік, які стратили 26 000 євреїв, циган та інших, визнані небажаними.
Батальйони допоміжної поліції Латвії були підняті з добровольців; перший, посланий на фронт, брав участь у важких боях у червні 1942 року і добре виправдав себе. Однак Латвія хотіла підняти латвійський легіон під командуванням латвійських офіцерів, пропонуючи зібрати 100-тисячну армію. У січні 1943 р., Не вистачаючи військ, Гітлер погодився. 143–4. Це позбавило потреби призову латвійських чоловіків, що було б незаконним актом. 1444 Так народилася 15-та ваффен-гренадерська дивізія СС (1-а ).
Два поліцейські батальйони, що воювали під Ленінградом з голландськими та фламандськими солдатами, були підтягнуті у травні 1943 року та підкріплені з Латвії та зміною форми, перетворені у 2-ю латвійську добровольчу бригаду СС та увійшли до складу 2-ї піхотної бригади СС. Старший латвійський командир підполковник Волдемарс Вейс був нагороджений Лицарським хрестом Залізного Хреста в січні 1944 року. Бригада була розширена до 19-ї Ваффен-гренадерської дивізії СС (2-а Латвійська) у січні 1944 року.
Розгром та відступ нацистських сил
12 січня 1944 року останнім штурмом Червоної армії вдалося зняти 900-денну облогу Ленінграда, під час якої загинуло понад 1 000 000 людей, а 20 січня німецькі війська почали відступати.
Повторне завоювання Балтійського регіону було здійснено як пряме продовження штурму, який розпочався в Ленінграді, ввійшовши в Естонію на початку лютого: 172 разом із більшою частиною України та Білорусі. Нацистська Німеччина почала регулярно зазнавати поразки на східному фронті і була відкинута на захід.
2-а латвійська бригада СС, яка тепер була модернізована до 19-ї дивізії Ваффен-Гренадір СС (2-а Латвія), була серед тих, хто воював до того, як весняна відлига сповільнила атаки.: 178 22 червня було обрано третю річницю німецького вторгнення як дата початку операції Багратіон. Масовий радянський напад був катастрофічним для німецьких армій, які відступили перед натиском. Це було в середині липня 1944 року, перш ніж Радянська армія знову перетнула довоєнний східний кордон Латвії, радянські армії продовжували рухатись на захід, залишаючи достатньо військ, щоб заблокувати залишилися німецькі війська, поки вони не напали 11 вересня як диверсію для нападу на Естонію. : 237 9 жовтня Рига знаходилася на артилерійському полігоні Червоної Армії. Німецькі війська, включаючи 19-ю дивізію Ваффен-Гренадір СС (2-я латвійська) під кодовою назвою Доннер (Грім), вийшли з Риги, руйнуючи мости під час руху. Битви були досить кривавими, але до 13 жовтня 1944 року Ради знову захопили Ригу .:271 До середини жовтня німецька армія, до якої частково входив "Латвійський легіон", була обложена в Курземе, в "Курляндській кишені".
Близько 200 000 німецьких військ протрималися в Курляндії. Вони потрапили в пастку між Балтійським морем та радянськими лініями, тоді як Радянська Армія зосереджувалась на атаках у Східній Пруссії, Сілезії, Померанії та, врешті-решт, Берліні. Генерал-полковник Хайнц Гудеріан, начальник німецького Генерального штабу, наполягав на тому, щоб війська в Курляндії були евакуйовані морем і використані для оборони Рейху. Однак Гітлер відмовився і наказав німецьким військам у Курляндії витримати. Він вважав їх необхідними для захисту німецьких баз підводних човнів уздовж узбережжя Балтії. 15 січня 1945 року під командуванням генерал-полковника доктора Лотара Рендуліча була сформована група армій "Курляндія" (нім. Heeresgruppe Kurland). До кінця війни група армій "Курляндія" (включаючи такі підрозділи, як латвійський легіон Фрайвілігер СС) успішно захищала територію, в якій вони опинилися в облозі. Він протримався до 8 травня 1945 року, коли генерал-полковник Карл Хілперт, останній командувач армійською командою, здався маршалу Леоніду Говорову. На цей час група складалася з приблизно 31 відділу різної чисельності. Приблизно 200 000 військовослужбовців групи армій "Курляндія" капітулювали, у тому числі 14 000 латвійських солдатів .:218 Вони були депортовані до радянських таборів на сході після капітуляції 9 травня.
