Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітченко Іона Іон Тимофійович Нікітченко 28 червня 1895 Тузлуков 22

Нікітченко Йона Тимофійович

Нікітченко Йона Тимофійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітченко.

Іона (Іон) Тимофійович Нікітченко (28 червня 1895, Тузлуков — 22 квітня 1967, Москва) — радянський юрист, генерал-майор юстиції (1943), член Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі від СРСР, суддя Верховного Суду СРСР.

Нікітченко Іона Тимофійович
рос. Иона Тимофеевич Никитченко
image
Народився28 червня 1895(1895-06-28)
d, Область Війська Донського
Помер22 квітня 1967(1967-04-22) (71 рік)
Москва, СРСР
ПохованняВведенське кладовище
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьправник, суддя, військовослужбовець
Галузьправо
Alma materМДУ (1928)
ЗакладВерховний суд СРСР
УчасникГромадянська війна в Росії
Посадасуддя
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image image
image

Біографія

Народився на хуторі Тузлуков (Багаєвський район, Ростовська область) у селянській родині. У 1908 році закінчив сільську школу на хуторі Тузлуков, потім Новочеркаське вище початкове училище та Новочеркаське землемірне училище. Працював реєстратором, селянином, креслярем, завідувачем гірничого відділу Новочеркаського окрвиконкому. Навчався, але не закінчив Донський політехнічний інститут.

З 1916 член РСДРП (б). З листопада 1917 по лютий 1918 виконував обов'язки начальника дільничної дружини Червоної гвардії міста Новочеркаськ. У березні-травні 1918 — боєць 1-го Донського Революційного Титовського полку. Брав участь у боях під Новочеркаськом. З травня по грудень 1918 року комісар центрального житлового відділу Ради міських комісарів (Саратов). З грудня 1918 по лютий 1920 року — завідувач підвідділу інформації та зв'язку політвідділу 4-ї армії та Південної групи військ (Самара). У березні 1919 року брав участь у боях під Уральськом. У лютому-березні 1920 політпрацівник політуправління Туркестанського фронту.

До травня 1920 року — секретар Уповноваженого Реввійськради Туркфронту в Семиріччі Д. А. Фурманова. Брав участь у придушенні .

Иона может часами почти недвижимо оставаться на месте и думать, обдумывать или спокойно и тихо говорить, спокойно и многоуспешно, отлично делать какое-нибудь дело… Глядишь на него, и представляется: попадает он в плен какому-нибудь белому офицерскому батальону, станут, сукины сыны, его четвертовать, станут шкуру сдирать, а он посмотрит кротко и молвит:

— Осторожней… Тише… Можно и без драки шкуру снять…

— Д. А. Фурманов. . — М. : Правда, 1985. — 632 с. — 500000 прим.

З травня 1920 року — заступник голови Військового трибуналу Семиреченської групи військ.

З липня 1920 голова відділу Військового трибуналу Туркфронта в Джаркенті. З вересня 1920 голова Військового трибуналу Семиреченської групи військ, член колегії військового трибуналу Туркестанського фронту, заступник голови військового трибуналу Ферганської групи військ. З березня 1922 член колегії Військового трибуналу Туркестанського фронту, а з березня 1923 голова цього ж трибуналу.

У 1924 році переведений до Москви і призначений на посаду члена колегії Військового трибуналу Московського військового округу. У 1924-1926 pp. член контрольної комісії РКІ Фрунзенського району м. Москва. З 1 січня 1926 по 19 червня 1935 — голова Військового трибуналу Московського військового округу. У 1926-1935 pp. член окружної партійної комісії Московського військового округу.

У 1928 році закінчив 1-й Московський державний університет. До серпня 1938 року виконував обов'язки заступника голови Воєнної колегії Верховного Суду СРСР. З вересня 1938 заступник голови Верховного Суду СРСР.

Великий терор

Будучи заступником Голови Військової колегії Верховного суду СРСР В. В. Ульріха, І. Т. Нікітченко брав активну участь у політичних процесах над «ворогами народу» наприкінці 1930-х років.

