Ванікоро (англ. Vanikoro) — острів у Тихому океані, належить до островів Санта-Крус. Адміністративно входить до складу провінції Темоту, що є найсхіднішою територією держави Соломонові Острови.
Ванікоро | |
---|---|
англ. Vanikoro | |
Складений супутниковий знімок Ванікоро. Окрім двох більших островів, у верхній частині знімку видно острівець Нанунга на кільцевому рифі. | |
Географія | |
11°37′ пд. ш. 166°58′ сх. д. / 11.617° пд. ш. 166.967° сх. д.Координати: 11°37′ пд. ш. 166°58′ сх. д. / 11.617° пд. ш. 166.967° сх. д. | |
Місцерозташування | Меланезія (Океанія), Тихий океан |
Акваторія | Тихий океан |
Група островів | архіпелаг Санта-Крус |
Площа | 173,2 км² |
Довжина | 23,4 км |
Ширина | 13,6 км |
Найвища точка | г. Бані, 923 м |
Країна | |
Соломонові Острови | |
Регіон | провінція Темоту |
(Адм. одиниця) | Провінція Темоту |
Населення | 1293 особи (2009) |
Ванікоро Ванікоро (Тихий океан) | |
Ванікоро Ванікоро (Соломонові Острови) | |
Ванікоро у Вікісховищі |
Географія
Географічні координати: 11°62' південної широти, 166°97' східної довготи.
Власне, як такого острова Ванікоро не існує, а під цією назвою розуміють кілька дуже близько розташованих островів: Бані (найбільший), другий за величиною Теваі, що лежить на схід від Бані, і відокремлений від нього дуже вузькою протокою, а також дрібний острівець Нанунга на кільцевому рифі, що оточує два вищезгадані.
Загальна площа всіх островів — близько 173 км²; найвища точка — гора Бані на однойменному острові (923 метри над рівнем моря).
Ванікоро сформований завдяки вулканічній діяльності, і в його геологічній структурі добре помітні старі потоки лави.
Всі острови вкриті щільним лісом, за виключенням ділянки на північному заході о. Бані розміром приблизно 4.5 на 1.3 км. Свого часу на Ванікоро росла найбільша на Соломонових островах кількість цінної породи дерев — агатису тихоокеанського (Agathis macrophylla), але зараз вони майже вирубані.
Річна норма опадів на Ванікоро становить більше ніж 5000 мм. На островах Бані та Теваі існують кілька річок, найбільші з яких Лоренс, Еспріт та Комбі.
Історія
Перші поселення на острові виникли близько 200 року нашої ери, і були засновані меланезійцями. У 18 столітті полінезійці з о. Тікопіа висадились на Теваі, але згодом (хоча і через багато років) покинули його, витіснені меланезійцями з Бані.
В 1788 році на Ванікоро зазнала катастрофи експедиція французького мореплавця Лаперуза. Один з його кораблів, «Бусоль», розбився на кільцевому рифі, при цьому загинула більша частина команди. Другий корабель, «Астролябія», також розбився, але більша частина команди вціліла, і змогла потім побудувати невеликий корабель з його уламків та відплисти з Ванікоро. Двоє моряків з команди Лаперуза лишились на Ванікоро і жили там до початку 1800 років.
Під час Другої світової війни прохід Ділона в східній частині о. Бані використовувався як база для гідропланів.
Острів Ванікоро згадується в романі Жуля Верна "20000 льє під водою".
Населення
Зараз населення Ванікоро налічує, відповідно до різних джерел, від 600 до 800 осіб, з наступним національним складом:
- Меланезійці — 94,2 %
- Полінезійці — 3,7 %
- Мікронезійці — 1,4 %
- Європейці — 0,4 %
- Азіати — 0,2 %
- Інші — 0,1 %
Полінезійці на Ванікоро всі користуються полінезійською мовою (тікопін або факатікапіа), в той час як у місцевих меланезійців у використанні три різних мови: теану (близько 500 носіїв), ловоно та танема. Останні дві є вмираючими, позаяк кожною з них користуються лише кілька літніх людей. Всі три меланезійські мови належать до океанійської групи австронезійської мовної родини, але визначення їхнього точного походження потребує додаткових досліджень, особливо з точки зору оцінки впливу тих папуаських мов, що зараз вже не існують.