Багато латвійців втікали через це поле бою на рибальських човнах та кораблях до Швеції та Німеччини, звідки емігрували до різних куточків світу, переважно до Австралії та Північної Америки. Приблизно 150 000 латвійців опинились у вигнанні на Заході.
Наслідки Другої світової війни
Під час Другої світової війни понад 200 000 латвійських солдат потрапили до рядового складу обох окупаційних військ; приблизно половина з них (100 000) була вбита на полі бою.
За підрахунками, внаслідок війни чисельність населення Латвії зменшилась між 300 000 і 500 000 (зменшення на 25% порівняно з 1939 р.). Війна також сильно завдала шкоди економіці: було зруйновано багато історичних міст, а також промисловість та інфраструктура.
Станом на 1940 р. більшість західних урядів не визнавали включення Латвії та інших країн Балтії до складу Радянського Союзу. Єдиним винятком була Швеція, яка повернула членів "Латвійського легіону", які опинилися в Швеції в кінці війни, до СРСР і передала СРСР дипломатичні представництва країн Балтії в Стокгольмі. Після війни Сполучені Штати здійснювали найпостійніший тиск на Радянський Союз щодо бажання країн Балтії здобути незалежність. Протягом усього періоду окупації посольство незалежної Латвії продовжувало функціонувати у Вашингтоні, окрузі Колумбія та Лондоні.
Латиські формування в нацистській армії
Див. також
Примітки
- Buttar, Prit. Between Giants. ISBN .
- (1996). The Holocaust in Latvia, 1941–1944. Historical Institute of Latvia, Riga ; United States Holocaust Memorial Museum; Washington, DC. OCLC 33403580.
- The Holocaust in Latvia [ 2007-05-04 у Wayback Machine.],
- The German Occupation and the First Wave of Murder [ 2007-01-10 у Wayback Machine.] The Center.
- Buttar, Prit. Between Giants. ISBN .
- "ON GUARD FOR LATVIA'S STATEHOOD" Latvia's Foreign Service Staff in Exile During the Years of Occupation June 17, 1941 - August 21, 1991. Ministry of Foreign Affairs of Latvia. 2 грудня 2014. Процитовано 20 квітня 2020.
- . Latvia.eu (англ.). 29 липня 2019. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.
Посилання
- A Soviet civilian about to be executed at Preili, Latvia
- Konrad Kalejs
- Saviours and the Saved
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka okupaciya Latviyi vijskova okupaciya Latvijskoyi Respubliki zbrojnimi silami Nimechchini yaki povnistyu ovolodili teritoriyeyu Latviyi do 10 lipnya 1941 Vklyuchena takim chinom do skladu Nimechchini Latviya stala generalnoyu okrugoyu u mezhah rajhskomisariatu Ostland Bud yaki protivniki nimeckoyi okupaciyi yak i ti hto spivpracyuvav iz Radyanskim Soyuzom a takozh rasovo neprijnyatnih zhiteliv znishuvali abo vidpravlyali u koncentracijni tabori yak ce i peredbachav Generalnij plan Ost 56Istoriya LatviyiDoistorichna Latviya Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki 4 ta 3 tisyacholittya do n e Ugro finski narodi Kultura shnurovoyi keramiki kin Z ser 2 tisyacholittya do n e Balti Epoha vikingiv 9 pershoyi polovini 11 storich n e Shlyah iz varyagiv u greki Chud Serednovichchya Kurlyandiya Semigaliya Latgaliya Seliya Livoniya Kukejnoske knyazivstvo Orden mechonosciv 1204 1237 Livonskij orden 1237 1561 Livonska konfederaciya 1207 1561 Ganzejskij soyuz 1157 1669 Novij chas Livonska vijna 1558 1583 Vilenska uniya 1561 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1562 1795 Shvedska