Зокрема, він входив (як головуючий або член) до складу судових колегій, які винесли наступні вироки:

  • за звинуваченням у шкідництві та шпигунстві Я. Е. Рудзутака — засуджений до розстрілу, вирок винесений 28 липня 1938, згодом реабілітований;
  • за звинуваченням в участі в антирадянській змові П. Ю. Дибенко — засуджений до розстрілу, вирок винесений 29 липня 1938, згодом реабілітований;
  • у справі про оголошення (заочне) Ф. Ф. Раскольникова «поза законом» — вирок винесено 17 липня 1939;
  • за звинуваченням у шпигунстві та змові на користь Великої Британії англійської підданої Роуз Коен, журналістки, завідувачки іноземного відділу газети Moscow Daily News. Вирок ухвалено 28 листопада 1937, згодом реабілітована;
  • та в інших справах.

Комісія ЦК КПРС зі встановлення причин масових репресій проти членів та кандидатів у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'їзді партії, у своїй доповіді Політбюро ЦК КПРС від 9 лютого 1956 року про діяльність І. Т. Нікітченко в аналізований період наголошувала на наступному:

image Установлены факты, когда Военная Коллегия Верховного Суда СССР дошла до вынесения приговоров по телеграфу.

Бывший член Военной Коллегии Верховного Суда СССР Никитченко (ныне генерал-майор в отставке), возглавляя выездную сессию на Дальнем Востоке, не видя дел и обвиняемых, вынес по телеграфу 102 приговора.

Тот же Никитченко, находясь на Дальнем Востоке, не только не вскрывал проводившуюся там органами НКВД массовую фальсификацию дел, но, наоборот, всячески потворствовал этой фальсификации и способствовал её внедрению в работу аппарата НКВД.

В Управлении НКВД по Дальневосточному краю существовала продуманная система «подготовки» арестованных к заседаниям Военной Коллегии, о чем было известно Никитченко, поощрявшему эту преступную практику.

image

Нікітченко виїжджав у регіони (Ленінград, Далекий Схід), де головував на процесах за звинуваченням регіональних керівників у контрреволюційній діяльності. Справи розглядав за принципом «конвеєра». 8 серпня 1940 року партколегія КПК при ЦК ВКП(б) наклала на нього стягнення — сувору догану — за систематичні процесуальні порушення під час розгляду справ на Далекому Сході.

Нікітченко брав участь у чистках органів військової юстиції в роки Великого терору. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР. У Верховній Раді РРФСР працював головою комісії законодавчих припущень. Брав участь у розробці проекту Кримінального Кодексу СРСР (1939).

У серпні 1941 року відряджений Народним комісаріатом юстиції СРСР та Військовою колегією Верховного суду СРСР на Північно-Західний фронт — уповноваженим з організації військових трибуналів. З 18 серпня 1942 року по 18 червня 1949 року працював головою Військової залізничної колегії Верховного суду СРСР.

Лондонська конференція

25 червня 1945 року відряджений Урядом СРСР до Лондона для участі в переговорах із представниками США, Великої Британії та Франції для укладання угоди про суд над головними німецькими військовими злочинцями.

І. Т. Нікітченко та А. Н. Трайнін представляли СРСР на Лондонській конференції основних країн-союзників (СРСР, Великої Британії, США) та Франції, що проходила з 26 червня по 8 серпня 1945 року. Ця конференція була скликана з метою започаткування Міжнародного трибуналу над військовими злочинцями та визначення принципів його роботи.

На Лондонській конференції І. Т. Нікітченко виступав за вироблення такої процедури для Міжнародного трибуналу, яка поєднувала б у собі риси континентального та англосаксонського права та полегшувала б роботу суду. Через це позиція радянської делегації часто зближалася з позицією Франції (також відноситься до сім'ї континентального права) і нерідко розходилася з позиціями США та Англії, які прагнули організації трибуналу переважно на принципах, властивих англосаксонської правової сім'ї.

У результаті, за значною кількістю організаційних та процесуальних питань було знайдено компромісні рішення. Зокрема, було прийнято такі пропозиції Радянської делегації:

  • встановлено принцип черговості в призначенні голови трибуналу (замість запропонованого раніше принципу жеребкування);
  • місцем постійного знаходження трибуналу визначено Берлін, а місцем проведення процесу — Нюрнберг (це рішення — наслідок компромісу між делегаціями СРСР та США, перша з яких пропонувала провести процес у Берліні, а друга — у Нюрнберзі);
  • підсудним надано право останнього слова;
  • визначено, що обвинувальні висновки мають бути докладними (в англосаксонській системі обвинувальний акт представляє лише формулу обвинувачення);
  • встановлено звільнення з необхідності доведення загальновідомих фактів, а офіційні акти країн-союзниць вирішено приймати без доказів;
  • суд отримав право відхиляти докази чи свідчення свідків, якщо він знайде їх такими, що не належать до справи;
  • вирішено було відмовитися від стадії попереднього слухання справи, властивої англосаксонському процесу;
  • Суд отримав право допитувати підсудних (спочатку це формулювання не знаходила підтримки у делегацій США та Великої Британії, оскільки англосаксонська система допускає допит обвинуваченого судом лише як свідка і лише при пред'явленні доказів захисту).

