Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ніколь Рейн Лепот урожд Етабль де Лабрієр фр Nicole Reine Lepaute 5 січня 1723 Париж 6 грудня 1788 Сен Клу перша француз

Ніколь-Рейн Лепот

Ніколь-Рейн Лепот

Ніколь-Рейн Лепот, урожд. Етабль де Лабрієр (фр. Nicole-Reine Lepaute; 5 січня 1723, Париж — 6 грудня 1788, Сен-Клу) — перша французька жінка-математик і астроном.

Ніколь-Рейн Лепот
фр. Nicole-Reine Lepaute
image
Народилася5 січня 1723(1723-01-05)[1][2]
Париж, Королівство Франція
Померла6 грудня 1788(1788-12-06)[1][2](65 років)
Париж, Франція
Країнаimage Франція
Діяльністьастроном, математик
Галузьастрономія і математика
Науковий керівникЖозеф Жером ле Франсуа де Лаланд
Відомі учніd
Знання мовфранцузька[1]
Рідd
У шлюбі зd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лепот.

Біографія

Ніколь-Рейн Етабль де Лабрієр народилася 5 січня 1723 року в Люксембурзькому палаці в Парижі, де її батько служив у будинку королеви Іспанії Луїзи-Єлизавети Орлеанської.

27 серпня 1748 року вийшла заміж за Жана Андре Лепота, з 1753 року — королівського годинникаря. Допомагаючи чоловікові в його роботі, незабаром познайомилася з Ж. Лаландом, запрошеним Французької академією наук оцінити можливості застосування в астрономії годин нового типу, розроблених її чоловіком. Незабаром Жан Андре зацікавився ідеєю створення астрономічних годин і в 1755 році опублікував «Трактат про годинникову справу...» («Traité d Horlogerie...»). Цей трактат містив першу математичну роботу Ніколь-Рейн — таблиці коливань маятника.

У червні 1757 року Ж. Лаланд вирішив розрахувати точну дату повернення комети Галлея, враховуючи гравітаційний вплив Юпітера і Сатурна на орбіту комети. Він звернувся за допомогою до А. Клеро, план робіт якого включав величезну кількість обчислювальної роботи. Для допомоги в обчисленнях була запрошена Ніколь-Рейн. 14 листопада 1758 року Клеро доповів Французькій академії наук, що комета повинна досягти свого перигелію в середині квітня 1759 року (насправді це сталося 13 березня 1759). У 1760 році Клеро описав обчислення траєкторії руху у своїй роботі «Теорія комет» («Theorie des comètes»), не згадавши Ніколь-Рейн у списку осіб, що співпрацювали. Цей факт призвів до розриву між Клеро і Лаландом, ніколи більше не брали участь спільно в астрономічних проектах. Пізніше, в 1803 році, Лаланд за її участь в обчисленнях висловив вдячність Ніколь-Рейн у своїй роботі «Астрономічна бібліографія» («Bibliographie Astronomique»).

У 1760—1776 роках Ніколь-Рейн Лепот брала участь в обчисленні таблиць для астрономічного альманаху «Connaissance des temps» (редактор Ж. Лаланд). У 1761 році стала членом Академії Безьє. У 1762 році розрахувала і склала детальну картукільцеподібного сонячного затемнення, що спостерігалося в Парижі 1 квітня 1764 року. Пізніше Ніколь-Рейн брала участь у випуску томів VII (1775-1784) і VIII (1785-1792) «Ефемерид небесних тіл» («Ephémérides des mouvements célestes»).

Останні роки життя провела в Сен-Клу, доглядаючи за чоловіком, який до 1774 року залишив годинникову справу і страждав нервовим розладом. Померла за кілька місяців до смерті чоловіка, 6 грудня 1788 року, у віці 66 років.

В честь Ніколь-Рейн Лепот названі місячний кратер і астероїд 7720 Lepaute (4559 P-L). У Парижі і Діжоні є вулиці, що носять ім'я Ніколь-Рейн Лепот.

