Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юрій Юрійович Нуут 10 липня 1892 18920710 місто Санкт Петербург тепер Російська Федерація 31 травня 1952 місто Таллінн т

Нуут Юрій Юрійович

Нуут Юрій Юрійович

Юрій Юрійович Нуут (10 липня 1892(18920710), місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 31 травня 1952, місто Таллінн, тепер Естонія) — радянський та естонський вчений-математик, народний комісар освіти Естонської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (у 1941—1950 роках). Доктор фізико-математичних наук (1936), професор. Дійсний член Академії наук Естонської РСР (1946).

Нуут Юрій Юрійович
ест. Jüri Nuut
image
Народився10 липня 1892(1892-07-10)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер31 травня 1952(1952-05-31) (59 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
ПохованняМетсакальмісту
Країнаimage Естонія
image СРСР
image Російська імперія
Національністьестонець
Діяльністьматематик, політик
Галузьполітика[1] і математика[1]
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет і Тартуський університет
Знання мовестонська і російська
ЧленствоТовариство натуралістів Естонії і d
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і ректор
Дітиd
Нагороди

d (1945)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Народився в родині робітника-ливарника. У 1909 році закінчив німецькомовну парафіяльну школу святої Анни в Санкт-Петербурзі. З 1909 року навчався в Санкт-Петербурзькому університеті.

Весною 1914 року закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. До 1915 року працював на металургійному заводі в Петрограді.

З 1915 по 1918 рік служив у російській імператорській армії. З 1915 по 1916 рік — солдат піхотного полку, розквартированого біля міста Петрограда. У 1916 році закінчив артилерійську військову школу, був артилеристом на Румунському фронті, учасник Першої світової війни. У 1917 році обирався членом солдатського комітету.

У 1918 році в Петрограді добровільно вступив до Червоної армії. Брав участь в обороні Царицина, був молодшим виробником із укріплення фортифікаційних робіт інженерних військ. У 1918—1920 роках продовжив служити в інженерних військах Червоної армії, воював на Південному та Східному фронтах. У 1921 році переїхав до Естонії.

У 1921—1923 роках працював вчителем математики Нарвської реальної гімназії. У 1923—1928 роках — вчитель математики Естонської молодіжної приватної середньої школи для дівчат у місті Тарту. У 1926 році захистив дисертацію при Тартуському університеті на ступінь доктора природничих наук.

З 1926 по 1928 рік був асистентом викладача в Тартуському університеті, з 1928 по 1936 рік працював доцентом кафедри математики Тартуського університету.

З 1936 по 1937 рік — екстраординарний професор математики і механіки, з 1937 по 1941 рік — ординарний професор математики і механіки Талліннського технічного університету. Одночасно, з 1936 по 1939 рік був завідувачем математико-механічної лабораторії. Один із засновників естонської математичної школи, розробник основ геометрії, займався проблемою чотирьох кольорів, питаннями геометрії Лобачевського та космогонії.

24 жовтня 1939 року обраний депутатом Державних зборів Естонії. З 1939 по 1940 рік був заступником голови естонського Товариства культурного зближення із СРСР.

У жовтні 1939 — серпні 1941 року — ректор (з 1940 року — директор) Таллінського технічного університету. Член ЦК профспілки працівників освіти і мистецтва Естонської РСР.

Під час німецько-радянської війни в 1941 році був евакуйований до Челябінська. З 1941 по 1943 рік працював професором математики Челябінського інституту механізації сільського господарства. З осені 1943 по 1944 рік — завідувач кафедри математики Московського інституту електрифікації і механізації сільського господарства. Член ВКП(б).

У 1944—1946 роках — народний комісар освіти Естонської РСР.

У 1946—1950 роках — вчений секретар Академії наук Естонської РСР. У 1950 році звинувачений в естонському буржуазному націоналізмі та усунутий від керівної роботи в академії.

У 1950—1952 роках —старший науковий співробітник Інституту математики, фізики і механіки Академії наук Естонської РСР. Писав монографію про геометрію Лобачевського та її застосування в фізиці. Член Естонського товариства натуралістів з 1950 по 1952 рік.

Помер 31 травня 1952 року після нетривалої важкої хвороби в Таллінні, похований на Лісовому цвинтарі.

Основні праці

  • «Millest kõneleb Einsteini relatiivsuseõpetus: Einsteini õpetuse juhtmõtted populaarses käsitluses». Eesti Kirjanduse Selts, Тарту, 1930.
  • «Staatika alged» (kõrgkooliõpik). Akadeemilise Kooperatiivi kirjastus, Тарту, 1937тр.
  • «Kinemaatika ja dünaamika põhijooni» (kõrgkooliõpik). Teaduslik Kirjandus, Тарту, 1940.
  • «Meie tänapäeva teadmised mateeria loomusest» (populaarteaduslik brošüür). Poliitiline Kirjandus, Таллінн, 1948.
  • Нут Ю. «Геометрия Лобачевского в аналитическом изложении». Москва, Издательство Академии наук СССР, 1961.