Нюрнберзький процес

Призначений членом Міжнародного Військового трибуналу від СРСР і до жовтня 1946 року брав участь у Нюрнберзькому процесі.

Був прихильником швидкого проведення суду над нацистськими злочинцями без особливо ретельного дотримання процесуальних формальностей. За деякими даними, він говорив: «Весь сенс Нюрнберзького процесу полягає в тому, щоб забезпечити швидке та справедливе покарання за злочини».

Під головуванням І. Т. Нікітченко відкрилося перше (розпорядче) засідання Міжнародного трибуналу 18 жовтня 1945 року в Берліні.

Під час вироблення проекту вироку Трибуналу на пропозицію І. Т. Нікітченка в ньому було розширено розділ про расистські теорії нацистів, про агресивні ідеї «Майн кампф», про плани захоплення Європи та особливо її східної частини.

Після проголошення вироку І. Т. Нікітченко висловив свою особливу думку, не погодившись з виправданням фон Папена, Фріче і Шахта, надзвичайно м'яким, на думку радянської сторони, покаранням для Гесса, засудженого до довічного позбавлення волі (Нікітченко зажадав для Гесса смертну кару), а також відмовою Трибуналу від визнання злочинними організаціями урядового кабінету, генерального штабу та вищого командування німецьких Збройних сил.

Пізній період

У березні 1946 року був вдруге обраний до складу Верховного суду СРСР, по липень 1949 року працював заступником голови цього органу. З серпня 1949 року до вересня 1951 року начальник управління лінійних суден водного транспорту Міністерства юстиції СРСР.

Пізніше відійшов від активної діяльності, з вересня 1951 року на пенсії.

Помер у 1967 році, похований на Введенському цвинтарі (28 дільниця).

Військові звання

  • диввоєнюрист (17 січня 1936)
  • генерал-майор юстиції (11 березня 1943)

Нагороди

Сім'я

Син — Юрій Іонович Нікітченко (1923–1957). У вересні 1948 року застрелив офіцера, начальника військового патруля. Був заарештований та звинувачений у проведенні політичного терору. Завдяки зв'язкам батька був визнаний психічно неосудним. Утримувався в Казанській тюремно-психіатричній лікарні.

За твердженням Володимира Гусарова, заарештованого в 1952 році і який знаходився в Казанській ТПБ одночасно з Нікітченком, «Юрка все життя залишався вірним сином комуністичної вітчизни. <…> Нікітченко однаково зневажав і ув'язнених, і тюремників, <…> вийшов він на волю тільки після XX з'їзду і відразу незабаром помер». Похований на Введенському цвинтарі, там же 1967 року був похований батько.

Пам'ять

Портрети І. Т. Нікітченка та Р. А. Руденка зображені на полях поштового блоку «70 років Міжнародному військовому трибуналу в Нюрнберзі», випущеного Поштою Росії 2016 року (номінал 70 руб., тираж 70 тис., художник-дизайнер А.А. Московець).

Примітки

  1. Дело «Антисоветского объединённого троцкистско-зиновьевского центра»/Энциклопедия «Кругосвет»[недоступне посилання з Октябрь 2018][недоступне посилання]
  2. Реабилитирован посмертно: [Сборник] / Сост. Ф. А. Карманов, С. А. Панов. — Москва : Юридическая литература, 1989. — Т. Вып. 2. — 574 с. — .
  3. Ашнин Ф. Д., Алпатов В. М. Архивные документы о гибели академика А. Н. Самойловича
  4. Доклад комиссии ЦК КПСС президиуму ЦК КПСС по установлению причин массовых репрессий против членов и кандидатов в члены ЦК ВКП(б), избранных на XVII съезде партии
  5. «В Красной Армии врагов вообще немного…». militera.lib.ru (рос.).
  6. Голос из прошлого. Фёдор Фёдорович Раскольников — жизнь при Сталине и после него[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  7. 404
  8. Лебедева Н. С. Подготовка Нюрнбергского процесса
  9. Лебедева Н. С. Указ. соч.
  10. Вебер М.
  11. Звягинцев А. Главный обвинитель[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  12. Особое мнение члена международного военного трибунала от СССР генерал-майора юстиции И. Т. Никитченко
  13. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2023.
  14. Подрабинек А. Карательная медицина[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  15. В. Гусаров. Мой папа убил Михоэлса. — Frankfurt am Main : Possev-Verlag, 978.
  16. . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 30 березня 2023.