Цікаві факти

  • Філібер Коммерсон, французький вчений-натураліст, в честь Ніколь-Рейн Лепот назвав «Потією» (Peautia, враховуючи що початкове «Ле» в прізвищі являє собою артикль) нову квітку, яку привезено з Японії. Проте пізніше він виявив, що така назва вже дана рослині з Мадагаскару. Зберігся запис вченого на ботанічної ілюстрації: Peautia Coelestina nobis primum dicta, sed Hortensia melius diceretur (спочатку ми назвали її Peautia Coelestina але краще назвати Hortensia). Таким чином, квітка отримав назву «гортензія». У зв'язку з цим можна зустріти версію, що Гортензією в родині називали мадам Лепот.
  • Не маючи власних дітей, Ніколь-Рейн Лепот займалася вихованням двох племінників чоловіка, запрошених з Тон-ла-Лонг (Мез) — батьківщини всіх відомих годинникарів династії Лепот. Один з них, Жозеф Лепот, згодом працював в обсерваторії Колежу Чотирьох Націй, ставши учнем Ж. Лаланда. Жозеф брав участь у 2-й експедиції Кергелена (1773), після чого був обраний професором математики Військової школи Франції (1777). У 1785 році обраний до Французької академії наук. У тому ж році почалася участь Жозефа у навколосвітній подорожі Лаперуза, під час якої він загинув разом з усією експедицією на острові Ванікоро.

Література, статті

  • Alic M. Hypatia’s Heritage : A history of women in science from antiquity to the late nineteenth century (The Women’s Press, London, 1986).
  • Boistel G. Nicole-Reine Lepaute et l’Hortensia, Les Cahiers Clairaut 108 (2004), 13.
  • Mascart J. Madame Lepaute, Saggi di Astronomia Popolare (Turin) II (7) (1912), 118—124; 133—136.
  • Ogilvie M. and Harvey J. (eds.) Nicole-Reine Lepaute, Biographical Dictionary of Women in Science (Routledge, New York, 2000), 772—773.
  • Rizzo P. V. Early daughters of Urania, Sky & Telescope 14 (1954), 7-10.
  • Connor E. Mme. [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.] LePaute, An Eighteenth Century Computer [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.], Astronomical Society of the Pacific Leaflets, Vol. 4, p. 314 (1944)