Liflyandiya 1629 1721 Velika Pivnichna vijna 1700 1721 Liflyandska guberniya 1712 1918 Kurlyandska guberniya 1795 1918 Novitnij chas Persha svitova vijna 1914 1918 Ober Ost 1914 1918 Berestejskij mir 1918 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1918 Latvijska vijna za nezalezhnist 1918 1920 Ob yednane Baltijske gercogstvo 1918 Latvijska Respublika 1918 1940 Derzhavnij perevorot 1934 Pakt Molotova Ribbentropa 1939 Druga svitova vijna 1939 1945 Okupaciya baltijskih krayin 1940 Rejhskomisariat Ostland 1941 1945 Latvijska RSR 1940 1941 1944 1990 Lisovi brati 1944 1953 Suchasnist Latvijska Respublika z 1990 roku Nimecki voyaki vstupayut u Rigu lipen 1941Miscevi kolaboranti otochili yevreyiv Liyepaya lipen 1941Nimecka armiya na zaliznichnij stanciyi AjviekstePribiralna komanda u zrujnovanij Rizi lipen 1941Yevrejski v yazni konctaboru SalaspilsRajhsministr Shodu Alfred Rozenberg v okupovanij Latviyi 1942Latvijskij legion na paradi listopad 1943Bizhenci tikayut iz Ventspilsa zhovten 1944PeresliduvannyaDokladnishe Odrazu pislya vstanovlennya nimeckoyi vladi na pochatku lipnya 1941 r Rozpochalasya likvidaciya yevrejskogo ta romskogo naselennya veliki masovi vbivstva vidbulisya v Rumbuli ta inshih miscyah Vbivstva vchinili Ajnzacgrupa A ta Vermaht Latvijski kolaboranti v tomu chisli 500 1 500 chleniv Arajs Kommando yaki lishe vbili blizko 26 000 yevreyiv ta inshi latvijski chleni SD takozh buli zalucheni Voseni 1941 r Bulo rozstrilyano 30 000 yevreyiv 127 bilshist reshti yevrejskogo narodu buli zibrani ta vvedeni v getto U listopadi ta grudni 1941 r V Rizkomu getto stalo lyudno i shob zvilniti misce dlya neminuchogo pributtya nimeckih yevreyiv yakih vivozili za mezhi krayini usih reshtu 30 000 yevreyiv u Rizi vivezli z getto v susidnij lis Rumbula i rozstrilyali Nimecki avstrijski ta ninishni yevreyi Chehiyi yaki nini perebuvayut u Rizkomu getto buli piddani roboti ta rozmisheni na duzhe zmenshenih pajkah Konctabir Kajzervald buv pobudovanij v 1943 roci v Mezhaparks na krayu Rigi yakij zabrav bilshist v yazniv z getto U tabori v yazniv pochali pracyuvati veliki nimecki kompaniyi Do povernennya radyanskih vijsk usih yevreyiv vikom do 18 rokiv abo starshe 30 bulo rozstrilyano a reshta perevezena do konctaboru Shtuttof U roki nacistskoyi okupaciyi v Latviyi v rezultati specialnih kampanij zaginulo 90 000 lyudej priblizno 70 000 z yakih buli yevreyami ta 2 000 cigan Timi hto ne buv yevreyami chi ciganami buli perevazhno civilni osobi politichni dumki ta diyalnist yakih buli neprijnyatnimi dlya nimeckih okupantiv Civilni gromadyani yevreyi ta cigani buli likvidovani v rezultati nacistskoyi teoriyi ras yak vikladeno v nacistskomu plani Generalnogo planu Ost OpirDokladnishe Opir u Latviyi buv duzhe zaplutanim vin vklyuchav lyudej yaki protistoyali radyanskij okupaciyi yaki buli radi spivpraci z nimeckimi silami radyanski prihilniki yaki protistoyali nimeckij okupaciyi i nacionalisti yaki chinili opir usim hto okupuvav abo namagavsya okupuvati Latviyu Potim buli lyudi yaki zminili svoyu pidtrimku koli radyanski vijska pochali areshtovuvati ta deportuvati lyudej bagato bilshe koli nacistski soldati pochali vbivati latvijciv ta inshi koli radyanski vijska povernulisya I nareshti buli lyudi yaki vidchuvali peresliduvannya perevazhno yevreyi yaki chinili opir kozhnomu hto namagavsya