Кількість населення на Ванікоро історично коливалась в широких межах. В 1828 році, при висадках на острові екіпажів Ділона та там було близько 1200 мешканців; в 1831 році — лише 56. Основними факторами, що призвели до скорочення популяції, були занесені європейцями хвороби, до котрих місцеві жителі не мали імунітету, а також надання аборигенам вогнепальної зброї.
Починаючи з 1831 року, населення острова безперервно зростало, доки не стабілізувалося протягом останніх 20-30 років.
Зараз населення Ванікоро розподілене серед восьми селищ, сім з яких знаходяться на о. Бані, і одне — на Теваі.
Економіка
Основними експортними ресурсами Ванікоро є риба, молюски, копра, пальмова олія, боби какао, в меншій мірі — деревина.
Імпортуються машини, паливо, медикаменти, риболовні снасті, товари повсякденного вжитку (одяг, посуд, напої тощо). Офіційною валютою на острові є долар Соломонових островів, але у великій мірі розвинений і натуральний обмін.
Примітки
- Report on 2009 population & housing census [ 2011-12-16 у Wayback Machine.] for the Solomon Islands.
Посилання
- Вулканологічний сайт Джона Січа [ 16 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Сторінка про острів Ванікоро в історії плавання Лаперуза (французькою) [ 28 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vanikoro angl Vanikoro ostriv u Tihomu okeani nalezhit do ostroviv Santa Krus Administrativno vhodit do skladu provinciyi Temotu sho ye najshidnishoyu teritoriyeyu derzhavi Solomonovi Ostrovi Vanikoroangl VanikoroSkladenij suputnikovij znimok Vanikoro Okrim dvoh bilshih ostroviv u verhnij chastini znimku vidno ostrivec Nanunga na kilcevomu rifi Geografiya11 37 pd sh 166 58 sh d 11 617 pd sh 166 967 sh d 11 617 166 967 Koordinati 11 37 pd sh 166 58 sh d 11 617 pd sh 166 967 sh d 11 617 166 967Misceroztashuvannya Melaneziya Okeaniya Tihij okeanAkvatoriya Tihij okeanGrupa ostroviv arhipelag Santa KrusPlosha 173 2 km Dovzhina 23 4 kmShirina 13 6 kmNajvisha tochka g Bani 923 mKrayina Solomonovi OstroviRegion provinciya TemotuAdm odinicya Provinciya TemotuNaselennya 1293 osobi 2009 VanikoroVanikoro Tihij okean VanikoroVanikoro Solomonovi Ostrovi Vanikoro u VikishovishiGeografiyaGeografichni koordinati 11 62 pivdennoyi shiroti 166 97 shidnoyi dovgoti Vlasne yak takogo ostrova Vanikoro ne isnuye a pid ciyeyu nazvoyu rozumiyut kilka duzhe blizko roztashovanih ostroviv Bani najbilshij drugij za velichinoyu Tevai sho lezhit na shid vid Bani i vidokremlenij vid nogo duzhe vuzkoyu protokoyu a takozh dribnij ostrivec Nanunga na kilcevomu rifi sho otochuye dva vishezgadani Zagalna plosha vsih ostroviv blizko 173 km najvisha tochka gora Bani na odnojmennomu ostrovi 923 metri nad rivnem morya Vanikoro sformovanij zavdyaki vulkanichnij diyalnosti i v jogo geologichnij strukturi dobre pomitni stari potoki lavi Vsi ostrovi vkriti shilnim lisom za viklyuchennyam dilyanki na pivnichnomu zahodi o Bani rozmirom priblizno 4 5 na 1 3 km Svogo chasu na Vanikoro rosla najbilsha na Solomonovih ostrovah kilkist cinnoyi porodi derev agatisu tihookeanskogo Agathis macrophylla ale