Посилання

  • (рос.)
  • Полторак А. І.
    • Нюрнбергский эпилог [Архивная копия]
    • О тех, кто подписал приговор

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nikitchenko Iona Ion Timofijovich Nikitchenko 28 chervnya 1895 Tuzlukov 22 kvitnya 1967 Moskva radyanskij yurist general major yusticiyi 1943 chlen Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu v Nyurnberzi vid SRSR suddya Verhovnogo Sudu SRSR Nikitchenko Iona Timofijovichros Iona Timofeevich NikitchenkoNarodivsya28 chervnya 1895 1895 06 28 d Oblast Vijska DonskogoPomer22 kvitnya 1967 1967 04 22 71 rik Moskva SRSRPohovannyaVvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpravnik suddya vijskovosluzhbovecGaluzpravoAlma materMDU 1928 ZakladVerhovnij sud SRSRUchasnikGromadyanska vijna v RosiyiPosadasuddyaPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya na hutori Tuzlukov Bagayevskij rajon Rostovska oblast u selyanskij rodini U 1908 roci zakinchiv silsku shkolu na hutori Tuzlukov potim Novocherkaske vishe pochatkove uchilishe ta Novocherkaske zemlemirne uchilishe Pracyuvav reyestratorom selyaninom kreslyarem zaviduvachem girnichogo viddilu Novocherkaskogo okrvikonkomu Navchavsya ale ne zakinchiv Donskij politehnichnij institut Z 1916 chlen RSDRP b Z listopada 1917 po lyutij 1918 vikonuvav obov yazki nachalnika dilnichnoyi druzhini Chervonoyi gvardiyi mista Novocherkask U berezni travni 1918 boyec 1 go Donskogo Revolyucijnogo Titovskogo polku Brav uchast u boyah pid Novocherkaskom Z travnya po gruden 1918 roku komisar centralnogo zhitlovogo viddilu Radi miskih komisariv Saratov Z grudnya 1918 po lyutij 1920 roku zaviduvach pidviddilu informaciyi ta zv yazku politviddilu 4 yi armiyi ta Pivdennoyi grupi vijsk Samara U berezni 1919 roku brav uchast u boyah pid Uralskom U lyutomu berezni 1920 politpracivnik politupravlinnya Turkestanskogo frontu Do travnya 1920 roku sekretar Upovnovazhenogo Revvijskradi Turkfrontu v Semirichchi D A Furmanova Brav uchast u pridushenni Iona mozhet chasami pochti nedvizhimo ostavatsya na meste i dumat obdumyvat ili spokojno i tiho govorit spokojno i mnogouspeshno otlichno delat kakoe nibud delo Glyadish na nego i predstavlyaetsya popadaet on v plen kakomu nibud belomu oficerskomu batalonu stanut sukiny syny ego chetvertovat stanut shkuru sdirat a on posmotrit krotko i molvit Ostorozhnej Tishe Mozhno i bez draki shkuru snyat D A Furmanov M Pravda 1985 632 s 500000 prim Z travnya 1920 roku zastupnik golovi Vijskovogo tribunalu Semirechenskoyi grupi vijsk Z lipnya 1920 golova viddilu Vijskovogo tribunalu Turkfronta v Dzharkenti Z veresnya 1920 golova Vijskovogo tribunalu Semirechenskoyi grupi vijsk chlen kolegiyi vijskovogo tribunalu Turkestanskogo frontu zastupnik golovi vijskovogo tribunalu Ferganskoyi grupi vijsk Z bereznya 1922 chlen kolegiyi Vijskovogo tribunalu Turkestanskogo frontu a z bereznya 1923 golova cogo zh tribunalu U 1924 roci perevedenij do Moskvi i priznachenij na posadu chlena kolegiyi Vijskovogo tribunalu Moskovskogo vijskovogo okrugu U 1924 1926 pp chlen kontrolnoyi komisiyi RKI Frunzenskogo rajonu m Moskva Z 1 sichnya 1926 po 19 chervnya 1935 golova Vijskovogo tribunalu Moskovskogo vijskovogo okrugu U 1926 1935 pp chlen okruzhnoyi partijnoyi komisiyi Moskovskogo vijskovogo okrugu U 1928 roci zakinchiv 1 j Moskovskij derzhavnij universitet Do serpnya 1938 roku vikonuvav obov yazki zastupnika