Нагороди та відзнаки

  • Заслужений діяч науки Естонської РСР (1945)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Бородин А. Биографический словарь деятелей в области математики. Киев, Радянська школа, 1979. (рос.)
  • Нуут Юрий Юрьевич (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yurij Yurijovich Nuut 10 lipnya 1892 18920710 misto Sankt Peterburg teper Rosijska Federaciya 31 travnya 1952 misto Tallinn teper Estoniya radyanskij ta estonskij vchenij matematik narodnij komisar osviti Estonskoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan u 1941 1950 rokah Doktor fiziko matematichnih nauk 1936 profesor Dijsnij chlen Akademiyi nauk Estonskoyi RSR 1946 Nuut Yurij Yurijovichest Juri NuutNarodivsya10 lipnya 1892 1892 07 10 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer31 travnya 1952 1952 05 31 59 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRPohovannyaMetsakalmistuKrayina Estoniya SRSR Rosijska imperiyaNacionalnistestonecDiyalnistmatematik politikGaluzpolitika 1 i matematika 1 Alma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet i Tartuskij universitetZnannya movestonska i rosijskaChlenstvoTovaristvo naturalistiv Estoniyi i dPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d i rektorDitidNagorodid 1945 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya v rodini robitnika livarnika U 1909 roci zakinchiv nimeckomovnu parafiyalnu shkolu svyatoyi Anni v Sankt Peterburzi Z 1909 roku navchavsya v Sankt Peterburzkomu universiteti Vesnoyu 1914 roku zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Do 1915 roku pracyuvav na metalurgijnomu zavodi v Petrogradi Z 1915 po 1918 rik sluzhiv u rosijskij imperatorskij armiyi Z 1915 po 1916 rik soldat pihotnogo polku rozkvartirovanogo bilya mista Petrograda U 1916 roci zakinchiv artilerijsku vijskovu shkolu buv artileristom na Rumunskomu fronti uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni U 1917 roci obiravsya chlenom soldatskogo komitetu U 1918 roci v Petrogradi dobrovilno vstupiv do Chervonoyi armiyi Brav uchast v oboroni Caricina buv molodshim virobnikom iz ukriplennya fortifikacijnih robit inzhenernih vijsk U 1918 1920 rokah prodovzhiv sluzhiti v inzhenernih vijskah Chervonoyi armiyi voyuvav na Pivdennomu ta Shidnomu frontah U 1921 roci pereyihav do Estoniyi U 1921 1923 rokah pracyuvav vchitelem matematiki Narvskoyi realnoyi gimnaziyi U 1923 1928 rokah vchitel matematiki Estonskoyi molodizhnoyi privatnoyi serednoyi shkoli dlya divchat u misti Tartu U 1926 roci zahistiv disertaciyu pri Tartuskomu universiteti na stupin doktora prirodnichih nauk Z 1926 po 1928 rik buv asistentom vikladacha v Tartuskomu universiteti z 1928 po 1936 rik pracyuvav docentom kafedri matematiki Tartuskogo universitetu Z 1936 po 1937 rik ekstraordinarnij profesor matematiki i mehaniki z 1937 po 1941 rik ordinarnij profesor matematiki i mehaniki Tallinnskogo tehnichnogo universitetu Odnochasno z 1936 po 1939 rik buv zaviduvachem matematiko mehanichnoyi laboratoriyi Odin iz zasnovnikiv estonskoyi matematichnoyi shkoli rozrobnik osnov geometriyi zajmavsya problemoyu chotiroh koloriv pitannyami geometriyi Lobachevskogo ta kosmogoniyi 24 zhovtnya 1939 roku obranij deputatom Derzhavnih zboriv Estoniyi Z 1939 po 1940 rik buv zastupnikom golovi estonskogo Tovaristva kulturnogo zblizhennya iz SRSR U zhovtni 1939 serpni 1941 roku rektor z 1940 roku direktor Tallinskogo tehnichnogo universitetu Chlen CK profspilki pracivnikiv osviti i mistectva Estonskoyi RSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci buv evakujovanij do Chelyabinska Z 1941 po 1943 rik pracyuvav profesorom matematiki Chelyabinskogo institutu mehanizaciyi silskogo gospodarstva Z oseni 1943 po 1944 rik zaviduvach kafedri matematiki Moskovskogo institutu elektrifikaciyi i mehanizaciyi silskogo gospodarstva Chlen VKP b U 1944 1946 rokah narodnij komisar osviti Estonskoyi RSR U 1946 1950 rokah vchenij sekretar Akademiyi nauk Estonskoyi RSR U 1950 roci zvinuvachenij v estonskomu burzhuaznomu nacionalizmi ta usunutij vid kerivnoyi roboti v akademiyi U 1950 1952 rokah starshij naukovij spivrobitnik Institutu matematiki fiziki i mehaniki Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Pisav monografiyu pro geometriyu Lobachevskogo ta yiyi zastosuvannya v fizici Chlen Estonskogo tovaristva naturalistiv z 1950 po 1952 rik Pomer 31 travnya 1952 roku pislya netrivaloyi vazhkoyi hvorobi v Tallinni pohovanij na Lisovomu cvintari Osnovni praci Millest koneleb Einsteini relatiivsuseopetus Einsteini opetuse juhtmotted populaarses kasitluses Eesti Kirjanduse Selts Tartu 1930 Staatika alged korgkooliopik Akadeemilise Kooperatiivi kirjastus Tartu 1937tr Kinemaatika ja dunaamika pohijooni korgkooliopik Teaduslik Kirjandus Tartu 1940 Meie tanapaeva teadmised mateeria loomusest populaarteaduslik brosuur Poliitiline Kirjandus Tallinn 1948 Nut Yu Geometriya Lobachevskogo v analiticheskom izlozhenii Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1961 Nagorodi ta vidznakiZasluzhenij diyach nauki Estonskoyi RSR 1945 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaBorodin A Biograficheskij slovar deyatelej v oblasti matematiki Kiev Radyanska shkola 1979 ros Nuut Yurij Yurevich ros

Дата публікації:
Топ