Посилання

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. см. de Laland J. J. Bibliographie astronomique, 1803, c. 676
  4. . Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 5 червня 2019.
  5. Lepaute J. A. Traité d’Horlogerie contenant tout ce qui est nécessaire pour bien connoître et pour régler les pendules et les montres. Paris, 1755
  6. Опубликовано в журнале иезуитов «Mémoires de Trévoux» в июне 1762 года.
  7. . Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 5 червня 2019.
  8. Lynn, W. T. (1911). “Madame Lepaute” [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.]. The Observatory. 34: 87—88.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nikol Rejn Lepot urozhd Etabl de Labriyer fr Nicole Reine Lepaute 5 sichnya 1723 Parizh 6 grudnya 1788 Sen Klu persha francuzka zhinka matematik i astronom Nikol Rejn Lepotfr Nicole Reine LepauteNarodilasya5 sichnya 1723 1723 01 05 1 2 Parizh Korolivstvo FranciyaPomerla6 grudnya 1788 1788 12 06 1 2 65 rokiv Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistastronom matematikGaluzastronomiya i matematikaNaukovij kerivnikZhozef Zherom le Fransua de LalandVidomi uchnidZnannya movfrancuzka 1 RiddU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lepot BiografiyaNikol Rejn Etabl de Labriyer narodilasya 5 sichnya 1723 roku v Lyuksemburzkomu palaci v Parizhi de yiyi batko sluzhiv u budinku korolevi Ispaniyi Luyizi Yelizaveti Orleanskoyi 27 serpnya 1748 roku vijshla zamizh za Zhana Andre Lepota z 1753 roku korolivskogo godinnikarya Dopomagayuchi cholovikovi v jogo roboti nezabarom poznajomilasya z Zh Lalandom zaproshenim Francuzkoyi akademiyeyu nauk ociniti mozhlivosti zastosuvannya v astronomiyi godin novogo tipu rozroblenih yiyi cholovikom Nezabarom Zhan Andre zacikavivsya ideyeyu stvorennya astronomichnih godin i v 1755 roci opublikuvav Traktat pro godinnikovu spravu Traite d Horlogerie Cej traktat mistiv pershu matematichnu robotu Nikol Rejn tablici kolivan mayatnika U chervni 1757 roku Zh Laland virishiv rozrahuvati tochnu datu povernennya kometi Galleya vrahovuyuchi gravitacijnij vpliv Yupitera i Saturna na orbitu kometi Vin zvernuvsya za dopomogoyu do A Klero plan robit yakogo vklyuchav velicheznu kilkist obchislyuvalnoyi roboti Dlya dopomogi v obchislennyah bula zaproshena Nikol Rejn 14 listopada 1758 roku Klero dopoviv Francuzkij akademiyi nauk sho kometa povinna dosyagti svogo perigeliyu v seredini kvitnya 1759 roku naspravdi ce stalosya 13 bereznya 1759 U 1760 roci Klero opisav obchislennya trayektoriyi ruhu u svoyij roboti Teoriya komet Theorie des cometes ne zgadavshi Nikol Rejn u spisku osib sho spivpracyuvali Cej fakt prizviv do rozrivu mizh Klero i Lalandom nikoli bilshe ne brali uchast spilno v astronomichnih proektah Piznishe v 1803 roci Laland za yiyi uchast v obchislennyah visloviv vdyachnist Nikol Rejn u svoyij roboti Astronomichna bibliografiya Bibliographie Astronomique U 1760 1776 rokah Nikol Rejn Lepot brala uchast v obchislenni tablic dlya astronomichnogo almanahu Connaissance des temps redaktor Zh Laland U 1761 roci stala chlenom Akademiyi Bezye U 1762 roci rozrahuvala i sklala detalnu kartukilcepodibnogo sonyachnogo zatemnennya sho sposterigalosya v Parizhi 1 kvitnya 1764 roku Piznishe Nikol Rejn brala uchast u vipusku tomiv VII 1775 1784 i VIII 1785 1792 Efemerid nebesnih til Ephemerides des mouvements celestes Ostanni roki zhittya provela v Sen Klu doglyadayuchi za cholovikom yakij do 1774 roku zalishiv godinnikovu spravu i strazhdav nervovim rozladom Pomerla za kilka misyaciv do smerti cholovika 6 grudnya 1788 roku u vici 66 rokiv V chest Nikol Rejn Lepot nazvani misyachnij krater i asteroyid 7720 Lepaute 4559 P L U Parizhi i Dizhoni ye vulici sho nosyat im ya Nikol Rejn Lepot Cikavi faktiFiliber Kommerson francuzkij vchenij naturalist v chest Nikol Rejn Lepot nazvav Potiyeyu Peautia vrahovuyuchi sho pochatkove Le v prizvishi yavlyaye soboyu artikl novu kvitku yaku privezeno z Yaponiyi Prote piznishe vin viyaviv sho taka nazva vzhe dana roslini z Madagaskaru Zberigsya zapis vchenogo na botanichnoyi ilyustraciyi Peautia Coelestina nobis primum dicta sed Hortensia melius diceretur spochatku mi nazvali yiyi Peautia Coelestina ale krashe nazvati Hortensia Takim chinom kvitka otrimav nazvu gortenziya U zv yazku z cim mozhna zustriti versiyu sho Gortenziyeyu v rodini nazivali madam Lepot Ne mayuchi vlasnih ditej Nikol Rejn Lepot zajmalasya vihovannyam dvoh pleminnikiv cholovika zaproshenih z Ton la Long Mez batkivshini vsih vidomih godinnikariv dinastiyi Lepot Odin z nih Zhozef Lepot zgodom pracyuvav v observatoriyi Kolezhu Chotiroh Nacij stavshi uchnem Zh Lalanda Zhozef brav uchast u 2 j ekspediciyi Kergelena 1773 pislya chogo buv obranij profesorom matematiki Vijskovoyi shkoli Franciyi 1777 U 1785 roci obranij do Francuzkoyi akademiyi nauk U tomu zh roci pochalasya uchast Zhozefa u navkolosvitnij podorozhi Laperuza pid chas yakoyi vin zaginuv razom z usiyeyu ekspediciyeyu na ostrovi Vanikoro Literatura stattiAlic M Hypatia s Heritage A history of women in science from antiquity to the late nineteenth century The Women s Press London 1986 Boistel G Nicole Reine Lepaute et l Hortensia Les Cahiers Clairaut 108 2004 13 Mascart J Madame Lepaute Saggi di Astronomia Popolare Turin II 7 1912 118 124 133 136 Ogilvie M and Harvey J eds Nicole Reine Lepaute Biographical Dictionary of Women in Science Routledge New York 2000 772 773 Rizzo P V Early daughters of Urania Sky amp Telescope 14 1954 7 10 Connor E Mme 5 chervnya 2019 u Wayback Machine LePaute An Eighteenth Century Computer 5 chervnya 2019 u Wayback Machine Astronomical Society of the Pacific Leaflets Vol 4 p 314 1944 PosilannyaMacTutor Biographies 5 chervnya 2019 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 sm de Laland J J Bibliographie astronomique 1803 c 676 Arhiv originalu za 27 lipnya 2009 Procitovano 5 chervnya 2019 Lepaute J A Traite d Horlogerie contenant tout ce qui est necessaire pour bien connoitre et pour regler les pendules et les montres Paris 1755 Opublikovano v zhurnale iezuitov Memoires de Trevoux v iyune 1762 goda Arhiv originalu za 12 serpnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2019 Lynn W T 1911 Madame Lepaute 5 chervnya 2019 u Wayback Machine The Observatory 34 87 88

Дата публікації:
Топ