yih vbiti vklyuchayuchi latvijciv ta nimciv Bagato lyudej sho vchinili opir v kincevomu pidsumku priyednalisya do nimeckoyi ta deyakih radyanskih armij yak zasib borotbi Duzhe malo hto zmig zhiti yak nezalezhna grupa v lisah Koli nimci vpershe pribuli do Latviyi voni viyavili antiradyanski partizanski zagoni sho diyali v bagatoh rajonah riznoyi yakosti deyaki nabryakli dezertirami z radyanskih chastin Najbilshim ta najefektivnishim keruvav Karlis Aperats 141 yakij perejshov na posadu normandfyurera povnij polkovnik SS Vaffen Deyaki latvijci chinili opir nimeckij okupaciyi zdijsnyuyuchi solni diyi vidvagi yak Zhanis Lipke yakij rizikuvav svoyim zhittyam shob vryatuvati ponad 50 yevreyiv Latvijskij ruh oporu buv rozdilenij mizh nezalezhnimi pidrozdilami pri Centralnij radi Latviyi ta proradyanskimi silami pid kerivnictvom Centralnogo shtabu Partizanskogo ruhu v Moskvi Yih latvijskim komandirom buv Artur Spronis Latvijska Centralna Rada opublikuvala zaboronene vidannya Briva Latvija Vilna Latviya Periodichne vidannya propaguvalo ideyu vidnovlennya demokratiyi v Latviyi pislya vijni Publichni proyavi oporu taki yak 15 travnya 1942 roku v Rizi prizveli do togo sho molodih nacionalistiv zaareshtuvali a inshim bulo zavadzheno koli yih plani buli viyavleni Aktivnist partizan zrosla pislya operaciyi Vinterzauber Zimova magiya zdijsnenoyi nimcyami yaki zrujnuvali 99 sil na shodi Latviyi 6 tis Zhiteliv sela buli deportovani na primusovi roboti i 3600 rozstrilyani na pochatku 1943 r Odnak znachna chastina partizanskoyi diyalnosti bula zoseredzhena na primusi civilnogo naselennya zabezpechuvati yizhu ta pritulok dlya partizan a ne voyuvati z nimcyami 152 Partizani yaki pidtrimuvali radyanski vijni bagato z yakih naspravdi buli radyanskimi soldatami sho diyali za liniyami napravlyali do Moskvi diki pretenziyi na uspih napriklad stverdzhuvali sho bulo znisheno 364 poyizdi yaki ne shozhi na nimecki povidomlennya Ci zviti vikoristovuvalis yak propaganda Radami 153 Opir prodovzhuvavsya na pidvishenomu rivni pislya povernennya Chervonoyi armiyi v lipni 1944 roku zaluchivshi mozhlivo 40 000 latvijciv i blizko 10 000 aktivnih u bud yakij moment chasu Latvijci v radyanskij armiyiRadyanskij Soyuz prizvav do svoyih vijskovih chastin nezalezhni vijskovi chastini Latviyi a takozh tih latvijciv yaki opinilisya v Rosiyi vnaslidok poperednih voyen abo spochatku zhili tam Bagato latvijskih soldativ dezertiruvalo koli Nimechchina napala na Latviyu Deyaki osoblivo yevreyi prodovzhuvali shaslivo sluzhiti radyanskim silam 130 j Latvijskij strileckij korpus ordena Suvorova Ce nacionalne formuvannya Chervonoyi Armiyi bulo sformovano vtretye 5 chervnya 1944 roku nezadovgo do napadu Chervonoyi Armiyi na Latviyu Yih chiselnist stanovila blizko 15 000 cholovik yaki skladalisya z troh divizij 43 yi gvardijskoyi 308 yi latvijskoyi strileckoyi diviziyi ta radyanskoyi diviziyi Pidrozdili korpusu veli borotbu proti pidrozdiliv 19 yi diviziyi Latvijskogo legionu U pidrozdili bulo malo latvijskih soldativ ale ce bulo vazhlivo dlya propagandistskih cilej Latvijci v nimeckij armiyiDokladnishe Latiskij dobrovolchij legion SS Nacistska Nimechchina pribuvshi do Latviyi pragnula najnyati latvijski pidrozdili shob diyati zgidno z nacistskim Generalnim planom Ost yakij vimagav skorochennya naselennya Latviyi na 50 56 Arajs