zaraz voni majzhe virubani Richna norma opadiv na Vanikoro stanovit bilshe nizh 5000 mm Na ostrovah Bani ta Tevai isnuyut kilka richok najbilshi z yakih Lorens Esprit ta Kombi IstoriyaPershi poselennya na ostrovi vinikli blizko 200 roku nashoyi eri i buli zasnovani melanezijcyami U 18 stolitti polinezijci z o Tikopia visadilis na Tevai ale zgodom hocha i cherez bagato rokiv pokinuli jogo vitisneni melanezijcyami z Bani V 1788 roci na Vanikoro zaznala katastrofi ekspediciya francuzkogo moreplavcya Laperuza Odin z jogo korabliv Busol rozbivsya na kilcevomu rifi pri comu zaginula bilsha chastina komandi Drugij korabel Astrolyabiya takozh rozbivsya ale bilsha chastina komandi vcilila i zmogla potim pobuduvati nevelikij korabel z jogo ulamkiv ta vidplisti z Vanikoro Dvoye moryakiv z komandi Laperuza lishilis na Vanikoro i zhili tam do pochatku 1800 rokiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prohid Dilona v shidnij chastini o Bani vikoristovuvavsya yak baza dlya gidroplaniv Ostriv Vanikoro zgaduyetsya v romani Zhulya Verna 20000 lye pid vodoyu NaselennyaZaraz naselennya Vanikoro nalichuye vidpovidno do riznih dzherel vid 600 do 800 osib z nastupnim nacionalnim skladom Melanezijci 94 2 Polinezijci 3 7 Mikronezijci 1 4 Yevropejci 0 4 Aziati 0 2 Inshi 0 1 Polinezijci na Vanikoro vsi koristuyutsya polinezijskoyu movoyu tikopin abo fakatikapia v toj chas yak u miscevih melanezijciv u vikoristanni tri riznih movi teanu blizko 500 nosiyiv lovono ta tanema Ostanni dvi ye vmirayuchimi pozayak kozhnoyu z nih koristuyutsya lishe kilka litnih lyudej Vsi tri melanezijski movi nalezhat do okeanijskoyi grupi avstronezijskoyi movnoyi rodini ale viznachennya yihnogo tochnogo pohodzhennya potrebuye dodatkovih doslidzhen osoblivo z tochki zoru ocinki vplivu tih papuaskih mov sho zaraz vzhe ne isnuyut Kilkist naselennya na Vanikoro istorichno kolivalas v shirokih mezhah V 1828 roci pri visadkah na ostrovi ekipazhiv Dilona ta tam bulo blizko 1200 meshkanciv v 1831 roci lishe 56 Osnovnimi faktorami sho prizveli do skorochennya populyaciyi buli zaneseni yevropejcyami hvorobi do kotrih miscevi zhiteli ne mali imunitetu a takozh nadannya aborigenam vognepalnoyi zbroyi Pochinayuchi z 1831 roku naselennya ostrova bezperervno zrostalo doki ne stabilizuvalosya protyagom ostannih 20 30 rokiv Zaraz naselennya Vanikoro rozpodilene sered vosmi selish sim z yakih znahodyatsya na o Bani i odne na Tevai EkonomikaOsnovnimi eksportnimi resursami Vanikoro ye riba molyuski kopra palmova oliya bobi kakao v menshij miri derevina Importuyutsya mashini palivo medikamenti ribolovni snasti tovari povsyakdennogo vzhitku odyag posud napoyi tosho Oficijnoyu valyutoyu na ostrovi ye dolar Solomonovih ostroviv ale u velikij miri rozvinenij i naturalnij obmin PrimitkiReport on 2009 population amp housing census 2011 12 16 u Wayback Machine for the Solomon Islands PosilannyaVulkanologichnij sajt Dzhona Sicha 16 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Storinka pro ostriv Vanikoro v istoriyi plavannya Laperuza francuzkoyu 28 lyutogo 2007 u Wayback Machine