golovi Voyennoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR Z veresnya 1938 zastupnik golovi Verhovnogo Sudu SRSR Velikij teror Buduchi zastupnikom Golovi Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR V V Ulriha I T Nikitchenko brav aktivnu uchast u politichnih procesah nad vorogami narodu naprikinci 1930 h rokiv Zokrema vin vhodiv yak golovuyuchij abo chlen do skladu sudovih kolegij yaki vinesli nastupni viroki u spravi Ob yednanogo trockistsko zinov yevskogo centru pidsudni G Ye Zinov yev L B Kamenyev Rozenfeld G Ye Yevdokimov I P Bakayev tosho usogo 16 osib vsi zasudzheni do rozstrilu virok vinesenij 24 serpnya 1936 zgodom vsi pidsudni reabilitovani za zvinuvachennyam u shpigunstvi na korist Yaponiyi shodoznavcya akademika AN SRSR A N Samojlovicha zasudzhenij do rozstrilu virok vinesenij 13 lyutogo 1938 zgodom reabilitovanij za zvinuvachennyam u shkidnictvi ta shpigunstvi Ya E Rudzutaka zasudzhenij do rozstrilu virok vinesenij 28 lipnya 1938 zgodom reabilitovanij za zvinuvachennyam v uchasti v antiradyanskij zmovi P Yu Dibenko zasudzhenij do rozstrilu virok vinesenij 29 lipnya 1938 zgodom reabilitovanij u spravi pro ogoloshennya zaochne F F Raskolnikova poza zakonom virok vineseno 17 lipnya 1939 za zvinuvachennyam u shpigunstvi ta zmovi na korist Velikoyi Britaniyi anglijskoyi piddanoyi Rouz Koen zhurnalistki zaviduvachki inozemnogo viddilu gazeti Moscow Daily News Virok uhvaleno 28 listopada 1937 zgodom reabilitovana ta v inshih spravah Komisiya CK KPRS zi vstanovlennya prichin masovih represij proti chleniv ta kandidativ u chleni CK VKP b obranih na XVII z yizdi partiyi u svoyij dopovidi Politbyuro CK KPRS vid 9 lyutogo 1956 roku pro diyalnist I T Nikitchenko v analizovanij period nagoloshuvala na nastupnomu Ustanovleny fakty kogda Voennaya Kollegiya Verhovnogo Suda SSSR doshla do vyneseniya prigovorov po telegrafu Byvshij chlen Voennoj Kollegii Verhovnogo Suda SSSR Nikitchenko nyne general major v otstavke vozglavlyaya vyezdnuyu sessiyu na Dalnem Vostoke ne vidya del i obvinyaemyh vynes po telegrafu 102 prigovora Tot zhe Nikitchenko nahodyas na Dalnem Vostoke ne tolko ne vskryval provodivshuyusya tam organami NKVD massovuyu falsifikaciyu del no naoborot vsyacheski potvorstvoval etoj falsifikacii i sposobstvoval eyo vnedreniyu v rabotu apparata NKVD V Upravlenii NKVD po Dalnevostochnomu krayu sushestvovala produmannaya sistema podgotovki arestovannyh k zasedaniyam Voennoj Kollegii o chem bylo izvestno Nikitchenko pooshryavshemu etu prestupnuyu praktiku Nikitchenko viyizhdzhav u regioni Leningrad Dalekij Shid de golovuvav na procesah za zvinuvachennyam regionalnih kerivnikiv u kontrrevolyucijnij diyalnosti Spravi rozglyadav za principom konveyera 8 serpnya 1940 roku partkolegiya KPK pri CK VKP b naklala na nogo styagnennya suvoru doganu za sistematichni procesualni porushennya pid chas rozglyadu sprav na Dalekomu Shodi Nikitchenko brav uchast u chistkah organiv vijskovoyi yusticiyi v roki Velikogo teroru Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RRFSR U Verhovnij Radi RRFSR pracyuvav golovoyu komisiyi zakonodavchih pripushen Brav uchast u rozrobci proektu Kriminalnogo Kodeksu SRSR 1939 U serpni 1941 roku vidryadzhenij Narodnim komisariatom yusticiyi SRSR ta Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR na Pivnichno Zahidnij front upovnovazhenim z organizaciyi vijskovih tribunaliv