Kommando Vin stav sumno vidomim svoyimi diyami proti yevrejskogo naselennya takimi yak spalennya rizkih sinagog z lyudmi yaki vse she perebuvayut vseredini ta aktivnist u rizanini v Rumbuli koli 500 cholovik yaki stratili 26 000 yevreyiv cigan ta inshih viznani nebazhanimi 141 Bataljoni dopomizhnoyi policiyi Latviyi buli pidnyati z dobrovolciv pershij poslanij na front brav uchast u vazhkih boyah u chervni 1942 roku i dobre vipravdav sebe Odnak Latviya hotila pidnyati latvijskij legion pid komanduvannyam latvijskih oficeriv proponuyuchi zibrati 100 tisyachnu armiyu U sichni 1943 r Ne vistachayuchi vijsk Gitler pogodivsya 143 4 Ce pozbavilo potrebi prizovu latvijskih cholovikiv sho bulo b nezakonnim aktom 1444 Tak narodilasya 15 ta vaffen grenaderska diviziya SS 1 a Dva policejski bataljoni sho voyuvali pid Leningradom z gollandskimi ta flamandskimi soldatami buli pidtyagnuti u travni 1943 roku ta pidkripleni z Latviyi ta zminoyu formi peretvoreni u 2 yu latvijsku dobrovolchu brigadu SS ta uvijshli do skladu 2 yi pihotnoyi brigadi SS Starshij latvijskij komandir pidpolkovnik Voldemars Vejs buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo Hresta v sichni 1944 roku Brigada bula rozshirena do 19 yi Vaffen grenaderskoyi diviziyi SS 2 a Latvijska u sichni 1944 roku 145 6Rozgrom ta vidstup nacistskih sil12 sichnya 1944 roku ostannim shturmom Chervonoyi armiyi vdalosya znyati 900 dennu oblogu Leningrada pid chas yakoyi zaginulo ponad 1 000 000 lyudej a 20 sichnya nimecki vijska pochali vidstupati Povtorne zavoyuvannya Baltijskogo regionu bulo zdijsneno yak pryame prodovzhennya shturmu yakij rozpochavsya v Leningradi vvijshovshi v Estoniyu na pochatku lyutogo 172 razom iz bilshoyu chastinoyu Ukrayini ta Bilorusi Nacistska Nimechchina pochala regulyarno zaznavati porazki na shidnomu fronti i bula vidkinuta na zahid 2 a latvijska brigada SS yaka teper bula modernizovana do 19 yi diviziyi Vaffen Grenadir SS 2 a Latviya bula sered tih hto voyuvav do togo yak vesnyana vidliga spovilnila ataki 178 22 chervnya bulo obrano tretyu richnicyu nimeckogo vtorgnennya yak data pochatku operaciyi Bagration Masovij radyanskij napad buv katastrofichnim dlya nimeckih armij yaki vidstupili pered natiskom Ce bulo v seredini lipnya 1944 roku persh nizh Radyanska armiya znovu peretnula dovoyennij shidnij kordon Latviyi radyanski armiyi prodovzhuvali ruhatis na zahid zalishayuchi dostatno vijsk shob zablokuvati zalishilisya nimecki vijska poki voni ne napali 11 veresnya yak diversiyu dlya napadu na Estoniyu 237 9 zhovtnya Riga znahodilasya na artilerijskomu poligoni Chervonoyi Armiyi Nimecki vijska vklyuchayuchi 19 yu diviziyu Vaffen Grenadir SS 2 ya latvijska pid kodovoyu nazvoyu Donner Grim vijshli z Rigi rujnuyuchi mosti pid chas ruhu Bitvi buli dosit krivavimi ale do 13 zhovtnya 1944 roku Radi znovu zahopili Rigu 271 Do seredini zhovtnya nimecka armiya do yakoyi chastkovo vhodiv Latvijskij legion bula oblozhena v Kurzeme v Kurlyandskij kisheni Blizko 200 000 nimeckih vijsk protrimalisya v Kurlyandiyi Voni potrapili v pastku mizh Baltijskim morem ta radyanskimi liniyami todi yak Radyanska Armiya zoseredzhuvalas na atakah u Shidnij Prussiyi Sileziyi Pomeraniyi ta vreshti resht Berlini General polkovnik Hajnc Guderian nachalnik nimeckogo Generalnogo shtabu napolyagav na tomu shob vijska v Kurlyandiyi