Носачка листовидкаОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Членистон

Носачка-листовидка

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина:	Сонцевики (Nymphalidae)
Підродина:	Носачки (Libytheinae)
Рід:
Вид:	Носачка-листовидка

Біноміальна назва

Libythea celtis
(, 1782)

Посилання

Вікісховище:	Libythea celtis
Віківиди:	Libythea celtis
EOL:	152588
NCBI:	76239

Носачка-листовидка, носачка звичайна (Libythea celtis Fuessly, 1782) — денний метелик, єдиний вид підродини носачки у фауні Європи й України.

Опис

Губні полапки дуже довгі, в чотири рази довші за поздовжній вимір голови, вдвічі коротші за черевце. Розмах крил від 34 до 47 мм. Передні крила із широким випинанням на зовнішньому краї. Задні крила з півколовим випинанням на костальному краї. Крила зверху брунатно-бурі, з великими вохристими плямами. Біля костального краю переднього крила є невелика білувата пляма. Нижня поверхня задніх крил коричнево-сіра, з рисунком, що нагадує жилкування листка. Статевий диморфізм невиразний.

Носачка-листовидка
△ Носачка-листовидка

Спосіб життя

Метелики вилітають у квітні — травні і зустрічаються весь теплий період року. Гусениця живиться на залізному дереві (Celtis australis). У залежності від висоти розвивається в одному чи двох поколіннях. Зимують метелики.

Поширення

Зустрічається у Південній Європі, Північній Африці, помірному і субтропічному поясах Азії, Далекому Сході. В Україні відома лише з Криму: південних схилів Головного пасма, Південного берегу, яйли. Літає по узліссях і галявинах, ділянках з чагарниковою рослинністю.

У Словаччині у другій половині ХХ сторіччя спостерігали розширення ареалу метелика на північ.

Охорона

Носачку-листовидку було занесено до другого видання Червоної книги України зі статусом рідкісний вид. Охоронялася у природних заповідниках гірського Криму.

З третього видання 2021 року носачку було виключено.

Еволюція і генетика

2013 року було прочитано мітохондріальний геном носачки. Систематики виявили її філогенетично близькість до іншої підродини сонцевиків ^[en].Геном носачки містить 31 пару хромосом.

Примітки

Turcani, M., Mindas, J., Kulfan, J. (2003) Penetration of the south European butterfly Libythea celtis (Laicharting 1782) northwards: indication of global man made environmental changes?^{[недоступне посилання]}
Hao, Jiasheng; Sun, Minǵe; Shi, Qinghui; Sun, Xiaoyan; Shao, Lili; Yang, Qun (2013). Complete Mitogenomes ofEuploea mulciber(Nymphalidae: Danainae) andLibythea celtis(Nymphalidae: Libytheinae) and Their Phylogenetic Implications. ISRN Genomics. 2013: 1—14. doi:10.1155/2013/491636. ISSN 2314-4637.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 16 січня 2015.

Джерела

Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005), Денні метелики України, Київ: Вид-во Раєвського, с. 232
Некрутенко, Ю. П. (1985). Булавоусые чешуекрылые Крыма. Определитель. Киев: Наукова думка. с. 152.(рос.)
Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)
Носатка-листовидка, ЧКУ [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
van Swaay C. та ін. (2014). . The IUCN. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21.06.2020. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |автор= () (англ.)

[1] Turcani, M., Mindas, J., Kulfan, J. (2003) Penetration of the south European butterfly Libythea celtis (Laicharting 1782) northwards: indication of global man made environmental changes?^{[недоступне посилання]}

[HaoSun2013-2] Hao, Jiasheng; Sun, Minǵe; Shi, Qinghui; Sun, Xiaoyan; Shao, Lili; Yang, Qun (2013). Complete Mitogenomes ofEuploea mulciber(Nymphalidae: Danainae) andLibythea celtis(Nymphalidae: Libytheinae) and Their Phylogenetic Implications. ISRN Genomics. 2013: 1—14. doi:10.1155/2013/491636. ISSN 2314-4637.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 16 січня 2015.