Z 18 serpnya 1942 roku po 18 chervnya 1949 roku pracyuvav golovoyu Vijskovoyi zaliznichnoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR Londonska konferenciya 25 chervnya 1945 roku vidryadzhenij Uryadom SRSR do Londona dlya uchasti v peregovorah iz predstavnikami SShA Velikoyi Britaniyi ta Franciyi dlya ukladannya ugodi pro sud nad golovnimi nimeckimi vijskovimi zlochincyami I T Nikitchenko ta A N Trajnin predstavlyali SRSR na Londonskij konferenciyi osnovnih krayin soyuznikiv SRSR Velikoyi Britaniyi SShA ta Franciyi sho prohodila z 26 chervnya po 8 serpnya 1945 roku Cya konferenciya bula sklikana z metoyu zapochatkuvannya Mizhnarodnogo tribunalu nad vijskovimi zlochincyami ta viznachennya principiv jogo roboti Na Londonskij konferenciyi I T Nikitchenko vistupav za viroblennya takoyi proceduri dlya Mizhnarodnogo tribunalu yaka poyednuvala b u sobi risi kontinentalnogo ta anglosaksonskogo prava ta polegshuvala b robotu sudu Cherez ce poziciya radyanskoyi delegaciyi chasto zblizhalasya z poziciyeyu Franciyi takozh vidnositsya do sim yi kontinentalnogo prava i neridko rozhodilasya z poziciyami SShA ta Angliyi yaki pragnuli organizaciyi tribunalu perevazhno na principah vlastivih anglosaksonskoyi pravovoyi sim yi U rezultati za znachnoyu kilkistyu organizacijnih ta procesualnih pitan bulo znajdeno kompromisni rishennya Zokrema bulo prijnyato taki propoziciyi Radyanskoyi delegaciyi vstanovleno princip chergovosti v priznachenni golovi tribunalu zamist zaproponovanogo ranishe principu zherebkuvannya miscem postijnogo znahodzhennya tribunalu viznacheno Berlin a miscem provedennya procesu Nyurnberg ce rishennya naslidok kompromisu mizh delegaciyami SRSR ta SShA persha z yakih proponuvala provesti proces u Berlini a druga u Nyurnberzi pidsudnim nadano pravo ostannogo slova viznacheno sho obvinuvalni visnovki mayut buti dokladnimi v anglosaksonskij sistemi obvinuvalnij akt predstavlyaye lishe formulu obvinuvachennya vstanovleno zvilnennya z neobhidnosti dovedennya zagalnovidomih faktiv a oficijni akti krayin soyuznic virisheno prijmati bez dokaziv sud otrimav pravo vidhilyati dokazi chi svidchennya svidkiv yaksho vin znajde yih takimi sho ne nalezhat do spravi virisheno bulo vidmovitisya vid stadiyi poperednogo sluhannya spravi vlastivoyi anglosaksonskomu procesu Sud otrimav pravo dopituvati pidsudnih spochatku ce formulyuvannya ne znahodila pidtrimki u delegacij SShA ta Velikoyi Britaniyi oskilki anglosaksonska sistema dopuskaye dopit obvinuvachenogo sudom lishe yak svidka i lishe pri pred yavlenni dokaziv zahistu Nyurnberzkij proces Priznachenij chlenom Mizhnarodnogo Vijskovogo tribunalu vid SRSR i do zhovtnya 1946 roku brav uchast u Nyurnberzkomu procesi Buv prihilnikom shvidkogo provedennya sudu nad nacistskimi zlochincyami bez osoblivo retelnogo dotrimannya procesualnih formalnostej Za deyakimi danimi vin govoriv Ves sens Nyurnberzkogo procesu polyagaye v tomu shob zabezpechiti shvidke ta spravedlive pokarannya za zlochini Pid golovuvannyam I T Nikitchenko vidkrilosya pershe rozporyadche zasidannya Mizhnarodnogo tribunalu 18 zhovtnya 1945 roku v Berlini Pid chas viroblennya proektu viroku Tribunalu na propoziciyu I T Nikitchenka v nomu bulo rozshireno rozdil pro rasistski teoriyi nacistiv pro agresivni ideyi Majn kampf pro plani zahoplennya Yevropi ta osoblivo yiyi shidnoyi chastini Pislya progoloshennya viroku