buli evakujovani morem i vikoristani dlya oboroni Rejhu Odnak Gitler vidmovivsya i nakazav nimeckim vijskam u Kurlyandiyi vitrimati Vin vvazhav yih neobhidnimi dlya zahistu nimeckih baz pidvodnih chovniv uzdovzh uzberezhzhya Baltiyi 15 sichnya 1945 roku pid komanduvannyam general polkovnika doktora Lotara Rendulicha bula sformovana grupa armij Kurlyandiya nim Heeresgruppe Kurland Do kincya vijni grupa armij Kurlyandiya vklyuchayuchi taki pidrozdili yak latvijskij legion Frajviliger SS uspishno zahishala teritoriyu v yakij voni opinilisya v oblozi Vin protrimavsya do 8 travnya 1945 roku koli general polkovnik Karl Hilpert ostannij komanduvach armijskoyu komandoyu zdavsya marshalu Leonidu Govorovu Na cej chas grupa skladalasya z priblizno 31 viddilu riznoyi chiselnosti Priblizno 200 000 vijskovosluzhbovciv grupi armij Kurlyandiya kapitulyuvali u tomu chisli 14 000 latvijskih soldativ 218 Voni buli deportovani do radyanskih taboriv na shodi pislya kapitulyaciyi 9 travnya Bagato latvijciv vtikali cherez ce pole boyu na ribalskih chovnah ta korablyah do Shveciyi ta Nimechchini zvidki emigruvali do riznih kutochkiv svitu perevazhno do Avstraliyi ta Pivnichnoyi Ameriki Priblizno 150 000 latvijciv opinilis u vignanni na Zahodi Naslidki Drugoyi svitovoyi vijniPid chas Drugoyi svitovoyi vijni ponad 200 000 latvijskih soldat potrapili do ryadovogo skladu oboh okupacijnih vijsk priblizno polovina z nih 100 000 bula vbita na poli boyu Za pidrahunkami vnaslidok vijni chiselnist naselennya Latviyi zmenshilas mizh 300 000 i 500 000 zmenshennya na 25 porivnyano z 1939 r Vijna takozh silno zavdala shkodi ekonomici bulo zrujnovano bagato istorichnih mist a takozh promislovist ta infrastruktura Stanom na 1940 r bilshist zahidnih uryadiv ne viznavali vklyuchennya Latviyi ta inshih krayin Baltiyi do skladu Radyanskogo Soyuzu Yedinim vinyatkom bula Shveciya yaka povernula chleniv Latvijskogo legionu yaki opinilisya v Shveciyi v kinci vijni do SRSR i peredala SRSR diplomatichni predstavnictva krayin Baltiyi v Stokgolmi Pislya vijni Spolucheni Shtati zdijsnyuvali najpostijnishij tisk na Radyanskij Soyuz shodo bazhannya krayin Baltiyi zdobuti nezalezhnist Protyagom usogo periodu okupaciyi posolstvo nezalezhnoyi Latviyi prodovzhuvalo funkcionuvati u Vashingtoni okruzi Kolumbiya ta Londoni Latiski formuvannya v nacistskij armiyiLatiskij dobrovolchij legion SS Pihotna diviziya Kurlyandiya 15 ta grenaderska diviziya SS 1 sha latvijska 19 ta grenaderska diviziya SS 2 ga latvijska Div takozhLisovi bratiPrimitkiButtar Prit Between Giants ISBN 9781780961637 1996 The Holocaust in Latvia 1941 1944 Historical Institute of Latvia Riga United States Holocaust Memorial Museum Washington DC OCLC 33403580 The Holocaust in Latvia 2007 05 04 u Wayback Machine ISBN 978 9984 9054 3 3 The German Occupation and the First Wave of Murder 2007 01 10 u Wayback Machine The Center Buttar Prit Between Giants ISBN 978 1 78096 163 7 ON GUARD FOR LATVIA S STATEHOOD Latvia s Foreign Service Staff in Exile During the Years of Occupation June 17 1941 August 21 1991 Ministry of Foreign Affairs of Latvia 2 grudnya 2014 Procitovano 20 kvitnya 2020 Latvia eu angl 29 lipnya 2019 Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2020 PosilannyaA Soviet civilian about to be executed at Preili Latvia Konrad Kalejs Saviours and the Saved