I T Nikitchenko visloviv svoyu osoblivu dumku ne pogodivshis z vipravdannyam fon Papena Friche i Shahta nadzvichajno m yakim na dumku radyanskoyi storoni pokarannyam dlya Gessa zasudzhenogo do dovichnogo pozbavlennya voli Nikitchenko zazhadav dlya Gessa smertnu karu a takozh vidmovoyu Tribunalu vid viznannya zlochinnimi organizaciyami uryadovogo kabinetu generalnogo shtabu ta vishogo komanduvannya nimeckih Zbrojnih sil Piznij period U berezni 1946 roku buv vdruge obranij do skladu Verhovnogo sudu SRSR po lipen 1949 roku pracyuvav zastupnikom golovi cogo organu Z serpnya 1949 roku do veresnya 1951 roku nachalnik upravlinnya linijnih suden vodnogo transportu Ministerstva yusticiyi SRSR Piznishe vidijshov vid aktivnoyi diyalnosti z veresnya 1951 roku na pensiyi Pomer u 1967 roci pohovanij na Vvedenskomu cvintari 28 dilnicya Vijskovi zvannyadivvoyenyurist 17 sichnya 1936 general major yusticiyi 11 bereznya 1943 NagorodiOrden Lenina dvichi Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya MedaliSim yaSin Yurij Ionovich Nikitchenko 1923 1957 U veresni 1948 roku zastreliv oficera nachalnika vijskovogo patrulya Buv zaareshtovanij ta zvinuvachenij u provedenni politichnogo teroru Zavdyaki zv yazkam batka buv viznanij psihichno neosudnim Utrimuvavsya v Kazanskij tyuremno psihiatrichnij likarni Za tverdzhennyam Volodimira Gusarova zaareshtovanogo v 1952 roci i yakij znahodivsya v Kazanskij TPB odnochasno z Nikitchenkom Yurka vse zhittya zalishavsya virnim sinom komunistichnoyi vitchizni lt gt Nikitchenko odnakovo znevazhav i uv yaznenih i tyuremnikiv lt gt vijshov vin na volyu tilki pislya XX z yizdu i vidrazu nezabarom pomer Pohovanij na Vvedenskomu cvintari tam zhe 1967 roku buv pohovanij batko Pam yatPortreti I T Nikitchenka ta R A Rudenka zobrazheni na polyah poshtovogo bloku 70 rokiv Mizhnarodnomu vijskovomu tribunalu v Nyurnberzi vipushenogo Poshtoyu Rosiyi 2016 roku nominal 70 rub tirazh 70 tis hudozhnik dizajner A A Moskovec PrimitkiDelo Antisovetskogo obedinyonnogo trockistsko zinovevskogo centra Enciklopediya Krugosvet nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 nedostupne posilannya Reabilitirovan posmertno Sbornik Sost F A Karmanov S A Panov Moskva Yuridicheskaya literatura 1989 T Vyp 2 574 s ISBN 5 7260 0281 4 Ashnin F D Alpatov V M Arhivnye dokumenty o gibeli akademika A N Samojlovicha Doklad komissii CK KPSS prezidiumu CK KPSS po ustanovleniyu prichin massovyh repressij protiv chlenov i kandidatov v chleny CK VKP b izbrannyh na XVII sezde partii V Krasnoj Armii vragov voobshe nemnogo militera lib ru ros Golos iz proshlogo Fyodor Fyodorovich Raskolnikov zhizn pri Staline i posle nego nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 404 Lebedeva N S Podgotovka Nyurnbergskogo processa Lebedeva N S Ukaz soch Veber M Zvyagincev A Glavnyj obvinitel nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 Osoboe mnenie chlena mezhdunarodnogo voennogo tribunala ot SSSR general majora yusticii I T Nikitchenko Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2023 Podrabinek A Karatelnaya medicina nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 V Gusarov Moj papa ubil Mihoelsa Frankfurt am Main Possev Verlag 978 Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 30 bereznya 2023 Posilannya ros Poltorak A I Nyurnbergskij epilog Arhivnaya kopiya O teh kto podpisal prigovor

Дата публікації:
Топ